ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"17" грудня 2019 р.
Справа № 922/1351/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76)
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; код 04059243)
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код 14095412)
3. Фізичної особи - підприємця Курцеба Тетяни Василівни, ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним
за участю представників:
позивача - Хряк О.О., (посвідчення № 053701 від 03.09.2019)
1. відповідача - Цуварев О.Ф., (довіреність № 08-21/195/2-19 від 21.01.19)
2. відповідача - Романенко Т.М., (довіреність № 2780 від 25.03.2019 )
3. відповідача - Мовчан С.А., (ордер серії ПТ № 135497 від 30.05.2019)
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області 06.05.2019 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківська міська рада, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до фізичної особи - підприємця Курцеба Тетяни Василівни, згідно якого просить суд визнати незаконним та скасувати п. 67 додатку Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.11.2017 №5522-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Курцебою Тетяною Василівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4362. Також, прокурор просить суд судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2019 провадження у вищевказаній справі було зупинено до розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2019 р. провадження у справі № 922/1351/19 було поновлено та призначено підготовче засідання на "06" листопада 2019 р. об 11:30.
У підготовчому засіданні 06.11.2019 р. постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 06.12.2019 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на "03" грудня 2019 р. о 10:00.
У судовому засіданні 06.12.2019 р. було задоволено усне клопотання прокурора та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.12.2019 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 922/1351/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, з огляду на таке.
При поданні позову у даній справі № 922/1351/19 Заступником керівника Харківської місцевої прокурори № 2 Харківської області заявлені вимоги з посилання на захист інтересів безпосередньо громади міста Харкова, а звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність. Фактично саме Харківська міська рада повинна представляти інтереси громади м. Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі, оскільки саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, у зв`язку з чим прокурор самостійно подає вказаний позов. Такі факти, за твердженнями прокурора, свідчить про наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор і звертається до суду з даним позовом.
Разом з тим, як встановлено судом, на розгляді Великої Палати Верховного Суду знаходиться справа № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп, Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 р. справу № 912/2385/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. справу № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду.
Відтак, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 912/2385/18, в межах якої вирішується виключна правова проблема щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України Про прокуратуру в частині підстав та випадків представництва прокуратури в суді.
Разом з цим, існує неоднакове застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру у подібних правовідносинах щодо здійснення прокурором представництва, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №922/901/17, № 910/3486/18, № 927/246/18, № 925/226/18, № 924/1256/17 тощо.
Також розглядом питання у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) є висновок Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, до розгляду якої зупинялось провадження у справі № 922/1351/19.
Зокрема, в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) зазначено таке. У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру), які на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Отже, за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, будуть надані правові висновки, щодо обставин, які підлягають дослідженню у даній справі.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на вищенаведене, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 922/1351/19 до закінчення перегляду справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі № 922/1351/19 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
2. Зобов`язати сторін повідомити суд про розгляд справи № 912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.12.2019 р.
Суддя
М.І. Шатерніков
