Ухвала
24 лютого 2020 року
місто Київ
справа №522/799/16-ц
провадження № 61-2887ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», ОСОБА_2 , про стягнення частини заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії на підставі договору поруки,
ВСТАНОВИВ:
І. ОСОБА_1 07 лютого 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Суддею Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Гулейковим І. Ю. 13 лютого 2020 року заявлено про самовідвід у зазначеній справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2020 року справу призначено судді-доповідачеві - Погрібному С. О.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Доказами звернення особи до суду вважається здача на пошту чи передача іншими відповідними засобами зв`язку скарги, що визначено частиною шостою статті 124 ЦПК України.
Касаційна скарга подана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 07 лютого 2020 року.
Отже, перевірка дотримання вимог процесуального закону у касаційній скарзі вирішується за правилами, визначеними ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ЦПК України).
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
ІІ. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» звернулося до суду із позовом у січні 2016 року.
За змістом оскаржуваних судових рішень у позовній заяві визначено вимоги майнового характеру про стягнення частини заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та на підставі договору поруки у розмірі 117 521 825, 00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру становила на час подання такого позову 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати - 1 378, 00 грн.
Отже, враховуючи, що за подання позову у 2016 році позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1 762 830, 00 грн, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 525 660, 00 грн (1 762 830, 00 грн*200 %).
ІІІ. До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору чи зменшити його сплату до розміру 964 600, 00 грн, посилаючись на те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, є неспівмірним з предметом розгляду спору, є обтяжливим для заявника та перешкоджає у доступі до суду. Такий розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за 2019 рік, який дорівнює 3 292 640, 03 грн.
На підтвердження свого майнового стану, заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Такі відомості сформовані у формі відповіді на запит у електронному вигляді від 24 січня 2020 року.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховним Судом враховано, що ставка судового збору за законодавством на час подання у 2016 році зазначеного позову Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» не мала граничного розміру, у той час як за законодавством з 2018 року така ставка визначена на рівні 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Суд визнає розмір судового збору за подання касаційної скарги для сторін таким, що покладає на них надмірний тягар та фактично позбавляє заявника доступу до суду касаційної інстанції за відсутності інших формальних перешкод для такого розгляду.
Отже, ураховуючи розмір судового збору, який підлягає оплаті заявником за подання касаційної скарги у цій справі (3 525 660, 00 грн), відомості про майновий стан заявника за 2019 рік (3 292 640, 03 грн), Верховний Суд встановив наявність підстав для зменшення розміру належного до сплати судового збору, проте відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення оплати судового збору. У такому висновку суд виходить з необхідності забезпечення відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи до виконання своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень.
Суд зменшує розмір судового збору за подання скарги до суду касаційної інстанції до розміру 964 600, 00 грн, який заявнику необхідно оплатити у строк, визначений у цій ухвалі суду касаційної інстанції. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його оплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 964 600, 00 грн у строк, визначений цією ухвалою.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», ОСОБА_2 , про стягнення частини заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії на підставі договору поруки залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 23 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
