ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

Справа № 610/1976/19

Провадження № 22-ц/818/356/20

28 січня 2020 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.

за участю секретаря Іманвердізаде А.А.

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 вересня 2019 року (суддя Стригуненко В.М.) по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат внаслідок безпідставного перерахування грошових коштів у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення (злочину),-

встановив:

В липні 2019 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської завдану злочинними діями шкоду в сумі 97080,13 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.06.2019 року, що набрала законної сили, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367 КК України було закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Однак збитки державі, на думку прокурора, мають бути відшкодовані відповідачем, яка, будучі Червонодонецьким селищним головою Балаклійського району Харківської області, 19.12.2014 року та 15.04.2015 року безпідставно погодила обсяги робіт по договорам щодо розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту смт. Червоний Донець, що не виконувались виконавцем ДП «Харківський науково-дослідний інститут землеустрою», та які було оплачено за рахунок коштів місцевого бюджету селищної ради.

В зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов`язків державі в особі Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області завдано матеріальну шкоду в розмірі 97080,13 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги.

Відповідач та її представник позов не визнали.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області шкоду, завдану злочином в сумі 97080, 13 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що підстави для представництва прокуратурою інтересів Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області з метою захисту інтересів держави відсутні. Крім того, ухвалою суду від 14.06.2019 року, на яку суд послався в своєму рішенні не встановлено фактів вчинення відповідачем злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, а тому ухвала не може розцінюватись як доказ у розумінні ст.82 ЦПК України. Також не погоджується з порядком розподілу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник прокуратури з апеляційною скаргою не погоджується. Як на підстави для звернення до суду в інтересах держави посилається на ті ж обставини, що і при подачі позову. Вказує на те, що закриття кримінального провадження на підставі ст..49 КК України не є реабілітуючою обставиною, тому завдані ОСОБА_1 збитки мають бути відшкодовані державі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Задовольняючи позовні вимоги Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, суд першої інстанції виходив із того, що закриття справи у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не спростовує вини ОСОБА_1 у скоєнні протиправних дій та не звільняє її від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку завдані нею матеріальні збитки.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року, яка набрала законної сили 25 червня 2019 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, з підстав, передбачених ст. 49 КК України – у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12017220190000438 – закрито. Цивільний позов прокурора Балаклійського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишено без розгляду. Роз`яснено прокурору право звернутися з відповідним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що відповідно до постанови Червонодонецької селищної виборчої комісії Балаклійського району Харківської області від 01.11.2010 року її обрано селищним головою Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області та відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 4 Регламенту роботи Червонодонецької селищної ради, затвердженого рішенням № 14-VI від 30.11.2010 року «Про затвердження Регламенту роботи Червонодонецької селищної ради VI скликання» селищний голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; вносить на розгляд ради ^{пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; бере участь у здійсненні державної , регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.}

Згідно з рішенням Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області VI скликання від 18.11.2010 року № 1-VI та розпорядження Червонодонецького селищного голови від 13.11.2015 року № 17 ОСОБА_1 з 18.11.2010 року по 13.11.2015 року займала посаду Червонодонецького селищного голови Балаклійського району Харківської області, постійно виконувала перераховані вище функції представника органу місцевого самоврядування та відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального Кодексу України, була службовою особою.

Протягом 2014-2015 років між Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області, в особі селищного голови Пригодіч Т.Г. та ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» укладені договори № 1445 від 12.12.2014 року на суму 57507,73 грн., предметом якого стало виконання ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» наступних робіт: розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту (І етап - підготовчі роботи) смт. Червоний Донець (загальною площею - 529,47 га) на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області; а також договір № 236 від 20.03.2015 року на суму 39 572,40 грн., предметом якого є виконання ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» наступних робіт: розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту (II етап) смт. Червоний Донець (загальною площею - 529,47 га) на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області, які укладені відповідно до рішення Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області від 09.12.2014 року № 1374-VI «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту, селища міського типу Червоний Донець Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області».

Згідно з п. 2.1. вищевказаного договору № 1445 від l2.12.2014 року за виконану роботу, згідно цього договору замовник перераховує виконавцю кошти відповідно з протоколом про договірну ціну (додаток 1), що складається на підставі кошторису на виконання робіт (додаток 3) в сумі 57507 грн. 73 коп., а згідно з п. 2.1 вищевказаного договору № 236 від 20.03.2015 року за виконану роботу згідно цього договору замовник перераховує виконавцю кошти відповідно з протоколом про договірну ціну (додаток 1), що складається на підставі кошторису на виконання робіт (додаток 3) в сумі 39572 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до п. 3.3 вищевказаних договорів № 1445 від 12.12.2014 року та № 236 від 20.03.2015 року встановлено, що «робота виконавця вважається виконаною на момент подачі документації замовником, згідно супроводжувального листа, для внесення відомостей до бази даних».

На виконання вищевказаних договорів № 1445 від 12.12.2014 року та № 236 від 20.03.2015 року Червонодонецьким селищним головою Балаклійського району Харківської області Пригодіч Т. ОСОБА_2 . підписано та проставлені печатки Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області на актах прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної роботи № 1 від 19.12.2014 року та № 1 від 15.04.2015 року відповідно, на підставі яких до Державної казначейської служби у Балаклійському районі скеровані платіжні доручення № 100 від 26.02.2015 року на суму 57507,73 грн. та № 152 від 22.04.2015 року на суму 39572,40 грн. та в подальшому, бюджетні кошти фактично перераховано на рахунки виконавця робіт, тобто ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

При перевірці фактичного обсягу виконаних робіт встановлено, що на момент підписання актів виконаних робіт - за вищевказаними договорами, проект землеустрою на сесії ради не затверджувався, для проходження державної експертизи землевпорядної документації та внесення відомостей до бази даних жодні супроводжуючі листи до експертного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у відповідності до Земельного Кодексу України, Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року № 391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 року за № 1618/10217, п. 3.3 вищевказаних договорів № 1445 від 12.12.2014 року та № 236 від 20.03.2015 року, щодо проекту землеустрою про встановлення меж населеного пункту смт. Червоний Донець на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області (який є предметом вищевказаних договорів), не надходили, тобто роботи, передбачені вищевказаними договорами не виконані, у зв`язку з чим безпідставно погоджені акти прийняття вищевказаних робіт та перераховані кошти на рахунок ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Таким чином, за обвинувальним актом, Червонодонецький селищний голова Балаклійського району Харківської області ОСОБА_1 , будучи службовою особою, перебуваючи у невстановленому в ході проведення досудового розслідування місці, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, 19.12.2014 року та 15.04.2015 року, більш точно встановити час в ході проведення досудового розслідування не виявилося можливим, маючи реальну можливість перевірки обсягів фактично виконаних ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» робіт по вищевказаним договорам № 1445 від 12.12.2014 року на суму 57507,73 грн. та № 236 від 20.03.2015 року на суму 39572,40 грн. щодо розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту смт. Червоний Донець (загальною площею 529,47 га) на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області, які не потребували спеціальних знань, кваліфікації та/або навичок, безпідставно погодила обсяги робіт, що не виконувались виконавцем, шляхом зазначення власного підпису та проставляння печатки Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області в акті № 1 від 19.12.2014 року про прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної роботи до вищевказаного договору № 1445 від 12.12.2014 року та акті № 1 від 15.04.2015 року про прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної роботи до вищевказаного договору № 236 від 20.03.2015 року, та оплачені за рахунок коштів місцевого бюджету. В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 місцевому бюджету Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області спричинено збитки на загальну суму 97080,13 грн., що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам (а.с. 5-7).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Із зазначеної ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір завданої відповідачем майнової шкоди у сумі 97080,13 грн. було оцінено, виходячи із вартості робіт за договорами № 1445 від 12.12.2014 року та № 236 від 20.03.2015 року, укладеними між Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області та ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», по виготовленню проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту смт. Червоний Донець на території Червонодонецької селищної ради Балаклійського району Харківської області, які фактично виконані не були, однак кошти на їх оплату у вищевказаному розмірі були безпідставно перераховані.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину не є доведеною, оскільки ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року вказаних фактів встановлено не було, є безпідставним.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Отже, і звільнити від кримінальної відповідальності можна лише особу, яка вчинила злочин (ч.1 ст.44 цього ж Кодексу).

При цьому в ч.1 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.2 КК України закріплена презумпція невинуватості. Відповідно до неї особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, однією з ключових умов звільнення особи від кримінальної відповідальності є визнання її винною у вчиненні злочину.

Якщо ж підсудний своєї вини не визнає, але клопочеться про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що закінчився строк давності притягнення, то його прохання залишиться без задоволення.

Натомість із вказаної вище ухвали вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник своє клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності підтримали.

Вказана ухвала ОСОБА_1 не оскаржувалась.

Таким чином звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України не може свідчити про відсутність її вини у вчиненні злочину.

Такі висновки узгоджуються і з положеннями п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, відповідно до якого особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК ( 2341-14 ), якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих злочином.

Доводи про відсутність у прокуратури підстав для захисту інтересів держави, в особі Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області колегією суддів не приймаються.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з ч.2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій. програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб, національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує, як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про відшкодування державі завданої злочином шкоди, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Оскільки з моменту спричинення збитків ОСОБА_1 пройшов значний час та до теперішнього часу селищна рада не звернулась до суду з позовом, тому вбачаються всі підстави для захисту прокуратурою інтересів держави у суді.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).

За приписами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1. ч.1 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 вересня 2019 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.02.2020 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

І.П. Коваленко