Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 158/90/15-ц
провадження № 61-31766 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - прокурор Ківерцівського району Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації;
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , реєстраційна служба Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області;
третя особа - відділ Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області на рішення апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Русинчука М. М., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року прокурор Ківерцівського району Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністраціїзвернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області, третя особа - відділ Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування та визнання недійсною державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки до земель державної власності.
Позовна заява мотивована тим, що наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 25 грудня 2013 року № ВЛ/0721885800:06:000/00000773 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області орієнтовною, площею 0,25 га, у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов`язано начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області забезпечити в установленому законодавством порядку розгляд проекту землеустрою на предмет погодження. На підставі вказаного наказу приватне підприємство «Владар» на замовлення ОСОБА_1 виготовило проект землеустрою щодо відведення останній земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області. Зазначений проект землеустрою погоджено висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі від 05 лютого 2014 року № 03-4/57.
Наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 28 лютого 2014 року № ВЛ/0721885800:06:000/00001178 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області та вказану земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 0721885800:06:000:1669) надано їй у власність.
Зазначав, що на замовлення управління агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору від 29 липня 2011 року № 1156 розроблено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, який в подальшому затверджено розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року № 573 «Про затвердження проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів». Вказаним проектом встановлено, що на земельному масиві, орієнтовною площею 23 га, з якого громадянам відводились земельні ділянки за рахунок земель запасу Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, у тому числі і ОСОБА_1 , розміщені чотири земельні ділянки, площею 0,25 га кожна, на яких знаходяться артезіанські свердловини. У проекті міститься експлікація земель за проектом розмежування земель державної та комунальної власності за межами Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, згідно з якою вказані вище артезіанські свердловини розташовані на земельних ділянках № 1-225а, 1-245, 1-249 , 1-250, площею по 0,25 га кожна, що за категоріями земель відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр ДЗК») розроблено топографо-геодезичний план земельних ділянок, згідно з яким встановлено накладення земельної ділянки кадастровий номер 0721885800:06:000:1669, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , на земельну ділянку державної власності № 1-250, на якій розташована артезіанська свердловина та яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, тобто земельна ділянка відводилась не за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.
Посилався на те, що згідно зі статтею 122 ЗК України земельними ділянками, які відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які розташовані за межами населених пунктів, розпоряджаються виключно обласні державні адміністрації.
Ураховуючи викладене, прокурор просив суд скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області від 25 грудня 2013 року № ВЛ/0721885800:06:000/00000773 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 28 лютого 2014 року № ВЛ/0721885800:00:000/00001178 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 та зобов`язати ОСОБА_1 повернути надану їй у власність земельну ділянку у власність держави.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2015 року позов прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації задоволено. Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Волинській області від 25 грудня 2013 року № ВЛ/0721885800:06:000/00000773 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 28 лютого 2014 року № ВЛ/0721885800:00:000/00001178 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, та яким надано у власність ОСОБА_1 вказану вище земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 0721885800:06:000:1669).
Зобов`язано реєстраційну службу Ківерцівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати рішення індексний номер: 12674817 від 25 квітня 2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,25 га (кадастровий номер 0721885800:06:000:1669) та свідоцтво про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 серії та номер: 20958306, видане 25 квітня 2014 року, шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 0,25 га (кадастровий номер 0721885800:06:000:1669). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0, 25 га не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, а відноситься до земель земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться артезіанська свердловина із відповідною санітарною зоною поблизу неї, зміни цільового призначення не було проведено, а тому надання такої земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень обласної державної адміністрації, а Головне управління Держземагентства у Волинській області не мало повноважень на розпорядження цією земельною ділянкою.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задоволено. Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 15 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Волинській області задоволено. Рішення Ківерцівського районного суду від 24 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оспорювані накази Головного управління Держземагентства у Волинській області щодо надання із земель сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були прийняті вказаним органом виконавчої влади в межах його повноважень, у спосіб та в порядку, встановленими законом.
Проект землеустрою, розроблений державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору від 29 липня 2011 року № 1156, не є документацією, що визначає категорію земель, а лише визначає форму власності земельних ділянок.
Місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 в межах земель сільськогосподарського призначення визначене проектом землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2500 га, за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленим приватним підприємством «Владар», погодженим висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області від 05 лютого 2014 року № 03-4/57, а категорія земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка: землі сільськогосподарського призначення - 0,2500 га, сільськогосподарські угіддя - 0,2500 га, рілля - 0,25 га, код цільового призначення 01.03. - для ведення особистого селянського господарства. Суд зазначив, що саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2017 року № 8356, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що у результаті проведеного обстеження в межах земельної ділянки площею 250 кв. м, кадастровий номер 07218800060001669, що передана у власність ОСОБА_1 , наявності артезіанської свердловини не виявлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року заступник прокурора Волинської областіподав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 158/90/15-ц із Ківерцівського районного суду Волинської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з метою усунення суперечностей у висновку судової земельно-технічної експертизи від 28 серпня 2017 року № 8356, складеного старшим судовим експертом відділу інженерно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Посікан Л. І., та поданих прокурором додаткових доказах у судовому засіданні 25 вересня 2017 року було допитано зазначеного старшого судового експерт, яка зазначила, що на обстежуваній земельній ділянці артезіанської свердловини виявлено не було, однак обстеження проводилось нею шляхом обходу земельної ділянки лише у тих місцях, де вона могла пройти, оскільки вся територія поросла високою травою. Крім того, вказала, що бачила значне заглиблення у землі, проте його не описувала, так як всередині нічого не виявила.
Стосовно аналогічних умов огляду спірної земельної ділянки зазначав і свідок ОСОБА_3 , який був присутнім при огляді експертом земельної ділянки. Останній зазначив про проведення огляду території лише по периметру, зокрема по межових знаках, а також в окремих доступних місцях, оскільки обійти її повністю заважала висока трава.
Зазначав, що судом не взято до уваги висновок експерта від 29 квітня 2016 року № 7717-7736 комісійної судової інженерно-технічної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за № 12014030100000191 від 17 березня 2014 року за ознаками частини першої статті 364 КК України, складеного, встановлено, що 17 земельних ділянок, у тому числі і спірна земельна ділянка, частково або повністю розміщені в зоні санітарної охорони артезіанських свердловин, що є порушенням статті 113 ЗК України.
Так, прокурором у судовому засіданні 25 вересня 2017 року з метою усунення суперечностей у наявних у справі письмових доказах і показаннях свідків було заявлено клопотання про призначення судової комплексної земельно-технічної експертизи із залученням фахівців Державної служби геології та надр України та надано відповідний перелік питань.
Проте, усупереч вимогам процесуального законодавства апеляційним судом відхилено клопотання прокурора. При цьому судами встановлено, що Волинською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель державної власності не змінювалося цільове призначення земель промисловості загальною площею 1 га, а саме ділянок №№ 1-225а, 1-245, 1-249 та спірної № 1-250.
Частинами третьою-п?ятою статті 105 ВК України визначено, що всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані. У разі неможливості встановити власника покинутих свердловин і виробок їх ліквідація здійснюється за рішенням місцевих рад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Ураховуючи викладене, недіючі свердловини, розміщені поза населеними пунктами Прилуцької сільської ради Волинської області, є потенційними джерелами забруднення підземних вод, а не проведення робіт з їх тампонажу у зв`язку з неможливістю встановити їхнього власника може призвести до забруднення підземних водоносних горизонтів та екологічних проблем у Ківерцівському районі Волинської області та м. Луцьку, оскільки спірні земельні ділянки розташовані за 300 м від с. Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області та поряд з межами обласного центру.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подали заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначали, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. ОСОБА_1 зазначала, що топографо-геодезичний план земельних ділянок, розроблений Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам законодавства за своїм змістом та оформленням. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області зазначило, що земельна ділянка не відноситься до земель промисловості, а є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, а тому її розпорядником відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, а наявність артезіанських свердловин за межами населених пунктів на території Прилуцької сільської ради Волинської області не підтверджено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконання розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 09 березня 1989 року № 90-р розпорядженням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 16 березня 1989 року № 75-р Дирекції м`ясокомбінату що будується надано земельні ділянки загальною площею 23,74 га (з них землі сільськогосподарського призначення - 23,74 га, з яких: ріллі 21,36 га та саду 0,09 га із земель колгоспу «30 років Жовтня» Ківерцівського району Волинської області, у тому числі в постійне користування 16,12 га та в короткострокове користування терміном на 2 роки - 7,62 га).
У 1995-1996 роках Дирекція м`ясокомбінату, що будується, була ліквідована, що не заперечується сторонами.
Згідно з актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації та виконавчої документації на об`єкт незавершеного будівництва «Луцький м`ясокомбінат» від 15 червня 2000 року дирекція Луцького м`ясокомбінату, що будується, в особі ОСОБА_4 та генпідрядника - будівельного управління «Промбуд-6» в особі начальника ОСОБА_8, передали, а орган приватизації - регіональне відділення Фонду державного майна по Волинській області в особі начальника відділу реформування власності та незавершеного будівництва ОСОБА_5 , прийняв проектно-кошторисну та виконавчу документації на об`єкт незавершеного будівництва «Луцький м`ясокомбінат», у тому числі і водозабірні свердловини для водозабезпечення та паспорти на них.
У подальшому згідно з договором купівлі-продажу від 15 вересня 2000 року № 324, посвідченого державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Горбатюк Т. П., регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області було продано об`єкт незавершеного будівництва «Луцький м`ясокомбінат, що будується» ОСОБА_6 . Розділом 5 вказаного договору купівлі-продажу на покупця покладено обов`язок протягом трьох місяців з дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу виготовити проектну документацію на рекультивацію землі, погодити цю документацію із Ківерцівською районною радою Волинської області та в термін не більше 3 років виконати роботи по рекультивації земельної ділянки, передбачені проектною документацією.
Не виконавши вказані умови договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 продав об`єкт незавершеного будівництва «Луцький м`ясокомбінат», що будується, ОСОБА_7 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 грудня 2001 року № 4970, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ващук В. Ф.
Розглянувши клопотання ОСОБА_7 від 14 жовтня 2004 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду з правом викупу, розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області від 31 грудня 2004 року № 317 «Про дозвіл на розроблення проекту землеустрою» останній надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею 16,12 га в оренду на 50 років з правом викупу під майном незавершеного будівництва «Луцький м`ясокомбінат, що будується» для обслуговування промислових об`єктів в межах Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області.
Рішенням Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 06 липня 2005 року № 20/1 «Про розгляд заяви ОСОБА_7 » останній відмовлено в погодженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 16,12 га в оренду на 50 років під виробничу базу для обслуговування будівель та споруд об`єкта незавершеного будівництва («Луцький м`ясокомбінат», що будується»), оскільки відсутня містобудівна документація.
У подальшому право власності чи право користування на вказану земельну ділянку площею 23,74 га в установленому законом порядку ніхто не набув, а віднесення земель, що входять до її складу, до певних категорій відбулося відповідності до частини першої статті 20 ЗК України шляхом прийняття розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року № 573, яким було затверджено проект землеустрою щодо розмежування державної та комунальної власності за межами населених пунктів (а.с. 55, т. 1).
Наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області (а.с. 13, т. 1).
За замовленням ОСОБА_1 приватним підприємством «Владар» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Прилуцьке на території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області і не має відношення до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, рекреаційного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду (а.с. 10 (зворот), т. 1).
Наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 28 лютого 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області та вказану земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 0721885800:06:000:1669) надано у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) (а. с. 23, т. 1).
Місце розташування земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення визначене проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленим приватним підприємством «Владар», погодженим висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі від 05 лютого 2014 року № 03-4/57 (а. с. 9-23, т. 1).
З експлікації земельних угідь (згідно з формою 6-зем) убачається, що категорія земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка: землі сільськогосподарського призначення (графа-3) - 0,2500 га, сільськогосподарські угіддя (графа-4) - 0,2500 га, рілля (графа-5) - 0,25 га, код цільового призначення 01.03. - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 11, т. 1).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2017 року № 8356, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у результаті проведеного обстеження в межах земельної ділянки площею 250 кв. м, кадастровий номер 07218800060001669, що передана у власність ОСОБА_1 , наявності артезіанської свердловини не виявлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга заступника прокурора Волинської області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина перша статті 22 ЗК України).
Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства.
Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною четвертою цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (до яких відноситься і Головне управління Держземагенства у Волинській області) передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до частини першої статті 65 ЗК України та частини першої статті 66 ЗК України землями промисловості визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Згідно з частиною п?ятою статті 122 ЗК України повноваженнями щодо передачі у власність або у користування земель промисловості наділені обласні державні адміністрації на їхній території.
За змістом частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та в порядку, передбаченому статтею 118 цього Кодексу, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.
Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Згідно з частиною дев?ятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Пунктами «б», «в» частини першої статті 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Статтею 20 ЗК України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (пункт 2 частини першої статті 20 ЗК України).
Судом встановлено, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення оспорюваної земельної ділянки та передачу її у власність чи користування до прийняття спірного наказу Головного управління Держземагенства у Волинській області не приймалось.
Вирішуючи спір, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що оспорювані накази Головного управління Держземагентства у Волинській області щодо надання із земель сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були прийняті вказаним органом виконавчої влади в межах його повноважень, у спосіб та в порядку, встановленими законом.
Проект землеустрою, розроблений державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору від 29 липня 2011 року № 1156, не є документацією, що визначає категорію земель, а лише визначає форму власності земельних ділянок.
Місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 в межах земель сільськогосподарського призначення визначене проектом землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленим приватним підприємством «Владар», погодженим висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області від 05 лютого 2014 року № 03-4/57, а категорія земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка - це землі сільськогосподарського призначення. Крім того, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2017 року № 8356, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що у результаті проведеного обстеження в межах земельної ділянки площею 250 кв. м, кадастровий номер 07218800060001669, що передана у власність ОСОБА_1 , наявності артезіанської свердловини не виявлено.
Посилання касаційної скарги на схему планування території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області та топографо-геодезичний план земельних ділянок, розроблений Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», безпідставні, оскільки на схемі планування території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленій ліцензованою організацією товариством з обмеженою відповідальністю «Глорі плюс» на замовлення Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області позначено декілька артезіанських свердловин, проте не зазначена площа земельних ділянок, що ними зайняті, не нанесена земельна ділянка, надана ОСОБА_1 , у зв`язку з чим за даною схемою неможливо визначити, чи накладаються одна на одну вказані ділянки. Будь-яка пояснювальна записка до схеми відсутня (а.с. 57-60, т. 1).
Топографо-геодезичний план земельних ділянок, розроблений Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», являє собою графічне креслення геометричних фігур без відміток про те, що вони означають, без наведення номерів та площ об`єктів, зображених у вигляді чотирикутників, без зазначення масштабу плану та без прив`язки вказаних фігур до наявних на місцевості об`єктів нерухомості; не містить технічного проекту, програми робіт, вихідних геодезичних даних, інших встановлених Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) відомостей, а, відтак, не відповідає вимогам законодавства щодо проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт, зокрема статті 198 ЗК України, статей 25, 34 Закону України «Про землеустрій», статті 10 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
Доводи касаційної скарги про те, що згідно з висновком експерта від 29 квітня 2016 року № 7717-7736 комісійної судової інженерно-технічної експертизи спірна земельна ділянка, частково або повністю розміщена в зоні санітарної охорони артезіанських свердловин, є необґрунтованими, оскількивін не містять відомостей про наявність артезіанської свердловини на земельній ділянці ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 серпня 2017 року № 8356, призначеної судом апеляційної інстанції за клопотанням Головного управління Держземагенства у Волинській області, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у результаті проведеного обстеження в межах земельної ділянки, площею 250 кв. м, кадастровий номер 07218800060001669, що передана у власність ОСОБА_1 , наявності артезіанської свердловини не виявлено. Підстав для проведення судової комплексної земельно-технічної експертизи судом не встановлено, оскільки надані прокурором докази висновків судової будівельно-технічної експертизи не спростовують.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
