243/9613/19
Провадження № 2/243/2883/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2019 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
За участю:
секретаря судового засідання Плаксіної Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 7 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за
позовною заявою ОСОБА_1
до
відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
вимоги позивача: про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку у Центрально-міському районі Горлівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 01.09.2014 року по 30.11.2015 року ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. У липні 2015 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Живілову В.П. було виплачено заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 01 червня по 31 серпня 2014 року. З 01.12.2015 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Живілову В.П. було припинено нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із закінченням строку терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на майно, а саме недоотримані спадкодавцем соціальні (регресні) виплати, які були нараховані, але невиплачені померлому ОСОБА_2 за життя Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за наступний період:
за 2014 рік - за вересень, жовтень, листопад, грудень (за 4 місяці).
за 2015 рік - за 12 місяців.
за 2016 рік - за 12 місяців.
за 2017 рік - за 12 місяців.
за 2018 рік - за січень та лютий-2 місяці, а усього за 42 місяця.
Спадкодавцем після смерті ОСОБА_2 є позивач по справі ОСОБА_1 , яка просить суд:
Визнати за собою право на отримання суми грошей, які входять до складу спадщини у виді страхових (соціальних) виплат, на одержання яких за життя мав право її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити їй щомісячні страхові виплати в порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період:
за 2014 рік - за вересень, жовтень, листопад, грудень (за 4 місяці).
за 2015 рік - за 12 місяців.
за 2016 рік - за 12 місяців.
за 2017 рік - за 12 місяців.
за 2018 рік - за січень та лютий-2 місяці, а усього за 42 місяця.
Стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, до суду не з`явилась, позов просила розглянути за своєї відсутності, вимоги задовольнити.
Представник позивача адвокат Ніколаєнко В.І., що діє на підставі ордеру серії АА №080976 від 15.08.2019 року (а.с.12) та договору про надання правової допомоги від 19.06.2019 року (а.с.11), до суду не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, суд вважає справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Брайковська Т.Г., яка діє на підставі довіреності від 01.02.2019 року (а.с.79), про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, справу просила розглянути за своєї відсутності, у задоволенні вимог просила відмовити. Відповідно до наданого 08.10.2019 року відзиву на позовну заяву (а.с.73-75), зазначила, що діючими нормативно-правовими актами України не передбачено здійснення нарахувань та виплати страхових виплат потерпілим (особам, які мають право на виплати), які перемістились на територію, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Спадкодавець ОСОБА_2 до відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався, будь-якої інформації не запитував, доказів переміщення з окупованої території не надав, тобто при житті правом на отримання страхових виплат не скористався, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
13.10.2019 року надійшло клопотання представника відповідача, про надання матеріалів (а.с.71-75).
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою підготовчого засідання від 23.09.2019 року (а.с.45), призначено справу до судового розгляду. Витребувано з Першої Горлівської державної нотаріальної контори довідку про рух спадкової справи, що відкрилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відомості про те чи звертався хто-небудь до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини чи з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті вищезазначеної особи.
Встановлено порядок з`ясування обставин по справі.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 16.10.2019 року (а.с.87), витребувано з Першої Горлівської державної нотаріальної контори довідку інформацію стосовно осіб ( з зазначенням прізвища, імені та по батькові), які звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є необхідним для встановлення кола осіб по справі.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 16.10.2019 року витребувано у приватного нотаріусу Бахмутського міського нотаріального округу Букрей Г.П. інформацію стосовно осіб (з зазначенням прізвища, імені та по батькові), які звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є необхідним для встановлення кола осіб по справі. Ухвалу суду виконано.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з листа Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 04.07.2019 року №01-04/15-1070 (а.с.15-16), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку у Центрально-міському районі Горлівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 01.09.2014 року по 30.11.2015 року ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. У липні 2015 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Живілову В.П. було виплачено заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 01 червня по 31 серпня 2014 року. З 01.12.2015 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Живілову В.П. було припинено нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із закінченням строку терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Згідно до довідки від 20.11.2014 року №1425007209 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчаосово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.20), вбачається, що ОСОБА_2 перемистився з тимчаосво окупованої території в м. Костянтинівка з 23.09.2014 року, строк дії довідки до 20.11.2014 року.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.18) ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 .
У відповідність до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.23), ОСОБА_2 – помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до довідки, наданої приватним нотаріусом Базмутського міського нотаріального округу Донецької області від 15.11.2019 року №715/01-16 (а.с.106), вбачається, що згідно заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 17.07.2018 року було заведено спадкову справу на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших заяв про прийняття або про відмову від спадщини ні особисто ні поштою ніхто не подавав. Спадкова справа провадженням закінчена, свідоцтво про право на спадщину на майно, яке складається з грошових коштів, видано на ім`я спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
V. Оцінка суду.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 на території Донецької області розпочато антитерористичну операцію.
Згідно ст . 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», місто Горлівка Донецької області належить до такого населеного пункту.
Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20.03.2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Наказом Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях.
На теперішній час рішення про завершення проведення операції Об`єднаних сил не прийнято.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Так , Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону України № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Статтею 40 вказаного Закону (в редакції до 01 січня 2015 року) було передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком.
Спадкодавець ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні Фонду у м. Горлівка Донецької області, яке наразі знаходиться на окупованій території. Зазначене відділення не було переміщено на територію України, яка підконтрольна органам державної влади, а тому всі нарахування та виплати страхових платежів було припинено.
ОСОБА _2 , як внутрішньо переміщена особа за період з 01.09.2014 року по 30.11.2015 року перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Костянтинівському міському відділенгі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 01.12.2015 року управлінням було припинено нарахування щомісячних страхових виплат, у зв`язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Представником відповідача зазначено, що потерпілий після зазначеного періоду з заявою за місцем знаходження відділення Фонду не звертався, не скористався своїм правом на отримання призначених страхових виплат, а тому, на думку представника відповідача, страхові виплати за спірний період не можуть входити до складу спадщини, оскільки за життя у спадкодавця не виникло права на ці виплати. Законодавством не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістились з тимчасово окупованої території.
У статті 38 Закону № 1105-ХІV (у редакції, чинній на час припинення страхових виплат) передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-ХІV (у редакції від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ) Кабінет Міністрів України визначає особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації).
Визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VІІ; у редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.
До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.
Постановами Кабінету Міністрів України № 531, 637 та 595 встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.
Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Вказані підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Вони не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.
Про необхідність соціального захисту осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях йдеться і в Законі України від 18 січня 2018 року № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» .
У статті 2 цього Закону передбачено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Дійсно , Верховний Суд України в постанові від 12.04.2017 року по справі № 6-51цс17, на яку також посилається представник відповідача на підтвердження своїх заперечень щодо позову, прийшов до висновку, що жодними нормативними актами, що регламентують порядок здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 року по справі № 243/3505/16-ц відступила від вищенаведених висновків Верховного Суду України від 12.04.2017 року та виклала свою правову позицію з цього приводу. Так, Велика Палата зазначила, що відсутність у особи, яка звертається до суду довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати такій особі страхових виплат.
Мотивуючи свою позицію, Велика Палата зазначила, що відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц, у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 418/2434/18.
Таким чином, аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке права закріплене за особою положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (з 01 січня 2015 року в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.
Крім того, відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що до складу спадщини входить сума страхових виплат, які були нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя.
Отже , позивач як спадкоємець за законом, має право на отримання сум страхових виплат, які належали померлому ОСОБА_2 , і входять до складу спадщини за період з 01.09.2014 року по 01.03.2018 року.
Крім того, пунктами 1-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» встановлено, що на підставі Закону № 1105-XIV, у вигляді страхових виплат відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону, та особам, право яких на отримання відшкодування шкоди, заподіяної їм унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних із виконанням ними трудових обов`язків, було встановлено раніше згідно з відповідним законодавством СРСР, Української РСР або України. У разі смерті зазначених потерпілих право на страхові виплати належить членам їхніх сімей та утриманцям.
У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, та його проживання на окупованій території, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом, які підлягаються нарахуванню та виплаті на її користь з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., який, відповідно підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись 9,12,19,81,82,141,263-265 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , право на отримання суми грошей, які входять до складу спадщини у виді страхових (соціальних) виплат, на одержання яких за життя мав право її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов `язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячні страхові виплати в порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.09.2014 року по 01.03.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 11.12.2019 року.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко
