2/754/6642/19
Справа № 754/10803/19
У Х В А Л А
Іменем України
19 грудня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Панченко О.М.
за участю:
секретаря судових засідань - Чехун Ю.В.
представника відповідача 1 - адвоката Бабич О.І.
представника відповідача 2 - Гончаренко О.А.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут серця МОЗ України», Київської міської психоневрологічної лікарні №2 про визнання дій щодо проведення психіатричного огляду та встановлення неіснуючого діагнозу незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, завданої такими діями, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Державної установи «Інститут серця МОЗ України», Київської міської психоневрологічної лікарні №2 про визнання дій щодо проведення психіатричного огляду та встановлення неіснуючого діагнозу незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, завданої такими діями.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Панченко О.М. (а.с. 18).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31.07.2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі (а.с. 19).
02.09.2019 року до суду надійшла письмова заява про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. від позивача по справі ОСОБА_1 (а.с. 26).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2019 року зупинено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут серця МОЗ України», Київської міської психоневрологічної лікарні №2 про визнання дій щодо проведення психіатричного огляду та встановлення неіснуючого діагнозу незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, завданої такими діями до вирішення питання про відвід судді Панченко О.М. (а.с. 56,57).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.09.2019 року відмовлено позивачу в задоволенні заяви про відвід судді Панченко О.М. (а.с. 67).
25.09.2019 року справу передано для продовження розгляду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2019 року було поновлено провадження по даній справі, призначено підготовче засідання по справі (а.с. 68).
18.11.2019 року та 19.12.2019 року позивач в підготовчі засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача ДУ «Інститут серця МОЗ України» в підготовчому засіданні не заперечувала щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою позивача до суду.
Представник відповідача Київської міської психоневрологічної лікарні №2 в підготовчому засіданні не заперечувала щодо залишення даної позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явились в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною 9 ст. 10 ЦПК України встановлено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За нормами ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року (справа №310/12817/13; провадження №61-36375св18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не з`явилася в підготовче засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки сторони позивача до суду в матеріалах справи відсутні, позивач не скористалася процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у її відсутність, в той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Належне повідомлення судом та обізнаність сторони позивача про день, час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, розписками про отримання рекомендованого повідомлення (вручення поштового відправлення) (а.с. 25, 72, 80).
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повторна неявка представника позивача в підготовче засідання є підставою залишити без розгляду дану позовну заяву.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 200, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут серця МОЗ України», Київської міської психоневрологічної лікарні №2 про визнання дій щодо проведення психіатричного огляду та встановлення неіснуючого діагнозу незаконними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, завданої такими діями - залишити без розгляду.
Роз `яснити позивачу, що особа, заява якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.М. Панченко
