910/5451/19|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
|
29.01.2020 р. |
Справа № 910/5451/19 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мьюзік"
в особі Громадської спілки "Український музичний альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "ТЕНЕТ"
про стягнення 208 650,00 грн. компенсації за порушення майнових
прав суб'єкта авторського права
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Вовчик О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мьюзік" в особі Громадської спілки "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕНЕТ" про стягнення 208 650,00 грн. компенсації за порушення майнових прав суб'єкта авторського права.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено майнові права позивача під час публічного сповіщення в ефірі належних йому фонограм та зафіксованих у них виконань.
Ухвалою від 13.08.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 р.
30.08.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 04.09.2019 р. відкладено підготовче засідання на 08.10.2019 р.
09.09.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти позову та вказує на його недоведеність та необґрунтованість.
23.09.2019 р. від позивача надійшли відповідь на відзив, клопотання про продовження строків підготовчого провадження ат клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
04.10.2020 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів та доповнення до відзиву.
Ухвалою від 08.10.2019 р. задоволено клопотання позивача від 23.09.2019 р. про долучення до матеріалів справи документів, задоволено клопотання відповідача від 04.10.2019р. про витребування доказів, витребувано від Громадської спілки "Український музичний альянс" витяг з реєстру організацій колективного управління відносно громадської спілки "Український музичний альянс", продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2019 р.
01.11.2019 р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та витребувані судом докази.
Протокольною ухвалою від 05.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2019 р.
Протокольною ухвалою від 27.11.2019 р. відкладено судове засідання на 04.12.2019 р.
Судове засідання, призначене на 04.12.2019 р. не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про мінування приміщення Господарського суду міста Києва.
Ухвалою від 05.12.2019 р. призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020 р.
В судовому засіданні 15.01.2020 р. суд заслухав вступні слова сторін, їх запитання один одному та пояснення, дослідив наявні в матеріалах справи докази та диск з відеофіксацією, та оголосив перерву до 29.01.2020 р.
У судовому засіданні 29.01.2020 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 24.01.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
У судовому засіданні 29.01.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, надані в судовому засіданні 15.01.2020 р., всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Об’єднання підприємств "Український музичний альянс" (правонаступником якої є Громадська спілка "Український музичний альянс") набуло статусу організації колективного управління відповідно до Свідоцтва № 4/2003 від 22.08.2003 р. про облік організації колективного управління, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та Свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією №6/УО від 02.04.2009 р. (а.с. 70, 71, т.1).
20.12.2018 Об’єднання підприємств "Український музичний альянс" як юридичну особу було припинено шляхом реорганізації (перетворення). Правонаступником ОП "УМА" є Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі – ГС "УМА").
Між Об’єднанням підприємств "Український музичний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (позивач) укладено Договір № 01-20/05/05, відповідно до умов якого позивач передає Організації у колективне управління об’єкти суміжних прав, які входять до його каталогу.
Додатком № 8UMA від 01.08.2017 до Договору № 01-20/05/05 від 20.05.2005 позивач передав у колективне управління Організації суміжні права на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних композицій (далі - "Фонограми"), зокрема і на фонограми: "Vowels" (виконавець Capital Cities), "Sexual" (виконавець NEIKED Feat. Dyo), "Centuries" (виконавець Fall Out Boy), "Feeling Electric" (виконавець Parade Of Lights), "Broken Homes" (виконавець Tricky).
21.12.2018 між Громадською спілкою "Український музичний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" укладено Додаткову угоду, відповідно до умов якої сторони погодили передати ГС "УМА" усі права та обов’язки Об’єднання підприємств "Український музичний альянс" за Договором №01-20/05/05.
Відповідно до п. 4 цієї Додаткової угоди, ГС "УМА" має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього Договору будь-які юридичні дії. направлені на забезпечення та захист майнових прав Правовласника на об’єкти суміжних прав, повноваження на управління якими передані Альянсу за цим Договором.
27.03.2014 позивач уклав договір із UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group), відповідно до п.3.1 якого згідно з умовами цього Договору, правами, та/або обов'язками, які Universal (UMG Recording Services Inc.) та/або його Афіліати мають на момент дії даного Договору. Universal за даним Договором передає Ліцензіату (Позивач) тільки на строк та на Територію: ...на умовах, затверджених Universal, виключне право: …надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації Фонограм та Музичних Відео.
Статтею 1 вказаного Договору визначено, що "Запис" означає будь-яке фізичне втілення звуку, що відтворюється з Мастера (або самостійно, або тільки у випадку Альбомів-Збірок, разом з іншими фонограмами) та використовується для відтворення звуку електричними, механічними. магнетичними, цифровими або іншими носіями у вигляді диску, попередньо записаних в аналоговій конфігурації плівок та компакт дисків. Фонограми означає записаний матеріал, що належить та контролюється час від часу Universal Music Group або якимось з Афіліатів. та є доступним для Universal для відтворення, продажу та/або іншого використання на Території та вироблений з метою відтворення Записів та/або Музичних Відео, та у відношенні до якого права, що передані або придбані Universal (або протягом Строку), доступні для використання Universal на Території протягом всього Строку або його частини.
Статтею 2 Договору передбачено, що він починає свою дію з 1 січня 2014 року та продовжує її на період 3 (трьох) років, якщо його дію не буде припинено раніше повністю або частково з боку Universal у відповідності до умов цього Договору (Строк).
Відповідно до п. l.1. Договору, Територія означає територію України.
19.12.2016 р. підписано Договір про продовження терміну дії Ліцензійного Договору та Договору розповсюдження на території України, відповідно до якого Договір із UMG Recording Services Inc. продовжено з "01" січня 2017 року на наступні три роки до "31" грудня 2019 року.
Додаткова угода до вказаного Договору) містить перелік фонограм, права на які передано за вказаним Договором, зокрема і на наступні фонограми: "Vowels" (виконавець Capital Cities), "Sexual" (виконавець NEIKED Feat. Dyo), "Centuries" (виконавець Fall Out Boy), Feeling Electric" (виконавець Parade Of Lights), "Broken Homes" (виконавець Tricky).
Таким чином, позивач отримав майнові суміжні права на зазначені вище Фонограми.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (в редакції, що діяла на час фіксації порушення), організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень.
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності", документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що Громадська спілка "Український музичний альянс" отримала у встановленому законом порядку статус організації колективного управління (Свідоцтва № 4/2003 від 22.08.2003 р., №6/УО від 02.04.2009 р.) на день фіксації та має відповідний статус на даний час (відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління №9 від 28.10.2019 р., а.с. 13, т.1).
Позовні вимоги у даному спорі обґрунтовано тим, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕНЕТ", 10.11.2017 року використав опубліковані з комерційною метою фонограми та зафіксовані виконання шляхом ретрансляції телеканалу "HD Fashion TV" на веб-сайті за адресою в мережі Інтернет: http://tenet.tv/.
Відповідач, відповідно до ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення HP № 0684-п (діє з 06.04.2009 по 06.04.2019), HP № 1106-п (діє з 13.09.2012 по 13.09.2022), HP № 00419-п (діє 30.09.2014 по 30.09.2024) є провайдером програмної послуги та надає своїм абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж, а також надає послуги ІPTV, що дозволяє транслювати телевізійні сигнали за допомогою мережі Інтернет.
Позивач вказує, що під час проведення фіксації був оглянутий веб-сайт http://tenet.tv/, на якому прямо зазначено найменування відповідача, його банківські реквізити, номер особистого рахунку абонента Tenet TV, а також долучений чек про оплату послуг телебачення від 10.11.2017 р. (а.с. 128, т.1).
Позивач зазначає, що під час публічного сповіщення телеканалу "HD Fashion TV" на веб-сайті за адресою в мережі Інтернет: http://tenet.tv/ було зафіксоване використання спірних фонограм та зафіксованих у них виконань: "Vowels" (виконавець Capital Cities), "Sexual" (виконавець NEIKED Feat. Dyo), "Centuries" (виконавець Fall Out Boy), "Feeling Electric" (виконавець Parade Of Lights), "Broken Homes" (виконавець Tricky).
Процес проведення фіксації фактів публічного сповіщення на веб-сайті http://tenet.tv/ зафіксовано за допомогою відеозйомки, яка здійснювалась за допомогою відеокамери (копія відеозапису додана до матеріалів позовної заяви на диску DVD-R (а.с. 149, т.1); а також було складено Акт фіксації факту публічного використання фонограм та зафіксованих у них виконань № 01/11/17 від 10.11.2017 (а.с.116-117, т.1).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач являється провайдером програмної послуги та надає своїм абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж, а також надає послуги ІPTV, що дозволяє транслювати телевізійні сигнали за допомогою мережі Інтернет, відповідно до ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення HP № 0684-п, HP № 1106-п, HP № 00419-п.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" провайдер програмної послуги - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення", ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником; передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт; програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення; програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах.
Статтею 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;
б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;
в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.
Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.
Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.
Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об’єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" судам роз’яснено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав (статті 15,35, 36, 39,40,43 Закону N 3792-ХІІ).
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності використання шляхом ретрансляції використання спірних фонограм та зафіксованих у них виконань ("Vowels" (виконавець Capital Cities), "Sexual" (виконавець NEIKED Feat. Dyo), "Centuries" (виконавець Fall Out Boy), "Feeling Electric" (виконавець Parade Of Lights), "Broken Homes" (виконавець Tricky).
Так, у матеріалах справи відсутні докази наявності укладених відповідачем ліцензійних договорів з правовласниками або організаціями колективного управління на використання шляхом ретрансляції музичних творів, фонограм та зафіксованих у них виконань.
Натомість, відповідачем надано договір №605-1113 від 05.11.2013 p., укладеного з ПрАТ "ТРК "Світ" (телеканал "HDFASHION"), яким передбачено, що ПрАТ "ТРК "Світ" надає відповідачу право на ретрансляцію програм.
Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що у матеріалах справи відсутні докази отримання ПрАТ "ТРК "Світ" прав на спірні музичні твори (фонограми) та докази наявності у вказаного товариства прав на надання згоди на ретрансляцію таких творів (фонограм), як і не надано доказів набуття ПрАТ "ТРК "Світ" повноважень організації колективного управління.
Таким чином, доводи відповідача про правомірну ретрансляцію спірних творів (фонограм) не знайшли свого підтвердження належними і допустимими доказами.
Також, суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать положенням чинного законодавства України заперечення проти позову, які обґрунтовано тим, що відповідачу не належить телеканал "HDFASHION", оскільки у даній справі досліджується питання дотримання відповідачем вимог закону саме при ретрансляції програм.
Також, суд відхиляє як необґрунтовані, недоведені та безпідставні інші доводи відповідача, зокрема, щодо відсутності у ГС "УМА" необхідного обсягу повноважень для звернення до суду; недоведеності набуття позивачем прав на спірні твори.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 208 650,00 грн. компенсації (з розрахунку по 10 мінімальних заробітних плат за використання кожного твору (фонограми).
Пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, чинній на дату порушення) передбачено право суб'єкта авторського права подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Таким чином, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.
Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.
Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).
Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена, зокрема, в оглядовому листі № 01-06/417/2012 від 04.04.2012 р.
Проте, суд зазначає, що Вищий господарський суд України листом №07.01-11/1085/17 від 06.07.2017 р. роз’яснив господарським судам України, що у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення (абзац третій підпункту 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").
Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 16.12.2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з перелічених вище положень закону та застосовувати розрахункову величину у розмірі 2102 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином, беручи до уваги обставини порушення відповідачем майнових прав позивача, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає обґрунтованим стягнення заявленої позивачем компенсації у загальному розмірі 105 100,00 грн., тобто у розмірі мінімальної компенсації за використання кожного твору (фонограми).
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у розмірі 105 100,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє із зазначених вище підстав.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕНЕТ" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 22485498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мьюзік" (01001, м. Київ, вул. Занковецького, буд. 8, кв. 26; адреса для листування 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36; код ЄДРПОУ 31815383) в особі Громадської спілки "Український музичний альянс" (01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28; адреса для листування 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36; код ЄДРПОУ 30858536) 105 100 грн. (сто п’ять тисяч сто гривень) компенсації та 1 576,50 грн. (одну тисячу п’ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок) судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.02.2020 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
