Ухвала
23 березня 2020 року
місто Київ
справа №522/799/16-ц
провадження № 61-2887ск20
Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», ОСОБА_2 , про стягнення частини заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії на підставі договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 07 лютого 2020 рокуіз застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою. У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 рокувідмовлено.
ОСОБА_1 10 березня 2020 року подав до суду касаційної інстанції клопотання про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року.
На обґрунтування поданого клопотання заявник посилався на те, що оскаржуваними рішеннями вирішено питання про стягнення з нього заборгованості у розмір 5 000 000, 00 дол. США, що є значною за розміром сумою. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ліліцьким Романом Володимировичем розпочато процедуру примусового стягнення суми основного боргу, витрат пов`язаних з виконанням, накладено арешти на банківські рахунки та майно. На переконання заявника, у разі здійснення виконавчих дій до закінчення перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних рішень матиме місце передчасне стягнення грошових коштів та позбавлення права власності. У випадку скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повернути стягнуті за виконавчим провадженням грошові кошти та примусово реалізоване майно буде неможливо.
Заявник вважає, що у разі відмови судом касаційної інстанції у зупиненні виконання оскаржуваних рішень зазначене суттєво порушить законні права заявника і обтяжить його матеріальний стан.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Зазначене також визначено положенням статті 129-1 Конституції України.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, ураховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям для всіх учасників справи, забезпечувати збалансованість інтересів сторін у справі.
Разом з цим, доводи заявника, зокрема наведені ризики щодо неможливості повороту виконання рішення у разі його скасування достатньо не обґрунтовані. Заявником не зазначено, які негативні наслідки можуть настати за наявності таких ризиків. Надані заявником до клопотання додаткові матеріали не свідчать про початок примусового виконання судового рішення, зокрема реалізація належного заявнику майна. Інших доводів заявник не наводить.
Враховуючи те, що заявник не навів достатньо обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції вправі зупинити виконання оскаржуваних рішень, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальним є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
