ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 810/2406/18 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Левченка А.В.,
представника позивача Шевченко Л.О.,
представників відповідача Собка О.В., Холопузяна Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», про стягнення боргу,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» солідарно кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 7 918 200, 56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачами рахується податковий борг, який виник у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності на умовах договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 09.02.2004, що укладений з між ТОВ Фірма «ХАС» та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та сплату якого ТОВ Фірма «ХАС» в добровільному порядку не здійснює. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів податкової заборгованості, що обліковується за оператором спільної діяльності - ТОВ «ХАС».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04 лютого 2004 року, податковий борг у розмірі 7 918 200, 56 грн.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що податкова вимога виставлялась лише Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженій особі за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04 лютого 2004 року, отже борг виник через невиконання своїх зобов`язань цим суб`єктом господарювання. При цьому, солідарну відповідальність учасники спільної діяльності несуть виключно за зобов`язаннями, які виникли із господарських та цивільних правовідносин. Положення відповідних статей Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, пов`язаних зі стягненням податкового боргу.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.
Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано оцінки умовам Договору № 60, за яким збитки, отримані в результаті спільної діяльності, в першу чергу покриваються за рахунок грошових коштів та майна спільної діяльності. У випадку недостатності грошових коштів та майна спільної діяльності для повного покриття збитків, обов`язок покриття збитків, що залишились покладаються на сторони пропорційно внесками (п.п. 7.5 п. 7 Договору № 60).
Також вказує, що згідно приписів п. 87.12 статті 87 ПК України, у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.
АТ «Укргазвидобування» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Додатково зазначає, що Податковий кодекс України встановлює принцип персональної, а не солідарної відповідальності платників податків, та надає право контролюючому органу на стягнення податкового боргу виключно з платника податків, який має податковий борг та не передбачає повноважень контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про солідарне стягнення податкової заборгованості з окремих платників податків, навіть якщо вони є були учасниками спільної діяльності.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на їх задоволенні, в той час, як представники відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», проти цього заперечували, просили судове рішення залишити без змін.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, що є правом сторони і не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 04.02.2004 року між ТОВ Фірма «ХАС» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» був укладений договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 (далі - договір № 60).
Згідно пункту 1.1 договору № 60 сторони зобов`язувалися об`єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, метою якої було: нарощування обсягів видобутку вуглеводнів; опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, вказаних у додатку №1 до даного договору; підготовка та впровадження програм, направлених на збільшення видобутку вуглеводнів із свердловини; відновлення, капітальний ремонт, освоєння та подальша експлуатація свердловин; реалізація видобутих вуглеводнів; досягнення високих економічних показників спільної діяльності; отримання прибутку в інтересах сторін.
Відповідно до вимог п. 5.3 договору № 60 ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ «ХАС» (далі також оператор). При цьому оператор діє в межах, обумовлених цим договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Вимогами п. 5.10 договору № 60 визначено, що до компетенції оператора відноситься ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; складання та подання уповноваженим державним органам обов`язкової звітності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів).
ТОВ Фірма «ХАС» перебуває на податковому обліку в податкових органах як учасник договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 60 (код ТРДПАУ 0455860305).
Наведені обставини також встановлені судами під час розгляду адміністративної справи № 810/2108/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04 лютого 2004 року № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення боргу, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України звільняються від доказування.
31 липня 2015 року контролюючим органом було складено та направлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженій особі за договором про спільну діяльність від 04 лютого 2004 року № 60, податкову вимогу № 35-23, у якій контролюючий орган вимагав погасити податковий борг.
Непогашення заборгованості в добровільному порядку, стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пунктом 38.1 статті 38 Податкового Кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з абзацом 2 пункту 252.23 статті 252 Податкового кодексу України податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Відповідно до пункту 257.2 статті 257 Податкового кодексу України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.
Згідно з пунктом 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить відповідні додатки.
Відповідно до пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Також, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначених положень Податкового кодексу України слідує, що платник податків, який самостійно визначив податкові зобов`язання у поданих ним податкових деклараціях, має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки.
Невиконання обов`язку зі сплати самостійно визначеного у відповідній податковій звітності податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, що, у свою чергу, є підставою для складання податкової вимоги, невиконання якої надає контролюючому органу право звернутись до суду з позовом про стягнення усієї суми податкового боргу, що обліковується за платником податків на момент звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджується наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 року № 60 податкового боргу у розмірі 7 918 200, 56 грн. При цьому, будь-яких доказів повної або часткової сплати заборгованості матеріали справи не утримують.
За змістом п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків виникає у контролюючого органу лише щодо такого платника податків, який має податковий борг та якому вручено податкову вимогу, за умови непогашення таким платником податків податкової заборгованості на протязі 60 календарних днів з дня вручення йому податкової вимоги.
Як наголошувалось вище, Карлівською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області було сформовано та направлено податкову вимогу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженій особі за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 року № 60, тобто платнику податків, який у розумінні Податкового кодексу України має податковий борг.
В той же час, доказів наявності податкового боргу у інших відповідачів як окремих платників податків, контролюючим органом не надано.
Так, відповідно до п. 87.12 ст. 87 ПК України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.
У відповідності до статті 14 ПК України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Пунктом 64.6 ст. 64 ПК України визначено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов`язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Згідно ч. 1 ст. 1134 Цивільного Кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
Відповідно до положень статей 87, 88 та 95 ПК України джерелом погашення податкового боргу, який виник за договором про спільну діяльність є майно «спільної діяльності», тобто спільне майно учасників спільної діяльності (майно, яке внесено у спільну діяльність або є результатом такої діяльності), а також майно особи, уповноваженої на сплату податків за договором про спільну діяльність.
Відтак, джерелом погашення податкового боргу за договором про спільну діяльність є лише те майно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та Акціонерного товариства «Укргазвидобування», яке знаходиться у «спільній діяльності», тобто є спільним майном, а також інше майно (як окремої особи), яке може бути описане у податкову заставу у розмірах, пропорційних участі (розміру внеску) таких суб`єктів спільної діяльності та виключно у випадку недостатності майна платника податків, який згідно з умовами договору про спільну діяльність був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.
Згідно ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Таким чином, солідарну відповідальність учасники спільної діяльності несуть виключно за зобов`язаннями, які виникли із господарських та цивільних правовідносин. Положення відповідних статей Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, пов`язаних з стягненням податкового боргу.
Доводи позивача про неврахування судом першої інстанції умов договору про спільну діяльність, як і норм Цивільного кодексу України, зокрема з приводу солідарної відповідальності учасників суперечить змісту норм ПК України щодо сфери його дії, статтею 1 якого встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, тоді як нормами ЦК України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1 ЦК України).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі № 826/10257/16, на яку слушно послався суд першої інстанції, а заперечення апелянта щодо застосування цього висновку суду касаційної інстанції є незмістовними, тому підлягають відхиленню.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 05 березня 2020 року.
Головуючий -суддя: Л.В. Губська
Судді : О.В. Епель
О.В. Карпушова
