Бучацький районний суд Тернопільської області
11 м. м. Бучач Бучацький район Тернопільська область Україна 48400
Справа № 595/469/19
Провадження 1-кп/595/49/2019
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.12.2019
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000309 від 17 травня 2018 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Скоморохи Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, жителя АДРЕСА_1 , який працює мисливствознавцем 1 категорії ДП «Бучацьке лісове господарство», раніше не судимого,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення затаких обставин.
Відповідно до наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України №551-к від 29.09.2014 ОСОБА_5 призначений напосаду директорадержавного підприємства«Бучацьке лісовегосподарство» Тернопільськогообласного управліннялісового тамисливського господарства.Згідно покладенихна ньогообов`язківдиректора державногопідприємства «Бучацькелісове господарство»,будучи,згідно приміткидо ст.364КК України,службовою особою,наділеною адміністративно-господарськимита організаційно-розпорядчимифункціями,згідно ст.2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів»,є працівникомправоохоронного органуі відповіднодоконтракту та Статуту зобов`язаний здійснювати поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань, передбачених законодавством, організовувати дотримання вимог лісового та природоохоронного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється згідно з лімітом та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
ОСОБА_5 , передбаченими ст.69 Лісового кодексу України нормами, уповноважений видавати спеціальний дозвіл (лісорубний квиток) на здійснення спеціального лісокористування, а за наявності підстав відмовляти у видачі такого дозволу.
Будучи відповідальним за діяльність підприємства та його працівників, перевищуючи свої службові повноваження, 07.02.2017 ОСОБА_5 , знаходячись в адміністративному приміщені державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», що по вул.Степана Бандери,12 в м.Бучач Тернопільської області, достовірно знаючи, що відсутні затверджені ліміти Міністерства екології та природних ресурсів України на використання лісових ресурсів у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», територія якого входить до земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національний природний парк «Дністровський каньйон», в порушення ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.69 Лісового кодексу України, умисно видав лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №000009 від 07.02.2017 на проведення прохідної рубки площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», власноручно підписавши його та скріпивши печаткою державного підприємства «Бучацьке лісове господарство».
На підставі виданого ОСОБА_5 , в порушення законодавства про природно-заповідний фонд, лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК №000009 від 07.02.2017, тобто, в результаті перевищення ним своїх службових повноважень, на ділянці площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп» 7 лютого 2017 року заготовлено 21 куб. м деревини, а саме: дуба - 48 шт., граба - 120 шт., черешні - 11 шт., липи - 5 шт., береста - 2 шт., осики - 1 шт., клена - 3 шт., чим спричинено шкоду довкіллю у формі порушення встановленого порядку охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що призвело до матеріальних збитків в сумі 139576,00 грн., що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
Таким чином,слідчий запогодженням зпрокурором дійшливисновку,що ОСОБА_5 своїми діямивчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.1 ст.365 КК України, а саме, перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним державним інтересам.
Однак,суд вважає,що обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно виправдати з наступних мотивів.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 виннимсебе невизнав,суду показав,що Закон України"Проприродно-заповіднийфонд України"в редакції,яка діялана часпроведення рубкиу Язловецькомулісництві тана часпроведення перевірки,не мавспеціальних положеньщодо порядкупроведення рубокформування таоздоровлення лісів.Главою 4зазначеного Законуне встановленозаборони щодопроведення рубокформування таоздоровлення лісівна територіяхприродних заповідників.Листом Міністерстваекології таприродних ресурсіввід 14.12.2015погоджено матеріалилісовпорядкування запроектами організаціїрозвитку лісовогогосподарства длядержавних підприємствТернопільської області,в томучислі погоджено для Бучацького лісового господарства прохідну рубкув межах60кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацькийлісгосп». Тобтоцентральним органомвиконавчої владипогоджено тавизнано підставипрохідної рубки.Згідно листазаступника міністраекології таприродних ресурсіввід 16.10.2015за №5/1-8/12845-15,який бувнадісланий Державномуагентству лісовихресурсів дляврахування вроботі, на виконання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України» та Лісового кодексу України, Мінприроди під час погодження матеріалів лісовпорядкування не встановлює нормативи та ліміти на заготівлю деревини (крім рубок головного користування) при проведенні рубок формування та оздоровлення лісів, у тому числі на об`єктах природно-заповідного фонду. Таким чином, 07.02.2017 він видав лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №000009 на проведення прохідної рубки площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», без порушень, виключно на підставі нормативних документів. Як до того, так і пізніше, рубки формування та оздоровлення в природно-заповідному фонді проводилися аналогічно, на підставі матеріалів лісовпорядкування, затверджених Львівською державною лісовпорядною експедицією згідно щоквартальних таксаційних описів, як це передбачено нормативними документами лісового господарства України.
Заявлений стороноюобвинувачення свідок ОСОБА_6 в судовомузасіданні показав,що вінбув уробочій групіпо перевірціБучацького лісовогогосподарства.В ході перевірки встановлено, що на прохідну рубку площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва, дозвільні документи були, однак не було ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів природно-заповідного фонду, як це передбачено ч.1 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вважаючи, що такий ліміт та дозвіл були необхідні для рубки, була нарахована шкода.
Заявлений стороноюобвинувачення свідок ОСОБА_7 ,який працює заступником начальника відділу екомережі, природних ресурсів Управління екології і природних ресурсів Тернопільської ОДА, в судовому засіданні показав, що зміни до ст.9-1 Закону України «Про природно - заповідний фонд», в яких конкретно виділено рубки формування і оздоровлення лісів, були внесені з метою уточнення законодавства, яке містило розбіжності в цьому питанні.
Заявлений стороною обвинувачення свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що лісорубний квиток на прохіднурубку площею0,9га умежах 60кварталу,виділу 17Язловецького лісництва,ним буввиписаний ірубка булапроведена згідноусіх правил.
Заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_9 , який є працівником державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», в судовомузасіданні показав,що прохіднарубка умежах 60кварталу,виділу 17Язловецького лісництва,призначена згідноматеріалів лісовпорядкування.Рубка проведенаправильно.Директор державного підприємства«Бучацьке лісовегосподарство» ОСОБА_5 правильно підписавлісорубний квиток на прохідну рубку площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп». Матеріали лісовпорядкування це документ, по якому працює підприємство. Якщо в матеріалах є рубка, то підприємство повинно вчасно її проводити. Екологія знала про вказану рубку. Для рубки документів було зібрано достатньо.
Заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_10 , який є працівником державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», в судовомузасіданні показав, що восени2017 року була проведена перевірка вдержавному підприємстві«Бучацьке лісовегосподарство»,за результатамиякої нарахованозбитки.Він вважає,що збиткинараховано безпідставно.Було роз`ясненняекології,що лімітівне потрібно.Збитки нараховуютьсяза незаконнурубку,а рубкабула законна.Рубка доглядуне відносиласядо спеціальногокористування на момент виписки лісорубного квитка, на часрубки законодавствоне передбачалотаких лімітів.
Заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_11 , який є працівником державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», в судовому засіданні показав, що він проводив відвод рубки у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва. Екологія приїжджала на перевірку і ніяких претензій не мала.
Заявлена стороною захисту свідок ОСОБА_12 , яка є працівником державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», в судовомузасіданні показала,що лісорубний квиток на прохідну рубку площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», був виписаний правильно. Після рубки лісопродукція була прийнята на склад і реалізована.
Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у перевищенні службових повноважень надано суду наступні докази:
- лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №000009 від 07.02.2017 на прохідну рубку площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва, який видав ОСОБА_5 та скріпив печаткою державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» (а.п.221, т.1);
- акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Бучацьке лісове господарство», проведеної державною екологічною інспекцією у Тернопільській області з 07.09.2017 по 20.09.2017, яким встановлено факт рубки дерев під час проведення прохідної рубки площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва, на території національного природного парку «Дністровський каньйон» (а.п.140-150,т.1);
- розрахунок розмірушкоди,заподіяної порушеннямзаконодавства проприродно-заповіднийфонд,внаслідок рубкидерев безнаявності лімітівта дозволівна спеціальневикористання природнихресурсів,виданих згідновимог ст.9-1ЗУ «Проприродно-заповіднийфонд України»,під часпроведення прохідноїрубки 2017року площею0,9га укварталі 60,виділі 17Язловецького лісництваДП «Бучацькелісове господарство»,в межахтериторії національногоприродного парку«Дністровський каньйон»,проведений державнимінспектором зохорони навколишньогоприродного середовищаТернопільської області ОСОБА_13 ,відповідно доякого всьогозаподіяно шкоду врозмірі 139776грн. (а.п.134,т.1);
- висновок експерта від 18.01.2019 №6.3-4/19, згідно якого розмір шкоди, заподіяної ДП «Бучацьке лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства внаслідок рубки, проведеної у кварталі 60 виділі 17 Язловецького лісництва, а саме відповідно до акту перевірки дотриманнявимог природоохоронногозаконодавства проохорону,захист,використання тавідтворення лісів,підтверджується розрахунковоу розмірі139576грн.(а.п.29-39,т.2);
- щоденник приймання лісопродукції, відповідно до якого 07.02.2017 прийнято на склад лісопродукцію після проведення рубки в 60 кварталі, виділі 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп» (а.п.223, т.1).
Щодо об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
Стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, достовірно знаючи, що відсутні затверджені ліміти Міністерства екології та природних ресурсів України на використання лісових ресурсів у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», територія якого входить до земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національний природний парк «Дністровський каньйон», в порушення ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст.69 Лісового кодексу України, видав лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №000009 від 07.02.2017 на проведення прохідної рубки площею 0,9 га у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, внаслідок чогобуло заготовлено21куб.м деревини,чим спричиненошкоду довкіллюу форміпорушення встановленогопорядку охорониі використаннятериторій таоб`єктів природно-заповідногофонду,що призвелодо матеріальнихзбитків всумі 139576,00грн.
Сторона захисту заперечує наявність в діях ОСОБА_5 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, посилаючись на те, що на момент видачі лісорубного квитка прохідна рубка не повинна була здійснюватись згідно з лімітом та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до п.4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабміну №724 від 12.05.2007 р., підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та
Севастопольську міські держадміністрації. Пунктом 55 Правил передбачено, що для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.
Судом встановлено, що ведення лісового господарства державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» здійснює на підставі Проекту організації та розвитку лісового господарства, розробленого Львівською державною лісовпорядною експедицією (а.п.197-200, т.1).
Статтею 69Лісового кодексуУкраїни передбачено,що спеціальневикористання лісових ресурсівна виділенійлісовій ділянціпроводиться заспеціальним дозволом-лісорубний квиток або лісовийквиток,що видаєтьсябезоплатно.Спеціальний дозвілна заготівлюдеревини впорядку рубокголовного користування видаєтьсяорганом виконавчоївлади зпитань лісовогогосподарства АвтономноїРеспубліки Крим,центральним органомвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферілісового господарства.Спеціальний дозвілна іншівиди спеціальноговикористання лісовихресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.
Статтею 100 Лісового кодексу України передбачено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно- заповідний Фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.
Відповідно до ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд», в редакції, чинній на момент проведення рубки, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
В подальшомуст.9-1Закону України«Про природно-заповіднийфонд» доповненочастиною п`ятнадцятою,згідно ізЗаконом №2362-VІІІвід 22.03.2018, наступного змісту: «Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів».
На думкусторони захисту,визначальним уцій справіє питаннячи належитьрубка догляду,яка проведенана підставівиданого 07.02.2017 ОСОБА_5 лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК №000009, до спеціального використання лісових ресурсів.
Виходячи зізмісту ст.9-1Закону України«Про природно-заповіднийфонд» вновій редакції,сторона захистувважає,що до22.03.2018для проведеннярубок формуванняі оздоровленнялісів,а саметака рубкабула проведенав 60кварталі,виділі 17Язловецького лісництваДП «Бучацькийлісгосп», не потрібно було лімітів на використання природних ресурсів, оскільки Закон України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, яка діяла на час проведення рубки у Язловецькому лісництві та на час проведення перевірки, не містив спеціальних положень щодо порядку проведення рубок формування та оздоровлення лісів. Главою 4 зазначеного Закону не було встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях природних заповідників.
На доведеннясвоєї позиціїстороною захистунадано судувисновок науково-правовоїекспертизи щодоправового регулюванняз питаньвиконання заходів,пов`язаних зведенням лісовогогосподарства вмежах територійта об`єктівприродно -заповідного фондуРади науково-правовихекспертиз приІнституті державиі праваім.В.М.КорецькогоНАН Українивід 27.08.2013р.№126/74-е,який бувнадісланий Державнимагентством лісовихресурсів Українивсім обласнимуправлінням лісовогота мисливськогогосподарства дляврахування впрактичній діяльності, про те, що в контексті доктринальних вимог чинного вітчизняного екологічного законодавства, яке є спеціальним у цій сфері, правових підстав розглядати санітарно-оздоровчі та інші аналогічні лісогосподарські операції з поліпшення якісного складу лісів як спеціальне використання не вбачається (а.п.36-57, т.1).
Згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів від 14.12.2015 погоджено матеріали лісовпорядкування за проектами організації розвитку лісового господарства для державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, в тому числі за Бучацьким лісовим господарством визначено прохідну рубку в 60 кварталі, виділі 17 Язловецького лісництва (а.п.229, т.1).
Відповідно до листа заступника Міністра екології та природних ресурсів ОСОБА_14 , надісланого 16.11.2015 за №02-01/7953-15Державним агентством лісових ресурсів України начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства до відома та керівництва, на виконання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України» та Лісового кодексу України, Мінприроди під час погодження матеріалів лісовпорядкування не встановлює нормативи та ліміти на заготівлю деревини (крім рубок головного користування) при проведенні рубок формування та оздоровлення лісів, у тому числі на об`єктах природно-заповідного фонду (а.п.205-208, т.1).
Сторона обвинуваченнявідносить рубкиформування таоздоровлення доспеціального використання,мотивуючи тим,що відповіднодо ст.256Податкового кодексуУкраїни об`єктомоподаткування рентноюплатою заспеціальне використаннялісових ресурсівє,зокрема,деревина,заготовлена підчас проведеннязаходівщодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки).
Щодо суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
З суб`єктивної сторони перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу характеризується умисною або змішаною формою вини. Вказівка закону на явний вихід за межі прав чи повноважень означає, що працівник правоохоронного органу усвідомлює очевидність та безперечність такого виходу і, отже, діє з прямим умислом.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що
він, достовірно знаючи, що відсутні затверджені ліміти Міністерства екології та природних ресурсів України на використання лісових ресурсів у межах 60 кварталу, виділу 17 Язловецького лісництва ДП «Бучацький лісгосп», територія якого входить до земель природно-заповідного фонду, умисне вчинив дії, які явно виходятьза межінаданих йомуправ чиповноважень.
На думку суду, доказуванню повинна підлягати, окрім тієї обставини, що ОСОБА_5 достовірно знав про відсутність затверджених лімітів, також та обставина, що ОСОБА_5 достовірно знав, що при видачі 07.02.2017 лісорубного квитка такі затверджені ліміти були необхідні. Однак, на доведення вказаної обставини стороною обвинувачення не надано суду доказів.
Таким чином,суд приходитьдо переконання,що матеріаликримінального провадженняне містятьдоказів усвідомлення ОСОБА_5 очевидностіта безперечностіявного виходуза межінаданих йомуправ чиповноважень,зрозумілого длявинного тадля всіх,а томув діях ОСОБА_5 відсутня суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.365КК України.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема:
подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Щодо суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
Відповідно до Статуту ДП «Бучацьке лісове господарство» (а.п.230-243, т.1), що визначає правовий статус, порядок діяльності та припинення підприємства, підприємство:
- засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 №133, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Тернопільським обласним управлінням лісового та мисливського господарства;
-здійснює своюдіяльність накомерційній основі відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту;
- створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, одержання прибутку від комерційної діяльності, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.
Директор підприємства приймається на роботу шляхом укладення з ним контракту з Державним агентством лісових ресурсів України.
Відповідно до контракту від 29.09.2014, укладеного між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_5 , останній найманий на посаду директора державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» на термін з 30.09.2014 по 29.09.2017 (а.п.245-253, т.1).
Контрактом передбачено,що керівникзобов`язується безпосередньоі черезадміністрацію здійснюватипоточне керівництвопідприємством,забезпечувати ефективневикористання ізбереження закріпленогоза підприємствоммайна,організовувати йоговиробничо-господарську,соціально-побутовута іншудіяльність.
Статут ДП «Бучацьке лісове господарство» та контракт не містять вказівки про те, що директор ДП «Бучацьке лісове господарство» є працівником правоохоронного органу.
При віднесенні обвинуваченого ОСОБА_5 до працівника правоохоронного органу сторона обвинувачення посилається на ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», якою органи державної лісової охорони, що підлягають захисту відповідно до цього Закону, віднесено до правоохоронних органів.
Чинне законодавство України не містить визначення поняття «правоохоронна діяльність, правоохоронні органи», щодо їх змісту триває дискусія серед юристів науковців, висловлюються різні думки і позиції.
До прикладу, ч.3 ст.17 Конституції України містить положення такого змісту: «Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом».
Таким чином, відповідно до Конституції України правоохоронні органи - органи, на які покладені спеціальні заавдання щодо гарантування державної безпеки і захисту державного кордону України.
Системний аналіз положень Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» і статті 365 Кримінального кодексу дає підстави вважати, що працівник правоохоронного органу у вказаному положенні закону про кримінальну відповідальність як службова особа - суб`єкт злочину є кваліфікуючою ознакою відповідного складу злочину, а в Законі працівник правоохоронного органу є особою, яка у зв`язку з її службовою діяльністю підлягає особливому державному захисту відповідно до мети Закону. Конституційний суд України вважає, що поняття «працівник правоохоронного органу» необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта злочину лише за змістом його застосування у Кримінальному кодексі (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_15 щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України про застосування кваліфікуючої ознаки "працівник правоохоронного органу" до працівника державної виконавчої служби).
У статті 365 Кримінального кодексу не визначено, хто саме належить до працівників правоохоронного органу. Відсутні в законі про кримінальну відповідальність і посилання на відповідні положення інших законів України. Вказане унеможливлює застосування положень інших законодавчих актів, зокрема й Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», для визначення спеціального суб`єкта злочину, передбаченого ст.365 Кримінального кодексу, працівником правоохоронного органу.
Згідно ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно доч.ч.3,4ст.3 КК України злочинність діяння,а такожйого караністьта іншікримінально-правовінаслідки визначаютьсятільки цимКодексом.Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Згідно ст.11 КК України кримінальним правопорушення є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Одним з головних елементів принципу верховенства права, закріпленого в частині першій статті 8 Конституції України, є юридична визначеність.
Конституційний Суд України наголошує на важливості вимоги визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року, зазначила, що одним із неодмінних елементів верховенства права є юридична визначеність (пункт 41); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46).
У рішенні у справі "S.W. проти Сполученого Королівства" (S.W. v. the United Kingdom) від 22 листопада 1995 року Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі; такій вимозі відповідає стан, коли особа може знати з формулювання відповідного припису, а за потреби - за допомогою його тлумачення судом, за які дії або бездіяльність її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (пункт 35).
Європейський судз правлюдини урішенні усправі "Солдатенкопроти України" (Soldatenko v. Ukraine) від 23 жовтня 2008 року зазначив, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності, а також наголосив, що пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не просто відсилає до національного закону, але також стосується "якості закону", вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права; при цьому "якість закону" означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість позбавлення свободи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля (пункт 111).
Положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч.1 ст.284 цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно зі ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона
обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Проаналізувавши та оцінивши докази, що були надані стороною обвинувачення, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами наявність в діянні ОСОБА_5 об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також те, що він є суб`єктом кримінального правопорушення, тобто не довела винуватість ОСОБА_5 в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним державним інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_5 визнати невинуватим та виправдати за ч.1 ст.365 КК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянніобвинуваченого єсклад кримінальногоправопорушення.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1
