Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7692/19
Р І Ш Е Н Н Я
11 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Демчика Р.В.
при секретарі Бузун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про спонукання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА _1 звернулася в суд з позовом до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про спонукання вчинити дії.
Позов обґрунтовує тим, 4 вересня 2019 року вона звернулася до відповідача з проханням надати копію договору ( з додатками) № 177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», в якому їй належить квартира № 158 . Договір від імені співвласників будинку підписала заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бордунос Л.І.
Листом від 12 вересня 2019 року № 8784-2 відповідач надав їй лист відповідь та ксерокопію договору з додатками. Цим листом Відповідач повідомив, що додаток № 1 до Договору № 177 від 20 травня 2019 року містить персональні дані співвласників нашого будинку, тому надають знеособлену копію додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Разом з тим, на офіційному сайті Черкаської міської ради в розділі «Громадянам міста" в рубриці "Протоколи зборів співвласників багатоквартирних будинків» розміщені у відкритому доступі списки співвласників будинку (прізвище, ім`я, по батькові співвласника чи його представника, загальна площа квартири, номер квартири, адреса, результати голосування, підписи співвласників).
Вважає, що такими діями Черкаська міська рада порушує її право на інформацію та на прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком.
На її думку, дані додатку № 1 до договору № 417 від 14 травня 2019 року є інформацією з обмеженим доступом, з наступних підстав,
Стаття 10 закону України № 417 від 14 травня 2015 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (зі змінами та доповненнями) визначає, що рішення щодо управління багатоквартирним будинком приймаються співвласниками на зборах, у порядку передбаченому цією статтею.
У пункті 4 ст.10 вказаного закону наголошується, що для проведення зборів необхідно вручити Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
Для виконання цієї норми, законодавець, статтею 6 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» надав право співвласникам багатоквартирного будинку, зокрема, безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень.
Таким чином, враховуючи наведені вищі обставини та норми права, відмовивши у задоволенні звернення, відповідач позбавив її права, як співвласника, створити ініціативну групу, проінформувати співвласників про проведення загальних зборів будинку та визначитися з питанням щодо управління багатоквартирним будинком.
На підставі наведеного просила суд зобов`язати Відповідача протягом 5 робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду надати позивачу копію додатку №1 «Список співвласників і площу квартир та приміщень, що перебувають у їх власності» до договору № 177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», який від імені співвласників будинку підписала заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бордунос Л.І.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
25 жовтня 2019 року до суду надійшов відзиві відповідача, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 4 вересня 2019 року позивачем, було направлено до відповідача звернення (вх. № 8784-2) щодо надання йому належним чином завірених копій Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2 з додатками №№1-5.
На виконання наведеного вище звернення відповідачем було зроблено копії договору, затверджено в установленому порядку та разом із супровідним листом від 12 вересня 2019 року №8784-2 було передані, запитувані документи. Також позивачу було роз`яснено, що в зв`язку із тим, що додаток 1 до Договору містить персональні дані співвласників, йому надається знеособлена копія даного додатку.
Вважають, що їх дії є правомірними та таки що не суперечать вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.
Договір від 20 травня 2019 року №177 Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладений між переможцем конкурсу на визначення управителя багатоквартирних будинків м. Черкаси ТОВ «Сантехбудконструкція» та уповноваженою особою виконавчим комітетом Черкаської міської ради, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бордунос Л.І. Тобто з наведеного випливає, що відповідач не є стороною договору, та на нього не покладено повноважень щодо зберігання укладених договорів з переможцем конкурсу. Але, зважаючи на те, що відповідач в міру наділених повноважень був організатором даного конкурсу, та з метою спрощення надання громадянам необхідної інформації та документів, відповідачу надано право користуватися документами, зокрема знімати копії з Договорів укладених з переможцем конкурсу. Тому зважаючи на вищевикладене департамент житлово-комунального комплексу не є належним відповідачем у даному судовому провадженні, так як він не є розпорядником даної інформації та не є стороною договору.
У своїй позовній заяві позивач посилається на частину 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» відповідно до якої, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Але позивач ігнорує частину 2 цієї ж статті згідно з якою реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Також, позивач у своїй позовній заяві не правильно трактує частину 2 статті 7 наведеного вище Закону. Зокрема, в даній статті, законодавець обмежує права суб`єкта інформаційних відносин щодо винятків передбачених законом.
Тобто з вищенаведеного випливає, що законодавець все таки обмежує права громадян в отримання інформації в певних випадках.
Відповідач відповідно до покладених на нього функцій та завдань не наділений повноваженнями щодо збирання та зберігання інформації про співвласників багатоквартирних будинків. Також у самому зверненні позивача від 4 вересня 2019 року №8784-2 не вимагалося надати перелік співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 . Що ще раз підтверджує неналежність відповідача у даному провадженні.
Щодо отримання інформації про співвласників багатоквартирного будинку то її можливо отримати декількома шляхами, зокрема, у самих співвласників або з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Листом Міністерства юстиції України від 1 липня 2015 року № 19.2/46 «Щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» надано роз`яснення, що співвласники багатоквартирних будинків у зв`язку з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління відповідно до положень п. 5 Порядку мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав, у якій зазначаються відомості, наявні у Державному реєстрі прав та реєстрах, щодо об`єкта нерухомого майна, крім персональних даних суб`єктів речових прав на нерухоме майно (реквізитів документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податку).
Також вказує на те, що позивачем не надано до суду та відповідачу копій документів що підтверджують право власності у зазначеному багатоквартирному будинку, що не дає змоги встановити його як співвласника багатоквартирного будинку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)).
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).
Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 4 вересня 2019 року звернулася до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради з проханням надати копію договору ( з додатками) № 177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком».
Листом №8784-2 від 12 вересня 2019 року заступник директора департаменту - начальник управління ЖКГ Наумчук А.М. направив ОСОБА_1 копію договору №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуги з управління будинком» з додатками. У зв`язку з тим, що додаток №1 до договору №177 від 20 травня 2019 року містить персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, надано знеособлену копію зазначеного вище додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Так, у відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Основного Закону встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до статті 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюється Законом України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-XII.
Пунктом третім частини першої статті 1 Закону «Про інформацію встановлено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Положеннями статті 20 Закону «Про інформацію визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону «Про інформацію інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ .
Статтею 1 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями пункту другого частини першої статті 5 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Відповідно до положень статті 13 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частиною першою статті 20 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення регламентовано Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення..
Згідно з статтею 3 Закону «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, листом №8784-2 від 12 вересня 2019 року заступник директора департаменту - начальник управління ЖКГ Наумчук А.М. направив ОСОБА_1 копію договору №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуги з управління будинком» з додатками. У зв`язку з тим, що додаток №1 до договору №177 від 20 травня 2019 року містить персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, надано знеособлену копію зазначеного вище додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Як вбачається з договору №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», він укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , від імені яких діяла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Бордунос Л.І.
В пункті 2 вказаного договору зазначено, що список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладання договору, зазначаються у додатку №1 до договору, що є невід`ємною його частиною
Відповідно до п.39 цей договір має додатки, що є невід`ємною його частиною: додаток 1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності».
Як вбачається з додатку№1 до договору №177 від 20 травня 2019 року, позивачці надано знеособлену копію зазначеного вище додатку.
Разом з тим, пунктом 36 договору передбачено, що сторони надають одна одній свою згоду на використання та обробку своїх персональних даних, в тому числі на надання, виключно для здійснення повноважень та дій, що необхідні для реалізації прав та виконання обов`язків, передбачених цим договором, відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та інших актів законодавства.
У зв`язку з цим суд вважає, що надання позивачці знеособленої копії Додатку 1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності», який є невід`ємною частиною №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком» порушує право позивача на отримання інформацїї та приходить до висновку зобов`язати Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надати ОСОБА_1 копію Додатку №1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності» до Договору №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», який укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , від імені яких діяла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Бордунос Л.І.
Суд не погоджується із доводами представника відповідача про те, що департамент житлово-комунального комплексу не є належним відповідачем у даному судовому провадженні так, як він не є розпорядником даної інформації та не є стороною договору, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
При цьому суд звертає увагу на те, що саме Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради було розглянуто звернення позивачки від 4 вересня 2019 року та надана запитувана нею інформація, але не в повному обсязі.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі наведеного, Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 26323404, 18001, м. Черкаси. вул. Б. Вишневецького, 36 ) про спонукання вчинити дії задовольнити.
Зобов`язати Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надати ОСОБА_1 копію Додатку №1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності» до Договору №177 від 20 травня 2019 року «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», який укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , від імені яких діяла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Бордунос Л.І.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий : Р.В.Демчик.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.
Головуючий:
Р. В. Демчик
