УХВАЛА
20 березня 2020 року
Київ
справа №280/2993/19
адміністративне провадження №К/9901/26872/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Шипуліна Т. М., Усенко Є. А.,
розглядаючи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (суддя Татаринов Д. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (судді Білак С. В., Малиш Н. І., Шальєва В. А.) у справі №280/2993/19 за позовною заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
ВСТАНОВИЛА:
Головне управління ДФС у Запорізькій області 21 червня 2019 року подало до суду позовну заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ» (далі - ТОВ«ТІ ТЕКНОЛОДЖИ»).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року заява залишена без руху на підставі частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та заявнику наданий строк для усунення недоліків.
На виконання вимог позивач у цей же день подав клопотання, в якому зазначив, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у справі №280/2798/19 його заява була залишена без розгляду, тому він звертається до суду в загальному порядку, а не відповідно до статті 283 КАС України.
Ухвалою від 24 червня 2019 року Запорізький окружний адміністративний суд заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області повернув у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху, пославшись на те, що в загальному порядку заявник може звернутися лише у разі відмови у відкритті провадження у справі за заявою, а не залишення її без розгляду.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Спірним питанням, що стало предметом касаційного розгляду, є можливість звернення контролюючого органу до суду у загальному порядку з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у разі залишення поданої в порядку статті 283 КАС України заяви без розгляду.
Колегія суддів вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій, що в порядку загального позовного провадження контролюючий орган може звернутися виключно за наявності ухвали суду про відмову у відкритті провадження за зверненням контролюючого органу в порядку статті 283 КАС України.
Водночас, під час вирішення цього питання, колегія суддів встановила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив правову позицію в зазначеній категорії справ, відповідно до якої відсутні підстави для задоволення позову про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, якщо на час звернення контролюючого органу до суду сплинув строк - 96 годин.
Такий висновок касаційний суд зробив, зокрема у постановах від 5 травня 2018 року у справі № П/811/1766/17; від 15 травня 2018 року у справі № 820/2312/17; від 22 травня 2018 року № 820/2040/17; від 19 червня 2018 року у справ № 820/818/17; від 13 серпня 2018 року № 820/816/17; від 27 серпня 2019 року № 520/9866/18.
На думку колегії суддів у даному випадку є підстави для передачі справи на розгляд палати.
Підставою адміністративного арешту майна платника податків (ТОВ «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ») став неправомірний, на погляд контролюючого органу, недопуск до проведення перевірки, тобто вчинення правопорушення. Дана поведінка платника податків підпадає під визначення податкового правопорушення, наведене у статті 109 ПК України, а платник податків - під перелік осіб, які можуть бути суб`єктами відповідальності за податкове правопорушення.
За змістом статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства може застосовуватися, зокрема адміністративна відповідальність.
Адміністративний арешт майна, передбачений статтею 94 ПК України, та про підтвердження обґрунтованості якого робиться висновок судом, є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатом розгляду акта про порушення платником податку вимог податкового законодавства (відмова від перевірки, недопуск посадових осіб контролюючого органу до її проведення), тобто є адміністративною відповідальністю.
Головне управління ДФС у Запорізькій області не пропустило строку застосування адміністративної санкції. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків не втратило своєї юридичної сили.
Оперативність та дієвість адміністративного арешту майна платника податків залежить від обраної контролюючим органом форми звернення до суду за підтвердженням обґрунтованості адміністративного арешту.
Якщо заява про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, подана відповідно до статті 283 КАС України, розглянута та задоволена по суті протягом 96 годин, то накладений адміністративний арешт не припиняється. У протилежному разі - він припиняється умовно (перестають діяти передбачені розділом V Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 632 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2017 року № 948/30816) заходи, здійснені на виконання рішення про арешт майна платника податків), оскільки останнє залишається не скасованим. Застосовані контролюючим органом заходи щодо адміністративного арешту майна можуть відновлювати свою дію після відповідного судового рішення, яке набере чинності.
Це судження колегії суддів ґрунтується на приписах статті 94 ПК України. Дана норма встановлює наслідком непідтвердження судом протягом 96 годин обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого контролюючим органом, припинення такого арешту (раніше стаття мала іншу редакцію, було застосовано термін «зупинення»). Водночас вона ж надає платнику податків право звертатися до суду з метою оскарження такого рішення та скасування адміністративного арешту майна. При цьому реалізація цього права не обумовлена певним строком.
Аналізуючи зміст статті 283 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що згадане у статті 94 ПК України регулювання, витлумачене колегією суддів, відповідає змісту статті 283 КАС України, який передбачає право на звернення до суду і після збігу 96 годин.
Про правильність такого судження свідчить і аналіз положень розділів VIII «Продовження та припинення арешту майна» та IX «Прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зі змісту яких не вбачається прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна за відсутності протягом 96 годин рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Інше тлумачення закону унеможливлює реалізацію контролюючим органом права на звернення в порядку загального позовного провадження з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Окрім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (в іншій справі, яка розглядалася за поданою в порядку статті 283 КАС України заявою контролюючого органу) скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року про залишення поданої у порядку статті 283 КАС України заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ» без розгляду, а справу № 280/2798/19 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, який ухвалою від 29 липня 2019 року відмовив у відкритті провадження у цій справі та роз`яснив заявнику про право на звернення з такими вимогами до суду в загальному порядку.
Суд першої інстанції в цій справі дійшов висновку про те, що оскільки ТОВ «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ» оскаржило наказ відповідача від 29 травня 2019 року №1855, який став передумовою виникнення підстав для звернення заявника з заявою в даній справі, то у даному випадку наявний спір про право. При цьому суд послався на аналогічну правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року по справі №640/20138/18.
Як убачається з цієї постанови, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанції про те, що оскарження до суду платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки свідчить про наявність спору про право.
У той же час, Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2018 року (справа №804/19780/14) висловлену іншу правову позицію, згідно з якою помилковою є позиція суду апеляційної інстанції відносно того, що скарга на дії посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження має розумітись як спір про право. Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження.
На думку колегії судді, згаданий у пункті 2 частини четвертої статті 283 КАС України серед підстав відмови у задоволенні заяви - спір про право - не стосується оскарження дотримання контролюючим органом правил призначення та проведення перевірки.
Наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки, зокрема у випадку застосування адміністративного арешту у зв`язку з відмовою платника податків від допуску та перевірки, входить до предмета доказування при розгляді заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків і додаткової судової їх перевірки за межами зазначеної судової справи закон не передбачає.
Здійснюючий касаційний перегляд справи №280/2993/19, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №280/2993/19 (провадження № К/9901/26872/19) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України,
УХВАЛИЛА:
Справу №280/2993/19 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ТЕКНОЛОДЖИ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, касаційне провадження у якій відкрито за скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, передати на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 359 КАС України.
Суддя-доповідач М. Б. Гусак
Судді: Т. М. Шипуліна
Є. А. Усенко
