ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/918/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "Брусницька земля 1" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У поданому до суду адміністративному позові мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_3 в сумі 11690,00грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_3 в сумі 1824270,00грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302 від 25.10.2018р. заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_3 в сумі 3723,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.10.2018р. відповідачем на підставі акту інспекційного відвідування винесено постанови: №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300, якою накладено штраф на мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" у розмірі 11169,0грн.; №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301, якою накладено штраф на мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" у розмірі 1824270,00грн.; №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302, якою накладено штраф на мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" у розмірі 3723,00грн.
Позивач вважає вказані постанови протиправними, оскільки, на його думку, їх прийнято на підставі результатів інспекційного відвідування, проведеного з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Зокрема, зазначає, що предметом перевірки було питання дотримання позивачем вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманими працівниками. При цьому, відповідачем правопорушень з боку позивача щодо неоформлених трудових відносин в ході перевірки не виявлено. Однак, позивач вказує, що в оскаржуваних постановах зазначені правопорушення щодо індексації заробітної плати, щодо встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної плати, правила трудового розпорядку не затверджені трудовим колективом. У зв`язку з цим, на думку позивача, посадові особи відповідача, здійснюючи контрольний захід, не мали відповідних повноважень в частині визначення предмету перевірки щодо позивача.
Крім того, позивач вказує, що підставою для здійснення інспекційного відвідування було рішення керівника за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02.-21/7976, при цьому, відповідачем визначений період, що підлягав перевірці - 2017-2018 роки. У зв`язку з цим позивач вказує, що перевірка за минулий час (період) може проводитись не інакше, як за скаргою (заявою) особи працівника або ж повідомлення інших державних органів відповідно до пункту 5 Порядку №295.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування був аналіз інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. При цьому, питання, що підлягали перевірці були: дотримання вимог законодавства про працю, оплата праці, оформлення трудових відносин з працівниками.
Зазначає, що під час інспекційного відвідування встановлено, що індексація заробітної плати директору підприємства ОСОБА_1 за період з червня 2017 року по листопад 2017 року нарахована в листопаді місяці 2017 року разово в сумі - 535,03 грн. та виплачена 30 листопада 2017 року разом із заробітною платою за листопад місяць 2017 року, що є порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078. Крім того, при звільненні працівників протягом 2017 року останнім не була нарахована компенсація за кількість календарних днів не використаної щорічної відпустки, що є порушенням ст. 83 КЗпП України. Також, перевіркою табелів обліку робочого часу підприємства встановлено недодержання вимог статті 53 КЗпП України, а саме: напередодні святкових днів, зокрема: 08.05.2017, 27.06.2017, 23.08.2017, 13.10.2017 та 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018 працівники відпрацьовували по 8 годин в день і за місяць відпрацьовували більше місячної норми годин. Крім того, також встановлено, що працівникам щомісячно нараховується лише посадовий оклад, передбачений штатним розписом в розмірі мінімальної заробітної плати, що є також порушенням вимог ст. 53, 94,106 КЗпП України. Також, відповідач зазначає, що протягом 2017 - 2018 років працівникам встановлені посадові оклади на рівні мінімального розміру заробітної плати, зокрема: з 01.05.2017 року в розмірі - 3200.00 грн., з 01.05.2018 року в розмірі - 3723.00 грн., чим порушені вимоги ст.96 КЗпП України. Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені, затверджені директором, однак не затверджені трудовим колективом та не ознайомлені працівники із даними Правилами, чим порушені вимоги ст.142, 29 КЗпП України.
Доказів, які б заперечили вказані обставини, окрім оскарження підстав інспекційного відвідування та процедурних моментів, правомірність яких підтверджується додатками до відзиву позивачем не надано. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що оскаржувані постанови прийняті з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 12.08.2018р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 25.09.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.10.2019р.
09.10.2019р. представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв"язку з чим суд на підставі ч.3 ст.194 КАС України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд , з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" (код ЄДРПОУ 39172650, далі - МПП "Брусницька земля 1") зареєстроване 08.04.2014р. як юридична особа за адресою вул.Зелена, 14, с.Брусниця Кіцманський район Чернівецька область, 59350. Директор товариства - ОСОБА_1 (а.с.23-27).
На адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшов лист з Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976, в якому повідомлено, що останнім отримана усна інформація від Брусницького сільського голови ОСОБА_3 про використання праці найманих працівників без відповідного оформлення, на МПП "Брусницька земля - 1", у зв`язку з чим управління просило провести інспекційне відвідування по питанню дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками (а.с.49).
На підставі наказу від 08.10.2018р. №526 та рішення керівника, за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області видано направлення №04-277 від 08.10.2018р. на проведення інспекційного відвідування у МПП "Брусницька земля 1" головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 тривалістю 2 робочих дні з 09.10.2018р. по 10.10.2018р. (а.с.47-48).
У визначений вище строк інспектором праці ОСОБА_2 здійснено інспекційне відвідування МПП "Брусницька земля 1", за результатами чого складено акт №969/18/320/АВ від 10.10.2018р., яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078; статтей 29, 53, 83, 94, 96, 106, 142 КЗпП України (а.с.50-54).
У зв`язку із виявленими порушеннями інспектором праці 10.10.2018р. видано припис №ЧВ-969/18/320/АВ, яким зобов`язано позивача усунути такі порушення (а.с.55-56).
На підставі висновків акту інспекційного відвідування №969/18/320/АВ від 10.10.2018р., 25.10.2018р. заступником начальника Управління ОСОБА_3 було прийнято постанови:
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300, якою за порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, на позивача накладено штраф у розмірі 11169,0грн. (а.с.16);
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301, якою за порушення вимог ст.ст.53, 83, 94, 106 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 1824270,00грн. (а.с.17-18);
- №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302, якою за порушення вимог ст.ст.29, 96, 142 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00грн. (а.с.19).
Позивач, не погодившись із прийнятими Управлінням Держпраці постановами за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Так, за приписами статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі - Управління), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 03.08.2018р. №84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п.50 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.
Повноваження , права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 8 вересня 2004 року №1985-IV та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 року № 1986-IV.
Названі конвенції мають пріоритетне значення, в силу того, що статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Стаття 12 Конвенції №81 визначає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
Згідно зі статтею 16 Конвенції №81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).
Вказана Постанова Кабінету Міністрів України визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17. Разом з тим, суд зазначає, що на час здійснення інспекційного відвідування Порядок №295 був чинним, а відтак підлягає застосування до спірних правовідносин.
Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені п.5 Порядку №295.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Пунктом 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
В силу пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, підставу та предмет перевірки.
Судом встановлено, що підставою для проведення контрольного заходу у позивача став наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.10.2018р. № 526, прийнятий у зв`язку з прийняттям керівником рішення на підставі аналізу інформації, наданої Управлінням соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08.10.2018р. №03.02-21/7976 щодо дотримання МПП "Брусницька земля - 1" вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками.
Водночас, у викладі обставин позову, якими позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваних постанов, останній вказує, що відповідач при здійсненні позапланового заходу вийшов за межі предмету контрольного заходу, включивши до переліку питань, що підлягали перевірці питання, що могли стати предметом вивчення лише за інформацією Пенсійного органу або звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, а саме: індексації заробітної платні, встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної платні, не затвердження правил трудового розпорядку трудовим колективом.
З приводу таких доводів позивача суд зазначає, що інформація, яка надійшла з Кіцманської РДА 08.10.2018р. слугувала лише підставою для проведення інспекційного відвідування, при цьому, обсяг питань, які підлягають перевірці (тобто предмет перевірки) визначений наказом про проведення інспекційного відвідування.
Судом встановлено, що в такому наказі визначено, що інспекційне відвідування слід здійснити на предмет дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками. Таким чином предметом перевірки позивача є дотримання вимог законодавства про працю та оформлення трудових відносин з працівниками. Вказані питання були зазначені і у направленні на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 08.10.2018р. №04-277.
Поряд із цим, Наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.10.2018р. №526 про проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржувався. Будь-яких відміток щодо незгоди з підставами проведення перевірки акт інспекційного відвідування не містить.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки МПП "Брусницька земля - 1" є необґрунтованими.
З приводу цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що об`єкт відвідування, який вважає, що контролюючим органом не дотримано порядку інспекційного відвідування щодо нього, не позбавлений права захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування, при цьому, якщо ж допуск до проведення інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.
Саме на етапі допуску до інспекційного відвідування об`єкт відвідування може апелювати до обґрунтованості його призначення та проведення, водночас, допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні інспекційного відвідування.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 17.04.2018р. в справі за №826/12612/17.
З приводу суті виявлених перевіркою порушень суд зазначає наступне.
Згідно з актом інспекційного відвідування в ході вказаного заходу посадовою особою органу контролю встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та порушення вимог п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
За змістом ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003р. №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 1-1 вказаного порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Таким чином, індексація є виплатою, передбаченою законодавством про працю і її виплата здійснюється на наступний місяць, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з актом від 10.10.2018р., перевіркою штатних розписів та розрахункових відомостей за 2017 рік та січень - вересень 2018 року встановлено, що індексація заробітної плати директору підприємства ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2017 року нарахована в листопаді місяці 2017 року разово в сумі - 535,03грн. та виплачена 30.11.2017р. разом із заробітною платою за листопад місяць 2017 року.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим, суд вважає, що контролюючий орган зробив висновок про порушення ч.1 чт.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Серед порушень виявлених перевіркою, також, не дотримання вимог статті 83 КЗпП України. За змістом частини 1 вказаної статті, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Так, перевіркою встановлено, що згідно з наказом №08/1-к-17 від 01 серпня 2017 року звільнено працівницю ОСОБА_5 , при цьому їй не нарахована компенсація за 6 календарних днів не використаної щорічної відпустки (період роботи з 01.05.17р. по 01.08.17р.).
Наказом №10/к-17 від 31 жовтня 2017 року звільнені працівники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 (25 осіб), при цьому, їм не нарахована компенсація за 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 01.05.17р. по 31.10.17р.).
Наказом №12/к-17 від 31.12.2017р. звільнені ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 (4 особи), при цьому їм не нарахована компенсація за 13 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 19.06.17р. по 31.12.17р.). Зазначеним працівникам щорічна відпустка не надавалась протягом 2017-2018 років.
У зв`язку з наведеним, відповідач дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог ст.83 КЗпП України.
Також, в ході перевірки встановлено, що відповідно до штатного розпису на підприємстві значаться посади: директор по виробництву, формовщики цегли сирцю, підвозчики, садчики, вигрузчики, трактористи, підсобні робітники, слюсар-ремонтник, пресувальник, випалювач, яким встановлені посадові оклади на рівні мінімального розміру заробітної плати, зокрема: з 01.05.2017р. в розмірі - 3200,00 грн., з 01.05.2018р. в розмірі - 3723,00 грн.
За змістом ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Таким чином, контролюючий орган правильно визначив, що позивачем не дотримано вимог ст.96 КЗпП України.
Згідно з вимогами ст.53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Згідно зі ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
В силу ст.106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Перевіркою табелів обліку робочого часу підприємства встановлено недодержання вимог вказаної статті, а саме: напередодні святкових днів, зокрема: 08.05.2017, 27.06.2017, 23.08.2017, 13.10.2017 та 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018 працівники відпрацьовували по 8 годин в день і за місяць відпрацьовували більше місячної норми годин.
Відповідно табелів обліку робочого часу за 2017, 2018 роки працівники відпрацьовували в травні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 годин, в червні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 год., в серпні 2017 року по 176 годин при нормі - 175 годин, в жовтні 2017 року по 168 годин при нормі - 167 годин.
Перевіркою розрахункових відомостей за травень - грудень 2017 р. та травень - вересень 2018 р. встановлено, що працівникам щомісячно нараховується лише посадовий оклад, передбачений штатним розписом в розмірі мінімальної заробітної плати.
Встановивши наведені вище обставини, суд вважає, що орган державного контролю дійшла правомірного висновку щодо порушення підприємством вимог, визначених статтями 53, 94,106 КЗпП України.
Крім того, в ході інспекційного відвідування посадовою особою органу Держпраці також встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені, затверджені директором, однак не затверджені трудовим колективом, крім того, не здійснено ознайомлення працівників з такими Правилами.
У зв`язку з цим, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог статтей 29 та 142 КЗпП України, які в свою чергу передбачають обов`язкову умову затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) та при цьому, ознайомлення працівника з такими правилами.
Судом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваних постанов стало порушення викладених вище положень законодавства про працю.
Згідно з ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.3);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.4);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.8).
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП України).
На виконання приписів частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановою № 509 від 17 липня 2013 року затвердив "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (далі - Порядок №509).
Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктами 3, 4 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцяти денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Відповідно до пункту 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять документів, що стосуються розгляду справи уповноваженою посадовою особою відповідача справи щодо позивача, у звязку з цим позбавлений можливості дати оцінку діям відповідача під час розгляду справи, однак, вказані обставини, враховуючи позицію позивача, не є спірними.
Судом встановлено, що за результатом розгляду справи, на підставі акту інспекційного відвідування №ЧВ- 969/18/320/АВ від 10.10.2018р. заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанови: №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300, якою за порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, на позивача накладено штраф у розмірі 11169,0грн.; №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301, якою за порушення вимог ст.ст.53, 83, 94, 106 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 1824270,00грн.; №ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302, якою за порушення вимог ст.ст.29, 96, 142 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00грн.
Таким чином, зважаючи на викладені вище порушення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 10.10.2018р. щодо позивача, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти виявлених перевіркою порушень, не спростовує їх, більше того, усунув їх частину на виконання припису від 10.10.2018р., суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови.
Крім того, відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведені перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.
З приводу тверджень позивача про неточності в акті інспекційного відвідування від 10.10.2018р., суд зазначає, що будь-які процедурні порушення (в тому числі описки), пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у сфері використання найманої оплачуваної праці. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист інтересів працівників у процесі реалізації ними конституційного права на працю.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2019 по справі №804/4768/18 (провадження №К/9901/9218/19).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання МПП "Брусницька земля - 1" законодавства про працю, та які б були підставою для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийнятого рішення. Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог доказів не надано.
Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" (код ЄДРПОУ 39172650, вул.Зелена, 14, с.Брусниця Кіцманський район Чернівецька область, 59350)
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул.Зелена, 3, м.Чернівці, 58003)
Суддя В.О. Кушнір
