Справа № 236/2354/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю: секретаря Олійник С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Гур`єва В.М.,

представників відповідача Верман М.Є., Себіскверідзе ОСОБА_2 .К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Донецького національного медичного університету про визнання наказу про звільнення протиправним та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 позивач звернувся до суду з позовом до Донецького Національного медичного університету про визнання наказу виконуючого обов`язки ректора А.С. Сустретова №06/06/3-з від 06.06.2019 про звільнення позивача з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 та посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та г гігієни за сумісництвом у зв`язку з закінченням строку трудового договору згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України незаконним та поновлення його на посаді.

В обґрунтування позову посилається на те, що 16.04.2015 між позивачем та Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького в особі ректора професора ОСОБА_4 укладено контракт за яким позивача прийнято на роботу на посаду завідуючого кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов терміном дії з 16.04. 2015 по 15.04.2017.

В подальшому 17.03.2017 між позивачем та Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького в особі ректора професора ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до контракту про трудові відносини від 16.04.2015, згідно якої дія контракту була продовжена з 17.03.2017 по 16.03.2022.

Наказом виконуючого обов`язки ректора Донецького національного медичного університету А.С.Сустретова № 06/06/3-з від 06.06.2019 позивача було звільнено з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 та посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни за сумісництвом у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення його строку.

Враховуючи, що згідно умов контракту з додатковою угодою закінчення його строку 16.03. 2022 у в.о.ректора А.С. Сустретова не було підстав на звільнення позивача.

Просив скасувати наказ та поновити його на посаді завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 та посаді професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та г гігієни за сумісництвом.

Ухвалою судді від 01.07.2019 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання, встановлений відповідачу строк для надання відзиву на позов (а.с. 10-11).

15.08.2019 до суду надійшов відзив відповідача Донецького національного медичного університету, в якому відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та не визнає позов у повному обсязі. Відповідач зазначає, що дійсно 16.04.2015 між Донецьким національним медичним університетом, в особі ректора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено контракт №04/16/3-п про прийняття останнього на роботу на посаду завідувача кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов. Термін дії контракту закінчився 15.04.2017, проте 16.04.2017 було укладено додаткову угоду, якою було продовжено дію даного контракту до 16.03.2022.

Відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» посада завідувача кафедри відноситься до основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Та відповідно до п. 11 цієї ж статті під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

За результатами засідання Вченої ради Д.НМУ (Протокол № 5 від 05.01.2017) було затверджено та введено в дію наказом ректора № 526/1 від 11.01.2017 «Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету».

З метою оптимізації учбового процесу, на підставі рішення Вченої Ради ДНМУ, наказом ректора університету № 273 від 31.08.2018 відбулася реорганізація кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов, в процесі якої кафедру було поділено на: кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 1 та кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 3.

Згідно з «Рекомендаціями щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів)» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1005 від 05.10.2015 злиття або поділ підрозділів не є підставою для оголошення конкурсу та проведення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників, крім керівника підрозділу.

На підставі вище зазначеного Наказом № 09/03/41-пр від 03.09.2018 ОСОБА_3 , на підставі його особистої заяви, було переведено на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 до обрання за конкурсом. Позивач з зазначеним наказом був ознайомлений під особистий підпис 31.10.2018.

Наказом № 313 від 02.10.2018 оголошено конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, серед яких значиться посада завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1. Умови проведення конкурсу та його термін було розміщено у газеті «Восточний проект».

На підставі особистої заяви позивача від 23.10.2018 про надання дозволу до участі в конкурсі, наказом № 391 від 08.11.2018 його було допущено до участі у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади зав. кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1. Разом з ОСОБА_3 дозвіл на участь у конкурсі за даною вакантною посадою було надано ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 7.12 «Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету» рішення Вченої ради університету при проведенні конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні взяли участь не менше 2/3 членів Вченої ради університету. Обраним вважається претендент, який набрав більше 50% голосів членів Вченої ради університету, що брали участь у голосуванні.

За результатами проведеного таємного голосування жоден з учасників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ) не набрав необхідної кількості голосів, а отже не може вважатися обраним на вакантну посаду зав. кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1.

У зв`язку з вище викладеним 28.12.2018 наказом № 498 було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 повторно. Оголошення було розміщено в газеті «Восточний проект».

На підставі даного оголошення відділом кадрів ДНМУ було отримано лише одну заяву на дозвіл до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1, надану ОСОБА_6 . Про що свідчить наказ № 52 від 07.02.2019 «Про допуск до участі в конкурсному відборі».

Позивачем заяви на дозвіл до участі в конкурсі до університету не надходило. Одже ОСОБА_3 не виявив бажання вдруге подати свою кандидатуру на заміщення вакантної посади зав. кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1.

За підсумками таємного голосування, рішенням Вченої ради, протокол №7 від 25.04.2019. ОСОБА_6 обрано на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1, на якому до речі був присутній і сам Позивач.

Відповідно до абзацу 2 ст. З Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

На підставі особистої заяви позивача від 04.06.2019 йому надано відпустку, строком 45 календарних днів, з 01.07.2019 по 14.08.2019 з наступним його звільненням. Про що відділом кадрів університету було видано наказ № 06/06/3-3 від 06.06.2019, з яким ОСОБА_3 було ознайомлено під підпис.

Отже з наведеного вбачається, що відповідачем по відношенню до позивача не порушено законодавства та умов проведення конкурсу на заміщення науково-педагогічної вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 178, 258, 259 ЦПК України, ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» просить відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с.19-22).

Ухвалою суду від 25.09.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с.82).

Позивач та його представник адвокат Гур`єв В.М. в судовому засіданні виклали зміст та підстави позовних вимог. На задоволенні позовних вимог наполягали.

Представники відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які діють на підставі довіреностей (а.с. 52, 78), в судових засіданнях позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд , вислухавши позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Донецький національний медичний університет є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Статуту, затвердженого наказом МОЗ України від 06.02.2016 № 80, керівництво якою здійснює ректор (а.с.74-76).

Для вирішення основних питань в Університеті утворюється Вчена рада, яка в тому числі ухвалює за поданням ректора рішення про утворення, реорганізації, та ліквідацію структурних підрозділів; обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій (розділ 5 Статуту, а.с.75).

Як встановлено в судовому засіданні, 16.04.2015 між позивачем та Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького, в особі ректора професора ОСОБА_9 Ю.В., укладено контракт (далі – Контракт) згідно якого ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду завідуючого кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов терміном дії з 16.04.2015 по 15.04.2017 (а.с.5-6). Відповідний запис про укладання контракту зроблено в трудовій книжці позивача (а.с.95).

Пунктом 6.2. Контракту передбачені умови його припинення або розірвання:

а) закінчення терміну дії;

б) у випадку невиконання або неналежного виконання Робітником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим Контрактом та Посадовою Інструкцією;

в) у випадку грубого порушення Робітником законодавства або зобов`язань, передбачених Контрактом, у наслідок цього Університету нанесені збитки матеріального чи морального характеру;

г) якщо Робітник не витримав строку випробування;

д) з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Згідно з наказом № 402/1 від 30.08.2016 кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов перейменовано на кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов №1, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці позивача (а.с.95).

Згідно з наказом № 524 від 28.12.2016 Донецький національний медичний університет ім.. Горького перейменовано на Донецький національний медичний університет, про що також зроблений відповідний запис в трудовій книжці позивача (а.с.96).

17.03.2017 між позивачем та Донецьким національним медичним університетом, в особі ректора професора Думанського Ю.В., укладено додаткову угоду до контракту про трудові відносини від 16.04.2015, згідно якої внесені зміни до п.4 Контракту та продовжена його дія з 17.03.2017 по 16.03.2022 (а.с.7).

Про продовження трудових відносин з позивачем на посаді завідувача кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов № 1 зроблений відповідний запис в трудовій книжці позивача (а.с.96).

Наказом ректора № 526/1 від 11.01.2017 за результатами засідання Вченої ради ДНМУ (Протокол № 5 від 05.01.2017 ) затверджено «Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету» (далі – Положення про конкурс) (а.с. 34, 59-63).

Пунктом 1.1 Положення про конкурс передбачено, що прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Дане Положення визначає порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади: декана факультету; директора бібліотеки; керівника філії; завідувача кафедри; професора; доцента; старшого викладача, викладача, асистента (п.1.2.).

Посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених чинним законодавством України, а також при введенні нової посади до штатного розпису. На посади, які звільняються внаслідок закінчення строку дії строкового трудового договору (контракту) наказом ректора можуть призначатися науково-педагогічні працівники, які виконують свої обов`язки до заміщення вакантної посади за конкурсом у поточному навчальному році ( п. 1.3). В окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році (п.1.6).

Поділ або об`єднання кафедр не є підставою для оголошення конкурсу та проведення дострокових виборів науково-педагогічних працівників, крім завідувача кафедри (п.1.10).

Конкурс на заміщення вакантних посад оголошує ректор, про що видається відповідний наказ (п.2.1.).

Завідувач кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням Вченою Радою Університету строком на п`ять років (п.3.3.2, 3.3.3).

Згідно п.2.20 Положення Рішення Вченої Ради Університету або вченої ради факультету є підставою для оформлення відповідного наказу про зарахування науково-педагогічного працівника на посаду та укладення з ним строкового трудового договору (контракту) ( а.с.61).

Ректор Університету при утворення нової кафедри призначає виконувача обов`язків завідувача кафедри на строк до проведення виборів, але не довше ніж до закінчення поточного навчального року. Ця норма поширена також на випадки, коли нова кафедра утворюється шляхом злиття двох чи більше кафедр Університету або поділом уже чинної кафедри на два чи більше структурні підрозділи (п.3.3.5). Ректор Університету укладає з завідувачем кафедри контракт (п.3.3.4, а.с.62)

З метою оптимізації учбового процесу, на підставі рішення Вченої Ради ДНМУ, наказом ректора університету № 273 від 31.08.2018 «Про реорганізацію кафедр ДНМУ» відбулася реорганізація кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов №1, в процесі якої кафедру було поділено на: кафедру мовних та гуманітарних дисциплін №1 та кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 3 (а.с.23), про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці позивача (а.с.96).

Наказом № 09/03/41-пр від 03.09.2018 «Про переведення на іншу роботу» ОСОБА_3 завідувача кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов № 1, на підставі його особистої заяви від 03.09.2018 (а.с.28), переведено на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 з 01.09.2018 у до обрання за конкурсом (а.с.24-27). Позивач з зазначеним наказом був ознайомлений під особистий підпис 31.10.2018 (а.с.27), дії адміністрації та наказ про переведення не оскаржував. 03.09.2018 до трудової книжки позивача внесений запис про переведення до обрання за конкурсом (а.с.96).

Наказом № 313 від 02.10.2018 оголошено конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, серед яких значаться посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 та № 3 (а.с.29).

Умови проведення конкурсу та його термін було розміщено у газеті «Восточний проект» №40 від 03.10.2018 (а.с.30).

На підставі особистої заяви позивача від 23.10.2018 про надання дозволу до участі в конкурсі (а.с.33), наказом № 391 від 08.11.2018 позивача допущено до участі у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 (а.с.31).

Відповідно до п. 2.17 «Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету» рішення Вченої ради університету при проведенні конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні взяли участь не менше 2/3 членів Вченої ради університету. Обраним вважається претендент, який набрав більше 50% голосів членів Вченої ради університету, що брали участь у голосуванні (а.с.61).

Наказом по Університету від 11.05.2018 № 140 «Про обрання Вченої Ради університету» затверджений чисельний склад університету у кількості 78 осіб (а.с.73).

Згідно з Витягом з протоколу засідання Вченої ради ДНМУ від 29.11.2018 № 3 оскільки за результатами проведеного таємного голосування жоден з учасників конкурсу ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ) не набрав необхідної кількості голосів, конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1, вирішено вважати таким, що не відбувся і оголосити повторний конкурс (а.с.64-72).

У зв`язку з вище викладеним 28.12.2018 наказом по університету № 498 було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 повторно (а.с.44). Оголошення про його проведення було розміщено в газеті «Восточний проект» від 03.01.2019 (а.с.47).

На підставі даного оголошення відділом кадрів ДНМУ було отримано лише одну заяву (а.с.46) на дозвіл до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1, надану ОСОБА_6 . Про що свідчить наказ № 52 від 07.02.2019 «Про допуск до участі в конкурсному відборі» (а.с.45).

Позивачем заяви на дозвіл до участі у повторному конкурсі до Університету не надходило.

За підсумками таємного голосування, рішенням Вченої ради, протокол №7 від 25.04.2019 ОСОБА_6 обрано на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 (а.с. 48-49). Результати проведеного конкурсу позивачем не оскаржувалися.

Згідно з наказом по Університету №08/27/1-п від 27.08.2019 з ОСОБА_6 укладений трудовий договір на умовах контракту з 27.08.2019 строком на 5 років (а.с.92).

Згідно з наказом № 226 від 14.05.2019 ОСОБА_3 було попереджено про звільнення з посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 після спливу 2-х місячного терміну з дня видання цього наказу у зв`язку з реорганізацією кафедри та обранням за конкурсом іншої особи на цю посаду (а.с. 90).

Листом від 14.05.2019 №595, з яким позивача ознайомлено 16.05.2019, йому у зв`язку з реорганізацією кафедри та обранням за конкурсом іншої особи на посаду завідувача кафедри, було запропоновано переведення на посаду професора кафедри організації вищої освіти (0,25 ставки) або шляхом перепрофілювання посади «Викладача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1» (ставка) на посаду професора кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 (ставка), попереджено, що в разі відмови його буде звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги (а.с.91).

Наказом виконуючого обов`язки ректора Донецького національного медичного університету А.С. Сустретова № 06/06/3-з від 06.06.2019 «Про припинення трудового договору» ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку у кількості 45 календарних днів з 01.07.2019 по 14.08.2019 на підставі особистої заяви позивача від 04.06.2019 (а.с.50); звільнено з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 на ставку 14.08.2019, у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України; звільнено з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом 14.08.2019 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.3.6 КЗпП України (а.с.4).

З наказом позивач ознайомлений 07.06.2019, про що свідчить його підпис (а.с.4).

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 3 статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 24 КЗпП України контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Питання щодо порядку укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» (далі Постанова КМУ №170).

Так у п.10 Постанови КМУ №170 зазначено, що у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту,

права , обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства,

установи, організації чи роботодавця.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлені Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (зі змінами, далі – Закон №1556- VII).

Відповідно до ст. 34 Закону № 1556- VII безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом вищого навчального закладу. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень: видає накази і розпорядження, дає обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, тощо.

Згідно ч. 3 статті 33 Закону № 1556- VII основними структурними підрозділами закладів вищої освіти (крім коледжів, які не здійснюють підготовку бакалаврів) є факультети, кафедри, бібліотека. Структурні підрозділи утворюються рішенням вченої ради закладу вищої освіти у порядку, визначеному цим Законом і статутом закладу вищої освіти (ч.2).

Кафедра - це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п`яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання (ч.5).

Згідно ч. 6 ст. 35, п. 11 ст. 55 Закону №1556- VII керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки. Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п`ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Керівник закладу вищої освіти укладає з керівником кафедри контракт. Порядок проведення конкурсу затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Згідно статті 36 Закону № 1556- VII вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п`яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради. Вчена рада закладу вищої освіти в тому числі: ухвалює за поданням керівника закладу вищої освіти рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів; обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій (ч.2). Рішення вченої ради закладу вищої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу вищої освіти (ч.6).

Згідно з розділом 2 «Рекомендацій щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів)» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1005 від 05.10.2015 (в редакції наказу від 26.11.2015 № 1230) злиття або поділ підрозділів не є підставою для оголошення конкурсу та проведення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників, крім керівника підрозділу.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем виникли трудові відносини: у зв`язку з обранням за конкурсом, на підставі контракту від 16.04.2015 позивача було прийнято на роботу завідуючим кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов з 16.04.2015 по 15.04.2017. Згідно з наказом № 402/1 від 30.08.2016 відбулося перейменування кафедри на кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов №1, про що свідчить запис в трудовій книжці позивача. При цьому зміни до контракту не вносилися.

Умовами укладеного Контракту не було передбачено продовження його дії, але додатковою угодою від 17.03.2017 дія контракту була продовжена з 17.03.2017 по 16.03.2022 (а.с.7). Доказів того чи проводився з цього питання конкурс сторонами суду не надано.

У звязку з реорганізацію кафедр ДНМУ (наказом по Університету № 273 від 31.08.2018) внаслідок якої кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов №1 було поділено на: кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 1 та кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 3 (а.с.23), ОСОБА_3 , на підставі його особистої заяви від 03.09.2018 (а.с.28), переведено на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 з 01.09.2018 до обрання за конкурсом (а.с.24-27). Зазначений переведення позивач не оскаржував.

Аналіз п. 1.1 Контракту, наказів про реорганізацію та переведення дає підстави для висновку, що позивач в цей час продовжував перебувати в трудових відносинах з відповідачем.

При цьому суд зауважує, що редакція ч. 6 ст. 35 ЗУ «Про вищу освіту» як на час укладення контракту, так і на час укладання додаткової угоди до нього передбачала, що керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п`ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри.

Згідно п.1.10 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету поділ або об`єднання кафедр не є підставою для оголошення конкурсу та проведення дострокових виборів науково-педагогічних працівників, крім завідувача кафедри.

Згідно з п. 3.3.5 «Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Донецького національного медичного університету» у зв`язку з утворенням шляхом поділу двох кафедр, ректором наказом від 03.09.2018 № 09/03/41-пр переведено позивача (з його згоди) на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 з 01.09.2018 до обрання за конкурсом. Отже, зазначена посада, відповідно до вимог Положення (п.1.3) вважається вакантною.

Наказом по Університету № 313 від 02.10.2018 оголошено конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників (а.с.29).

Як встановлено дослідженими в справі доказами, позивач звертався до відповідача з заявою від 23.10.2018 про надання дозволу до участі у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 (а.с.33). Таким чином, позивач погодився з тими обставинами, що зайняття даної посади повинно здійснюватися на основі конкурсного відбору, забажав взяти участь в ньому. Проте, оскільки за результатами проведеного таємного голосування жоден з учасників конкурсу не набрав необхідної кількості голосів, конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1, вирішено вважати таким, що не відбувся і оголошений повторний конкурс. При цьому позивач з заявою та документами щодо участі в повторному конкурсі до відповідача не звертався, що ним не оспорюється.

Враховуючи викладене, порушень з боку відповідача законодавства та локальних нормативних актів при проведенні конкурсу на заміщення посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 судом не встановлено. Позивачем ці обставини не спростовані.

Конкурс проведений, посаду завідувача кафедри кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 обійняла ОСОБА_6 , з якою укладений контракт. Результати проведеного конкурсу позивачем не оскаржувалися.

Суд виходить з того, що норми трудового законодавства та спеціальні норми, що регулюють трудові правовідносини у вищих навчальних закладах, передбачають, зокрема, обіймання посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) виключно шляхом проходження працівником конкурсного відбору.

Конституція України визнає, а Кодекс законів про працю України гарантує громадянам України право на працю. Відповідно до цього ст. 22 КЗпП України забороняє будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального чи майнового стану, расової та національної приналежності, статі, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, залежно від характеру занять і місця проживання.

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу.

Отже , обрання на посаду за конкурсом не є обмеженням конституційного права особи на працю.

На підставі викладеного, оскільки позивач не виявив бажання прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад, його волевиявлення з цього питання було відсутнє, отже, відповідач жодним чином не порушив право позивача на працю.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Припинення трудового договору через закінчення строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника, оскільки свою волю на укладення строкового трудового договору він виявив під час його укладення, а тому погодився на припинення такого договору в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Суд вважає, що осільки позивача наказом від 03.09.2018 №09/03/41-пр переведено з його згоди на посаду завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 з 01.09.2018 до обрання за конкурсом, який відбувся та участі в якому позивач не приймав, то за таких обставин строк дії трудового договору з позивачем закінчився, а отже відповідач мав право припинити трудовий договір з позивачем. Саме тому твердження позивача про те, що Контракт діє до 16.03.2022 не заслуговує на увагу.

Відповідно до абзацу 2 ст. З Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо надання відпустки, оспорюваним наказом така відпустка строком 45 календарних днів, з 01.07.2019 по 14.08.2019 позивачеві надана, з наступним його звільненням.

Згідно з записом в трудовій книжці позивача його звільнено 14.08.2019.

Отже , судом не встановлені підстави для визнання наказу № 06/06/3-з від 06.06.2019 щодо звільнення позивача з посади завідувача кафедри мовних та гуманітарних дисциплін незаконним та підстави для поновлення позивача на цій посаді, а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про поновлення його на посаді професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни за сумісництвом, суд наголошує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

При цьому згідно п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (затверджено сумісним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.1993 за N 76) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу. Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги (п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом).

Згідно п. 4 Статуту Донецький національний медичний університет заснований на державній формі власності (а.с.74), а отже вказане Положення поширює свою дію на відповідача.

Як встановлено судом наказом від 05.09.2016 № 09/05/20-ок «Про прийняття на іншу роботу» ОСОБА_3 прийнято професором кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я, соціальної медицини, ОЗО та історії медицини на 0,25 ставки за сумісництвом з 05.09.2016 по 30.06.2017 (а.с.106). Інших доказів щодо продовження або припинення трудових відносин з ОСОБА_3 щодо сумісництва сторонами суду не надано.

Згідно з наказом № 402/1 від 30.08.2016 внесені зміни у назвик кафедр, та кафедра «Організації вищої освіти, управління охорони здоров`я, соціальної медицини, ОЗО та історії медицини» перейменована на кафедру «Організації вищої освіти, управління охороною здоров`я та гігієни» (а.с.113-116).

Наказом № 06/06/3-з від 06.06.2019 «Про припинення трудового договору» ОСОБА_3 звільнено з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом 14.08.2019 у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.3.6 КЗпП України (а.с.4).

Отже аналіз наказів від 05.09.2016 № 09/05/20-ок «Про прийняття на іншу роботу» та № 06/06/3-з від 06.06.2019 «Про припинення трудового договору» дає підстави суду для висновку, що позивач з 30.06.2017 по 14.08.2019 обіймав посаду професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом. Таким чином весь час після спливу строку, визначеного наказом № 09/05/20-ок, тобто більше двох років позивач продовжував перебувати в трудових відносинах з відповідачем.

Втім , згідно з наказом № 06/06/3-з від 06.06.2019 «Про припинення трудового договору» у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.4).

Кодекс законів про працю України містить вичерпний перелік підстав припинення трудового договору. При цьому, на сумісника поширюються всі, передбачені законодавством про працю, гарантії.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Отже на цій підставі може бути розірваний тільки строковий трудовий договір.

Оскільки трудові відносини між сторонами після закінчення строку трудового договору (30.06.2017) фактично тривали, що не спростовано представниками відповідача, дія цього договору вважається продовженою на невизначений термін. Таким чином, підстав для його припинення у зв`язку з закінченням строку у відповідача не було. Доказів про наявність інших підстав припинення трудового договору відповідачем не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_3 з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом 14.08.2019 у зв`язку з закінченням строку трудового договору відбулося без законної підстави, а тому наказ № 06/06/3-з від 06.06.2019 в цій частині підлягає скасуванню, а позивач поновленню на цій посаді. Отже позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.

Здійснючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, не зважаючи на те, що позивачем не заявлено вимогу про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, враховуючи вимоги ч.2 ст. 235 КЗпП України, суд приймає наступне рішення з цього питання.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100, передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки

провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних

місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).

Згідно довідки, що її надано відповідачем, заробітна плата позивача за сумісництвом за останні 2 місяці, що передували звільненю склала: травень 2019 року - 3647,72 грн., червень 2019 року - 3647,72 грн., кількість відпрацьованих днів у травні - 22, у червні - 18 (а.с.).

Отже середньоденна заробітна плата позивача склала: (3647,72 грн. + 3647,72 грн.):(22 +18) = 182,39 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звільнений 14.08.2019 (а.с.96).

Згідно з додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 № 78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" з урахуванням розрахункового періоду кількість робочих днів позивача: у серпні -12 , у вересні -21, у жовтні -22, у листопаді -21, у грудні -21 (97 днів).

Згідно з додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 № 1133/0206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" з урахуванням розрахункового періоду кількість робочих днів позивача у січні 2020 року – 20.

Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати підлягає стягненню за період з 15.08.2019 по 30.01.2020 в розмірі 21339,63 грн. (182,39 грн. середньоденна заробітна плата х 117 робочих днів = 21339,63 грн.).

Також, слід наголосити, що відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення незаконно звільненого працівника.

Відповідно до частини 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами ч. 1, 2, 7 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вставлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 (в якому позивач подав позовну заяву до суду) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 768,40 грн.

Позивачем заявлені дві вимоги: про визнання наказу № 06/06/3-з від 06.06.2019 про звільнення незаконним та про поновлення його на посаді, а отже судовий збір повинен бути сплачений за кожну вимогу (ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»).

Проте , суд наголошує на тому, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з врахуванням того, що суд задовольнив позов частково, на користь держави підлягає стягненню з відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 76-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Донецького національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010698, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27) про визнання наказу про звільнення протиправним та поновлення на роботі – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки ректора Донецького національного медичного університету А.С. Сустретова № 06/06/3-з від 06.06.2019 «Про припинення трудового договору» в частині звільнення ОСОБА_3 з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом 14.08.2019 у зв`язку з закінченням строку трудового договору згідно п. 2 ст.3.6 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_3 на посаді 0,25 ставки професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни Донецького національного медичного університету.

Стягнути з Донецького національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010698, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 339,63 грн.

Зобов’язати Донецький національний медичний університет утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді 0,25 ставки професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни Донецького національного медичного університету та в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах платежів за один місяць на цій посаді підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Донецького національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010698, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27) на користь держави (отримувач коштів: УК м. Лиман/отг м. Лиман/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37894853, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA758999980313111206000005564) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2020.

Суддя -