СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. справа №922/3506/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Попков Д.О.

суддів

Пушай В.І., Стойка О.В.

секретар судового засідання

Акімова К.К.

за участю представників:

від позивача

Куманецький О.М. (ордер серії АХ1006478 від 26.12.2019р.);

від відповідача

Тевелєва Ю.В. (довіреність №13 від 05.08.2019р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_1 , м. Харків та Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

на рішення господарського суду

Харківської області

ухваленого

04.11.2019р. (повний текст підписано 18.11.2019р.) у м. Харкові

та додаткове рішення господарського суду

Харківської області

ухваленого

18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у м. Харкові

у справі

№922/3506/18 (суддя Новікова Н.А.)

за позовом

ОСОБА_1 , м. Харків

до

Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про

визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17 та зобов`язання поновити провадження у справі №1/02-11-17

В С Т А Н О В И В:

І . Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. ОСОБА_1 , м. Харків (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про:

- про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17;

- зобов`язання Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України поновити провадження у справі №1/02-11-17, відкрите на підставі розпорядження Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-рп/к від 02.03.2017р.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2018р. у справі №922/3506/18, залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019р., відмовлено у відкритті провадження у справі та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №922/3506/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019р. скасовано, а справу №922/3506/18 передано до суду першої інстанції зі стадії прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до розгляду.

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2019р. було відкрито провадження у справі №922/3506/18 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. (повний текст підписано 18.11.2019р.) у справі №922/3506/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково - визнано недійсним та скасовано рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118 р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17.

5. Означене рішення суду обґрунтоване наявністю в оскаржуваному рішенні №118р/к від 25.10.2018р. суперечливих висновків Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо, з однієї сторони, виконання Фірмою «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю рекомендацій про виключення із структури тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», а з іншої сторони, щодо бездіяльності Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю з нерозрахунку та неподанні до органу місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на надання власникам (наймачам) квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для встановлення тарифів на зазначені послуги. При цьому, Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України необґрунтовані обставини відсутності суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, відсутності збитків завданих окремим особам, при встановленні фактів завищення тарифів на послуги на 207% та вжиття Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю заходів для усунення наслідків порушення, а отже суд дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні №118р/к від 25.10.2018р. необґрунтовані обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі №1/02-11-17, а отже вказане рішення є передчасним та необґрунтованим.

5.1. Окрім того, суд зазначив, що встановлені рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.12.2017р. у справі №638/4143/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 25.04.2018р., обставини щодо здійснення Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю протиправної господарської діяльності з надання послуг з опалення та підігріву гарячої води в житловому багатоповерховому будинку по АДРЕСА_1, в Шевченківському районі міста Харкова та самовільного, користуючись свої монопольним становищем, встановлення завищених тарифів на опалення та підігрів води для споживачів - власників квартир у житловому будинку, без встановлення таких тарифів Виконавчим комітетом Харківської міської ради, не були враховані Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час розгляду справи, у зв`язку з чим, на переконання суду, при прийнятті оскаржуваного рішення №118р/к від 25.10.2018р. неповно досліджено обставини справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

5.2. Відмова суду у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відповідача поновити провадження у справі 1/02-11-17 зумовлена віднесенням означеного питання до дискреційних повноважень Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і неможливістю суду перебрати на себе ці функції.

6. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у справі №922/3506/18 заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати та про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково - стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 27650,00грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5445,00грн, з яких: 1762,00грн - сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, 1921,00грн - сплачений судовий збір за подання касаційної скарги та 1762,00грн - сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

7. Додаткове рішення суду обґрунтоване доведенням матеріалами справи факту надання Позивачу професійної правничої допомоги в сумі 27650,00грн, що підтверджується наданими останнім доказами, здійсненням його представництва у судових засіданнях, а також наявними в матеріалах справи позовом та іншими процесуальними документами, поданими в інтересах Позивача. Своєю чергою, місцевим судом встановлено, що послуги, які надані Позивачу згідно з п.п.3, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 19 Звіту про надану правову та професійну правничу допомогу від 05.11.2019р. є необґрунтованими, а вартість послуг за п.п.7, 11, 13, 15, 17, 20 цього Звіту є завищеною, що, беручи до уваги клопотання Відповідача про необґрунтованість та недоведеність витрат Позивача на професійну правову допомогу, та враховуючи норми ст.126 Господарського процесуального України, призвело до зменшення і визначення розміру витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача з 111000,00грн. до 27650,00грн.

ІІ . Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційних скарг:

8. ОСОБА_1 (далі - Скаржник 1), не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України поновити провадження у справі №1/02-11-17 та додатковим рішенням суду в частині відмови у відшкодуванні витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1762,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 85350,00грн., звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18 скасувати у відповідних частинах, та ухвалити нові рішення, якими вимоги Позивача задовольнити повністю.

9. Підставами для задоволення апеляційних вимог щодо рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. Скаржник 1 зазначає, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися державним органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжним заходом щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Заявлена розглядуваному випадку похідна вимога про зобов`язання Відповідача поновити провадження у справі є ефективним способом захисту порушеного права та підлягає задоволенню. Так, з метою захисту порушених прав ОСОБА_1 , Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України буде зобов`язано поновити провадження у справі №1/02-11-17, відкрите на підставі розпорядження останнього №27-рп/к від 02.0.2017р., а не починати розгляд заяви спочатку зі стадії винесення розпорядження про відкриття провадження у справі, або ж про відмову у такому відкритті, з урахуванням зміни обставин на сьогоднішній день. Викладений висновок кореспондується з правовою позицією, яка міститься в судових рішеннях у справах №3/5007/18/12 та №45/451.

10. Підставами для задоволення апеляційних вимог щодо додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. Скаржник 1 зазначає:

10.1. порушення місцевим судом п.п.3-5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не вказано, у чому саме полягає необґрунтованість заявлених Позивачем до відшкодування витрат, враховуючи, що останні належним чином обґрунтовані Позивачем на предмет їх розміру, який визначений в заяві, наданими до такої заяви доказами. Окрім того судом не наведено, які саме докази, надані Позивачем, були відхилені судом та мотиви їх відхилення.

10.2. в порушення вимог ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу місцевим судом не зазначені мотиви відхилення доказів Позивача, які підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Леджіт», із значенням справи для Позивача, враховуючи, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 111000,00грн є не лише співмірними із значенням справи №922/3506/18 для ОСОБА_1 та іншими обставинами, що встановлені ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, але й мають спонукати Відповідача до, зокрема, винесення в подальшому обґрунтованих та законних рішень.

10.3. місцевим судом безпідставно обґрунтоване додаткове рішення в частині зменшення понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу клопотанням Відповідача, який взагалі не просив суд зменшити розмір таких витрат, а просив відмовити в задоволені заяви Позивача в поновному обсязі, до того ж, зменшення адвокатські витрати в чотири рази не відповідає принципам справедливості та верховенства прав, оскільки задоволена ним сума на професійну правничу допомогу майже у три рази нижча за мінімальну ставку адвокатського гонорару, встановлену Радою адвокатів Харківської області. Окрім того, Скаржник 1 зазначає, що мотивувальна частина додаткового рішення не містить чіткого розрахунку про часткове зменшення розміру понесених витрат.

10.4. посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та чисельну практику Верховного Суду, Скаржник 1 зазначив, що місцевим судом не враховано, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений останнім, враховуючи відсутність в матеріалах справи документів які б свідчили про зворотне, та відсутність в діючому законодавстві та практики Європейського суду з прав людини обмеження максимального розміру витрат на професійну правничу допомогу.

11. Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Скаржник 2), не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині визнання недійсним та скасуванні рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. у справі №922/3506/18 скасувати у відповідній частині та ухвалити нове рішення, якими у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17 відмовити.

12. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 2 зазначає:

12.1. рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.12.2017р. у справі №638/4143/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 25.04.2018р., не містить встановленого факту «не розрахунку тарифу Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю на основі економічно не обґрунтованих планових (нормативних) витрат», а отже висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими.

12.2. судом першої інстанції в порушення вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України не було належним чином досліджено розпорядження Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-рп/к від 02.03.2017р., а висновки суду першої інстанції щодо підстав початку розгляду справи №1/02-11-17 не відповідають фактичним обставинам справи.

12.3. неправильне застосування місцевим судом ст.ст.46, 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та порушення ст.86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розглянувши матеріали справи №1/02-11-17 адміністративною колегією Відділення було встановлено відсутність обставин, передбачених ч.3 ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які б перешкоджали закриттю провадження у справі, враховуючи, що законодавство про захист економічної конкуренції не визначає методів чи критеріїв оцінки «суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції»/«значних збитків», а компетентні органи Антимонопольного комітету України мають оцінити критерії, які передбачені в ч.3 ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на власний розсуд.

12.4. місцевим судом залишено поза увагою, що починаючи розгляд справи №1/02-11-17 Відділення виходило, зокрема, з доводів ОСОБА_1 , викладених в його заяві від 09.12.2016р., а саме щодо нерозрахунку та неподання Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю до органу місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на надання власникам (наймачам) квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для встановлення тарифів на зазначені послуги (вирішено, що здійснення контролю за встановленням тарифу не відноситься до компетенції органів Антимонопольного комітету України, оскільки перебуває у сфері державного регулювання, зокрема, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). Разом з тим, під час аналізу інформації Відділенням був встановлений факт порушення порядку формування тарифів, а саме щодо включення до структури тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», що може призвести до завищення тарифів в цілому, - саме це питання і було предметом дослідження справи №1/02-11-17.

12.5. посилання суду першої інстанції на завищення Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю тарифів на послуги на 207% є безпідставним та порушує ч.3 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом оскарження у справі №922/3506/18 є саме рішення №118р/к від 25.10.2018р., де зазначений факт відсутній, а не розпорядження №27-рп/к від 02.03.2017р.

12.6. зробивши висновок, що рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. містить достатньо доказів, що вказують на порушення Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю законодавства про захист економічної конкуренції, місцевий суд всупереч ст.19 Конституції України та ст.7 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вийшов за межі власних повноважень, підмінивши органи Антимонопольного комітету України, вказавши на необхідність прийняття останніми рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

13. Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18 скасувати та ухвалити нові рішення, якими у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 111000,00грн відмовити.

14. Підставами для задоволення цих апеляційних вимог Скаржник 2 зазначає:

14.1. судом першої інстанції в порушення ст.ст.13, 129, 162 Господарського процесуального кодексу України було залишено поза увагою доводи Відповідача про відсутність в позовній заяві ОСОБА_1 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що є підставою для відмови в задоволені заяви про відшкодування витрат на надання правничої допомоги.

14.2. витрати, визначені у п.п.1, 2 та 4 Звіту «Аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та наданих ним матеріалів (документів)», «Аналіз ухвали Господарського суду Харківської області від 24.07.2019р. у справі №922/3506/18 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху» та «Підготування проекту Заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18, її узгодження, оформлення та підписання у Клієнта» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки залишення позовної заяви Позивача без руху відбулось у зв`язку з незнанням останнім процесуального законодавства, а отже пов`язані з цим витрати не підпадають під ознаки «фактичних» та «неминучих».

14.3. витрати, визначені в п.11 Звіту «Підготування проекту відповіді на відзив..» не підлягає задоволенню, оскільки зміст відповіді на відзив Позивача повністю дублює зміст його позовної заяви та не містить будь-яких нових тверджень, які б вказували на роботу адвоката.

14.4. залишення місцевим судом поза увагою доводів Відповідача про завищення розміру гонорару адвоката, враховуючи, що договір про надання правової допомоги №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. не містив ціну наданих послуг, тоді як лише в Дорученні №1 на надання правової та професійної правничої допомоги від 15.07.2019р. був встановлений розмір ставок погодинної оплати послуг адвоката в розмірі 3000,00грн за годину (зазначено коефіцієнт складності - 1,0). Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.03.2019р. у справі №922/1163/18, відсутність у самому тексті договору умов щодо ціни послуг, порядку та форми розрахунку коефіцієнта складності (а не лише порядок оплати професійної правової допомоги) свідчить про об`єктивну неможливість пересвідчитися щодо домовленості між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Леджіт». Окрім того, Скаржник 2 зазначає, що розмір ставки погодинної оплати послуг - 3000,00грн за годину є завищеним, а сплата такої послуги становить надмірний тягар для Відділення.

14.5. зменшивши розмір судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу до 27650,00грн, судом першої інстанції в порушення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір означених судових витрат стягнуто з Відповідача не пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім того, стягнення з Відповідача 1762,00грн судового збору за подання апеляційної скарги та 1921,00грн судового збору за подання касаційної скарги є безпідставним, оскільки означені витрати викликані неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права - ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

ІІІ . Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:

15. Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, в межах встановленого апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості рішення суду/додаткового рішення суду в оскаржуваних Скаржником 1 частинах. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , фактично дублюють зміст власних апеляційних скарг Харківського обласного територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18.

16. ОСОБА_1 також надано відзив на апеляційні скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, поданий разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, мотивованим не отриманням останнім апеляційних скарг Відповідача (останнім систематично неправильно зазначається номер телефону одержувача на поштовому відправленні) та доведення до відому їх змісту лише після ознайомлення з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції 27.12.2019р.

16.1. Розглянувши означене клопотання Позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційні скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в контексті наведених в ньому причин, присів ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України та гарантій встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р., колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення такого клопотання Позивача та поновлення останньому строку на подання відзиву на апеляційні скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18. Між тим, апеляційний суд зауважує ОСОБА_1 , що додані до апеляційних скарг Відповідачем докази направлення апеляційних скарг належним чином підтверджують направлення останніх за зареєстрованим місцем проживання Позивача, тоді як номер мобільного телефону адресата зазначається відправником за наявності та не є обов`язковим реквізитом поштового відправлення відповідно до п.42 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., - у разі відсутності номера мобільного телефону інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення надсилається адресату шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка (п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку).

16.2. Так, за змістом відзиву на апеляційні скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_1 проти їх задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості рішення суду/додаткового рішення суду в оскаржуваних Скаржником 2 частинах. Доводи, викладені у відзиві на апеляційні скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, фактично дублюють позицію власної позовної заяви/апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18. Поряд із цим, Позивач додатково зазначив, що якщо законодавством визначено чіткі умови для можливості закриття провадження у справі про захист економічної конкуренції (ч.3 ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), проте не визначено методів та критеріїв (про що вказав Відповідач за змістом поданої ним апеляційної скарги), то такі умови не підлягають з`ясуванню та виконанню, навіть при наявності відсутності альтернативи надавача послуг, наявності понесених Позивачем збитків та відсутності здійснення заходів для усунення наслідків порушення, оскільки вказують на самоусунення Відповідача від виконання покладених на нього функцій та вибіркового проведення розслідування за заявами споживачів.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

17. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 10.12.2019р. для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (номер провадження 3756 Х) сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. і Стойка О.В.

18. Ухвалою від 16.12.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/3506/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (номер провадження 3756 Х).

19. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2019р. для розгляду апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (номер провадження 3770 Х) сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. і Стойка О.В.

20. Ухвалою від 17.12.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/3506/18 за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (номер провадження 3770 Х) та об`єднала розгляд означеної апеляційної скарги в одне провадження для спільного розгляду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 (номер провадження 3756 Х).

21. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2019р. для розгляду апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (номер провадження 3785 Х) сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. і Стойка О.В.

22. Ухвалою від 17.12.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/3506/18 за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (номер провадження 3785 Х) та об`єднала розгляд означеної апеляційної скарги в одне провадження для спільного розгляду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 (номер провадження 3756 Х).

23. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р., після проведення підготовчих дій, призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні на 20.01.2020р. об 14:10 з повідомленням учасників справи, та з подальшими перервами до 05.02.2020р. об 11:00 та до 12.02.2020р. об 11:20, про що сторони були повідомлені під розписку.

24. Враховуючи викладене в п.п.17-23 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

25. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

26. У судовому засіданні 12.02.2020р. уповноважені представники Скаржників підтримали свої вимоги і доводи, викладені в апеляційних скаргах, надали додаткові пояснення на запитання суду.

Від уповноваженого представника ОСОБА_1 20.01.2020р. надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.

27. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

28. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.05.2015р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., зареєстрованим в реєстрі за №1434 (а.с.а.с.117-120 т.2) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37671646 від 18.05.2015р. (а.с.121 т.2).

29. 01.06.2015р. між ОСОБА_1 (Споживач) та Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (Виконавець) укладено договір №20 О.Я.-112к1 про надання житлово-комунальних та інших послуг (а.с.а.с.122-130 т.2), предметом якого, відповідно до п.1.1 цього договору є надання Виконавцем послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 в м. Харкові, належних до нього прибудинкових територій та споруд, послуг балансоутримання; забезпечення надання комунальних послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання, а Споживачем - своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, передбачених цим договором.

29.1. Згідно з п.1.2 означеного договору, Виконавець надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліків, зазначених в додатках до цього договору, за тарифами які розраховуються відповідно до встановленого нормативно-правовими актами порядку.

У п.3.3 договору встановлено, що розцінки та тарифи на послуги, які надаються Виконавцем, перелік яких вказаний у Додатках №1 та №2 до цього договору, розраховуються на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахування планового прибутку та податку на додану вартість.

Своєю чергою, сторонами було підписано Додаток №1 - Калькуляція тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та Додаток №2 - Калькуляція вартості вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та на підігрів гарячої води.

29.2. Відповідно до п.6.1 означеного договору, останній набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2015р. або до зміни власника приміщення.

У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

30. 09.12.2016р. ОСОБА_1 звернувся до в.о. голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою про зловживання монопольним (домінуючим) становищем від 08.12.2016р. (а.с.а.с.131-134 т.2), в якій заявник просив:

- розпочати справу про порушення Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю законодавства про захист економічної конкуренції;

- провести розслідування відносно зловживанням монопольним (домінуючим) становищем Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю при встановленні тарифів (розцінок) на свої послуги для мешканців будинку АДРЕСА_2 в м. Харкові;

- провести розслідування щодо обґрунтованості встановлення Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю вартості вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та на підігрів гарячої води.

31. Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом №02-26/1-3488 від 18.12.2016р. (а.с.135 т.2) повідомило ОСОБА_1 про розгляд його заяви лише в частині бездіяльності Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю щодо нерозрахунку та неподанні до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для встановлення тарифів на ці послуги, тоді як інші питання, викладені в заяві, не відносяться до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

32. 02.03.2017р. розпорядженням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-рп/к (а.с.а.с.136-139 т.2) розпочато розгляд справи у зв`язку з наявністю бездіяльності Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, яка полягає в нерозрахунку та неподанні до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на надання власникам (наймачам) квартир та нежитлових приміщень будинку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для встановлення тарифів на зазначені послуги, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка (бездіяльність) була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Доручено збирання та аналіз доказів у справі працівникам першого відділу досліджень та розслідувань.

Означеним розпорядженням було встановлено, що Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю протягом 2012-2016р.р. та поточного 2017р. не зверталася до органів місцевого самоврядування з розрахунками економічно обґрунтованих витрат на послуги для будинку. Своєю чергою, Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з урахуванням вартості тарифу на послуги (3,962грн. за 1кв.м.), затвердженої заступником директора департаменту управління нерухомістю Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, та вартістю тарифу на послуги за 1кв.м. загальної площі квартири в окремих житлових будинках Дзержинського району, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №39 від 27.01.2012р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №893 від 20.12.2011р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харків» (від 1,29грн. за 1кв.м.), було встановлено завищення тарифу Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю на 207% порівняно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування. Бездіяльність Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю порушує законні інтереси споживачів, які змушені сплачувати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за тарифами, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, як це передбачено чинним законодавством.

33. У відповідь на вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо надання інформації №02-26/1-783 від 07.03.2018р. та №02-26/1-2100 від 29.05.2018р. (а.с.а.с.175-180 т.2), Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю було надано відповідні листи №56 від 27.03.2018р. та №119 від 13.06.2018р. з додатками (а.с.а.с.226-232 т.2).

34. 17.07.2018р. Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рекомендації №69-рк/к (а.с.а.с.222-225 т.2) щодо припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції та рекомендовано Фірмі «Т.М.М.» - Товариству з обмеженою відповідальністю припинити дії, які полягають у включенні до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», які не передбачені Порядком формування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011р. (виключено із Порядку формування тарифів на підставі постанови Кабінету Міністрів України №532 від 01.10.2014р.) та містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, а також усунути причини виникнення цього порушення та умов, що йому сприяють.

В означених рекомендаціях також зазначено, що починаючи з жовтня 2017р. до червня 2018р. (включно) Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю нарахувала мешканцям будинку плату за послуги з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки» у розмірі 8433,11грн.

35. Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю листом №191 від 22.08.2018р. (а.с.233 т.2) повідомило Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про усунення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом виведення зі структури тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій послуги «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», надавши на підтвердження означеного калькуляцію тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (а.с.234 т.2).

36. Першим відділом досліджень і розслідувань Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено подання про попередні висновки у справі №1/02-11-17 (а.с.а.с.150-157 т.2), якими запропоновано адміністративній колегії Відповідача закрити провадження у справі №1/02-11-17, оскільки рекомендації щодо припинення дій, які полягають у включені до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», які не передбачені Порядком формування тарифів, виконані, тоді як у Відділення відсутня інформація яка б свідчила, що дії Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю призвели до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, чи завдали значних збитків окремим особам/суспільству.

37. Відповідно до Правил розгляду заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994р. (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України №169-р від 29.06.1998р. (зі змінами), Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом №02-26/1-3980 від 05.09.2018р. (а.с.а.с.148, 149 т.2) направило на адресу Позивача копію подання про попередні висновки у справі №1/02-11-17 з пропозицією щодо письмового викладення міркувань або заперечень стосовно висновків, викладених у поданні, та участі у засіданні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

14.09.2018р. на реалізацію означеного права, Позивачем до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було надано відповідні письмові міркування та заперечення стосовно подання про попередні висновки у справі №1/02-11-17 (а.с.а.с.197-202 т.2), в яких останній зазначив, що означене подання не містить обґрунтованих та законних мотивів закриття провадження у справі, тоді як у заявника існують об`єктивні сумніви стосовно достовірності наданих Відповідачем документів.

38. 25.10.2018р. за результатами розгляду матеріалів справи №1/02-11-17 про порушення Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю законодавства про захист економічної конкуренції та подання першого відділу досліджень та розслідувань від 05.09.2018р. №423 Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийнято рішення №-118р/к про закриття провадження у справі №1/02-11-17 (а.с.а.с.216-221 т.2), мотивоване виконанням Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю рекомендації щодо припинення дій, які полягають у включені до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», які не передбачені Порядком формування тарифів (виключено означену послугу з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», що підтверджується калькуляцією тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), а також відсутністю у Відділення інформації яка б свідчила, що дії Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю призвели до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, чи завдали значних збитків окремим особам/суспільству.

38.1. В означеному рішенні Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю має ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг в межах будинку;

- починаючи з жовтня 2017р. до червня 2018р. (включно) Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю нарахувала мешканцям будинку плату за послуги з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки» у розмірі 8433,11грн;

38.2. Своєю чергою, на міркування та заперечення Позивача у рішенні було зазначено, зокрема, що:

- здійснення контролю за встановленням тарифу, зокрема на послуги, не відноситься до компетенції органів Антимонопольного комітету України, оскільки перебуває у сфері державного регулювання інших державних органів, зокрема Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, тоді як з аналізу інформації, наданої Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю Відділенням встановлено факт порушення Відповідачем порядку формування тарифів - включення до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», які не передбачені Порядком формування тарифів;

- рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.2017р. та постанова Апеляційного суду Харківської області від 25.04.2019р. у справі №638/4143/17, якими визнано недійсними тариф на житлово-комунальні послуги Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, не мають для Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України жодного значення, оскільки встановлення обставин наявності у діях Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, ознак порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» не відноситься до компетенції суду.

39. Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.12.2017р. у справі №638/4143/17 (а.с.а.с.181-188 т.2) позовні вимоги ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю були задоволені частково:

- визнано тарифи Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, передбачені Додатками №№1, 2 до договору №20 О.Я.-112к1 про надання житлово-комунальних та інших послуг від 01.06.2015р., на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та на послуги з вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та підігрів гарячої води в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_2 в Шевченківському районі м. Харкова недійсним;

- стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 72126,00грн., що є безпідставно набутим майном.

Означеним рішенням суду було, зокрема, встановлено наступне:

- «…стороною позивача надано до суду копію відповіді Харківської міської ради (вих.№5006/9-17 від 27.07.2017), відповідно до якого звернень та розрахунків тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для мешканців будинку АДРЕСА_1 від фірми Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю не надходило і відповідно рішення про встановлення зазначених тарифів виконавчим комітетів Харківської міської ради не приймалось.»;

- «…надаючи позивачам рахунки до сплати за економічно необґрунтованими і не затвердженими відповідно до законодавства тарифами, Відповідач порушує права позивачів, встановлені ст.ст.20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв`язку із чим вимоги позивача про визнання недійсними тарифів Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_2, а також на послуги з вироблення 1Гкал теплової енергії на опалення та підігрів гарячої води в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_2 недійсним.»

40. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 25.04.2018р. у справі №638/4143/17 (а.с.а.с.189-196 т.2) рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.12.2017р. було скасовано в частині стягнення з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю 72126,00грн, в іншій частині рішення було залишено без змін.

Означеною постановою було, зокрема, встановлено, що Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю не зверталася до виконавчого комітету Харківської міської ради з метою затвердження тарифу на утримання житлового будинку і прибудинкової території, не надавала розрахунку економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат під час встановлення тарифу від житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим зазначені тарифи визначені Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю з порушенням вимог діючого законодавства, тому є недійсними.

41. Вказані у п.п.28-40 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

42. Вважаючи, що висновки, викладені в спірному рішенні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №-118р/к у справі №1/02-11-17 від 25.10.2018р., на думку ОСОБА_1 , не відповідають обставинам справи і це рішення прийнято за результатами неповного з`ясування обставин справи, останній керуючись ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» звернувся до господарського суду з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17 та про зобов`язання Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України поновити провадження у справі №1/02-11-17, відкритого на підставі розпорядження Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-рп/к від 02.03.2017р., у зв`язку з наявністю в бездіяльності Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

43. До закінчення судових дебатів у справі уповноважений представник Позивача, на підставі ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, звернуся до суду з заявою вх. №26391 від 04.11.2019р. про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення (а.с.а.с.22, 23 т.3), в якій просив визнати поважними причини неможливості ОСОБА_1 подати до закінчення судових дебатів у справі №922/3506/18 докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

44. 06.11.2019р. від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (а.с.а.с.27-35 т.3), в якій останній просив суд стягнути з Відповідача на свою користь витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 111000,00грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн.

44.1. В обґрунтування означеної заяви Позивачем до суду було надано копії наступних документів:

- квитанції зі сплати судового збору в сумі 3524,00грн (а.с.40 т.3);

- ордеру серії ХВ №0000431867 від 06.09.2019р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Куманецького Олександра Миколайовича №997 від 01.07.2011р. (а.с.а.с.41, 42 т.3), витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с.44 т.3) та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання «Леджіт» (а.с.44 т.3);

- договору про надання правової допомоги №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. ОСОБА_1 з Адвокатським об`єднанням «Леджіт» (а.с.а.с.45-51 т.3);

- доручення №1 на надання правової та професійної правничої допомоги від 15.07.2019р. до договору №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. (а.с.а.с.52, 53 т.3);

- копія акту приймання-передачі наданої правової та професійної правничої допомоги №ФО-3/1 від 05.11.2019р. до договору №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. (а.с.а.с.54, 55 т.3);

- Звіту про надану правову та професійну правничу допомогу ОСОБА_1 від 05.11.2019р. за дорученням №1 від 15.07.2019р. до договору №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. (а.с.а.с.56, 57 т.3), в якому розмір гонорару адвоката склав 111000,00грн.;

- рахунку №1/ФО-3/2019 від 05.11.2019р. до договору №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. на суму 111000,00грн. (а.с.58 т.3);

- меморіального ордеру №МАВ3470964 від 05.11.2019р. на суму 100000,00грн. та заяви на договірне списання від 05.11.2019р. (а.с.59 т.3) на користь Адвокатського об`єднання «Леджіт»;

- меморіальний ордер №МАВ3471012 від 05.11.2019р. на суму 11000,00грн та заяви на договірне списання від 05.11.2019р. (а.с.60 т.3) на користь Адвокатського об`єднання «Леджіт»;

- виписки по рахунку Адвокатського об`єднання «Леджіт» в Акціонерному товаристві «Альфа-банк» від 06.11.2019р. (а.с.а.с.61, 62 т.3).

44.2. Відповідно до Звіту про надану правову та професійну правничу допомогу ОСОБА_1 від 05.11.2019р. за дорученням №1 від 15.07.2019р. до договору №ФО-3/2019 від 01.04.2019р. було надано наступні види професійної правничої допомоги:

1. Аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та переданих ним матеріалів (документів) (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.);

2. Аналіз ухвали Господарського суду Харківської області від 24.07.2019р. у справі №922/3506/18 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху (адвокат Куманецький О.М.) - 1500,00грн. (0:30год.);

3. Оформлення повноважень представника позивача - ОСОБА_1. на участь у справі Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 1500,00грн. (0:30год.);

4. Підготування проекту заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18, її узгодження, оформлення та підписання у Клієнта (адвокат Куманецький О.М.) - 3000,00грн (1:00год.);

5. Здійснення контролю відкриття провадження у справі та призначення справи №922/3506/18 до слухання в Господарському суду Харківської області (адвокат Куманецький О.М.) - 2500,00грн. (0:50год.);

6. Підготування до судового засідання, що призначене на 09.09.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 3000,00грн. (1:00год.);

7. Участь у судовому засідання 09.09.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 5250,00грн. (1:45год.);

8. Аналіз судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України (адвокат Куманецький О.М.) - 15000,00грн. (5:00год.);

9. Ознайомлення в приміщенні Господарського суду Харківської області з матеріалами справи №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.);

10. Ознайомлення з матеріалами справи №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.);

11. Підготування проекту відповіді на відзив Відповідача до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 24000,00грн. (8:00год.);

12. Підготування до судового засідання, що призначене на 23.09.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 2250,00грн. (0:45год.);

13. Участь у судовому засідання 23.09.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 3750,00грн. (1:15год.);

14. Підготування до судового засідання, що призначене на 07.10.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 4500,00грн. (1:30год.);

15. Участь у судовому засідання 07.10.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 7500,00грн. (2:30год.);

16. Підготування до судового засідання, що призначене на 21.10.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 2500,00грн (0:50год.);

17. Участь у судовому засідання 21.10.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.);

18. Підготування проекту заяви до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення (адвокат Куманецький О.М.) - 4500,00грн. (1:30год.);

19. Підготування до судового засідання, що призначене на 04.11.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 750,00грн. (0:15год.);

20. Участь у судовому засідання 04.11.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 5500,00грн. (1:50год.).

Таким чином, остаточний розмір гонорару адвоката склав - 111000,00грн (37:00год.), розрахований відповідно до доручення №1 на надання правової та професійної правничої допомоги від 15.07.2019р. (розмір ставки погодинної оплати для адвоката становить 3000,00грн. за одну годину).

45. Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подане до суду клопотання (а.с.а.с.65-70 т.3), в якому останнє просить відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з правовою професійною правничою допомогою в розмірі 111000,00грн., зазначаючи про необґрунтованість заявлених Позивачем витрат, їх безпідставне завишення та не співмірність з розглядуваною справою №922/3506/18.

46. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» та інших відповідних нормативно-правових актів, тоді як питання щодо розподілу судових витрат/витрат на професійну правничу допомогу було розглянуто судом за нормами ст.ст.123, 126, 129, 221 та 244 Господарського процесуального кодексу України.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

47. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

48. Сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності/відсутності підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17 як необґрунтованого, право ініціювати яке згідно з ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» правомірно належить Позивачу, а також підстав, що зумовили б необхідність поновлення Адміністративною колегіє Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України провадження у справі №1/02-11-17.

49. Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин із захисту економічної конкуренції, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Закону України «Про захист економічні конкуренції» та інших відповідних нормативно-правових актів.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду в цій частині щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

50. Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тоді як порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ч.2 означеної статті).

51. Статтею 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо:

- справа не підлягає розгляду в Антимонопольному комітеті України, його територіальному відділенні;

- не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

- відповідача - юридичну особу ліквідовано;

- вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;

- не доведено вчинення порушення;

- є інші підстави, передбачені законом.

51.1.Своєю чергою, відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені такі інші підстави для закриття розпочатого провадження: за умови виконання положень рекомендацій (1) у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству (2) та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення (3).

51.2. Колегія суддів вважає, що умова (2) містить дві обставини, встановлення яких окремо чи в сукупності в кожному конкретному випадку залежить від суті порушення антимонопольного законодавства. Так, за умов, коли об`єктом дослідження виступає правомірно наявне монопольне становище, яке за змістом ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заздалегідь не передбачає існування значної конкуренції, оцінка критерію «суттєве обмеження чи спотворення конкуренції» в даному випадку позбавлена сенсу, адже відсутність конкуренції не є наслідком порушення, і оцінюватися має лише наявність/відсутність «значних збитків окремим особам чи суспільству».

52. Підставами для прийняття оспорюваного Позивачем рішення №118р/к від 25.10.2018р. Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України провадження у справі №1\02-11-17 на підставі ст.49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» стало:

1) виконання «Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю рекомендацій щодо усунення порушення та виключення із структури тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій послуг з «проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки»;

2) відсутність у Антимонопольного комітету України інформації, що дії «Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю призвели до суттєвого обмеження конкуренції та не завдали значних збитків окремим особам.

53. Беручи до уваги наведені у позовній заяві нормативні підстави, за яких Позивач вважав за можливе визначення спірного рішення Відповідача недійсним у судовому порядку, колегія апеляційного суду відмічає таке:

53.1. Співставлення змісту звернення ОСОБА_1 (п.30 цієї постанови) із предметом дослідження Відповідача, відносно якого останнім (п.п.31, 32 цієї постанови) мало бути здійснено провадження у справі щодо наявності ознак зловживання монопольним становищем з боку Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Виконавець послуг), дають підстави для висновку, що об`єкт розгляду Відповідачем був визначений вужче звернення Позивача, але тим не менш полягав у бездіяльності Виконавця послуг щодо нерозрахунку та неподанні до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для встановлення тарифів на ці послуги.

53.2. Відносно такого предмету дослідження Відповідачем були встановлені певні обставини, зокрема:

- Виконавець послуг у період з вересня 2011 року і по поточний період 2017р. (02.03.2017р. - дата винесення розпорядження №27-рп/к в межах справи №1/02-11-17 - а.с.а.с.136-139 т.2) є єдиною житлово-експлуатаційною організацією, яка надає послуги в межах будинку (який визначений територіальними межами досліджуваного ринку);

- за повідомленням Виконавця послуг, останній протягом 2012-2016р. та поточного періоду 2017р. не звертався до органів місцевого самоврядування з розрахунками економічно обґрунтованих витрат на послуги для будинку.

53.3. Із змісту рекомендації Відповідача від 17.07.2018р. №69-рк/к (п.34 цієї постанови) вбачається, що з усіх складових елементів послуг, що надаються Виконавцем, Відповідач зосередився лише на питанні включення таким Виконавцем послуг «з проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки», які не передбачені Порядком формування тарифів в редакції Постанови КМУ №532 від 01.10.2014р., та нарахування плати мешканцям за період з жовтня 2017р. по червень 2018р. за такі послуги 8433,11грн.

53.4. Таким чином, співставлення предмету дослідження, за яким було відкрито провадження Відповідачем (п.53.1. цієї постанови), із предметом аналізу, відносно якого були сформульовані рекомендації (п.53.3. цієї постанови), вказують на те, що Відповідач без жодного належного обґрунтування безпідставно звузив обсяг дослідження, адже ОСОБА_1 . порушувалося питання незаконності застосування Виконавцем послуг до нього та інших мешканців будинку тарифу, який не узгоджено із місцевим самоврядуванням, відносно всіх послуг в цілому, а не лише щодо включення до такого тарифу непередбачених чинним законодавством складових.

Посилання в спірному рішення Відповідача з цього приводу на повноваження Держпродспоживслужба відносно контролю за формуванням і застосовуванням державних регульованих цін колегією суддів відхиляється, оскільки:

- наявність та коло повноважень інших державних органів жодною мірою не обмежує власну компетенцію антимонопольного органу відносно досліджування та належного реагування на наявність ознак порушення, передбаченого ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», адже в такому випадку мова йде про різні об`єкти контролю (сфера компетенції Відповідача в даному випадку визначається на дослідженням ціни на послуги як такої, а оцінкою можливості за допомогою монопольного становища встановити і застосовувати у розрахунках із споживачами такий рівень, який призводить до ущемлення їх прав (зокрема - у вигляді надмірної плати) через обмеження у можливості обрання іншого виконавця послуг;

- п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в контексті кваліфікації за яким як конкретним видом порушення, у порівнянні з загальним визначенням порушень, наведених в ч.1 цієї норми, можна розглядатися питання, порушені в заяві ОСОБА_1 до Відповідача, не містить жодних застережень відносно неможливості її застосування до регульованих державою цін, які справді мали застосовуватися в розглядуваних правовідносинах;

- більш того, не здійснення Виконавцем послуг передбаченого чинним законодавством узгодження (надання економічно обґрунтованого розрахунку для розгляду та затвердження тарифу) цін на свої послуги щодо мешканців будинку та фактичне застосування таких цін у розрахунках у тому числі, і щодо послуг, що передбачені Порядком формування тарифів, вказує на те, що попри вимоги законодавства відносно споживачів фактично було застосовані вільні у розумінні ст.11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» ціни, замість належних держаних регульованих, оскільки визначалися суб`єктом господарювання на власний розсуд за згодою (а інших альтернативних суб`єктів на досліджуваному ринку не було) споживачів.

53.5. Безпідставне звуження предмету дослідження Відповідачем мало наслідком і неправильне визначення належних до розрахунку складових ймовірної завданої шкоди, адже:

- мали досліджуватися і встановлюватися обставини наявності/відсутності через монопольний стан завищення тарифів/розцінок відносно всіх послуг, що надавалися Виконавцем, щодо яких не було дотримано вимог діючого законодавства відносно надання до органів місцевого самоврядування економічно обґрунтованих витрат для їх встановлення і застосування, а не лише вираховуватися вартість послуг, не передбачених означеним Порядком формування тарифів;

- мав враховуватися інший період, ніж з жовтня 2017р. по червень 2018р., адже таке звуження часу, впродовж якого Виконавець послуг був єдиною житлово-експлуатаційною організацією, що обслуговувала будинок (у порівнянні із раніше встановленими Відповідачем обставинами - п.53.2. цієї постанови), призвело до неналежного встановлення дійсних наслідків зловживання монопольним становищем. Так, принаймні з моменту набуття Позивачем статусу споживача послуг Виконавця (п.28 цієї постанови), відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою у розумінні п.7.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. N 49-р. Застосування Відповідачем річного (звичайного) періоду часових меж досліджуваного ринку при оцінки розрахунку ймовірної шкоди, завданої споживачам, жодною мірою нормативно не обґрунтовано.

54. Оцінюючи обґрунтованість застосування Відповідачем ст.ст.46, 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при закритті провадження у справі №1/02-11-17, Східний апеляційний господарський суд, з огляду на визначені умови для закриття провадження у справі з цієї підстави (п.51.1. цієї постанови) зазначає, що:

54.1. Неспівпадіння первісно визначеного предмету дослідження відносно виявлених ознак порушення із предметом рекомендацій (п.53.4. цієї постанови) зумовлює висновок про відсутність (1) із визначених трьох умов для закриття провадження;

54.2. Водночас, характер ознак порушення у вигляді зловживання монопольним становищем вказують на незастосовність у даному випадку такої додаткової умови, як «якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції», адже суттєве обмеження чи спотворення конкуренції у даному випадку не є і не може бути наслідком порушення - відсутність конкуренції у даному випадку зумовлено специфікою діяльності Виконавця послуг/Управителя щодо багатоквартирного будинку та приписами діючого законодавства. В цьому контексті відповідні аргументи Позивача у відзиві на апеляційну скаргу Відповідача колегією суддів відхиляються.

54.3. Висновки, наведені в п.53.5. цієї постанови, вказують на відсутність підстав стверджувати про доведеність/встановленість Відповідачем (2) із вказаних умов, а саме щодо не завдання порушенням значних збитків окремим особам чи суспільству, безвідносно до доводів Скаржника 2 про те, що чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить визначення поняття «значних збитків», а отже і їх оцінки.

54.4. Водночас, застосування дискреційних повноважень Відповідача щодо здійснення оцінки наявності та розміру «значних збитків» у кожному випадку окремо має узгоджуватися із вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, в світлі яких такий широкий власний розсуд без жодних об`єктивних та, принаймні, спроб обґрунтувати «незначущість» збитків від зловживання монопольним становищем Виконавцем послуг впродовж значного проміжку часу в самому спірному рішенні про закриття провадження, не узгоджуються із встановленим ст.8 Основного Закону принципу верховенства права в аспекті такого його складового елементу, як правова визначеність.

54.5. До того ж, як справедливо відмічає Позивач, з рішення №118р/к від 25.10.2018р. Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається, що воно ґрунтується виключно на наданих «Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю документах без розслідування дій означеного підприємства щодо інших мешканців будинку АДРЕСА_2 в м. Харкові, що не може свідчити про повне з`ясування останнім всіх необхідних обставин справи, у тому числі, щодо завданих діями Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, збитків мешканцям означеного будинку АДРЕСА_2 в м. Харкові.

54.6. Оспорюване рішення Відповідача взагалі не містить жодних посилань на встановлення наявності (3) з необхідних умов для закриття провадження - вжиття відповідних заходів для усунення наслідків порушення. Колегія суддів відмічає, що усуненням наслідками порушення не може вважатися виконання рекомендації, оскільки: за змістом ч.3 ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» це є самостійною умовою із сукупності необхідних для закриття провадження; виконання рекомендації в даному випадку було спрямовано лише не усунення подальших порушень, які полягали у отриманні плати за непередбачені відповідним Порядком послуги, а не на усунення наслідків порушення у вигляді застосування у попередні періоди незатверджених в установленому порядку тарифів - матеріали справи не містять жодних документів, які б вказували на вирішення питання подальшої долі коштів, які міг отримати Виконавець послуг від мешканців будинку від застосування у розрахунках таких тарифів.

55. Відтак, апеляційний суд зазначає, що Відповідачем в оскаржуваному рішенні №118р/к від 25.10.2018р. було не доведено наявність всіх необхідних підстав, які в розумінні ч.3 ст.46, ст.49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дають підстави для закриття провадження у справі про захист економічної конкуренції, встановлення яких знаходиться в сфері судового контролю та Відповідач не може посилатися на свої виключні повноваження в сфері захисту економічної конкуренції, тлумачити положення законодавства так, щоб ухилятися від здійснення необхідних дій.

56. Враховуючи наведене в п.п.53, 55 цієї постанови, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення суду в частині задоволення позовних вимог та визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17, адже Позивачем доведені і неповнота встановлення обставин, і порушення процесуальних норм, що призвели до прийняття неправильного рішення - належні підстави у розумінні ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для задоволення відповідної позовної вимоги.

57. Своєю чергою, судова колегія зазначає, що відмова суду першої інстанції у задоволені вимоги Позивача про зобов`язання Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України поновити провадження у справі №1/02-11-17, відкрите на підставі розпорядження Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-рп/к від 02.03.2017р. є законною та обґрунтованною, оскільки:

- відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України спонукання до прийняття органу Антимонопольного комітету України певного процедурного рішення (поновлення провадження у справі №1/02-11-17) не відноситься до повноважень суду, так як не суд здійснює провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Таким чином, розгляд питання про наявність/відсутність необхідності поновити провадження органом Антимонопольного комітету України судом з прийняттям зобов`язуючого рішення у цій частині було б фактичною підміною судом компетенції органів Антимонопольного комітету України в цій частині, тоді як в силу ст.124 Конституції України, ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суд здійснює судовий контроль у відношенні рішення органів Антимонопольного комітету України.

- виходячи з п.28 діючих Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), поновлення розгляду справи передбачає її попереднє зупинення з підстав наявності на розгляді органу Комітету, судом пов`язаної з цією заявою іншої справи або до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов`язаного з нею іншого питання. Між тим, в матеріалах справи №922/3506/18 відсутні докази наявності відповідного розпорядження Відповідача про зупинення розгляду справи, за умов якого коректно було б вести мову про необхідність поновлення розгляду, адже поновити можна лише зупинену справу, тоді як у даному випадку було прийняте рішення про закриття провадження у справі №1/02-11-17.

58. Аргументи Скаржника 1 відносно забезпечення ефективності судового захисту значною мірою пов`язані із хибним припущенням, що правовим наслідком задоволення його вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №118р/к від 25.10.2018р. про закриття провадження у справі №1/02-11-17 є імовірність ревізії Відповідачем питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у такій справі за заявою ОСОБА_1 . Колегія апеляційного суду відмічає, що в даному випадку недійсним та скасованим є саме рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі, яке є одним із імовірних рішень за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування у встановленому порядку рішень Відповідача про початок розгляду справи та про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», остільки задоволення першої (основної) позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення про закриття провадження у справі зумовлює необхідність продовження провадження Відповідачем в такій справі зі стадії, що передувала закриттю.

59. З приводу апеляційних вимог сторін щодо додаткового рішення апеляційний господарський суд зазначає наступне:

59.1. Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з приписами ст.221 цього Кодексу, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.

59.2. Відповідно до ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати.

У ч.ч.3, 4 означеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

59.3. Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно з ч.4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

60. Місцевим господарським судом у додатковому рішенні, враховуючи надані Позивачем докази на підтвердження заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу (п.44 цієї постанови) та заяву Відповідача про не співмірність заявлених витрат з розглядуваною справою (випливає зі змісту поданої ним заяви (п.45 цієї постанови), було зменшено розмір таких витрат у відповідності до ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 22.11.2019р. у справі №902/347/18. Так, місцевим судом було встановлено, що послуги, які надані Позивачу згідно з п.п.3, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 19 Звіту про надану правову та професійну правничу допомогу від 05.11.2019р. (пп.44.2 цієї постанови) є необґрунтованими, а вартість послуг за п.п.7, 11, 13, 15, 17, 20 цього Звіту є завищеною, зменшено витрачений адвокатом час за відповідними позиціями, а саме:

1. Аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та переданих ним матеріалів (документів) (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.), - відшкодування означених витрат задоволено судом в повному обсязі;

2. Аналіз ухвали Господарського суду Харківської області від 24.07.2019р. у справі №922/3506/18 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху (адвокат Куманецький О.М.) - 1500,00грн. (0:30год.), - відшкодування означених витрат задоволено судом в повному обсязі;

3. Оформлення повноважень представника позивача - ОСОБА_1. на участь у справі Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 1500,00грн. (0:30год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

4. Підготування проекту заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18, її узгодження, оформлення та підписання у Клієнта (адвокат Куманецький О.М.) - 3000,00грн. (1:00год.), - відшкодування означених витрат задоволено судом в повному обсязі;

5. Здійснення контролю відкриття провадження у справі та призначення справи №922/3506/18 до слухання в Господарському суду Харківської області (адвокат Куманецький О.М.) - 2500,00грн (0:50год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

6. Підготування до судового засідання, що призначене на 09.09.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 3000,00грн. (1:00год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

7. Участь у судовому засідання 09.09.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 5250,00грн. (1:45год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 0:10год. (фактичний час судового засідання), чому відповідає 500,00грн;

8. Аналіз судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України (адвокат Куманецький О.М.) - 15000,00грн. (5:00год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

9. Ознайомлення в приміщенні Господарського суду Харківської області з матеріалами справи №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.), відшкодування означених витрат задоволено судом в повному обсязі;

10. Ознайомлення з матеріалами справи №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

11. Підготування проекту відповіді на відзив Відповідача до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 24000,00грн. (8:00год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 2:00год., чому відповідає 6000,00грн.;

12. Підготування до судового засідання, що призначене на 23.09.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 2250,00грн. (0:45год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

13. Участь у судовому засідання 23.09.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 3750,00грн. (1:15год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 0:04год. (фактичний час судового засідання), чому відповідає 200,00грн.;

14. Підготування до судового засідання, що призначене на 07.10.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 4500,00грн. (1:30год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

15. Участь у судовому засідання 07.10.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 7500,00грн. (2:30год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 0:25год. (фактичний час судового засідання), чому відповідає 1250,00грн.;

16. Підготування до судового засідання, що призначене на 21.10.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 2500,00грн. (0:50год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

17. Участь у судовому засідання 21.10.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 6000,00грн. (2:00год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 0:29год. (фактичний час судового засідання), чому відповідає 1450,00грн.;

18. Підготування проекту заяви до Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення (адвокат Куманецький О.М.) - 4500,00грн. (1:30год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

19. Підготування до судового засідання, що призначене на 04.11.2019р., в Господарському суді Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 750,00грн. (0:15год.), - у відшкодуванні означених витрат відмовлено судом в повному обсязі;

20. Участь у судовому засідання 04.11.2019р. в приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №922/3506/18 (адвокат Куманецький О.М.) - 5500,00грн. (1:50год.), - зменшено судом витрачений адвокатом час до 0:35год. (фактичний час судового засідання), чому відповідає 1750,00грн.

Таким чином, остаточний розмір гонорару адвоката був зменшений судом до 27650,00грн (розраховано з розміру ставки погодинної оплати адвоката (3000,00грн за одну годину) за 9:22год.)

Апеляційний суд відхиляє доводи Скаржника 2 щодо необхідності відмови у задоволенні заяви Позивача про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі як безпідставних та необґрунтованих, оскільки надані за п.п.1, 2, 4, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 20 Звіту послуги адвоката підтверджені наявними матеріалами справи та висновки суду з цього приводу Відповідачем за змістом його апеляційної скарги не спростовані.

61. Окрім того, місцевим судом було правомірно відмовлено в повному обсязі у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката за позиціями «Оформлення повноважень представника…», «Підготування до судового засідання…», «Здійснення контролю відкриття провадження у справі…», «Аналіз судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України», «Ознайомлення з матеріалами справи …» та «Підготування проекту заяви до Господарського суду Харківської області про вирішення питання про судові витрати…», оскільки дійсно:

- послуга з оформлення повноважень адвоката взагалі не відноситься до послуг з надання професійної правничої допомоги;

- Позивачем необґрунтовано та документально не доведено, у чому саме полягає послуга з підготування до судового засідання адвоката, враховуючи також, що жодних клопотань чи заяв з процесуальних питань від Позивача до суду не надходило;

- матеріали справи не містять доказів здійснення адвокатом будь-яких дій з контролю відкриття провадження у справі №922/3506/18, враховуючи, що відомості щодо процесуального руху справи перебувають у публічному доступі, прийняті судом процесуальні документи надсилаються всім учасникам справи (включаючи Позивача) та не залежать від будь-яких дій з цього приводу сторін (їх уповноважених представників);

- Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт надання правничої допомоги у вигляді аналізу судової практики відносно спорів з органами Антимонопольного комітету України, до того ж не зрозуміло співвідношення означеної послуги з послугами адвоката з аналізу позовної заяви ОСОБА_1 та підготування проекту відповіді на відзив Відповідача, які по суті вже повинні включати в себе аналіз судової практики з предмету розглядуваної справи №922/3506/18;

- представник Позивача дійсно 10.09.2019р. ознайомився з матеріалами справи за заявою від 09.09.2019р., тоді як матеріалів справи не містять іншої такої заяви представника, а отже заявлені Позивачем кошти за надання адвокатом послуг з ознайомлення з матеріалами справи (повторно) є безпідставними та відшкодуванню не підлягають;

- за своїм змістом підготування адвокатом проекту заяви про вирішення питання про судові витрати спрямоване на реалізацію Позивачем дій щодо компенсації останньому витрат понесених на професійну правову допомогу та не є професійною правничою допомогою з розгляду справи №922/3506/18, окрім того, як вірно зазначено місцевим судом, саме під час аналізу позовної заяви та переданих документів повинно було визначатися орієнтовна ціна послуг, які будуть надані під час розгляду означеної справи.

Також колегія суддів погоджується зі зменшенням місцевим судом витрат адвоката (витраченого часу) з надання послуги «Підготування проекту відповіді на відзив Відповідача…», оскільки означена відповідь на відзив фактично дублюю змісить поданої ним раніше позовної заяви.

62. Своєю чергою, приписи ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України відносно можливості зменшення судом відповідних витрат в розглядуваному випадку дотриманні, адже кваліфікація відповідного клопотання саме як клопотання про зменшення перебуває в залежності від наявності в ньому аргументів щодо неспівмірності таких витрат у розумінні ч.6 цієї статті. Колегія апеляційного суду відмічає, що хоча Відповідач заперечував проти стягнення будь-яких сум на користь Позивача у якості компенсації його витрат на послуги адвоката (п.45 цієї постанови), але за змістом своєї заяви чітко сформулював позицію відносно неспівімірності складових розрахунку.

63. Апеляційний суд зазначає, що в рішення суду першої інстанції в цій частині чітко та ясно визначено, які витрати ОСОБА_1 є обґрунтованими, а які ні, що узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, тоді як доводи останнього означені висновки суду не спростовують, а просто опосередковують не погодження з ними.

64. Судова колегія відмічає юридично неспроможні аргументи Скаржника 1, які він зазначав як в суді першої так і в апеляційній інстанції, що розмір компенсації витрат на адвоката повинен спонукати Відповідача до, зокрема, винесення в подальшому обґрунтованих та законних рішень, так як розподіл судових витрат носить компенсаційних характер та такі витрати за своєю природою не виконують мотивуючу функцію неустойки.

Міркування Скаржника 1 відносно розрахунків імовірних збитків, завданих внаслідок діяльності «Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, яка здійснювалась з порушенням антимонопольного законодавства, не є підставою обґрунтування необхідності прив`язки розміру належної компенсації послуг адвоката з надання правової допомоги в межах цієї справи з такими підрахунками. «Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю взагалі не є учасником провадження у справі №922/3506/18, а питання про можливо спричинені збитки та його розмір Позивачу або іншим особам не входить до предмету доказування в межах означеної справи.

65. Між тим, апеляційний суд щодо зменшення місцевим судом витрат за позиціями «Участь у судовому засідання…» зазначає, що з наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань від 09.09.2019р., від 23.09.2019р., від 07.10.2019р., від 21.10.2019р. та від 04.11.2019р. відповідно, вбачається, що судове засідання 09.09.2019р. було затримано судом на 0:13год., 23.09.2019р. на 0:15год., 07.10.2019р. на 0:15год., 21.10.2019р. на 0:29год. та 04.11.2019р. на 0:22год., а отже зменшення судом першої інстанції витраченого адвокатом часу на участь у таких судових засіданнях до їх фактичного часу є безпідставним, до того ж апеляційний суд враховує також час, необхідний адвокату для прибуття до відповідних судових засідань, а отже заявлені Позивачем до відшкодування витрати за п.п.7, 13, 15, 17 та 20 Звіту є обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню в повному обсязі, тоді як додаткове рішення суду в частині зменшення цих витрат - скасуванню.

66. Аргумент Скаржника 2 щодо неможливості стягнення витрат на послуги адвоката через ненадання попереднього розрахунку суми таких витрат апеляційним судом відхиляється, оскільки:

- в даній справі адвокат вступив в процес тільки 06.09.2019р. - вже після подання Позивачем першої заяви по суті спору (власне, самої позовної заяви), з якою мав би подаватися такий попередній розрахунок згідно із ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України;

- положення діючого законодавства не обмежують особу у можливості залучення адвоката до вже ініційованої такої особою справи та не визначає, що у такому випадку витрати цієї особи на оплату послуг такого адвоката виключаються із судових витрат у розумінні ст.123 Господарського процесуального кодексу України;

- ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України у будь-якому разі визначає можливість, а не обов`язковість відмови суду у відшкодуванні витрат особи через неподання їх попереднього розрахунку .

67. Отже, судова колегія зазначає, що належна сума витрат на професійну правничу допомогу Позивачу повинна складати 50500,00грн за послуги надані в п.п.1, 2, 4, 7, 9, 11 (частково), 13, 15, 17, 20 Звіту з розрахунку ставки погодинної оплати адвоката (3000,00грн за одну годину) за 16.50год), відносно якої мав би здійснюватися подальший розподіл, зважаючи на результати розгляду справи.

68. Колегія апеляційного суду зауважує, що як справедливо зазначив Відповідач у своїй апеляційній скарзі, ані Позивачем, ані місцевим господарським судом не взято до уваги той факт, що позовні вимоги були задоволені судом частково - у відношенні однієї з двох немайнових вимог, тоді як витрати на професійну правничу допомогу надавались у відношенні представництва інтересів та обґрунтування позовних вимог в цілому. При цьому, згідно ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України часткове задоволення позовних вимог тягне за собою пропорційний розподіл між сторонами не тільки судового збору, але й інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких ч.3 ст.123 цього Кодексу відносить витрати на професійну правничу допомогу. Враховуючи висновок апеляційного господарського суду про правомірність відхилення судом першої інстанції другої немайнової вимоги, позиція Скаржника 1 про присудження до компенсації усієї заявленої суми судових витрат є неспроможною.

69. Так, враховуючи викладене в п.п.67, 68 цієї постанови, апеляційний суд зазначає, що компенсації Позивачу витрат на професійну правничу допомогу підлягає сума в розмірі 25250,00грн (50% від 50500,00грн).

До того ж, сплачений Позивачем судовий збір в сумі 1762,00грн за подання апеляційної скарги та в сумі 1921,00грн за подання касаційної скарги відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи частковість задоволення позовних вимог, також підлягає пропорційному розподіл між сторонами, - в сумі 881,00грн та 960,50грн відповідно.

70. На підставі викладеного в п.п.49-58 цієї постанови, оскільки доводи і вимоги апеляційних скарг сторін не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. у справі №922/3506/18 по суті позовних вимог залишаються без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржників судових витрат відносно їх апеляційних скарг з цього приводу.

71. Своєю чергою, враховуючи викладені в п.п.59-69 цієї постанови міркування, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. у справі №922/3506/18 в частині задоволені заяви ОСОБА_1 про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2400,00грн, витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 881,00грн та витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 960,50грн на підставі п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України (через порушення місцевим судом норм процесуального права при розподілі означених судових витрат), та ухвалення апеляційним судом в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 у відповідній частині.

Означене зумовлює часткове задоволення апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. та віднесення на рахунок Позивача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України пропорційно задоволеним йому вимогам, враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення суду залишається апеляційним судом без задоволення та витрати зі сплати судового збору за її подання відносяться на рахунок останнього.

Керуючись ст.ст.74-76, 78, 129, 244, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. (повний текст підписано 18.11.2019р.) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у справі №922/3506/18 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. (повний текст підписано 18.11.2019р.) у справі №922/3506/18 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. (повний текст підписано 18.11.2019р.) у справі №922/3506/18 залишити без змін.

4. Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у справі №922/3506/18 задовольнити частково.

5. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у справі №922/3506/18 скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2400,00грн, витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 881,00грн та витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 960,50грн, у зв`язку з чим викласти п.п.2, 4 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, ідентифікаційний код 22630473) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25250,00грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,50грн, з яких: 881,00грн - сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, 960,50грн - сплачений судовий збір за подання касаційної скарги та 1762,00грн - сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

4. У відшкодуванні ОСОБА_1 , м. Харків витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 881,00грн, витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 960,50грн, витрат зі сплати судового за подання позовної заяви в сумі 1762,00грн та судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 85750,00грн - відмовити.»

6. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. (повний текст підписано 27.11.2019р.) у справі №922/3506/18 залишити без змін.

7. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Харків, віднести на рахунок останнього.

8. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2019р. у справі №922/3506/18, віднести на рахунок останнього.

9. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, ідентифікаційний код 22630473) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019р. в сумі 458,82грн.

10. Доручити Господарському суду Харківської області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

11. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.02.2020р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2020р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка

Надіслано судом до ЄДРСР - 13.02.2020р.