ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.01.2020
Справа № 910/15191/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом державного підприємства "Славутське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у розмірі 815 362,80 грн.,
за участі представників:
позивача: Мальованої В.А. за ордером від 23 жовтня 2019 року серії КВ № 719521;
Закарпатської митниці ДФС: не з`явився;
Державної казначейської служби України: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У жовтні 2019 року державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - Митниця) та Державної казначейської служби України (далі - Служба) про стягнення з Державного бюджету України через Службу грошових коштів у розмірі 815 362,80 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу протиправною бездіяльністю Митниці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2019 року позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15191/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 листопада 2019 року.
18 листопада 2019 року через відділ діловодства суду від Митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що матеріали даної справи, на її думку, не вказують на наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Митниці щодо забезпечення здійснення митного контролю та збитками, стягнення яких є предметом спору в даній справі. Крім того, Митниця зазначила, що матеріалами справи не підтверджується наявність преюдиційних судових рішень, якими встановлено неправомірність дій Митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів.
До початку призначеного судового засідання 21 листопада 2019 року через відділ діловодства суду надійшла відповідь Підприємства на відзив від 21 листопада 2019 року, в якій позивач зазначив про необґрунтованість викладених у відзиві Митниці заперечень проти задоволення вимог Підприємства.
Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 12 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року строк підготовчого провадження у даній справі було продовжено на 30 днів, а розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 16 січня 2020 року.
Ухвалою суду від 16 січня 2020 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 30 січня 2020 року.
У судовому засіданні 30 січня 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачі про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у призначені судові засідання не забезпечили.
Слід також зазначити, що Служба не подала відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень щодо суті позовних вимог на адресу суду не направила.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами без участі представників Митниці та Служби.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного судового розгляду є вимога Підприємства до Митниці та Служби про стягнення з Державного бюджету України через останню грошових коштів у розмірі 815 362,80 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу протиправною бездіяльністю Митниці внаслідок неправомірної затримки вагонів.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року в справі № 822/1456/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького адміністративного апеляційного суду від 29 листопада 2016 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року, позов Підприємства до Митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо затримки залізничних вагонів: № 68823178, ВМД № 400040000/2016/002030; № 60441938, ВМД № 400040000/2016/002062; № 66170564, ВМД № 400040000/2016/002011; № 68746668, ВМД № 400040000/2016/002063. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення на користь Підприємства 689,60 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.
Вказаною постановою, зокрема, було встановлено, що між Підприємством та фірмою "Пізец ГмбХ" укладено контракт від 2 січня 2015 року № 11-01/2015, відповідно до умов якого позивач зобов`язався продати, а фірма "Пізец ГмбХ" - придбати товар: дрова паливні ялина/ялиця.
На виконання умов зазначеного контракту Підприємство відвантажило на адресу фірми "Пізец ГмбХ" (станція перетину кордону Батєво) та провело митне оформлення двох напіввагонів дров паливних (код УКТ ЗЕД 4401):
- № 68823178, ВМД № 400040000/2016/002030 - Деревина паливна (ялина) заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 8-30 см, довжина 2 м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Щільність - 589 кг/кбм. Всього - 64,25 кбм. Код: УКТ ЗЕД 4401.
- № 60441938, ВМД № 400040000/2016/002062 - Деревина паливна (сосна) заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 8-30 см, довжина 2 м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Щільність - 682 кг/кбм. Всього - 61,35 кбм. Код: УКТ ЗЕД 4401.
15 лютого 2015 року між Підприємством та фірмою "Інвест Кошице" (FK INVEST KOSICE) укладено контракт № 70615, предметом якого є поставка паливних дров.
11 та 13 травня 2016 року на виконання умов контракту від 15 лютого 2015 року № 70615 позивач відвантажив на адресу фірми "Інвест Кошице" (станція перетину кордону Чоп) та провів митне оформлення вантажу - двох напіввагонів дров паливних (код УКТ ЗЕД 4401):
- № 66170564, ВМД № 400040000/2016/002011 - Деревина паливна граб, береза свіжо спиляна заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін дм. 10-24 см, довж. 3 м, Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Всього - 55,52 кбм. Код товару: 4401.
- № 68746668, ВМД № 400040000/2016/002063 - Деревина паливна граб, береза свіжо спиляна заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 10-24 см, довжина 3м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Всього - 55,51 кбм.
Після прибуття вказаних вагонів 15 травня 2016 року та 16 травня 2016 року відповідно, було підготовлено та направлено до Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС заявки № 07-70-61.1/30-769, № 07-70-61.1/30-775, № 07-70-61/34-1164 та № 07-70-61/34/1164 щодо направлення працівника вказаної експертної організації з метою надання методичної допомоги під час проведення митного огляду.
14 травня 2016 року та 18 травня 2016 року проведено відповідні огляди, за результатами яких складено акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14 травня 2016 року № 305010004/16/20 (вагон № 66170564) та від 18 травня 2016 року № 305010002/11/0022 (вагон №68746668).
10 червня 2016 року за участі посадової особи Управління боротьби з митними правопорушеннями, головного інженера ДП Берегівського ЛН, інженера з організації лісозаготівель ДП Мукачівське ЛГ, посадової особи Управління Національної поліції в Закарпатській області, посадової особи відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, а також заступника начальника станції Чоп проведено митний огляд товару, за результатами якого складено акти № 305010002/2016/00032, № 305010002/2016/ЗМК-00031. Згідно висновків зазначених актів деревина, що знаходиться у вагонах, потребує здійснення огляду шляхом повного вивантаження із залученням експерта ТПП у зв`язку з можливою наявністю серед товарів "деревини паливної" лісоматеріалів за кодом: 4403.
У зв`язку з обмеженими технічними можливостями підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", зважування згідно вищевказаної заявки вагона відбулось лише 15 червня 2016 року та 16 червня 2016 року.
За результатами зважування встановлено, що фактична маса вантажу менша задекларованої.
Начальник митного посту "Залізничний", на підставі статті 327 Митного кодексу України звернувся до президента торгово-промислової палати з листом від 16 травня 2016 року № 07-70-61/34/1167 з проханням направити спеціаліста для участі у проведенні митного огляду товару.
25 серпня 2016 року за участі головного спеціаліста торгово-промислової палати та посадової особи позивача було здійснено митний огляд зазначеного товару та складено експертні висновки від 25 серпня 2016 року № В-749/3, від 25 серпня 2016 року № В-749/4, від 25 серпня 2016 року № В-749/1, від 25 серпня 2016 року № В-749/2 та експертні висновки про вартість товару від 26 серпня 2016 року № О-144-3, від 26 серпня 2016 року № О-144-4, від 26 серпня 2016 року № О-144-1, від 26 серпня 2016 року № О-144-2. За результатами встановлено відповідність лісоматеріалів вимогам дров по ГОСТ 3243-88, а також менший загальний об`єм лісоматеріалів у порівнянні із задекларованим.
Враховуючи вищенаведені обставини, судами адміністративної юрисдикції в рамках розгляду справи № 822/1456/16 було встановлено факт невчинення Митницею визначених законом дій для здійснення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 68823178, № 60441938, № 44170564 та № 68746668 через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України.
Враховуючи положення статті 75 ГПК України, а також зважаючи на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року в справі № 822/1456/16 на час розгляду даного спору в установленому законом порядку не була скасована та набрала законної сили, суд дійшов висновку про те, що встановлені цим судовим рішенням обставини не підлягають повторному доказуванню.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) шкоди, б) протиправної поведінки заподіювача шкоди, в) причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вини.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною є поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Водночас статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Враховуючи обставини, встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року в справі № 822/1456/16 (що набрала законної сили), суд при розгляді даної справи дійшов висновку про те, що Підприємству має бути відшкодована шкода, завдана неправомірними діями Митниці, з огляду на наступне.
Неправомірні дії (протиправна поведінка) Митниці полягали в нездійсненні вказаним відповідачем визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 68823178, № 60441938, № 44170564 та № 68746668 через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України.
Неправомірність наведених дій Митниці підтверджена в судовому порядку, що спростовує доводи останньої, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності протиправних дій Митниці.
Разом із тим, наявність у діях Митниці вини (яка згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України презюмується) не було спростовано цим відповідачем під час розгляду справи № 910/15191/19 в установленому законом порядку.
Щодо наявності шкоди та її розміру суд звертає увагу на таке.
У червні та вересні 2017 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) зверталося з позовами до Підприємства про стягнення з останнього сум нарахованих платежів за час затримки вищенаведених вагонів № 68823178, № 60441938, № 44170564 та № 68746668.
За результатом розгляду цих позовів рішеннями Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/382/17 (вагони № 68823178 та № 60441938) та Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/320/17 (вагони № 66170564 та № 68746668), з Підприємства на користь Залізниці було стягнуто 378 186,60 грн. та 552 924,14 грн. відповідно.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/382/17 Підприємство у період з липня 2018 року по вересень 2018 року сплатило на користь Залізниці 378 186,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 2 липня 2018 року на суму 179 270,28 грн., від 29 серпня 2018 року № 4616 на суму 121 360,52 грн. та від 14 вересня 2018 року № 4285 на суму 77 555,80 грн.
На виконання рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/320/17 Підприємство у період з листопада 2017 року по березень 2018 року сплатило на користь Залізниці 552 924,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 3 листопада 2017 року № 1916 на суму 112 250,00 грн., від 23 листопада 2017 року № 2004 на суму 100 000,00 грн., від 4 грудня 2017 року № 2109 на суму 100 000,00 грн., від 28 лютого 2018 року № 2796 на суму 100 000,00 грн., від 26 березня 2018 року № 2944 на суму 50 000,00 грн. та від 27 березня 2018 року № 2972 на суму 90 674,14 грн.
Також у матеріалах справи містяться листи Залізниці від 5 вересня 2019 року № ДН-5-ДНЮ/201 та № ДН-5-ДНЮ/20, які містять детальні розрахунки витрат за кожною операцією, виконаною залізницею, зокрема: користування вагонами, зберігання вантажу, перевезення вантажу, маневрова робота, зважування вантажів у вагонах, повідомлення власника вантажу (телеграма). Загальна сума таких операцій по вагону № 66170564 складає 238 037,42 грн., по вагону № 68746668 - 223 113,78 грн., по вагону № 60441938 - 173 474,96 грн. та по вагону № 68823178 - 180 736,64 грн.
Отже, наявними у матеріалах справи документами підтверджується розмір завданої позивачу шкоди в загальному розмірі.
Наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Митниці та понесеними Підприємством збитками судом встановлено з огляду на те, що фактично витрати: за користування вагонами, зберігання вантажу, перевезення вантажу, маневрову роботу, зважування вантажів у вагонах, повідомлення власника вантажу (телеграма), - було здійснено саме внаслідок затримки вагонів Митницею.
Вказане спростовує доводи Митниці, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву, щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку та недоведеності розмірів шкоди, а також її завдання з винних дій Митниці.
Судом також враховано, що відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Приписами пункту 2 частини 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду в розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), останній визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень (підпункту 2 пункту 35 Порядку).
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Таким чином, управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Служби.
Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлення Підприємством позовних вимог до Служби.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування на його користь з Державного бюджету України через Службу збитків у розмірі 815 362,80 грн., завданих протиправною бездіяльністю Митниці.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, судом враховано, що за умовами пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Керуючись статтями 86, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код 37567646) на користь державного підприємства "Славутське лісове господарство" (30000, Хмельницька область, місто Славута, вулиця Кузовкова, будинок 1; ідентифікаційний код 00993314) 815 362 (вісімсот п`ятнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 80 коп. заподіяної шкоди.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 7 лютого 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко
