2/705/657/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади села Танське в особі Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Дмитро Олегович, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Територіальної громади села Танське в особі Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Дмитро Олегович, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько та дідусь ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3029 га кадастровий №7124388300:03:000:0839, яка знаходиться в адміністративних межах Танської сільської ради за межами населеного пункту та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЧР №011551. Єдиними спадкоємцями всього майна ОСОБА_1 являються позивачі. 30.07.2018 року вони звернулися до приватного нотаріуса Ящука Дмитра Олеговича з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька та дідуся громадянина ОСОБА_1 . Однак, приватний нотаріус Ящук Д.О. своєю постановою від 30.07.2018 року їм у видачі свідоцтв відмовив. Підставою для відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину була та обставина, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №123484203 від 11.05.2018 року, виявлено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2009 року, накладеного Відділом ДВС Рівненського районного управлінні юстиції на все нерухоме майно боржника без зазначення будь-яких ідентифікаційних даних. На запит нотаріуса Ящука Д.О. начальник Рівненського РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області Іщук Н.В. повідомив про те, що за даними АСВП виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_1 , завершені, а саму особу ОСОБА_1 встановити не вдалося. У зв`язку з тим, що приватний нотаріус Ящук Д.О. подавав запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна лише з зазначенням прізвища імені та по-батькові спадкодавця, без зазначення ОСОБА_4 та дати народження, відповідно він отримав з реєстру не повні дані (точніше дані про осіб, які мають однакові ПІБ з ОСОБА_1 ). Крім того, Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку НВ-7106347892017 від 20.11.2017 року не містить жодних обмежень про володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою кадастровий № 7124388300:03:000:0839.

Таким чином відмова їм у видачі свідоцтв про право на спадщину приватним нотаріусом Ящуком Д.О. була безпідставною, незаконною та такою що обмежує їх конституційне право на володіння, користування та розпоряджання майном, яке перейшло нам у спадок відповідно до закону.

На цих підставах просили суд: визнати за ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3029 га кадастровий №7124388300:03:000:0839, яка знаходиться в адміністративних межах Танської сільської ради; визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3029 га кадастровий №7124388300:03:000:0839, яка знаходиться в адміністративних межах Танської сільської ради.

Ухвалою судді від 04.04.2019 року відкрито провадження у справі і вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10 травня 2019 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача Танської сільської ради Уманського району Черкаської області у судове засідання, призначене на 04 лютого 2020 року, не з`явився. До суду надійшов лист за підписом Танського сільського голови Кифорук І.Д., в якому зазначено, що вони позов визнають, просять слухання справи провести у відсутності представника сільської ради.

З урахуванням думки позивачів, третьої особи та позиції відповідача суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у своєму вступному слові зазначив, що він звернувся до суду для того, щоб батьківський пай перевели на нього, визнавши право власності на половину земельної ділянки. Звернувся до суду тому, що нотаріус не визнав їх спадкоємцями. На запитання головуючого судді зазначив, що він не звертався до суду для оскарження постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Причин такого незвернення пояснити не зміг.

Позивач ОСОБА_2 у вступному слові пояснив, що він звернувся до суду тому, що нотаріус відмовив, порадивши звернутись до суду. Звертався він до нотаріуса, так як помер його дід і на нього була оформлена земельна ділянка, яку позивач хоче отримати. Він являється спадкоємцем після смерті діда, так як батько позивача, який був сином спадкоємця, помер. На запитання судді, чому позивачем на було оскаржено постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, пояснень надати не зміг.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Дмитро Олегович, у судовому засідання не заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що 13.06.2017 року була заведена спадкова справа на підставі заяв позивачів, які були подані вчасно. Через шість місяців з дня відкриття спадщини позивачі звернулися до нього з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. При цьому, нотаріусом було виявлено три арешти на майно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим було зроблено відповідні запити. З Рівненського районного відділу ДВС надіслали відповідь про те, що відсутня інформація щодо ідентифікації особи, на яку було накладено арешт. Тому ним була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як не було встановлено, на майно якого саме ОСОБА_1 було накладено арешт.

З наданих позивачами письмових доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Доброводи Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16.12.2016 року, актовий запис №16.

Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 2,3029 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Танської сільської ради Уманського району, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 011551та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7106347892017 від 20.11.2017 року.

Позивачі звернулися до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О. із заявами про прийняття спадщини. У видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено, в зв`язку з наявністю відомостей про арешт на все майно ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, по якому не можливо достовірно встановити на якого ж ОСОБА_1 накладений вищевказаний арешт. Зазначене підтверджується постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Ящука Д.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.07.2018 року. При цьому, з мотивувальної частини постанови вбачається, що нотаріусом було виявлено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2009 року відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції на все нерухоме майно без зазначення будь-яких ідентифікаційних даних.

Відповідно до листа Рівненського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області № 13693 від 18.05.2018 року повідомлено нотаріуса Ящука Д.О., що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження у них наявні завершені виконавче провадження, за якими боржником є ОСОБА_1 . Однак, у вказаних виконавчих провадженнях відсутня інформація як про РНОКПП і дату народження, так і про накладення арешту на майно боржника. З`ясувати за яким виконавчим провадженням винесено постанову про арешт майна боржника від 05.10.2009 року за даними АСВП не вдалося. Разом з тим, усі виконавчі провадженні, завершені до 01.01.2015 року, знищені.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7106347892017 від 20.11.2017 року, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 7124388300:03:000:0839, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1710.2012 року № 1051, не зареєстровані.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено в ході судового розгляду справи позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачі вчасно прийняли спадщину і у позивачів були всі правові підстави для отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді земельної ділянки, яка належала на момент смерті спадкоємцеві. Проте, позивачам було відмовлено приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Ящуком Дмитром Олеговичем у оформленні справа на спадщину з тих підстав, що виявлено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2009 року відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції на все нерухоме майно без зазначення будь-яких ідентифікаційних даних.

Тобто, позивачам було відмовлено в реалізації спадкових прав виключно із-за того, що виявлено арешт майна особи, прізвище, ім`я та по батькові якої збігається з прізвищем, ім`ям та по батькові спадкодавця. При цьому, жодних підтверджень того, що накладено арешт на майно саме спадкодавця, у нотаріуса не було.

Згідно статті 49 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла станом на 30 липня 2018 року), нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

На які саме положення статті 49 Закону України «Про нотаріат» посилався нотаріус Ящук Д.О., виносячи постанову про відмову у видачі позивачам свідоцтв про право власності за законом на земельну ділянку, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 липня 2018 року встановити неможливо, так як відповідні посилання у постанові відсутні.

При цьому, у своїй постанові нотаріус посилався на положення п.4.15, п.4.17 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року №265/5.

Згідно п.4.15 Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі по тексту - Порядку), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції, яка діяла станом на 30.07.2018 року), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п.4.17 цієї ж глави Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Тобто, вказані положення Порядку, на який посилався нотаріус, виносячи Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.07.2018 року, надавали право нотаріусу лише затримувати видачу свідоцтва про право на спадщину до зняття арешту виключно в разі, якщо такий арешт накладено судовим чи слідчими органами, і в разі, якщо арешт дійсно було накладено на спадкове майно.

При цьому нотаріус не маючи достовірних даних про те, чи була накладено арешт саме на спадкове майно, що такий арешт був накладений саме судовим чи слідчими органами, відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину, хоча мав право лише затримати видачу такого свідоцтва за наявності підстав, визначених у п.4.17 Глави 10 Розділу ІІ Порядку.

Як зазначив суд вище, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус не послався на жодну з підстав, передбачених у статті 49 Закону України «Про нотаріат».

Суд звертає увагу на те, що позивачі у своїй позовній заяві прямо вказують на те, що відмова їм у видачі свідоцтв про право на спадщину приватним нотаріусом Ящуком Д.О. була безпідставною, незаконною та такою, що обмежує їхнє конституційне право на володіння, користування та розпорядження майном, яке перейшло їм у спадок відповідно до закону.

При цьому, позивачі не скористались своїм право на оскарження до суду в позовному порядку постанови нотаріуса від 30.07.2018 року, хоча у самій постанові позивачам було роз`яснено таке право.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачами було обрано невірний спосіб захисту своїх спадкових прав шляхом звернення з позовом до відповідача Територіальної громади села Танське в особі Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, так як право позивачів на спадщину у вигляді земельної ділянки відповідачем не оспорюється, підстав, визначених законодавством України, які б перешкоджали позивачам оформити свої спадкові права, судом не встановлено. В даному випадку, перешкодою позивачам у реалізації своїх спадкових прав є виключно рішення нотаріуса, яке позивачі не оскаржували у визначених законом порядку та строки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади села Танське в особі Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Дмитро Олегович, про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 14 лютого 2020 року.

Головуючий суддя О.В. Корман