Справа № 509/4936/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Козирського Є.С.
при секретарі - Мочернюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Марін-Білдер», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ :
24 жовтня 2018 року до подачі позову до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій вона просила забезпечити позов шляхом накладення арешту та оголосити заборону відчуження спірної нерухомості.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.10.2018 року задоволено вказану заяву та вжито заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження вказаного в заяві нерухомого майна.
25.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК «Марин-Білдер» про визнання права власності на шість житлових будинків за відповідними адресами в Овідіопольському районі Одеської області, ухвалою Овідіопольського районного суду від 29.10.2018 року відкрито провадження по справі за вказаним позовом.
Ухвалою Овідіопольського районного суду від 27.12.2018 року за клопотанням позивача здійснено заміну неналежного відповідача, та замінено неналежного відповідача Ліквідаційну комісію ЖБК «Марін-Білдер» на належного відповідача ЖБК «Марін-Білдер» в зв`язку із припиненням процедури ліквідації та надано п`ятиденний термін відповідачу на подачу відзиву по справі.
Ухвалою Овідіопольського районного суду від 27.12.2018 року за клопотанням представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - вказаних осіб залучено до участі у справі в якості третіх осіб.
Ухвалою Овідіопольського районного суду від 25.04.2019 року за клопотанням представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - вказаних осіб залучено до участі у справі в якості третіх осіб.
Ухвалою Овідіопольського районного суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Марин-Білдер» про визнання права власності на шість житлових будинків за відповідними адресами в Овідіопольському районі Одеської області, призначено справу до судового розгляду по суті суддею одноособово на 22.01.2020, 31.01.2020 року, 26.02.2020 року та 11.03.2020 року.
Короткий зміст позовних вимог:
25.10.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду з позовом до ЖБК «Марин-Білдер» з наступними вимогами: а) визнати за нею, ОСОБА_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , загальна площа 488,9 кв.м., житлова площа 92,3 кв.м., що складається А - житловий будинок, І - вимощення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 448119351237; б) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 , загальна площа 405,5 кв.м, житлова площа 52,9 кв.м, що складається А - житловий будинок, І - вимощення реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 408640251237; в) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_3 (який фактично є житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_4 )), загальна площа 270,4 кв.м., житлова площа 90,9 кв.м., що складається А- житловий будинок, І - вимощення реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 503802851237; г) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_3 будівельний номер 3/8 ), загальна площа 269,9 кв.м., житлова площа 90, 5 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1442115851237; д) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_6 , загальною площею 402,2 кв.м., житлова площа 80,2 кв.м., що скаладається А - житловий будинок, І - вимощення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530628751237; е) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_7 будівельний номер 4/7, 4/8 ), загальна площа 401,9 кв.м., житлова площа 80,1 кв.м., що складається А - житловий будинок, І - мостіння, №1,2 - огорожа. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 257596251237; є) стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що фактично вона вже є власником спірного майна, але у зв`язку з невизнанням її прав власника відповідачем вона вимушена право власності захищати в суді.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала наступним:
28.01.2005 р. за Протоколом №5 ОСОБА_1 було прийнято у члени Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» (далі - ЖБК «Марін-Білдер»).
18.03.2005 р. між ОСОБА_1 та ЖБК «Марін-Білдер» укладено, в тому рахунку, шість Угод, предметами яких за розділом 1, є виділення їй земельних ділянок для будівництва житлових будинків в
АДРЕСА_1 /1,1/2, 1/3
) -
АДРЕСА_10 будівельний номер 4/5, 4/6)
- АДРЕСА_7 будівельний номер 4/ 7 , 4/8)
Єдиним замовником будівництва за Угодами є ЖБК «Марін-Білдер». Того ж д ня, між ОСОБА_1 та ЖБК «Марін-Білдер» до зазначених Угод підписано Протоколи узгодження, у яких був визначений стан готовності житлових будинків при передачі члену кооперативу. Розділом 2 зазначених Угод узгоджено розмір пайових внесків, що підлягав внесенню ОСОБА_1 до ЖБК «Марін-Білдер» для будівництва вищевказаних житлових будинків. За Розділом 3 вказані суми пайових внесків підлягли сплаті частками за встановленим графіком: до 05.04.05р., до 01.08.05 р., до 01.12.05 р., до 01.04.06 р. та після введення в експлуатацію. Розділом 4 зазначених Угод передбачені строки будівництва: початок будівництва - 01.04.2005 р., кінець будівництва - 01.04.2006 р. Будь якими угодами строки будівництва не продовжувалися і не переносилися. Додатковими угодами від 20.03.06 р., 20.09.06 р., 25.06.2007 р., 14.12.2007 р. до зазначених Угод корегувалися остаточні суми пайових внесків, що підлягали сплаті ОСОБА_1 у ЖБК «Марін-Білдер» для будівництва житлових спірних житлових будинків. Всього за усіма зазначеними Угодами підлягав до сплати гривневий еквівалент у загальній сумі 1 121 919 доларів США.
З боку ОСОБА_1 зобов`язання щодо сплати пайових внесків виконані в повній мірі у передбачені Угодами строки.
В той же час, в порушення укладених угод, ЖБК «Марін-Білдер» не виконало прийнятих зобов`язань за шістьма угодами, укладеними з ОСОБА_1 18.03.2005 р., та станом на 2006 рік спірні житлові будинки не були введені у експлуатацію та не були передані позивачу.
30.04.2010р. ОСОБА_1 подала до ЖБК «Марін-Білдер» заяву про усунення недоліків стосовно будівництва житлових будинків із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення, з якими погодився голова ЖБК «Марін-Білдер».
В період з 2009 року по 2011 рік всі шість будинків введено в експлуатацію. Після введення в експлуатацію вказаних будинків, ЖБК «Марін-Бідер», на виконання Угод від 18.03.2005 року, зобов`язаний був передати ОСОБА_1 всі шість житлових будинків у власність.
Але, ЖБК «Марін-Білдер», в порушення Угод від 18.03.2005 року - житлові будинки позивачці не передав, довідки про повну сплату пайових внесків не видав та не видає, документи про введення будинків в експлуатацію не надає, право власності ОСОБА_1 на вказану нерухомість не визнає, а тому позивачка фактично позбавлена можливості належним реалізувати правомочності власника на спірну нерухомість.
08.02.2012 р. ЖБК «Марін-Білдер» (Протокол №11) виключив ОСОБА_1 зі складу членів ЖБК «Марін-Білдер», фактично за відсутності доказів про невиконання чи часткове/неналежне виконання обов`язків (вказана обставина встановлена рішенням Овідіопольського районного суду від 15.09.2017 року по справі №509/5216/13-ц, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року та постановою Верховного Суду від 11.07.2018р.).
Спір по попередній справі №509/5216/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Марін-Білдер» та інших осіб тривав в суді з 2012 року до 2017 року. В рамках вказаної справи позовні вимоги забезпечувались не один раз, на спірні житлові будинки неодноразово накладено заборону на їх відчуження.
Незважаючи на наявність спору між позивачем та ЖБК «Марін-Білдер» щодо нерухомого майна за вищевказаними адресами, а також заборону на відчуження нерухомого майна, що знаходиться в арешті за ухвалами Овідіопольського районного суду Одеської області, ЖБК «Марін-Білдер» незаконно розпоряджався спірним нерухомим майном.
Позивач вказує на преюдиційність вказаних обставин, які встановлені рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року та постановою Верховного суду від 11.07.2018р. - а отже, в сенсі положень ст. 82 ЦПК України - вони не підлягають доказуванню.
Позивач вказує, що дані відносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України та Законом України «Про кооперацію» в редакції станом на 2009 рік та станом на 2011 рік, оскільки саме в ці роки спірні житлові будинки були ведені в експлуатацію, тобто набули ознак майна у вигляді об`єкту нерухомості.
Відповідно до положень ч.3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» ( в редакції, чинній на 2009 та 2011 роки) у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди
або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного,
гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи
іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право
власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту
державної реєстрації цього права відповідно до закону . ( частина друга статті 19-1 Закону України «Про кооперацію» із змінами, внесеними згідно із
Законом N 402-VII ( 402-18 ) від 04.07.2013р.).
Позивачка наполягає на тому, що аналізуючи нормативно-правові акти, які діяли на час виникнення спірних правовідносин - треба констатувати, що право власності на житловий будинок виникає з моменту повної виплати пайового внеску.
Позивачка вказує, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.11.2018 року та Постановою ВС від 11.07.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 уклала угоди на будівництво спірних будинків з ЖБК-відповідачем, сплатила грошові кошти за будівництво повністю, спірні будинки введені в експлуатацію та існують в реєстрі як об`єкти нерухомості, станом на 2010-2012 роки будинки мали недоліки на суму 347 659 доларів США та 387 677 доларів США (факт встановлений трьома будівельнимим експертизами), останній пайовий внесок складав 338 630 доларів США, та сума недоліків була більшою ніж останній внесок по всім будинкам.
В порушення прав позивачки, 08.02.2012 році вона незаконно, рішенням правління ЖБК «Марін-Білдер», виключена із членів ЖБК «Марін-Білдер» та її будинки були незаконно реалізовані третім особам. Судовим рішенням Овідіопольського районного суду по справі 509/5216/13-ц позивачка поновлена в членах кооперативу, визнано недійсними угоди і правовстановлюючі документи на спірні будинки та земельні ділянки, які незаконно продані стороннім особам, але ОСОБА_1 було відмовлено в захисті права власності за приписами ст.392 ЦК України у зв`язку з передчасністю заявлених вимог, оскільки право такої вимоги належить власнику майна, та відмовлено у витребуванні майна з чужого незаконного володіння також в зв`язку з тим, що право вимоги належить тільки власнику.
В листопаді 2018 року за ОСОБА_1 державним реєстратором Єгорівської селищної ради Роздільнянського району зареєстровано право власності на 4 житлові будинки - АДРЕСА_14 . Підстава реєстрації права власності - договір від 18.03.2005р. про будівництво будинку та додаткові угоди, як підстава виникнення права власності, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.09.2017 року, ухвала апеляційного суду Одеської області від 08.11.2018 року, Постанова ВС від 11.07.2018 року, як підстава виникнення майнових прав у заявника на об`єкт нерухомості та доказ сплати грошових сум за будівництво об`єкта нерухомості, згідно договору від 18.03.2005 року, копія довідки ЖБК «Марін-Білдер» 15.03.2013 року б/н (оригінал знаходиться в матеріалах справи 509/5216/13-ц), на підтвердження внесення грошових коштів на будівництво, технічний паспорт на об`єкт нерухомості.
Реєстрація права власності житлового будинку по АДРЕСА_6 - не здійснена в зв`язку з тим, що під час розгляду цивільної справи № 509/5216/13-ц досліджено та встановлено незаконність набуття права власності на вказану нерухомість ОСОБА_7 , але позовні вимоги про скасування Свідоцтва про право власності за ним не було заявлено, скасовано тільки право власності кінцевого власника ОСОБА_8 , позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності за ОСОБА_7 знаходиться в провадженні Овідіопольського районного суду.
Реєстрація права власності житлового будинку по АДРЕСА_7 - не здійснена в зв`язку з тим, що під час розгляду справи 509/5216/13-ц досліджено та встановлено незаконність набуття права власності на вказану нерухомість ОСОБА_4 , її право власності на будинок скасовано, але право власності на землю не скасовано, з цих підстав державний реєстратор не мав підстав зареєструвати право власності на вказаний будинок, позов про скасування права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку знаходиться в провадженні Овідіопольського районного суду.
Позивач вказує, що є фактичним власником шести житлових будинків, оскільки дані об`єкти нерухомості введені в експлуатацію, право власності на чотири будинки за адресами ж АДРЕСА_14 - вже зареєстровано за нею, але ЖБК «Марін-Білдер» на вимоги надати документи про введення в експлуатацію спірних будинків та данні про сплату повної вартості будівництва вказаних будинків не надає відповіді, тим самим порушує право власності позивачки, окрім того ЖБК «Марін-Білдер» незаконно відчужив спірні житлові будинки стороннім особам, а тому єдиним способом захистити право власності позивачки на збудовані за її власний кошт житлові будинки вважає визнання за нею права власності в судовому порядку.
Як нову підставу позову позивач зазначає ту обставину, що ЖБК «Марін-Білдер» в провадженнях 509/4377/18, 509/4378/18, 509/3654/18 за позовами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - визнав позовні вимоги всіх позивачів про визнання за ними права власності щодо спірних будинків, а отже ЖБК «Марін-Білдер» не визнає та оспорює до сьогодні її, ОСОБА_1 право власності, яке вона має захищати в порядку ст. 392 ЦК України, та вказує, що це є нові підстави заявленого позову, які не стосуються справи 509/5216/13-ц.
Позивачка посилається на огляд судової практики з розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справ у спорах щодо права власності за період з 01.01.2018 по 01.11.2018, де вказано, що за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється, та позивачка вважає, що окрім спеціальних підстав для визнання за нею права власності на спірну нерухомість, які регулюються ст. 384 ЦК України та Законом України «Про кооперацію», слід застосувати для захисту її права ст. 392 ЦК України, та просить суд захистити її право власності шляхом його визнання.
З урахуванням первісних та частково змінених позовних вимог позивачка просила суд визнати за нею право власності на 4 житлові будинки, що розташовані в АДРЕСА_3 (який фактично є житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_28 (будівельний номер 4/7, 4/8), адже лише такий спосіб захисту порушеного цивільного права в повній мірі відновить її права.
Від позовних вимог на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , та на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 , позивачка відмовилась та провадження в цій частині вимог закрито.
Позивачка зазначила, що її правова позиція підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019року по справі № 1609/10810/12 провадження № 14-15цс19 .
Короткий зміст позиції відповідача та пояснень третіх осіб:
Відповідач подав до суду відзив, проти задоволення позову представник відповідача заперечував з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 не сплатила повну суму коштів за укладеними угодами, тобто зобов`язання не виконала належним чином.
Третя особа ОСОБА_4 через представника за довіреністю ОСОБА_10. надала суду відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог та заяву про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмету спору з огляду на те, що в провадженні суду вже перебувала аналогічна цивільна справа, з таким самим предметом та з тих самих підстав, яка вже розглянута судом та прийнято рішення по справі, яким відмовлено ОСОБА_1 в порядку ст. 392 ЦК України в задоволені позовних вимог про визнання права власності на спірну нерухомість.
Третя особа ОСОБА_5 через представника за довіреністю ОСОБА_10. надала суду відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог та заяву про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмету спору з огляду на те, що в провадженні суду вже перебувала така сама цивільна справа, з таким самим предметом та з тих самих підстав, яка вже розглянута судом та прийнято рішення по справі, яким відмовлено ОСОБА_1 в порядку ст. 392 ЦК України в задоволені позовних вимог про визнання права власності на спірну нерухомість.
Третя особа ОСОБА_6 через представника адвоката Пінчук В.В. надав суду пояснення третьої особи на позовну заяву про невизнання позовних вимог з огляду на неповну сплату ОСОБА_1 пайових внесків, невірно обраний спосіб захисту цивільних прав та неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 392 ЦК України, оскільки з такими вимогами може звертатись тільки власник, неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 384 ЦК України та ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», оскільки кооперативом визначено інший порядок передачі майна, ніж вказаних в перелічених статтях та клопотав у вказаних поясненнях про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмету спору з огляду на те, що в провадженні суду вже перебувала така сама цивільна справа, з таким самим предметом та з тих самих підстав, яка вже розглянута судом та прийнято рішення по справі, яким відмовлено ОСОБА_1 в порядку ст. 392 ЦК України в задоволені позовних вимог про визнання права власності на спірну нерухомість.
Третя особа ОСОБА_2 через представника адвоката Цвігун В.В. надав суду пояснення третьої особи на позовну заяву про невизнання позовних вимог з огляду на неповну сплату ОСОБА_1 пайових внесків, невірно обраний спосіб захисту цивільних прав та неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 392 ЦК України, оскільки з такими вимогами може звертатись тільки власник, неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 384 ЦК України та ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», оскільки кооперативом визначено інший порядок передачі майна, ніж вказаний в перелічених статтях та клопотав у вказаних поясненнях про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмету спору з огляду на те, що в провадженні суду вже перебувала така сама цивільна справа, з таким самим предметом та з тих самих підстав, яка вже розглянута судом та прийнято рішення по справі, яким відмовлено ОСОБА_1 в порядку ст. 392 ЦК України в задоволені позовних вимог про визнання права власності на спірну нерухомість.
Третя особа ОСОБА_7 не подав до суду письмових пояснень чи заперечень.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав зяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат Широкобород С.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. (т.6 а.с. 139)
Представник третіх осіб ОСОБА_4. та ОСОБА_5 адвокат Карпан М.О. в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Висновки суду за результатами розгляду справи
За матеріалами даної цивільної справи судом встановлено, та рішенням Овідіопольського районного суду від 15.09.2017 року, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року, постановою ВС від 11.07.2018 року по цивільній справі №509/5216/13-ц підтверджується, що 28 січня 2005 року відповідно до Уставу ЖБК «Марін-Білдер» ОСОБА_1 була прийнята до членів кооперативу.
18 березня 2005 року ОСОБА_1 , будучи членом житлово-будівельного кооперативу, уклала з ЖБК «Марін-Білдер» шість Угод (зі змінами до кожної Угоди) про будівництво індивідуальних житлових будинків на закріплених за нею земельних ділянках за наступними адресами: АДРЕСА_16 АДРЕСА_2 , АДРЕСА_29
Порядок сплати грошових внесків передбачався п.2.1. та п.3.2. вищезазначених Угод. У п.1.2 Угод від 18.03.2005 року ЖБК «Марін-Білдер» виступав єдиним замовником на будівництво вказаних житлових будинків та підключення його до інженерних мереж.
Розділом 4 даних Угод було встановлено строки будівництва, а саме: датою початку будівництва є квітень 2005 року, датою закінчення будівництва, введення будинку до експлуатації та передачі житлових будинків у власність члену житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_1 є квітень 2006 року.
Загальна сума грошових внесків ОСОБА_1 до ЖБК «Марін-Білдер», сплачена згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру, склала на момент передбаченого угодами кінця будівництва, тобто станом на 1 квітня 2006 року - 5 976 932 грн 80 коп., що еквівалентно 1 160 730 доларів США. Після передбаченого угодами кінця будівництва нею сплачено - 1 752 921 грн 25 коп., що еквівалентно 350 425 доларів США та у 2011 році - 55 597 грн, що еквівалентно 7 тис. доларів США.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року детально досліджено питання внесення ОСОБА_1 коштів в рахунок оплати вартості будівництва за вказаними угодами з перерахунком всіх платіжних документів.
Рішенням Овідіопольського районного суду від 15.09.2017 року, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року, постановою ВС від 11.07.2018 року встановлено, що під час огляду будинків виявлено будівельні недоліки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимагала їх усунення. Виявлені будівельні недоліки в житлових будинках підтверджуються висновками від 09.09.2008 р. та 14.12.2012 р. Центру НТТМ АСУ; висновком судової будівельно-технічної експертизи №7932/23 від 15.11.2012 р.; висновком експертного дослідження №14822/17022 від 05.04.2012 р. ОНДІСЕ, які знаходяться в матеріалах цивільної справи 509/5216/13-ц та перевірені судом в справі 509/5612/13-ц.
ЖБК «Марін-Білдер» відмовився усунути недоліки та вимагав від ОСОБА_1 сплати останнього внеску за будівництво житлових будинків.
Відповідно до висновку експертного дослідження №14822/17022 від 05.04.2012 р. ОНДІСЕ для усунення недоліків та добудови будинків необхідно було сплатити грошові кошти в еквіваленті 347 659 доларів США, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №7932/23 від 15.11.2012 р. ОНДІСЕ станом на дату складення висновку для усунення недоліків та добудови будинків необхідно грошові кошти в еквіваленті 387 677 доларів США.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 01 грудня 2008 року, який був складений та підписаний ОСОБА_1 та ЖБК «Марін-Білдер», залишок по внескам складав еквівалент 338 630 доларів США.
Згідно п. 7.3 угод від 18 березня 2005 року в разі виявлення будівельних недоліків при передачі житлового будинку ЖБК протягом місяця зобов`язаний усунути їх за рахунок генпідрядника, а член ЖБК після усунення недоліків зобов`язаний прийняти побудований для нього житловий будинок.
Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Таким чином, укладені між сторонами угоди про будівництво індивідуальних житлових будинків мають двосторонній характер, тобто покладають на його сторін певні права та обов`язки.
У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене, суди всіх інстанцій при розгляді справи 509/5216/13-ц встановили, що ОСОБА_1 належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за спірними угодами, сплачувала пайові внески, проте ЖБК «Марін-Білдер» у строк, передбачений угодами, їй житлові будинки не передав.
Судом при розгляді справи 509/5216/13-ц встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до ЖБК «Марін-Білдер» з вимогою про усунення виявлених недоліків спірних житлових будинків, які підтверджені висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2012 року, висновком експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 5 квітня 2012 року. Проте житлово-будівельний кооператив такі недоліки не усунув, а лише вимагав від ОСОБА_1 сплати останнього пайового внеску.
Отже, суди по справі 509/5216/13-ц дійшли висновку про те, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ЖБК «Марін-Білдер» у строк передбачений пунктом 7.3 угод, виконував будь-які будівельні роботи з метою усунення будівельних недоліків у спірних житлових будинках.
Натомість, ОСОБА_1 виконано взяті на себе зобов`язання за укладеними між сторонами угодами про будівництво індивідуальних житлових будинків та Статуту ЖБК «Марін-Білдер», повністю сплачено внесок за будівництво спірних будинків, а тому її права як члена житлово-будівельного кооперативу підлягають поновленню, що узгоджується з положеннями ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», статей 384, 392 ЦК України, Статуту ЖБК «Марін-Білдер».
Доводи третіх осіб про те, що ОСОБА_1 не сплатила повністю грошові кошти на будівництво, спростовуються матеріалами справи та рішеннями судів по справі 509/5216/13-ц, оскільки встановлено, що позивачка взяті на себе зобов`язання виконувала відповідно до укладених між сторонами угод та Статуту житлово-будівельного кооперативу, а кооперативом своїх зобов`язань не було виконано.
Доводи третіх осіб про те, що право власності в ОСОБА_1 на спірні житлові будинки не виникло, а тому суд не вправі захистити її права в порядку дії ст.392 ЦК України безпідставні, оскільки у ОСОБА_1 на підставі укладених угод про будівництво індивідуальних житлових будинків виникли майнові права на об`єкти нерухомості (стор. 22 постанови ВС від 11.07.2018 року), а на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - щодо об`єктів нерухомості за адресами АДРЕСА_23 АДРЕСА_24 , суд встановив, що право власності на вказані будинки зареєстровано за ОСОБА_1 , та підлягає захисту, як в порядку дії ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст. 384 ЦК України, так і в порядку дії ст. 392 ЦК України, а право власності на житлові будинки за адресами АДРЕСА_25 , мають бути захищені, як в порядку дії ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст. 384 ЦК України, так і в порядку дії ст. 392 ЦК України, оскільки право власності на них в позивачки виникло ще з моменту введення їх в експлуатацію та сплати внесків за будівництво, але не зареєстровано лише з формальних підстав.
Посилання третіх осіб про те, що позивачка невірно обрала спосіб судового захисту, та що приписи ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст. 384 ЦК України, та ст. 392 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин - спростовуються положеннями вказаних статей.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позивачка на час розгляду справи надала суду правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно за адресами АДРЕСА_23 АДРЕСА_24 та докази невизнання і оспорювання її прав відповідачем.
Також, судом встановлено, що право власності позивачки на два житлові будинки за адресами АДРЕСА_25 , мають бути захищені судом, в порядку дії ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст.ст. 384, 392 ЦК України, оскільки право власності на них в позивачки виникло ще з моменту введення їх в експлуатацію та сплати внесків за будівництво, але не зареєстровано лише з формальних підстав, що позбавляє її належним чином реалізувати свої правомочності власника.
Відповідно до положень ч.3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» (в редакції, чинній на 2009 та 2011 роки) у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди
або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного,
гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи
іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право
власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту
державної реєстрації цього права відповідно до закону ( частина друга статті 19-1 Закону України «Про кооперацію» із змінами, внесеними згідно із
Законом N 402-VII ( 402-18 ) від 04.07.2013 )
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено право на справедливий суд.
З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з матеріалами справи сторони вчинили дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права власності на об`єкти нерухомості - певні житлові будинки, визначені індивідуальними ознаками, які є річчю у розумінні статті 179 ЦК України та щодо яких можуть виникати цивільні права й обов`язки.
Позивачка виконала умови угод, націлених на набуття права власності на нерухомість, разом з тим відповідач до сьогодні не визнає її право власності на спірну нерухомість та не вчинив жодних дій, направлених на остаточне виконання угод та належне оформлення право власності на збудовану за рахунок позивачки нерухомість на її ім`я.
Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за укладеним з позивачкою договором, що у свою чергу створює перешкоди для здійснення правомочності власника позивачкою у встановленому законом порядку, то суд робить обґрунтовані висновки про необхідність задоволення позову та визнання за позивачкою права власності на спірні житлові будинки.
За встановлених судом обставин справи, визнання за позивачкою права власності на спірне нерухоме майно є ефективним способом захисту її порушених прав.
Висновки судів по суті вирішеного спору узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19) у тотожних правовідносинах та постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 1609/10810/12 провадження № 14-15цс19 .
Посилання сторін по справі на те, що позивачка неправильно обрала спосіб захисту правовідносин, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного договору, спростовуються матеріалами справи.
У зв`язку із задоволенням позову, в порядку ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі сплаченого судового збору за подачу позову в сумі 8810,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 384, 392 ЦКУ, ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019року по справі № 1609/10810/12 провадження № 14-15цс19,.ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280, 289 ЦПК України суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ЖБК «Марін-Білдер», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_3 (який фактично є житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_4 )), загальна площа 270,4 кв.м., житлова площа 90,9 кв.м., що складається А- житловий будинок, І - вимощення реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 503802851237.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_26 ), загальна площа 269,9 кв.м., житлова площа 90, 5 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1442115851237
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_6 , загальною площею 402,2 кв.м., житлова площа 80,2 кв.м., що скаладається А - житловий будинок, І - вимощення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530628751237.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_27 ), загальна площа 401,9 кв.м., житлова площа 80,1 кв.м., що складається А - житловий будинок, І - мостіння. №1,2 - огорожа. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 257596251237.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер» (код ЄДРПОУ: 26569370) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 8810,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.03.2020 року.
Суддя:
Є. С. Козирський
