Ухвала
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 570/5368/17
провадження № 51-5958ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2019року,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що захисник не погоджується з судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_5 .
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 3 зазначеної статті.
Відповідно до ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції та її думка з приводу участі у касаційному розгляді.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Однак, всупереч вищевказаному захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, які убачає у неповідомленні його про час та дату апеляційного розгляду, ставить вимогу про закриття кримінального провадження, чим допустив суперечності.
Одночасно у мотивувальній частині захисник зазначає про необхідність скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, що не узгоджується з вимогами, викладеними у прохальній частині скарги.
Крім цього, захисник у вступній частині касаційної скарги вказує на оскарження ним лише ухвали апеляційного суду, тоді як вимоги у прохальній частині скарги формулює про скасування як зазначеного судового рішення, так і вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 , чим допустив суперечності.
Зазначене перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.
Окрім вказаного, вимоги захисника про скасування судових рішень, закриття кримінального провадження та відмову в задоволенні цивільного позову про відшкодування завданої матеріальної шкоди не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.
Також слід зазначити, що касаційна скарга захисника не містить обґрунтування вимоги про закриття кримінального провадження з огляду на положення статей 284, 440 КПК України у їх взаємозв`язку із зазначенням передбачених для того підстав.
Крім того, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України захисник у скарзі не зазначає чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу їй буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
