П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 824/918/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір В.О.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
12 лютого 2020 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Брусницька земля 1" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Брусницька земля 1" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
в серпні 2019 року Мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 11690,00грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 1824270,00грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 3723,00грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, позивач вважає оскаржувані постанови протиправними, оскільки, на його думку, їх прийнято на підставі результатів інспекційного відвідування, проведеного з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Зокрема, зазначає, що предметом перевірки було питання дотримання позивачем вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманими працівниками. При цьому, відповідачем правопорушень з боку позивача щодо неоформлених трудових відносин в ході перевірки не виявлено. Однак, позивач вказує, що в оскаржуваних постановах зазначені правопорушення щодо індексації заробітної плати, щодо встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної плати, правила трудового розпорядку не затверджені трудовим колективом. У зв`язку з цим, на думку позивача, посадові особи відповідача, здійснюючи контрольний захід, не мали відповідних повноважень в частині визначення предмету перевірки щодо позивача.
Крім того, позивач вказує, що підставою для здійснення інспекційного відвідування було рішення керівника за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02.-21/7976, при цьому, відповідачем визначений період, що підлягав перевірці - 2017-2018 роки. У зв`язку з цим позивач вказує, що перевірка за минулий час (період) може проводитись не інакше, як за скаргою (заявою) особи працівника або ж повідомлення інших державних органів відповідно до пункту 5 Порядку №295.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Відповідач посилається на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування був аналіз інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. При цьому, питання, що підлягали перевірці були: дотримання вимог законодавства про працю, оплата праці, оформлення трудових відносин з працівниками. Зазначає, що під час інспекційного відвідування встановлено, що індексація заробітної плати директору підприємства ОСОБА_1 за період з червня 2017 року по листопад 2017 року нарахована в листопаді місяці 2017 року разово в сумі - 535,03 грн. та виплачена 30 листопада 2017 року разом із заробітною платою за листопад місяць 2017 року, що є порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078. Крім того, при звільненні працівників протягом 2017 року останнім не була нарахована компенсація за кількість календарних днів не використаної щорічної відпустки, що є порушенням ст. 83 КЗпП України. Також, перевіркою табелів обліку робочого часу підприємства встановлено недодержання вимог статті 53 КЗпП України, а саме: напередодні святкових днів, зокрема: 08.05.2017, 27.06.2017, 23.08.2017, 13.10.2017 та 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018 працівники відпрацьовували по 8 годин в день і за місяць відпрацьовували більше місячної норми годин. Крім того, також встановлено, що працівникам щомісячно нараховується лише посадовий оклад, передбачений штатним розписом в розмірі мінімальної заробітної плати, що є також порушенням вимог ст. 53, 94,106 КЗпП України. Також, відповідач зазначає, що протягом 2017 - 2018 років працівникам встановлені посадові оклади на рівні мінімального розміру заробітної плати, зокрема: з 01.05.2017 року в розмірі - 3200.00 грн., з 01.05.2018 року в розмірі - 3723.00 грн., чим порушені вимоги ст.96 КЗпП України. Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені, затверджені директором, однак не затверджені трудовим колективом та не ознайомлені працівники із даними Правилами, чим порушені вимоги ст.142, 29 КЗпП України.
Доказів, які б заперечили вказані обставини, окрім оскарження підстав інспекційного відвідування та процедурних моментів, правомірність яких підтверджується матеріалами справи позивачем не надано.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" (код ЄДРПОУ 39172650, далі - МПП "Брусницька земля 1") зареєстроване 08.04.2014р. як юридична особа за адресою вул.Зелена, 14, с.Брусниця Кіцманський район Чернівецька область, 59350. Директор товариства - ОСОБА_34 (а.с.23-27).
На адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшов лист з Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976, в якому повідомлено, що останнім отримана усна інформація від Брусницького сільського голови ОСОБА_33 про використання праці найманих працівників без відповідного оформлення, на МПП "Брусницька земля - 1", у зв`язку з чим управління просило провести інспекційне відвідування по питанню дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками (а.с.49).
На підставі наказу від 08.10.2018р. №526 та рішення керівника, за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області видано направлення №04-277 від 08.10.2018р. на проведення інспекційного відвідування у МПП "Брусницька земля 1" головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Моргоч Валентині Іванівні тривалістю 2 робочих дні з 09.10.2018р. по 10.10.2018р. (а.с.47-48).
У визначений вище строк інспектором праці Моргоч В.І. здійснено інспекційне відвідування МПП "Брусницька земля 1", за результатами чого складено акт №969/18/320/АВ від 10.10.2018р., яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078; статей 29, 53, 83, 94, 96, 106, 142 КЗпП України (а.с.50-54).
У зв`язку із виявленими порушеннями інспектором праці 10.10.2018р. видано припис №ЧВ-969/18/320/АВ, яким зобов`язано позивача усунути такі порушення (а.с.55-56).
На підставі висновків акту інспекційного відвідування №969/18/320/АВ від 10.10.2018р., 25.10.2018р. заступником начальника Управління Кушнір Г.М. було прийнято постанови:
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300, якою за порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, на позивача накладено штраф у розмірі 11169,0грн. (а.с.16);
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301, якою за порушення вимог ст.ст.53, 83, 94, 106 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 1824270,00грн. (а.с.17-18);
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302, якою за порушення вимог ст.ст.29, 96, 142 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00грн. (а.с.19).
Позивач, не погодившись із прийнятими Управлінням Держпраці постановами за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання МПП "Брусницька земля - 1" законодавства про працю, та які б були підставою для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).
Вказана Постанова Кабінету Міністрів України визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17. Разом з тим, суд зазначає, що на час здійснення інспекційного відвідування Порядок №295 був чинним, а відтак підлягає застосування до спірних правовідносин.
Так, пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені п.5 Порядку №295.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Згідно пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Пунктом 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
В силу пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Отже, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, підставу та предмет перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення контрольного заходу у позивача став наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.10.2018р. № 526, прийнятий у зв`язку з прийняттям керівником рішення на підставі аналізу інформації, наданої Управлінням соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976 щодо дотримання МПП "Брусницька земля - 1" вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідач при здійсненні позапланового заходу вийшов за межі предмету контрольного заходу, включивши до переліку питань, що підлягали перевірці питання, які могли стати предметом вивчення лише за інформацією Пенсійного органу або звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, а саме: індексації заробітної платні, встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної платні, не затвердження правил трудового розпорядку трудовим колективом, з огляду на наступне.
Так, апеляційний суд зауважує, що інформація, яка надійшла з Кіцманської РДА 08.10.2018р. слугувала лише підставою для проведення інспекційного відвідування, при цьому, обсяг питань, які підлягають перевірці (тобто предмет перевірки) визначений наказом про проведення інспекційного відвідування.
Судом встановлено, що в такому наказі визначено, що інспекційне відвідування слід здійснити на предмет дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками.
Таким чином предметом перевірки позивача є дотримання вимог законодавства про працю та оформлення трудових відносин з працівниками. Вказані питання були зазначені і у направленні на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 08.10.2018р. №04-277.
Поряд із цим, Наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.10.2018р. №526 про проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржувався. Будь-яких відміток щодо незгоди з підставами проведення перевірки акт інспекційного відвідування не містить.
Враховуючи вищевикладене, доводи позивача стосовно відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки МПП "Брусницька земля - 1" є необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів зазначає, що об`єкт відвідування, який вважає, що контролюючим органом не дотримано порядку інспекційного відвідування щодо нього, не позбавлений права захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування. До того ж, якщо допуск до проведення інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.
Саме на етапі допуску до інспекційного відвідування об`єкт відвідування може апелювати до обґрунтованості його призначення та проведення, водночас, допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні інспекційного відвідування.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 17.04.2018р. у справі за №826/12612/17.
Стосовно суті виявлених перевіркою порушень суд зазначає наступне.
Згідно з актом інспекційного відвідування в ході вказаного заходу посадовою особою органу контролю встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та порушення вимог п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
За змістом ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003р. №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 1-1 вказаного порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, індексація є виплатою, передбаченою законодавством про працю і її виплата здійснюється на наступний місяць, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з актом від 10.10.2018р., перевіркою штатних розписів та розрахункових відомостей за 2017 рік та січень - вересень 2018 року встановлено, що індексація заробітної плати директору підприємства ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2017 року нарахована в листопаді місяці 2017 року разово в сумі - 535,03грн. та виплачена 30.11.2017р. разом із заробітною платою за листопад місяць 2017 року.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим, суд вважає, що контролюючий орган зробив обгрунтований висновок про порушення позивачем ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Також серед порушень виявлених перевіркою встановлено не дотримання позивачем вимог статті 83 КЗпП України.
Так, за змістом частини 1 вказаної статті, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Перевіркою встановлено, що згідно з наказом №08/1-к-17 від 01 серпня 2017 року звільнено працівницю ОСОБА_3 , при цьому їй не нарахована компенсація за 6 календарних днів не використаної щорічної відпустки (період роботи з 01.05.17р. по 01.08.17р.).
Наказом №10/к-17 від 31 жовтня 2017 року звільнені працівники: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 (25 осіб), при цьому, їм не нарахована компенсація за 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 01.05.17р. по 31.10.17р.).
Наказом №12/к-17 від 31.12.2017р. звільнені ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 (4 особи), при цьому їм не нарахована компенсація за 13 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 19.06.17р. по 31.12.17р.). Зазначеним працівникам щорічна відпустка не надавалась протягом 2017-2018 років.
Отже, відповідач дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог ст.83 КЗпП України.
Окрім того, в ході перевірки встановлено, що згідно штатного розпису на підприємстві значаться посади: директор по виробництву, формовщики цегли сирцю, підвозчики, садчики, вигрузчики, трактористи, підсобні робітники, слюсар-ремонтник, пресувальник, випалювач, яким встановлені посадові оклади на рівні мінімального розміру заробітної плати, зокрема: з 01.05.2017р. в розмірі - 3200,00 грн., з 01.05.2018р. в розмірі - 3723,00 грн.
За змістом ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Таким чином, контролюючий орган правильно визначив, що позивачем не дотримано вимог ст.96 КЗпП України.
Згідно з вимогами ст.53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
В силу ст.106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Перевіркою табелів обліку робочого часу підприємства встановлено недодержання вимог вказаної статті, а саме: напередодні святкових днів, зокрема: 08.05.2017, 27.06.2017, 23.08.2017, 13.10.2017 та 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018 працівники відпрацьовували по 8 годин в день і за місяць відпрацьовували більше місячної норми годин.
Відповідно табелів обліку робочого часу за 2017, 2018 роки працівники відпрацьовували в травні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 годин, в червні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 год., в серпні 2017 року по 176 годин при нормі - 175 годин, в жовтні 2017 року по 168 годин при нормі - 167 годин.
Перевіркою розрахункових відомостей за травень - грудень 2017 р. та травень - вересень 2018 р. встановлено, що працівникам щомісячно нараховується лише посадовий оклад, передбачений штатним розписом в розмірі мінімальної заробітної плати.
Відтак, орган державного контролю дійшов правомірного висновку щодо порушення підприємством вимог, визначених статтями 53, 94,106 КЗпП України.
Крім того, в ході інспекційного відвідування посадовою особою органу Держпраці також встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені та затверджені директором, однак не затверджені трудовим колективом, крім того, не здійснено ознайомлення працівників з такими Правилами.
У зв`язку з цим, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог статтей 29 та 142 КЗпП України, які в свою чергу передбачають обов`язкову умову затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) та при цьому, ознайомлення працівника з такими правилами.
Судова колегія зауважує, що підставою прийняття оскаржуваних постанов стало порушення викладених вище положень законодавства про працю.
Доказів, які б заперечили вказані обставини, окрім оскарження підстав інспекційного відвідування та процедурних моментів, правомірність яких підтверджується документально, апелянтом не надано.
Згідно з ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.3);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.4);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.8).
Отже, зважаючи на викладені вище порушення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 10.10.2018р. щодо позивача, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти виявлених перевіркою порушень, не спростовує їх, більше того, усунув їх частину на виконання припису від 10.10.2018р., суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови.
Крім того, відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведені перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.
Стосовно неточностей в акті інспекційного відвідування від 10.10.2018р., суд зазначає, що будь-які процедурні порушення (в тому числі описки), пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у сфері використання найманої оплачуваної праці. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист інтересів працівників у процесі реалізації ними конституційного права на працю.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2019 по справі №804/4768/18 (провадження №К/9901/9218/19).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність обставин, які б свідчили про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання МПП "Брусницька земля - 1" законодавства про працю, та які б були підставою для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Брусницька земля 1" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 лютого 2020 року.
Головуючий
Курко О. П.
Судді
Гонтарук В. М. Біла Л.М.
