УКРАЇНА
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №201/12369/19
Провадження №2/201/566/2020
УХВАЛА
27 cічня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Батманової В.В.
при секретарі Гоц Г.Ю.,
за участю представників позивача Васіної Д.С. , Гулої І.О.
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпропетровської єврейської релігійної громади до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 05 листопада 2019 року надійшла позовна заява Дніпропетровської єврейської релігійної громади до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
27 січня 2020 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про відвід судді Батманової В.В. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на недовіру судді, оскільки вона відмовила в участі в якості його представника ОСОБА_4 та порушила вимоги рішення КСУ у Справі № 2-248/2019(5580/19) № 4-в/2019 31 жовтня 2019 року.
Представники позивача своєї думки щодо вказаної заяви не висловили.
Вислухавши доводи заявника, викладені в усній заяві про відвід головуючому, суд виходить з наступного.
Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.
Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
В даному випадку, підстави, на які посилається заявник у своїй усній заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді під час розгляду справи, не ставлять під сумнів його об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу.
Так, дійсно, судом в підготовчому судовому засіданні 22 січня 2020 року та 27 січня 2020 року було відмовлено в участі в якості представника відповідача ОСОБА_4 з підстав того, що відповідно до ч.2 ст. 60 ЦПК України, особа, яка досягла вісімнадцяти років, може приймати участь у справах в якості законного представника у малозначних спорах(малозначні справи). Дана цивільна справа не була визначена судом, як малозначна, у зв`язку з чим ОСОБА_3 , з метою не порушення його прав, передбачених діючим законодавством, було роз`яснено, що його представником може виступати адвокат та надано час для вирішення цього питання. В судовому засіданні 27 січня 2020 року відповідач ОСОБА_3 заявив про те, що його адвокатом під час судового розгляду визначено пана ОСОБА_4 . Судом було відмовлено у задоволені цієї заяви, оскільки відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що у даному випадку виконано не було.
Суд вважає, що не порушив вимоги діючого законодавства, оскільки відповідно до ст. 131-2 Конституції України, при розгляді справи в порядку загального позовного провадження представником фізичної особи може бути виключно адвокат (особа, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
При цьому, ЦПК України допускає участь у розгляді справи особи, яка не є адвокатом, але лише у справах, визначних як малозначні. Також, Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Так, у Справі № 2-248/2019(5580/19) № 4-в/2019 31 жовтня 2019 року Конституційний суд України надав висновок щодо скасування адвокатської монополії. Цим висновком КСУ визнав, що законопроект про внесення змін до Конституції України є таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Законопроекти щодо змін до Конституції України розглядаються при наявності висновку відповідності Конституції. Таким чином невірним є тлумачення громадськими організаціями, що рішення Конституційного суду має застосовуватися суддями при допуску представників в судові засідання.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "MOLDAVSKA v. UKRAINE" від 15.05.2019 зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Вимога стосовно представництва скаржника перед судом касаційної інстанції саме адвокатом не може вважатися такою, що суперечить положенням статті 6 Конвенції. Ця вимога цілком відповідає особливостям Верховного Суду як вищого суду, який розглядає апеляції з питань права, що є спільною рисою правових систем для ряду держав-членів Ради Європи. Саме лише обмеження вільного вибору захисника, що полягає у представництві саме адвокатом, не суперечить змісту статті 6 Конвенції, оскільки забезпечення ефективного захисту особи може вимагати запровадження відповідних юридичних кваліфікаційних вимог. За обставин цієї справи заявниця та її представник повинні були знати про однозначні вимоги перехідних положень Конституції щодо представництва у Верховному Суді виключно адвокатами з 01.01.2017.
За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що доводи відповідача ОСОБА_3 , викладені в усній заяві про відвід судді Батманової В.В. є помилковими, заявлений відвід слід визнати необґрунтованим, а провадження у справі зупинити на підставі вищенаведеної норми закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений 27 січня 2020 року відповідачем ОСОБА_3 відвід судді у цивільній справі за позовом Дніпропетровської єврейської релігійної громади до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Провадження у справі - зупинити для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Батманова
