ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 910/14065/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 11.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.02.2019 (повний текст складено 05.03.2019)

у справі №910/14065/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест"

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" звернулось до Господарського суду міста Києва позовом до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно не було повернуто активи фонду фінансування будівництва, розміщені у ПАТ "Діамантбанк" згідно Договорів депозиту № 1735.001, № 1735.002, № 1735.003, № 1735.005 і Додаткової угоди до Договору депозиту № 1735.003 та включено їх до сьомої черги погашення реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/14065/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем в порушення Правил ФФБ, договорів та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» перераховано кошти ФФБ з рахунків ФФБ на депозитні рахунки, чим змінено правову природу їх розміщення та використання.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що розміщені позивачем кошти на депозитних рахунках, відкритих у ПАТ «Діамантбанк» не є коштами ФФБ, сформованими відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», які не включаються до ліквідаційної маси банку, а тому на них не розповсюджується відповідний порядок їх повернення, а відтак позивач у розумінні вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме кредитором Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», вимоги якого підлягають задоволенню в порядку черговості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/20917/13а.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Позивач посилається на те, що він є фінансовою установою, що надає послуги по залученню коштів на фінансування будівництва житла згідно з ліцензією, виданою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, та відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Позивачем, як управителем ФФБ, було відкрито банківські рахунки у ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «Приватбанк». Позивач частково зберігав спірні кошти ФФБ на депозитних рахунках у ПАТ «Діамантбанк». Позивач посилається на те, що кошти, які зберігалися на депозитних рахунках у ПАТ «Діамантбанк», не є власними коштами позивача, а є коштами учасників ФФБ - фізичних осіб, які надійшли на рахунки ПАТ «Діамантбанк» з рахунків ТОВ «Прімінвест» у ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «Сбербанк».

Апелянт вважає, що сам факт розміщення на депозитних рахунках ТОВ «ПрімІнвест» грошових коштів, що сформовані за рахунок коштів ФФБ, не може свідчити про те, що ТОВ «ПрімІнвест» є власником цих коштів або, що останнім було змінено правову природу коштів ФФБ.

Відповідно до частини 5 статті 1033 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

При цьому, як вбачається з п.п.1.1 договорів про участь в ФФБ довірителями передано управителю кошти саме у довірчу власність.

В той же час в Законі України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» відсутні обмеження щодо того, що кошти ФФБ є такими лише за умови розміщення їх у банку, в якому для цього було відкрито рахунок.

Крім того, апелянт посилається на те, що кошти ФФБ використовувалися за цільовим призначенням та в інтересах довірителів та відповідно до Правил фондів фінансування будівництва, що містяться в матеріалах справи.

Однак, при прийнятті рішення, судом першої інстанції не було враховано умов Правил фондів фінансування будівництва, відповідно до яких плата за послуги з управління майном складається з одноразового платежу і складає 100 гривень та з самостійного утримання управителем відсотків, нарахованих банком на залишки по рахунку ФФБ (депозитних відсотків). При цьому загальна сума винагороди не може перевищувати 5% від загальної суми коштів, переданих в управління.

Апелянт посилається на те, що відповідно до пункту 11.5 договору про участь у Фонді фінансування будівництва довіритель підтверджує, що до моменту підписання цього договору довірителем своєчасно одержано від управителя необхідну, доступну, достовірну інформацію про умови участі у ФФБ, об`єкт будівництва та об`єкт інвестування, які є пропозиції управителя, що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору довірителя об`єкта інвестування та прийняття довірителем рішення про участь у ФФБ. Довіритель підтверджує, що інформація доведена до його відома у доступній наочній формі.

Таким чином, як Правилами ФФБ так і договором про участь у фонді фінансування будівництва прямо встановлено, що винагородою управителя можуть бути депозитні відсотки, що свідчить про можливість відкриття депозитних рахунків. Апелянт вважає, що такі дії були вчинені в інтересах учасників ФФБ, а саме зменшення в такий спосіб розміру винагороди управителя, яка сплачується самим довірителем.

Посилання суду першої інстанції на позицію Верховного суду у аналогічних правовідносинах у справі № 826/20917/13-а в частині застосування статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», апелянт вважає необґрунтованою, оскільки зазначена стаття на момент розгляду даної справи зазнала змін, крім того, активи недержавних пенсійних фондів (справа № 826/20917/13-а) та кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, є різними за своєю правовою природою коштами.

Апелянт вважає, що визначальним у даній справі є підтвердження джерела походження коштів, власниками яких є фізичні особи - учасники ФФБ, а позивач є лише управителем цих коштів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив, у якому відповідач-2 погоджується з рішенням суду першої інстанції як законним, обґрунтованим, у зв`язку з чим просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також подано відзив, у якому відповідач-1 зазначає, що оскаржуване рішення прийнято за правильного застосування положення частини 5 статті 50, частини 1 статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статті 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», у відповідності приписам п.п. 6.11, 6.12 Положення про виведення неплатоспроможності банку з ринку, статей 2, 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 10 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». У з"язку з цим, відповідач-1 просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 09 листопада 2010 року між Публічним акціонерним банком "Діамант" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" (далі -вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Раціональний" № 1735.001 (далі - договір-1), відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (далі - вкладний рахунок) у національній валюті України для розміщення вкладником банківського вкладу.

В подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод до договору-1.

Зокрема, 28 травня 2013 року сторонами укладено додаткову угоду № 1735.001/3, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти розділ 1-5 договору-1 в новій редакції.

Згідно з пунктами 1.1-1.4 договору-1 вкладник розміщує на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_3 (далі - вкладний рахунок), відкритому банком, банківський вклад у національній валюті України. Вид вкладу - на вимогу. Сума вкладу - 15 053 000 грн., яку вкладний має право поповнювати протягом строку дії цього Договору. При цьому максимальний залишок на вкладному рахунку не має перевищувати 23 000 000 грн. Розмір процентів річних, що нараховуються починаючи з 28.05.2013 на суму вкладу, визначену в п. 1.3 цього договору - 11,5%. Якщо загальна сума вкладу на вкладному рахунку перевищуватиме суму максимального залишку, вказаного в п. 1.3 цього Договору, розмір процентів річних на суму вкладу за період такого перевищення становитиме - 2%.

Виплата процентів за вкладом за період з 25.09.2013 по 24.01.2014 включно - 25.01.2014, з 25.01.2014 - виплата процентів щомісячно 25 числа кожного місяця (п. 1.5 договору-1)

Пунктом 1.6 договору-1 узгоджено, що сума грошових коштів, що повинна безперервно знаходитись на вкладному рахунку протягом строку цього договору, становить 9 250 000 грн.

Відповідно до п. 1.7 та 1.8 договору-1 повернення вкладу здійснюється на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_4 у АТ "Сбербанк Росії". Виплата процентів за вкладом здійснюється на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_5 у АТ "Сбербанк Росії".

Згідно з п.1.9 договору-1 виплата згідно п. 1.7 та 1.8 може здійснюватись на інші рахунки вкладника за його бажанням, якщо про такі рахунки він повідомить банк листом за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи (особа якої встановлюється, а повноваження перевіряються), який (підпис) скріплюється печаткою вкладника.

Цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту підписання його сторонами та діє до 10.06.2014, або до списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав (п. 5.1 договору-1).

10 червня 2014 року між Публічним акціонерним банком "Діамант" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" (далі - вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Раціональний" № 1735.002 (далі - договір-2), відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_6 (далі - вкладний рахунок) у національній валюті України для розміщення вкладником банківського вкладу.

08.06.2016 сторонами укладено додаткову угоду № 1735.002/5 до договору-2.

Згідно з пунктами 1.2-1.6 договору-2 вид вкладу - на вимогу. Сума вкладу - 15 700 000 грн., яку вкладник має право поповнювати та зменшувати з урахуванням п. 1.6 Договору протягом строку дії цього договору. При цьому максимальний залишок на вкладному рахунку не має перевищувати 25 000 000 грн. Розмір процентів річних, що нараховуються починаючи з 08.06.2016 на суму вкладу, визначену в п.1.3 цього договору - 7%. Якщо загальна сума вкладу на вкладному рахунку перевищуватиме суму максимального залишку, вказаного в п. 1.3 цього договору, розмір процентів річних на суму, яка перевищує встановлений договором максимальний залишок, за період такого перевищення становитиме 2%. Сума грошових коштів, що повинна безперервно знаходитись на вкладному рахунку протягом строку цього Договору, становить 15 700 000 грн.

У відповідності до п. 1.7 та 1.8 договору-2 повернення вкладу здійснюється на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_7 у ПАТ КБ "Приватбанк" Виплата процентів за вкладом здійснюється на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_7 у ПАТ КБ "Приватбанк".

Згідно з п.1.9 договору-2 виплата згідно п. 1.7 та 1.8 може здійснюватись на інші рахунки вкладника за його бажанням, якщо про такі рахунки він повідомить банк листом за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи (особа якої встановлюється, а повноваження перевіряються), який (підпис) скріплюється печаткою вкладника.

Цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту підписання його сторонами та діє до 08.06.2018, або до списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав (п. 6.1 договору-2).

13 квітня 2016 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Раціональний" № 1735.003 (далі - договір-3), відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_8 (далі - вкладний рахунок) у національній валюті України для розміщення вкладником банківського вкладу.

13.04.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1735.004 до договору-3, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти розділи 1-6 договору у новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору-3 банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_9 (далі - вкладний рахунок) для розміщення вкладником банківського вкладу (депозиту).

Згідно з пунктами 1.2-1.6 договору-3 вид вкладу - на вимогу. Сума вкладу - 14 923 000 грн., яку вкладник має право поповнювати та зменшувати з урахуванням п. 1.6 договору протягом строку дії цього договору. При цьому максимальний залишок на вкладному рахунку не має перевищувати 20 000 000 грн. Розмір процентів річних, що нараховуються на суму вкладу, визначену в п.1.3 цього договору - 11,5%. Якщо загальна сума вкладу на вкладному рахунку перевищуватиме суму максимального залишку, вказаного в п. 1.3 цього договору, розмір процентів річних на суму, яка перевищує встановлений договором максимальний залишок, за період такого перевищення становитиме 2%. Виплата процентів за вкладом - кожний 25 календарний день кожного місяця; в кінці стоку вкладу. Сума грошових коштів, що повинна безперервно знаходитись на вкладному рахунку протягом строку цього Договору, становить 49 000 грн.

У відповідності до п. 1.7 та 1.8 договору-3 повернення вкладу, або його частини, здійснюється на поточний рахунок вкладника, за виключенням випадків, визначених п. 2.1.8 та 3.13 цього договору за наступними реквізитами: № НОМЕР_7 у Філії "Київсіті" ПАТ КБ "Приватбанк". Виплата процентів за вкладом здійснюється на поточний/депозитний рахунок вкладник, за виключенням випадків визначених п.2.1.8 та п. 3.1.3 цього договору, за наступними реквізитами: № НОМЕР_7 у Філії "Київсіті" ПАТ КБ "Приватбанк".

Згідно з п.1.9 договору-3 виплата згідно п. 1.7 та 1.8 може здійснюватись на інші рахунки вкладника за його бажанням, якщо про такі рахунки він повідомить банк листом за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи (особа якої встановлюється, а повноваження перевіряються), який (підпис) скріплюється печаткою вкладника.

Цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту підписання його сторонами та діє до 17.04.2018, або до списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав (п. 6.1 договору-3).

13 квітня 2017 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Раціональний" № 1735.005 (далі - договір-4), відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_10 (далі - вкладний рахунок) для розміщення вкладником банківського вкладу (депозиту).

Згідно з пунктами 1.2-1.6 договору-4 вид вкладу - на вимогу. Сума вкладу - 3 741 810,51 грн., яку вкладник має право поповнювати та зменшувати з урахуванням п. 1.6 договору протягом строку дії цього договору. При цьому максимальний залишок на вкладному рахунку не має перевищувати 10 000 000 грн. Розмір процентів річних, що нараховуються на суму вкладу, визначена в п.1.3 цього договору - 11,5%. Якщо загальна сума вкладу на вкладному рахунку перевищуватиме суму максимального залишку, вказаного в п. 1.3 цього договору, розмір процентів річних на суму, яка перевищує встановлений договором максимальний залишок, за період такого перевищення становитиме 2%. Виплата процентів за вкладом - кожний 25 календарний день кожного місяця; в кінці строку вкладу. Сума грошових коштів, що повинна безперервно знаходитись на вкладному рахунку протягом строку цього договору, становить 10 000 грн.

У відповідності до п. 1.7 та 1.8 договору-4 повернення вкладу, або його частини, здійснюється на поточний рахунок вкладника, за виключенням випадків, визначених п. 2.1.8 та 3.13 цього договору за наступними реквізитами: № НОМЕР_7 у Філії "Київсіті" ПАТ КБ "Приватбанк". Виплата процентів за вкладом здійснюється на поточний/депозитний рахунок вкладник, за виключенням випадків, визначених п.2.1.8 та п. 3.1.3 цього договору, за наступними реквізитами: № НОМЕР_7 у Філії "Київсіті" ПАТ КБ "Приватбанк".

Згідно з п.1.9 договору-4 виплата згідно п. 1.7 та 1.8 може здійснюватись на інші рахунки вкладника за його бажанням, якщо про такі рахунки він повідомить банк листом за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи (особа якої встановлюється, а повноваження перевіряються), який (підпис) скріплюється печаткою вкладника.

Цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту підписання його сторонами та діє до 17.04.2018, або до списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав (п. 6.2 договору-4).

Як встановлено судом, на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДІАМАНТБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "ДІАМАНТБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДІАМАНТБАНК" (далі - ПАТ "ДІАМАНТБАНК") з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "ДІАМАНТБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДІАМАНТБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ДІАМАНТБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДІАМАНТБАНК" (далі - ПАТ "ДІАМАНТБАНК") з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "ДІАМАНТБАНК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами* Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2017 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідатора ПАТ "Діамантбанк" із Заявою № 297 від 12.07.2017 про включення до реєстру кредиторів, відповідно до якої, просив включити вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ПрімІнвест" на суму 34 318 017,88 грн. до акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк", а саме 19 241 810,51 грн. до реєстру вимог фізичних осіб, відносно яких ТОВ "ФК "ПрімІнвест" виступає як управитель, 15 076 207,37 грн. до реєстру вимог юридичних осіб та просив кошти фізичних осіб перерахувати на рахунки фондів фінансування будівництва, а кошти, які належать юридичній особі ТОВ "ФК "ПрімІнвест," на рахунок у ПАТ КБ "Приватбанк".

Листом від 18.09.2017 відповідач-1 повідомив позивача, що його вимоги включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів сьомої черги погашення та підлягає задоволенню в сумі 34 318 017,88 грн.

Позивач, Листом № 409 від 10.10.2017 звернувся до відповідача-1, у якому зазначив, що оскільки сума 19 241 810,52 грн. перебуває в управлінні фондом фінансування будівництва ТОВ "Фінансова компанія "ПрімІнвест" та була включена до вимог кредиторів сьомої черги погашення, таке рішення відповідача-1 свідчить про неналежну оцінку фондом майна, що включається до ліквідаційної маси та повинно бути змінено.

Відповідач-1 в свою чергу надав відповідь № 1787/25.1л від 25.10.2017, у якій зазначив, що закон не містить виключень з механізму повернення коштів з поточного рахунку при ліквідації банку, інакше ніж у порядку задоволення вимог кредиторів у черговості, передбаченій законом.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилається на те, що відповідач-1 протиправно не повернув активи ФФБ, розміщені у ПАТ "Діамантбанк" згідно договорів та включив їх до сьомої черги погашення реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк" з огляду на приписи ст. 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та приписи статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в зв`язку з чим, просить суд скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.09.2017 № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" сьомої черги погашення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрімІнвест" у сумі 18 186 810,51 грн., що є коштами фінансування будівництва, створених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" та зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" шляхом повернення коштів у сумі 18 186 810,51 грн. на розрахункові рахунки згідно переліку.

Відповідачі в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, зазначають, що залучені до ФФБ кошти залучались до банківських установ ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Приватбанк" на рахунки, які були відкриті для цієї мети, що підтверджується відповідними довідками банків, при цьому, позивач, як управитель ФФБ, не відкривав в ПАТ "Діамантбанк" поточних рахунків для обліку залучених управителем коштів та здійснення розрахунків за операціями з управлінням ФФБ. Відповідачі зазначають, що згідно з Правилами ФФБ та умовами договорів про участь у ФФБ визначено виключно цільове призначення коштів ФФБ, змінювати призначення яких позивач не мав права, а відтак позивач на власний ризик змінив цільове призначення коштів ФФБ та розмістив їх на вклад у ПАТ "Діамантбанк" для отримання прибутку у вигляді відсотків, нарахованих на суму вкладу.

Також, відповідачі зазначають, що приписи ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосуються коштів, що знаходяться на рахунку ФФБ, управителем якого є банк, а відтак позивач є кредитором банку за договорами вкладів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважають послуги з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що фонд фінансування будівництва - це кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою.

З огляду на викладене, ФФБ не є юридичною особою та учасником цивільних відносин у розумінні статей 2, 80 Цивільного кодексу України, а є виключно коштами, які передані управителю ФФБ в управління довірителями.

Зазначений висновок підтверджується також іншими положеннями Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», зокрема, статтями 3, 6, 11, які не визначають ФФБ в якості окремого суб`єкта системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, а визначають ФФБ навпаки - в якості одного із об`єктів управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів, встановлених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Крім того, ФФБ є створеним після затвердження управителем ФФБ Правил ФФБ, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків ФФБ.

Управителем ФФБ відповідно до статті 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності.

Положеннями статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що фінансова установа як управитель від свого імені діє в інтересах довірителів і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами ФФБ, а договір управління майном - це договір, за яким установник управління передає управителю у довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном. За цим Законом договором управління майном для фонду фінансування будівництва є договір про участь у ФФБ.

Викладене вище дає підстави для висновку про те, що з метою фінансування будівництва житла, кошти фізичних та юридичних осіб залучаються до управління на підставі укладення з управителем договору про участь у ФФБ, який фактично є договором управління майном, а ФФБ - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем в майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

Стаття 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначає порядок створення ФФБ.

Вказаною статтею передбачено, що ФФБ вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків ФФБ. Для кожного ФФБ відкриваються окремі рахунки. Будь-які обмеження щодо кількості об`єктів будівництва, що можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ, а також щодо обсягів залучених управителем ФФБ в управління коштів не встановлюються (частина 9). Банк-управитель відкриває рахунки ФФБ у своєму балансі (частина 10). Управитель, який є небанківською фінансовою установою, відкриває рахунки в обраному ним банку на своє ім`я (частина 11).

Оскільки, як вказувалось вище, ФФБ не є юридичною особою, а є коштами довірителей, які передані в управління управителю ФФБ та обліковуються на окремому балансі, в контексті статті 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» під рахунками ФФБ, які відкриваються ФФБ слід розуміти поточний рахунок та інші рахунки, відкриті на ім`я управителя, який не є банківською установою, на яких зберігаються кошти довірителей, які залучені в управління управителем ФФБ.

Частиною 12 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що такі рахунки управитель ФФБ використовує для: а)обліку залучених в управління коштів; б) здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ; в) зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів. При цьому, облік коштів, внесених довірителями до ФФБ та облік коштів, спрямованих управителем з ФФБ на фінансування будівництва, управитель ФФБ здійснює відокремлено від іншого майна управителя, а також від інших ФФБ (частина 13).

Таким чином встановлення законом вимог щодо відкриття банком при створенні ФФБ управителю ФФБ, який є небанківською фінансовою установою, поточного рахунку ФФБ, зумовлено, зокрема потребою проведення обліку активних та пасивних операцій за таким рахунком (рахунками), потребою у відокремленні майна ФФБ від майна управителя ФФБ. Отже, в зазначених цілях будь-які активні та пасивні розрахунково-касові операції з коштами ФФБ, які стосуються розрахунків з довірителями, розрахунків із забудовником та іншим суб`єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю мають здійснюватись лише через поточний рахунок управителя ФФБ, який визначений рахунком ФФБ.

На відміну від здійснення розрахунково-касових операцій з суб`єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, зберігання коштів ФФБ (оперативний резерв), може здійснюватись як на поточному рахунку управителя ФФБ, який визнаний рахунком ФФБ, так і на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ. Таким чином, зберігання коштів ФФБ на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ, якщо воно здійснюється відокремлено від власних коштів управителя ФФБ, не змінює правової природи таких коштів, які залишаються коштами ФФБ, що належать управителю ФФБ на праві довірчої власності.

Відповідно до положень статей, 316, 229, 1033 Цивільного кодексу України довірча власність є особливим видом права власності, а договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління. Правова природа довірчої власності полягає у наданні управителю ФФБ речового права обмеженого цільовим характером його здійснення. Відповідно з цим, такі кошти та майно мають бути відокремлені від власних коштів та майна управителя ФФБ, а останній може розпоряджатися такими коштами до досягнення мети управління.

Управитель ФФБ має здійснювати управління майном ФФБ відповідно до Правил ФФБ та договору управління майном (стаття 6 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»), а закон забороняє йому використовувати отримане в управління майно не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном (стаття 8 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»).

Аналіз положень глави 70 та параграфу 3 глави 71 Цивільного кодексу України у співвідношенні з нормами Закону України «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» дає підстави стверджувати, що розміщення управителем ФФБ тимчасово вільних коштів ФФБ на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ в банку не забороняється і не є підставою для припинення управління, якщо інше не встановлено Правилами ФФБ або договорами про участь у ФФБ.

Згідно Правил ФФБ, затверджених управителем ФФБ, плата за послуги з управління майном складається з одноразового платежу і складає 100 гривень та з самостійного утримання управителем відсотків, нарахованих банком на залишки по рахунку ФФБ (депозитних відсотків). При цьому загальна сума винагороди не може перевищувати 5% від загальної суми коштів, переданих в управління.

Більш того, заборон або обмежень не містять і договори на управління майном, що укладені між управителем ФФБ та довірителями.

Відповідно до пункту 1.1 типового договору, затвердженого управителем ФФБ, довіритель на підставі повного визнання ним Правил, створеного ФФБ типу «А», передає управителю у довірчу власність кошти з метою отримання у власність об`єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок ФФБ в управління для фінансування спорудження зазначеного у цьому договорі об`єкту будівництва. Управитель для досягнення мети управління ФФБ, перераховує частину отриманих в довірчу власність коштів на фінансування будівництва. Решта коштів складає оперативний резерв, який залишається в управлінні Управителя. Залишки коштів оперативного резерву після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію перераховуються Забудовнику і є його власністю.

Згідно з пунктом 6.1 вказаного типового договору управління майном, який присутній у кожному із договорів управління майном, укладених управителем ФФБ з довірителями встановлено, що нараховані банком відсотки за вкладом (депозитом) утримуються на користь управителя ФФБ як плата за його послуги з управління майном - винагорода управителя ФФБ.

Відповідно до пункту 11.5 типового договору про управління майно (участь у Фонді фінансування будівництва) довіритель підтверджує, що до моменту підписання цього договору довірителем своєчасно одержано від управителя необхідну, доступну, достовірну інформацію про умови участі у ФФБ, об`єкт будівництва та об`єкт інвестування, які є пропозиції управителя, що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору довірителя об`єкта інвестування та прийняття довірителем рішення про участь у ФФБ. Довіритель підтверджує, що інформація доведена до його відома у доступній наочній формі.

Таким чином, як Правилами ФФБ так і договорами про управління майном (про участь у ФФБ) прямо передбачене право управителя ФФБ на розміщення тимчасово вільних коштів ФФБ на вкладних (депозитних) рахунках управителя ФФБ у банках.

Відтак, на думку колегії суддів, розміщення тимчасово вільних коштів ФФБ на вкладних (депозитних) рахунках не суперечать чинному законодавству України, Правилам ФФ та положенням договорів управління майном, укладеними між управителем ФФБ та довірителями.

Отже, оскільки передані в управління управителю ФФБ кошти довірителей ФФБ не є приватною власністю управителя ФФБ у розумінні статті 325 Цивільного кодексу України, управитель ФФБ не може відповідати за своїми боргами активами ФФБ (стаття 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»). При цьому, згідно з положеннями частини 2 статті 89 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі банкрутства управителя ФФБ, кошти та майно, що перебувають в управлінні управителя ФФБ, не включаються до складу ліквідаційної маси управителя ФФБ, а розпорядження такими коштами та майном здійснюється відповідно до законодавства про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю.

В свою чергу, положення статті 23 «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» також не передбачають включення коштів ФФБ до ліквідаційної маси управителя ФФБ у разі його ліквідації, та встановлює можливість передання за рішенням суду усіх прав та обов`язків управителя ФФБ в управління іншій фінансової установи, яка відповідає вимогам вказаного закону. Така передача здійснюється згідно Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 490 від 11.05.2011, який зобов`язує управителя ФФБ протягом десяти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду передати новому управителю майно, що перебуває в його довірчій власності (п. 11). Зазначений обов`язок стосується будь-якого майна ФФБ, і підлягає виконанню у процесі ліквідації управителя ФФБ.

Відтак, враховуючи, що поточний та вкладний рахунки відкриті на ім`я управителя ФФБ та використовуються останнім, зокрема, для зберігання коштів ФФБ, які після спливу строку банківського вкладу підлягають поверненню на поточний рахунок управителя ФФБ, колегія суддів вважає, що за наявності доказів переказу коштів ФФБ на вкладний (депозитний) рахунок управителя ФФБ з його поточного рахунку, який був визначений ним рахунком ФФБ, за наслідками вказаної розрахункової операції власником таких коштів не змінюється. Довірчим власником таких коштів залишається ФФБ.

Крім того, слід звернути увагу, що чинне законодавство України не містить норм, які б імперативно забороняли управителю ФФБ відкривати вкладний (депозитний) рахунок (рахунки), та зберігати на них, кошти ФФБ.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що управителю ФФБ не забороняється розміщувати кошти ФФБ на його іменному вкладному (депозитному) рахунку у банку, за умови, що такому розміщенню виключно залучені кошти довірителей ФФБ.

Положення пунктів 2.1., 2.9., 9.1., 9.2. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 5, частини 8 статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», в сукупності свідчать пре те, що банки віднесено до суб`єктів первинного фінансового моніторингу, а рахунок клієнту відкривається та операції з цього рахунку здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнта та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що відкриваючи позивачу депозитні рахунки, ПАТ «Діамантбанк» був обізнаний про статус позивача як фінансової установи, що здійснює діяльність у сфері управління ФФБ, та джерело походження коштів, які вносились на відповідні рахунки.

Колегією суддів детально досліджено рух коштів між рахунками ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Сбербанк» та ПАТ «Діамантбанк» на підставі банківських виписок та звітів про дебетові та кредитові операції, доданих до позовної заяви, якими підтверджується надходження коштів з рахунків ФФБ у ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Сбербанк» на депозитні рахунки ПАТ «Дфамантбанк» та подальше повернення цих коштів безпосередньо на рахунки ФФБ.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що саме кошти ФФБ у сумі 18 186 810,51 грн. були розміщені у ПАТ «Діамантбанк» згідно укладених із позивачем договорів банківського вкладу (депозиту) «Раціональний» №1735,003 від 13.04.2016, №1735.005 від 13.04.2017, додаткової угоди №1735.004 до договору №1735.003. Зазначені кошти не є власністю позивача, а є коштами учасників ФФБ.

Крім того, до стягуваної суми позивачем не включено депозитні відсотки, нараховані ПАТ «Діамантбанк», оскільки як зазначено вище такі відсотки не відносяться до коштів ФФБ, а є винагородою управителя ФФБ, відповідно їх облік здійснюється окремо від коштів ФФБ.

Відтак, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що спірні кошти є коштами ФФБ.

Крім того, слід звернути увагу на таке.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до статті 1, встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також врегульовано відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно з частиною 2 статті 50 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до ліквідаційної маси банку включається будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до ліквідаційної маси. Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Водночас частиною 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено особливості включення в ліквідаційну масу банку коштів небанківських фінансових установ. Так, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов`язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотечні облігації».

Таким чином, зазначеними положеннями встановлено пряму заборону включення активів ФФБ до ліквідаційної маси банку.

Водночас, абз. 3 частини 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Колегія суддів вважає, що положення абзацу третього частини 5 статті 50 зазначеного Закону визначають неможливість виключення з ліквідаційної маси банку лише депозитних активів недержавного пенсійного фонду.

Що ж до виключення з ліквідаційної маси банку в тому числі депозитів ФФБ законодавець не встановив будь-яких застережень чи обмежень. Відтак відсутні правові підстави для розповсюдження обмежень, встановлених для депозитів недержавного пенсійного фонду на банківські вклади (депозити) управителя ФФБ, якщо на них розміщені виключно кошти ФФБ.

Норми частини 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» стосовно не включення до ліквідаційної маси банку коштів на рахунку фонду фінансування будівництва або майна фонду операцій з нерухомістю не містять конкретного визначення правової дефініції стосовно якого саме рахунку вони стосуються - поточного чи вкладного (депозитного) тощо.

Як зазначено вище, кошти, які були залучені від довірителів на поточний рахунок управителя ФФБ, та у подальшому були розміщені на зберігання на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ у банку, слід вважати одним із рахунків ФФБ.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що кошти ФФБ, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ (небанківська фінансова установа) у банку щодо якого введено процедуру ліквідації, передбачену Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включаються до ліквідаційної маси такого банку.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти, які просить стягнути позивач є коштами ФФБ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про те, що розміщені позивачем кошти на депозитних рахунках, відкритих в ПАТ «Діамантбанк» не є коштами ФФБ, сформованими відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», у зв`язку з чим на них не розповсюджується відповідний порядок їх повернення, і тому позивач у розумінні вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме кредитором Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», вимоги якого підлягають задоволенню в порядку черговості.

Крім того, стосовно посилання місцевого господарського суду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 у справі № 826/20917/13а, колегія суддів зазначає таке.

У справі №826/20917/13а розглядався позов непідприємницького товариства «Відкритий недержаний пенсійних фонд «Всі» про визнання протиправною бездіяльності відповідачів (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПрАТ «Банк «Таврика» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) щодо неповернення пенсійних активів, розміщених у ПрАТ «Банк Таврика» згідно договорів банківського строкового вкладу, та зобов`язання позивачів повернути пенсійні активи, розміщені згідно договорів банківського строкового вкладу.

Судами у справі №826/20917/13а встановлено, що вклади у ПрАТ «Банк «Таврика», які позивач вважає пенсійними активами, були розміщені від власного імені ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» на підставі договорів банківського вкладу. Після запровадження у ПрАТ «Банк «Таврика» тимчасової адміністрації, вказані вище вклади як в коштах, так і в банківських металах, були відступлені компанією Фрешвейв Інвестмент ЛТД (яка набула їх від ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт») до позивача на підставі договорів про відступлення права вимоги. Верховний Суд дійшов висновку, що придбання позивачем (непідприємницьке товариство «Відкритий недержаний пенсійних фонд «Всі») фінансових активів від компанії Фрешвейв Інвестмент ЛТД не пов`язане з провадженням позивачем діяльності з недержавного пенсійного забезпечення. Таким чином відсутні підстави вважати, що ці вклади є пенсійними активами позивача, сформованими відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», які не включаються до ліквідаційної маси банку, а тому на них не розповсюджується відповідний порядок їх повернення. Право на отримання відшкодування за вкладами в банку мають право фізичні особи в розмірі вкладів, зафіксованих станом на 20.12.2012. Будь-які правочини після вказаної дати щодо вкладів (уступка, дарування тощо) не породжують жодних правових наслідків для Фонду.

Отже, судами у справі №826/20917/13а та у справі №910/14065/18 встановлено різні обставини та підстави виникнення спірної заборгованості (різна природа правових коштів, що була предметом дослідження у справі №826/20917/13а, та коштів, розміщених на рахунках ФФБ).

Зазначене виключає можливість застосування до спірних правовідносин у справі №910/14065/18 правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 19 червня 2018 у справі № 826/20917/13а.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та викладені вище висновки, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Пунктами 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14065/18 прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/14065/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14065/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11 вересня 2017 року № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» сьомої черги погашення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прімінвест» у сумі 18 186 810,51 (вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят шість тисяч вісімсот десять) гривень п`ятдесят одна коп., що є коштами фондів фінансування будівництва, створених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прімінвест».

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «ДІАМАНТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прімінвест» шляхом повернення коштів у сумі 18 186 810,51 (вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят шість тисяч вісімсот десять) гривень п`ятдесят одна коп. на наступні розрахункові рахунки:

Сума, що підлягає поверненню, грн.

Реквізити поточного рахунку

1 068 000,00

№ НОМЕР_11 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

2 882 351,00

№ НОМЕР_12 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

913 649,00

№ НОМЕР_13 в ПАТ КБ «ГІРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

6 112 000,00

№ НОМЕР_14 в ГІАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

141 000,00

№ НОМЕР_15 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

601 000,00

№ НОМЕР_16 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775. Код ЄДРПОУ 32979256;

1 482 000,00

№ НОМЕР_17 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

1 006 000,00

№ НОМЕР_25 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

2 709 810,51

№ НОМЕР_19 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

247 000,00

№ НОМЕР_21 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

213 000,00

№ НОМЕР_22 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

292 000,00

№ НОМЕР_23 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256;

519 000,00

№ НОМЕР_24 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 380775, Код ЄДРПОУ 32979256.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тімоніна Олександра Олексійовича (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, каод ЄДРПОУ 23362711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" (04210,м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 12-Ж, код ЄДРПОУ 32979256) 137 282, 08 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 9250 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 205 923,10 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" (04210,м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 12-Ж, код ЄДРПОУ 32979256) 137 282, 08 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 9250 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 205 923,10 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/14065/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 03.03.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська