ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа№ 910/15191/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 01.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 (повний текст рішення підписано 07.02.2020) (суддя Павленко Є.В.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (суддя Ягічева Н.І.) у справі №910/15191/19

за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"

до 1. Закарпатської митниці ДФС

2. Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди у розмірі 815362,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 грошових коштів у розмірі 815 362,80 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу протиправною бездіяльністю відповідача-1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача-1 по затриманню вантажу через державний кордон України, позивачу було завдано збитки, які полягали в оплаті Акціонерному товариству "Українська залізниця" витрат, пов`язаних з користуванням вагонів, зберіганням вантажу, маневрових робіт та повідомлення власника вантажу телеграмами у загальному розмірі 931 110,74 грн, у зв`язку з чим, позивач звернувся із даним позовом до суду першої інстанції про відшкодування шкоди у розмірі 815 362,80 грн.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 815 362,80 грн заподіяної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати пов`язані з користуванням вагонів, зберіганням вантажу, маневрових робіт та повідомлення власника вантажу телеграмами були фактично понесені позивачем, саме внаслідок затримки вагонів Закарпатською митницею ДФС, дії якої визнано протиправними у судовому порядку.

Після ухвалення судового рішення до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення, з доказами на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив стягнути з відповідача-1 на свою користь суму витрат на правову допомогу в розмірі 82 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 задоволено клопотання Державного підприємства "Славутське лісове господарство" про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 82 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване доведенням позивачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, та враховуючи, що позовні вимоги Державного підприємства "Славутське лісове господарство" було задоволено, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Закарпатська митниця ДФС звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

До апеляційних скарг скаржником додано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до вищевказаних клопотань заявник просить суд апеляційної інстанції забезпечити проведення судових засідань у справі №910/15191/19 в режимі відеоконференції та визначити Господарський суд Закарпатської області відповідальним за проведення судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції.

Короткий зміст апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач-1 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що позивачем не було доведено наявності та розміру шкоди, яка виникла внаслідок дій Закарпатської митниці; не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача-1 та сплатою позивачем коштів перевізнику, також відсутні судові рішення, якими була б встановлена неправомірність дій відповідача-1.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та узагальнення її доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що обставини складання та наявності актів загальної форми, на відсутність яких посилається відповідач-1, та нарахування на їх підставі позивачу платежів за затримку вагонів, а також їх розмір та період, вже були дослідженні та встановлені судовими рішеннями у справах № 907/382/17 та № 924/320/17, тому на думку позивача, не потребують повторного доказування.

За твердженням позивача, наявний у матеріалах справи розрахунок містить детальний опис витрат за кожною операцією, виконаною залізницею, таких як користування вагонами, зберігання, вантажу, телеграми та повідомлення, вантажно-розвантажувальні роботи, подання та збирання вагонів, зважування.

Таким чином, відповідно до доданого детального розрахунку, позивачем нараховано шкоду у розмірі 815 362,80 грн. з розбивкою нарахованої суми поденно та помісячно з переліком усіх наданих послуг із вказівкою їх вартості за кожен день та місяць простою вагону, починаючи з дати оформлення актів загальної форми, розмежовуючи при цьому нараховану суму з врахуванням 30-денного строку з дати затримання вказаних вагонів позивача по дату закінчення затримки.

Крім цього, позивач посилається на судові рішення у справі №822/1456/16, які підтверджують наявність причинного зв`язку між діями відповідача-1 та значними збитками.

Короткий зміст апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співрозмірним ні із складністю справи, ні з часом дійсного витраченого на виконання відповідних видів робіт, ні з обсягом наданих адвокатом послуг.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції та узагальнення її доводів

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що підтвердженням понесених судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 82 000,00 грн. є договір №15/08/19 від 15.08.2019 про надання правничої допомоги, додаток № 1 від 19.08.2019 до договору № 15/08-19 від 15.08.2019; підтвердження оплати послуг: - банківська виписка АО "Прайм" (станом на 18.10.2019 та станом на 10.01.2020), - платіжні доручення №3869 від 18.10.2019 та № 4670 від 10.02.2020; акт здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги від 03.02.2020; детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом станом на 30.01.2020.

Також позивач наголошує на тому, що в додатку №1 від 19.08.2019 до договору №15/08/19 визначено доручення клієнта, вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення, ступінь складності правових питань, що стосуються доручення, та складність справи, значення справи для клієнта, в тому числі вплив вирішення справи на його репутацію, публічність справи, важливість доручення з точки зору інтересів клієнта.

Таким чином, з урахуванням вказаних критерії, що відображені в додатку №1 до договору, а саме, в п. 6, за твердженням позивача, визначений попередній обсяг правничої допомоги по виконанню доручення та сума гонорару по кожній з дій, пов`язаній з виконанням доручення.

Разом з цим, позивач зауважує, що відповідачем не було надано суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, щодо неправильність розрахунку витрат або про неналежність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, як того вимагають норми Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.03.2020 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

24.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Закарпатської митниці ДФС надійшла заява про усунення недоліків до якої додано копію наказу голови Комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДФС від 27.11.2019 №660 про затвердження персонального складу Комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДФС до персонального складу якої входить Пензов С.В. (заступник начальника юридичного відділу), також надано оприлюднене повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР станом 27.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

12.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Закарпатської митниці ДФС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано копію наказу ДФС від 25.11.2019 №30-рг, копію наказу від 27.02.2020 №13-рг, копію наказу Закарпатської митниці ДФС від 27.11.2019 №660 "Про затвердження персонального складу Комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДФС" та роздруківку повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР.

У встановлений на усунення недоліків строк до Північного апеляційного господарського суду від Закарпатської митниці ДФС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано копію наказу Закарпатської митниці ДФС від 27.11.2019 №660 "Про затвердження персонального складу Комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДФС" до персонального складу якої входить Пензов С.В. (заступник начальника юридичного відділу), роздруківку повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР, копію наказу від 27.02.2020 №13-рг "Про внесення змін до наказу ДФС від 25.11.2019 №30-рг", копію наказу від 25.11.2019 №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі №910/15191/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/15191/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19. Клопотання Закарпатської митниці ДФС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/15191/19 задоволено. Розгляд апеляційних скарг призначено на 01.07.2020.

В судове засідання, яке відбулося 01.07.2020 в режимі відеоконференції, з`явилися представники позивача та відповідача-1, які підтримали свої правові позиції, щодо апеляційних скарг Закарпатської митниці ДФС.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0411631145175, 0411631145132.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-2.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2016 в справі № 822/1456/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького адміністративного апеляційного суду від 29.11.2016 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2019, позов Державного підприємства "Славутське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів: № 68823178, ВМД № 400040000/2016/002030; № 60441938, ВМД № 400040000/2016/002062; № 66170564, ВМД № 400040000/2016/002011; № 68746668, ВМД № 400040000/2016/002063. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 689,60 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.

Вказаною постановою, зокрема, було встановлено, що між Державного підприємства "Славутське лісове господарство" та фірмою "Пізец ГмбХ" укладено контракт від 02.01.2015 № 11-01/2015, відповідно до умов якого позивач зобов`язався продати, а фірма "Пізец ГмбХ" - придбати товар: дрова паливні ялина/ялиця.

На виконання умов зазначеного контракту позивач відвантажив на адресу фірми "Пізец ГмбХ" (станція перетину кордону Батєво) та провело митне оформлення двох напіввагонів дров паливних (код УКТ ЗЕД 4401):

- № 68823178, ВМД № 400040000/2016/002030 - Деревина паливна (ялина) заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 8-30 см, довжина 2 м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Щільність - 589 кг/кбм. Всього - 64,25 кбм. Код: УКТ ЗЕД 4401.

- № 60441938, ВМД № 400040000/2016/002062 - Деревина паливна (сосна) заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 8-30 см, довжина 2 м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Щільність - 682 кг/кбм. Всього - 61,35 кбм. Код: УКТ ЗЕД 4401.

15.02.2015 між позивачем та фірмою "Інвест Кошице" (FK INVEST KOSICE) укладено контракт № 70615, предметом якого є поставка паливних дров.

11 та 13.05.2016 на виконання умов контракту від 15.02.2015 № 70615 позивач відвантажив на адресу фірми "Інвест Кошице" (станція перетину кордону Чоп) та провів митне оформлення вантажу - двох напіввагонів дров паливних (код УКТ ЗЕД 4401):

- № 66170564, ВМД № 400040000/2016/002011 - Деревина паливна граб, береза свіжо спиляна заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін дм. 10-24 см, довж. 3 м, Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Всього - 55,52 кбм. Код товару: 4401.

- № 68746668, ВМД № 400040000/2016/002063 - Деревина паливна граб, береза свіжо спиляна заготовлена з неділової частини стовбура або товстих гілок у вигляді полін, діаметр 10-24 см, довжина 3м. Наявні вади продукції: скупчення сучків, чорні сучки, кривизна, сухобокість, гнилизна, синіва, відповідають умовам ГОСТу 3243-88, ДСТУ 4020-2-2001. Всього - 55,51 кбм.

Після прибуття вказаних вагонів 15.05.2016 та 16.05.2016 відповідно, було підготовлено та направлено до Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС заявки № 07-70-61.1/30-769, № 07-70-61.1/30-775, № 07-70-61/34-1164 та № 07-70-61/34/1164 щодо направлення працівника вказаної експертної організації з метою надання методичної допомоги під час проведення митного огляду.

14.05.2016 та 18.05.2016 проведено відповідні огляди, за результатами яких складено акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.05.2016 № 305010004/16/20 (вагон № 66170564) та від 18.05.2016 № 305010002/11/0022 (вагон №68746668).

10.06.2016 за участі посадової особи Управління боротьби з митними правопорушеннями, головного інженера ДП Берегівського ЛН, інженера з організації лісозаготівель ДП Мукачівське ЛГ, посадової особи Управління Національної поліції в Закарпатській області, посадової особи відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, а також заступника начальника станції Чоп проведено митний огляд товару, за результатами якого складено акти № 305010002/2016/00032, № 305010002/2016/ЗМК-00031. Згідно висновків зазначених актів деревина, що знаходиться у вагонах, потребує здійснення огляду шляхом повного вивантаження із залученням експерта ТПП у зв`язку з можливою наявністю серед товарів "деревини паливної" лісоматеріалів за кодом: 4403.

У зв`язку з обмеженими технічними можливостями підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", зважування згідно вищевказаної заявки вагона відбулось лише 15.06.2016 та 16.06.2016.

За результатами зважування встановлено, що фактична маса вантажу менша задекларованої.

Начальник митного посту "Залізничний", на підставі статті 327 Митного кодексу України звернувся до президента торгово-промислової палати з листом від 16.05.2016 № 07-70-61/34/1167 з проханням направити спеціаліста для участі у проведенні митного огляду товару.

25.08.2016 за участі головного спеціаліста торгово-промислової палати та посадової особи позивача було здійснено митний огляд зазначеного товару та складено експертні висновки від 25.08.2016 № В-749/3, від 25.08.2016 № В-749/4, від 25.08.2016 № В-749/1, від 25.08.2016 № В-749/2 та експертні висновки про вартість товару від 26.08.2016 № О-144-3, від 26.08.2016 № О-144-4, від 26.08.2016 № О-144-1, від 26.08.2016 № О-144-2. За результатами встановлено відповідність лісоматеріалів вимогам дров по ГОСТ 3243-88, а також менший загальний об`єм лісоматеріалів у порівнянні із задекларованим.

Враховуючи вищенаведені обставини, судами адміністративної юрисдикції в рамках розгляду справи № 822/1456/16 було встановлено факт невчинення відповідачем-1 визначених законом дій для здійснення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 68823178, № 60441938, № 44170564 та № 68746668 через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України.

Причиною виникнення спору у даній справі стали обставини понесення позивачем витрат, пов`язаних із затриманням чотирьох вагонів із вантажем на станції Чоп, які він вважає шкодою, завданою неправомірними діями відповідача-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь державного підприємства "Славутське лісове господарство" 815 362,80 грн заподіяної шкоди.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 задоволено клопотання Державного підприємства "Славутське лісове господарство" про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 82 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги відповідача-1 не підлягають задоволенню, а оскаржені рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягають зміні або скасуванню з наступних підстав.

За змістом частин 1 - 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував своє рішення наявністю всіх трьох елементів цивільного правопорушення з огляду на наступне.

Питання законності дій Закарпатської митниці ДФС із затримання вагонів з товаром Державного підприємства "Славутське лісове господарство" було предметом судового розгляду у справі № 822/1456/16. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2016, яка набрала законної сили, встановлено, що всупереч вимогам статті 199 Митного кодексу України, Закарпатською митницею не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску спірних залізничних вагонів через державний кордон України у граничний тридцятиденний строк, що свідчить про доведеність факту протиправної поведінки останньої.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначені вище обставини мають преюдиціальне значення у даній справі та з урахуванням приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню при розгляді даного спору.

З`ясовуючи обставини доведеності факту заподіяння збитків та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Закарпатської митниці ДФС і збитками позивача, колегією суддів встановлено, що такі дії Закарпатської митниці ДФС призвели до нарахування Акціонерним товариством "Українська залізниця" позивачу додаткових платежів, а саме, витрат пов`язаних з користуванням вагонів, зберіганням вантажу, маневрових робіт та повідомлення власника вантажу телеграмами у загальному розмірі 931 110,74 грн, та які сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: №3644 від 02.07.2018 на суму 179 270,28 грн., №4616 від 29.08.2018 на суму 121 360,52 грн, №4285 від 14.09.2018 на суму 77 555,80 грн, №1916 від 03.11.2017 на суму 112 250,00 грн, №2004 від 23.11.2017 на суму 100 000,00 грн, № 2004 від 23.11.2017 на суму 100 000,00 грн, №2109 від 04.12.2018 на суму 100 000,00 грн, №2796 від 28.02.2018 насуму 100 000,00 грн, №2944 від 26.03.2018 на суму 50 000,00 грн.№2972 від 27.03.2018 на суму 90 674,14 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що зазначені вище обставини свідчать про доведеність заподіяння збитків і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що в сукупності підтверджує наявність складу цивільного правопорушення в діях Закарпатської митниці ДФС.

Доводи відповідача-1 щодо відсутності преюдиціальних судових рішень, якими встановлено неправомірність дій митниці за конкретний період часу використання вагонів, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Неправомірні дії (бездіяльність) Закарпатської митниці ДФС, що пов`язані із недотриманням встановленого статтею 199 Митного кодексу України граничного тридцятиденного строку перебування товарів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур, у тому числі і щодо залізничних вагонів: № 68823178, № 60441938, № 66170564, № 68746668 на станції Чоп, підтверджено постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2016 у справі № 822/1456/16, яка була залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2019.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно доведеності позивачем належними і достатніми доказами факту завдання йому шкоди неправомірними діями відповідача-1, а також наявності прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою Закарпатської митниці та завданою шкодою, тобто наявності всіх елементів складу правопорушення у діях відповідача-1, які необхідні для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 815362,80 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Закарпатської митниці ДФС України, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Щодо доводів скаржника про те, що сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною, колегія суддів вважає, що вони є безпідставними, з огляду на наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з оскаржуваного додаткового рішення, розмір відшкодування витрат позивача на послуги адвоката, визначено судом першої інстанції з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема: договору про надання правничої допомоги №15/08/19 від 15.08.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським Об`єднанням "Прайм", додатку №1 від 19.08.2019 "Попередній розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги по виконанню доручення з її надання" до договору, рахунку від 09.10.2019, банківської виписки станом на 18.01.2019, платіжних доручень про сплату позивачем витрат на правничу допомогу №3869 від 18.10.2019, №4670 від 10.02.2020, акту здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги до договору, детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом.

Доказів звернення відповідача-1 до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, Закарпатська митниця ДФС суду не надала.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведення позивачем фактичного здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу, та враховуючи, що позовні вимоги позивача було задоволено, місцевий господарський суд правомірно стягнув 82000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката з Закарпатської митниці ДФС.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи скаржника по суті його скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення та додаткове рішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни оскаржених у даній справі судових рішень не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19 - без змін.

Матеріали справи №910/15191/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.08.2020 після виходу з відпустки судді Шаптали Є.Ю.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала