ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 листопада 2019 року
м. Дніпро
справа № 160/1088/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р. (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/1088/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 08.11.2018 №0031101419, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендої плати з юридичних осіб на суму 674783305,16 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 168695826,29 грн., а також №0031111419, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендої плати з юридичних осіб на суму 80351163,5 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 20087790,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №804/8091/17, визнано протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради №1862 від 12.07.2017 р. “Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році” в частині положень Додатку 1 до зазначеного рішення (щодо встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1011/18306 (зі змінами): код - “ 11.02”; назва - “землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості”; код розділу КВЕД - “ 24,19”). Позивач вважає, що положення рішення Криворізької міської ради №1862 від 12.07.2017, які визнані у судовому порядку протиправними, застосуванню не підлягають.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник вказує на те, що в перевіряємий період ( з 01.01.2018 по 31.07.2018) позивачем задекларовано за 2018 рік податкові зобов`язання з орендної плати з урахуванням Додатку 1 до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017. Зазначене рішення було визнано протиправни та нечинним в судовому порядку. Зважаючи на те, що рішення суду у справі № 804/8091/17 набрало законної сили 25.07.2018, до цього часу позивач зобов`язаний сплачувати орендну плату за землю відповідно до зазначеного рішення міської ради № 1862.
У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги, наполягаючи на застосуванні приписів статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Представники позивача просили залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване, зазначивши про недопустимість порушення принципу належного урядування, який є частиною принципу верховенства права. Незаконне рішення суб`єкта владних повноважень не може надавати цьому або іншому органу права на отримання від суб`єкта господарювання будь-яких переваг. На думку представників позивача, рішення суду першої інстанції відповідає практиці, сформованої ЄСПЛ, у тому числі, у справі "Рисовський проти України", відповідно до якої ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
У період з 28.09.2018 по 19.10.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок), що задекларовані в податкових деклараціях з плати за землю за 2018 рік від 20.02.2018 №9025908234, від 26.07.2018 №9154430533 та від 26.07.2018 №9154055350 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018. За результатами перевірки складено акт від 26.10.2018 р. №62750/04-36-14-19/код ЄДРПОУ 24432974, у висновку якого зазначено про встановлення порушень: - п. 270.1 статті 270, пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України від 02.12.2019 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) чим занижено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 755 134 468,66 грн. На підставі акту перевірки від 26.10.2018 №62750/04-36-14-19/код ЄДРПОУ 24432974 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення: - від 08.11.2018 №0031101419 форми “Р”, яким Публічному акціонерному товариству “АрселорМіттал Кривий Ріг” збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 843 479 131,45 грн., з яких за податковими зобов`язаннями – 674 783 305,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 168 695 826,29 грн. - від 08.11.2018 №0031111419 форми “Р”, яким Публічному акціонерному товариству “АрселорМіттал Кривий Ріг” збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 100 438 954,38 грн., з яких за податковими зобов`язаннями – 80 351 163,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 20 087 790,88 грн
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Сторони по справі не заперечують наявність обов`язку позивача, як орендаря земель комунальної форми власності, сплачувати орендну плату у розмірі, в порядку та у строки, встановлені діючим законодавством.
Спір між сторонами виник внаслідок збільшення спірними податковими-рішеннями грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2018 рік і, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач вважає, що не повинен сплачувати зазначений обов`язковий платіж у розмірі, який визначений на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке визнано у судовому поряду протиправним та нечинним.
Контролюючий орган (відповідач по справі) вважає, що позивач, як орендар, зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі, визначеному рішенням міської ради, за період його чинності.
Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи скаржника в частині втрати чинності нормативно-правового акту. Дійсно, за приписами статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Проте, слід зазначити, що визнання нормативно-правового акту нечинним, хоча і спрямовано на захист порушених прав осіб та припинення дії протиправного акту, однак само по собі не відновлює цих прав, які були порушені під час дії такого акта.
Позивач подав уточнюючі податкові декларації, визначивши в них суму орендної плати без врахування рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017. Крім того, на дату проведення податкової (з 28.09.2018 по 19.10.2018) рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 вже втратило чинність, тому підстави його застосування (як і застосування штрафних (фінансових) санкцій), на думку колегії суддів, відсутні.
Заслуговують на увагу і доводи позивача щодо врахування правових висновків Європейського суду з прав людини, викладених у численних рішеннях. Цей Суд неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обгрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
На підставі викладено колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанцій правильно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2018 №0031101419 та №0031111419.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 р. в адміністративній справі №160/1088/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 листопада 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова складена у повному обсязі 09 грудня 2019 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
