Справа № 161/20070/19
Провадження № 1-кп/161/1216/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 27 грудня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010004213, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 02.12.2019 відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, гр.України, з неповною середньою освітою, неодруженого, учня 11 класу КЗ «Луцька вечірня (змінна) школа», не працюючого, не судимого;
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений неповнолітній ОСОБА_4 04 листопада 2019 у період з 17.38 год. по 19.26 год., перебуваючи в супермаркеті «Спар», за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 7а, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав із торгових полиць коньяк «Коблево» об`ємом 0,5 л (три зірочки) вартістю 120,84 грн, бурбон марки «Evan Williams» об`ємом 0,75 л вартістю 491,40 грн, вермут мартіні об`ємом 1л вартістю 217,36 грн, спричинивши ТзОВ «АРГО -Р» майнової шкоди на загальну суму 829,60 грн.
Він же, повторно, 05.11.2019 близько 13.25 год., перебуваючи в супермаркеті «Спар», за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна,7а, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, намагався викрасти із торгових полиць коньяк марки «Жан Жак» об`ємом 0,5 л (чотири зірочки) VO вартістю 125,18 грн та коньяк марки «ЖанЖак» об`ємом 0,5 л (три зірочки) класік вартістю 114,12 грн, загальною вартістю 239,30 грн, заховавши вказані речі під куртку, з метою подальшого безперешкодного їх виносу за межі супермаркету, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками супермаркету.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_9 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, тобто, відповідно, таємно викрав чуже майно (крадіжка), а також таємно викрав чуже майно, вчинене повторно, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений неповнолітній ОСОБА_9 (в присутності законного представника) свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Суду дав показання, що 04.11.2019 в вечірню пору доби, перебував у супермаркеті «Спар» за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 7а, звідки викрав алкогольні напої, окрім того, 05.11.2019 в обідню пору доби, перебував в тому ж супермаркеті, звідки намагався знову викрасти алкогольні напої, заховавши їх під одяг, однак був зупинений працівниками супермаркету. Переліку та вартості викраденого майна не заперечує. Збитки повністю відшкодовані. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати та передати під нагляд матері, зобов`язавшись дотримуватись бездоганної поведінки.
Окрім повного визнання винуватості самими обвинуваченим його винність у таємному викраденні чужого майна та таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду письмовими доказами.
Законний представникобвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що сім`я у них повна, в сина схильності до вчинення кримінальних (адміністративних) правопорушень не помічала. Характеризує його позитивно. На сина має вплив, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим просила передати його під її нагляд.
Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин справи. Збитки відшкодовані в повному обсязі, що стверджується розпискою від 06.11.2019, щодо покарання покладався на погляд суду.
З протоколу огляду місця події від 05.11.2019 (з фото таблицями) вбачається, що було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення супермаркет «Спар», за адресою: м.Луцька, вул.Конякіна, 7а, при цьому було вилучено відеозапис з камер відео нагляду за 04.11. та 05.11.2019 на оптичний диск для лазерних систем зчитування.
Згідно відношення ТзОВ «АРГО-Р» сума викрадених обвинуваченим товарно-матеріальних цінностей становить, зокрема: 04.11.2019 - 829,60 грн, 05.11.2019 - 239,30 грн.
З протоколуогляду документувід 22.11.2019(зфото таблицями)вбачається,що підчас оглядудиску длялазерних системзчитування,вилученого підчас оглядуприміщення супермаркету«Спар»,за адресою:м.Луцьк,вул.Конякіна,7австановлено фактивчинення ОСОБА_4 04та 05.11.2019вищевказаних кримінальнихправопорушень,з детальнимописом його дій. Вказаний диск, згідно постанови слідчого від 22.11.2019 визнано речовим доказом та залишено у матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, показання обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_4 відповідають обставинам справи, показанням представника потерпілого та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного рішення щодо винуватості неповнолітнього ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна та таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, кваліфікуючи його дії за ст.ст.185 ч.1, 15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України.
До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_10 подав письмове клопотання про звільнення неповнолітнього ОСОБА_4 від покарання(безвизначення йоговиду тарозміру)із застосуваннямпримусовогозаходувиховногохарактеруувидіпередачі його під нагляд матері, яка надала відповідну згоду.
При застосуванні виду примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує роз`яснення, викладені в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" № 2 від 15 травня 2006 року, згідно яких - в кожному випадку вирішення питання про відповідальність неповнолітнього за злочин невеликої або середньої тяжкості необхідно обговорити можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 105 КК України, суд має право звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов: а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним; б) неповнолітній щиро розкаявся; в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім`ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття; г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.
Згідно до вимог ч. 2 цієї ж статті, суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п`ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов`язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
У відповідності до роз`яснень, викладених в абз. 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" № 2 від 15 травня 2006 року, строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість звільнення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері.
При цьому суд враховує, що вид примусового заходу виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері сприятиме виправленню неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 та буде більш дієвим та ефективним способом впливу на нього, який, як визнано судом, на даний час не потребує застосування покарання за ст.ст. 185 ч.1, 15 ч.2 185 ч.2 КК України.
Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ, викладених в листі від 16 січня 2017 року № 223 - 66/0/4-17 "Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх" пунктом 16 визначено, що суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
Речові докази,згідно ст.100КПК України,відповідно,залишити заналежністю представникупотерпілого тау матеріалахкримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ст.105 КК України, суд,-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винуватиму пред`явленомуобвинувачені за за ст.ст. 185 ч.1, 15 ч.2 185 ч.2 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 105 КК України, звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 від покарання, без визначення його виду і розміру, із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених ч.2 п.3 ст.105 КК України, у виді передачі його під нагляд матері - ОСОБА_6 , строком на 1(один) рік.
Речові докази:
-коньяк «Жан Жак» об`ємом 0,5 л 4* Франс VO, коньяк «Жан Жак» об`ємом 0,5 л 3* Класік - залишити за належністю законному володільцеві ТзОВ «АГРО-Р»;
-оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації формату DVD+R залишити у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1
