Справа № 513/1156/19
Провадження № 2-а/513/5/20
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Парапіра М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року незаконною та скасування її,
В С Т А Н О В И В:
07 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який обґрунтував тим, що 21 жовтня 2019 року, приблизно о 13.00 годині, на території підприємства ТОВ «Транспортник 1718» працівниками відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції була здійснена перевірка технічного стану автотранспортних засобів підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів. Постановою серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: здійснення випуску транспортного засобу "БАЗ А079.14" реєстраційний номер НОМЕР_1 на лінію для перевезення пасажирів по маршруту руху «Сарата-Новоселівка», який не відповідає вимогам і стандартам по забезпеченню безпеки дорожнього руху, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
З постановою позивач не згоден, оскільки в постанові не конкретизовані обставини адміністративного правопорушення та відсутня його вина у вчиненні адміністративного правопорушення. Згідно характеристики дорожнього транспортного засобу, виданого органом з сертифікації на ДТЗ та систем управління, в автобусі марки (БАЗ А079.14) заводом виробником встановлена кількість місць для сидіння -19, без врахування місця для водія та члена екіпажу (всього 21 місце). У 2007 році, при реєстрації даного транспортного засобу працівником МРЕВ була допущена помилка, не враховано одне місце для екіпажу, в результаті чого в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено 20 місць замість 21 місця.
Посилаючись на ці обставини, позивач просить визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року незаконною та скасувати її.
Ухвалою Саратського районного суду від 08 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року повернуто позивачеві (а.с.20).
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року скасовано ухвалу Сарарсткього районного суду від 08 листопада 2019 року, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду (а.с. 48-50).
Ухвалою Саратського районного суду від 22 січня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі (а.с. 63).
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для звернення до адміністративного суду було задоволено та поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до адміністративного суду.
Під час розгляду справи позивач та його представник адвокат Парапір М.П. підтримали адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Позивач пояснив, що під час розгляду справи інспектором Палазовим Д.Ю. не були досліджені докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розгляду справи полягав у складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, він як особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, відповідно до ст.268 КУпАП мав право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Проте, інспектор Палазов Д.Ю. проігнорував надані йому КУпАП права та не надав можливості ними скористатися, зокрема: ознайомитися з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення та можливості звернутися за правовою допомогою до адвоката.
Представник Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.
25 лютого 2020 року від представника Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП до суду надійшли письмові пояснення щодо адміністративного позову, в якому зазначено, що відповідач категорично не погоджується з вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими. Представник відповідача послався на те, що 21 жовтня 2019 року в ході виконання службових обов`язків інспектор відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_3 Д.Ю. за адресою: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, здійснював відпрацювання доручення Департаменту патрульної поліції №16265/41/27/02-2019 від 20.09.2019 року "Про проведення комплексу профілактичних заходів "Безпека дорожнього руху – це життя". В ході відпрацювання, в смт. Сарата по вул. Котовського, 17, було виявлено транспортний засіб "БАЗ А079.14" реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 У транспортному засобі, що використовується для перевезення пасажирів по маршруту "Сарата-Новоселівка" виявлені тріщина на лобовому склі, встановлене додаткове місця для сидіння та відсутні працездатні вогнегасники, чим ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КУпАП. З метою встановлення особи, що здійснила випуск транспортного засобу "БАЗ А079.14" реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівник поліції здійснив виїзд за юридичною адресою ТОВ «Транспортник 1718», яке знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Сарата, вул. Промзона, 3А. На місці було встановлено, що особою, яка здійснювала випуск на лінію зазначеного транспортного засобу був гр. ОСОБА_1 , відносно якого було здійснено розгляд справи та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 605664 за ч. 1 ст. 128 КУпАП. З приводу невідповідності фактичної кількості місць для сидіння в автобусі БАЗ А079.14 номерний знак НОМЕР_1 та кількості місць зазначених у свідоцтві про реєстрацію, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів того, що власником даного автобуса вжито необхідних заходів для приведення у відповідність всіх документів автобуса з його фактичними характеристиками (а.с. 70-72).
Представник відповідача вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 128 КУпАП винесена обґрунтовано та на законних підставах, а незгода позивача з постановою не є підставою для її скасування.
Вислухавши позивача та його представника адвоката Парапір М.П., вивчивши письмові пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частиною 1 ст. 128 КУпАП.
За положеннями частин 2, 3 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Ст.289 КУпАП визначає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частиною 1 статті 128 КУпАП України передбачено, що випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов`язкового технічного контролю або без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п`ятсот кілометрів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб`єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В постанові серії ДПО18 № 605864 від 21 жовтня 2019 року, яка винесена інспектором відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Палазовим Дмитром Юрійовичем, зазначено, що 21 жовтня 2019 року в Саратському районі, м. Сарата, вул. Промзона, б. 3А, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою механіком, здійснив випуск транспортного засобу БАЗ А079 реєстраційний номер НОМЕР_1 на лінію для перевезення пасажирів по маршруту руху «Сарата-Новоселівка», який не відповідає вимогам, стандартам та забезпеченню безпеки дорожнього руху, чим порушив ст.ст. 12, 35, 39 Закону України «Про дорожній рух».
Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень (а.с.6).
Згідно витягу з наказу ТОВ «Транспортник 1718» з особового складу № 1 від 10.01.2018 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду механіка по КТП в ТОВ «Транспортник 1718» з 11.01.2018 року (а.с. 15).
Відповідно до доручення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.09.2019 року № 16265/41/27/02-2019 «Про проведення комплексу профілактичних заходів «Безпека дорожнього руху – це життя», начальникам територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції у ході практичного етапу (з 01.10.2019 року до 30.11.2019 року) доручено в тому числі під час роботи спільних мобільних груп із працівниками Укртрансбезпеки особливу увагу приділяти порушенню порядку провадження господарської діяльності у сфері перевезення пасажирів, дотримання вимог Правил дорожнього руху та Правил перевезення пасажирів (а.с.77).
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників транспортних засобів належить: здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання транспортних засобів.
Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов`язані не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли державного технічного огляду.
Аналіз складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128 КУпАП свідчить, що суб`єктом його вчинення може бути посадова особа, відповідальна за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів.
Відповідно до ст.14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення не є безумовним, оскільки за принципами адміністративного судочинства - рівності та змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В той же час, суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою, відповідальною за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" та що до службових обов`язків позивача входить випуск на лінію транспортних засобів.
У письмових поясненнях представник відповідача послався на те, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21 жовтня 2019 року він здійснив випуск на лінію транспортного засобу "БАЗ А079.14" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовується для перевезення пасажирів по маршруту "Сарата-Новоселівка", та в якому виявлені тріщина на лобовому склі, встановлене додаткове місця для сидіння та відсутні працездатні вогнегасники.
Проте зазначені посилання представника третьої особи спростовуються текстом постанови серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року, яка не містить детального опису об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Ст.35 Закону України «Про дорожній рух», порушення якої інкримінують позивачу, складається з 15 частин та регулює питання обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, проте в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не конкретизовано, яку саме частину зазначеної статті порушив ОСОБА_1
В постанові серії ДПО18 № 605864 від 21 жовтня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 порушив ст.39 Закону України «Про дорожній рух». За змістом цієї статті державні стандарти дорожнього руху визначають поняття і терміни, методи здійснення контролю за станом організації дорожнього руху, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу транспорту на здоров`я людини та навколишнє природне середовище, інші питання, пов`язані з дорожнім рухом. Стандарти дорожнього руху розробляються та вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.
Вимоги до технічного стану автотранспортних засобів встановлені ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності стану та методи контролюваннея". Проте в постанові серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року не конкретизовано, які саме вимоги зазначеного стандарту порушено позивачем ОСОБА_1 .
На переконання суду, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду позивачу фабулу, яка викладена у постанові про адміністративне правопорушення, та яка, по своїй суті є викладенням обвинувачення у вчиненні позивачем певного правопорушення.
При цьому суд враховує, що рішенням Єропейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), було встановлено, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення відредагували фабулу, зазначивши в постанові суду конкретні обставини. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, що позбавило її можливості належної підготовки до захисту.
Частина 1 ст.90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано належних переконливих доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.128 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пункт 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Таким чином, порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності є безумовною підставою для скасування рішення про таке притягнення.
Частиною 3 статті 286 КАС встановлено , що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки не дотримано порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, регламентованого вищезазначеними нормами закону, тому позов належить частковому задоволенню, оскаржувану постанову належить скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимоги позивача в іншій частині не ґрунтуються на Законі, а тому в їх задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов задовольнити частково. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 605664 від 21 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.128 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 03 березня 2020 року.
Суддя А. І. Бучацька
