ПОСТАНОВА
Іменем України
26 грудня 2019 року
Київ
справа №610/1175/17
адміністративне провадження №К/9901/33661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білак М.В. (суддя-доповідач),
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Усенко С.І.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді: П`янова Я.В., Чалий І.С.)
у справі №610/1175/17
за позовом ОСОБА_1
до Харківської установи виконання покарань №27 Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області
про визнання незаконними дій та стягнення суми.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними дії Харківської установи виконання покарань (№27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (далі - Харківська установа виконання покарань №27), щодо припинення виплати належної ОСОБА_1 суми індексації заробітної плати;
-зобов`язати відповідача виплатити позивачу недоотриману суму індексації заробітної плати в період з 1 травня 2015 року по 29 січня 2016 року в сумі 6 042 грн 54 коп.
2. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що з 1 липня 2015 року по 29 січня 2016 року відповідач неправомірно припинив виплату позивачу індексації заробітної плати (грошового забезпечення), чим допустив порушення його Конституційних прав.
3. Балаклійський районний суд Харківської області постановою від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
5. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 25 січня 2015 року по 29 січня 2016 року перебував у трудових відносинах з Харківською установою виконання покарань №27.
7. Відповідно до наказу управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області від 6 лютого 2015 року №24о/с лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено інспектором відділу режиму і охорони Харківського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області увільнивши його від посади оперуповноваженого оперативного відділу Жовтневської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №17 - спеціалізованої туберкульозної лікарні з 6 лютого 2015 року.
8. 22 травня 2015 року Харківський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області реорганізовано в Харківську установу виконання покарань №27.
9. 30 червня 2015 року, у зв`язку з реорганізацією установи та затвердженням нового штатного розкладу, до колективного договору Харківської установи виконання покарань №27 внесено зміни, а саме: базовим місяцем для проведення індексації грошових доходів населення вважати липень 2015 року
10. Наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області «Про особовий склад» від 18 вересня 2015 року №139о/с ОСОБА_1 відповідно до поданого ним рапорту призначено інспектором відділу режиму і охорони Харківської установи виконання покарань №27 з іспитовим строком 6 місяців, посадовим окладом 650 грн, увільнивши його від посади інспектора відділу режиму і охорони Харківського слідчого ізолятора того ж управління, з 18 вересня 2015 року.
11. Судами також встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , який обчислений на підставі додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок №1078), з визначенням базового місяця для проведення індексації - липень 2015 року.
12. Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) в період з 1 травня 2015 року по 29 січня 2016 року, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з посиланням на абзац 3 пункту 101 Порядку №1078, виходив з того, що позивач є новоприйнятим працівником, а оскільки в колективному договорі базовим місяцем визначено липень 2015 року, виплата грошового забезпечення та відповідно нарахування індексації позивачу проводилась вчасно, в повному обсязі з дотриманням вимог діючого законодавства України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не звернули увагу та не надали належної оцінки тому, що Харківський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України відповідно до наказу від 14 грудня 2014 року №742-ОД-14 був реорганізований в Харківську установу виконання покарань №27 шляхом перетворення, у зв`язку із чим до нього перейшли всі права та обов`язки, зокрема щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення).
15. Також позивач вказує на те, що судами помилково застосовано абзац 3 пункту 101 Порядку №1078, оскільки ОСОБА_1 не був звільнений, а був переведений до Харківської установи виконання покарань №27, отже не відноситься до новоприйнятих працівників.
16. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що стаж його роботи в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області є безперервним, а саме з 10 лютого 2012 року по 29 січня 2016 року, що підтверджується копією трудової книжки.
17. Позивач також вказує, що суди при обрахуванні індексації заробітної плати позивача дійшли помилкового висновку стосовно підвищення його заробітної плати у жовтні 2015 року за рахунок надбавки за вислугу років та у жовтні 2015 року за рахунок збільшення надбавки за спеціальне звання, оскільки відповідно до абзацу 8 пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності чи відсутності в діях відповідача порушень з індексації заробітної плати (грошового забезпечення) позивача за період з 1 травня 2015 року по 29 січня 2016 року.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
22. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
24. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
25. Згідно із статтею 33 Закону №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
26. Відповідно до статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
27. За визначенням статті 1 Закону України 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
28. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
29. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
30. Згідно зі статтею 3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
31. Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
32. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
33. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
34. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
35. Отже, заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
36. З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
37. Згідно з пунктом 102 вказаного Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
38. Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
39. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами.
40. Тобто, застосування судами норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
41. При цьому, вирішуючи спір між сторонами, суди не перевірили питання припинення трудового договору ОСОБА_1 із попереднім роботодавцем, зокрема чи писав позивач відповідну заяву про звільнення, переведення, чи проведено з ним повний розрахунок попереднім роботодавцем, та чи розпочав позивач роботу у Харківській установі виконання покарань №27 як новоприйнятий працівник (заява про переведення, прийняття на роботу тощо), не досліджувалась трудова книжка позивача.
42. Крім того, помилковим є встановлення судами початку перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем з 25 січня 2015 року, що не відповідає дійсним обставинам справи.
43. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
44. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
45. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Верховний Суд зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки ухвалені без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору, без надання оцінки всім аргументам учасників справи.
47. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
48. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
49. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
50. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
51. Під час нового розгляду справи у вказаній частині позовних вимог суду слід встановити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, а у разі необхідності витребувати, і лише після цього вирішити спірні правовідносини з правильним застосуванням до спірних правовідносин норми матеріального права.
52. Судове рішення, на підставі встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в аспекті заявлених позовних вимог.
53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №610/1175/17 скасувати.
Справу №610/1175/17 направити на новий розгляд до Балаклійського районного суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду
