Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 158/90/15-ц Провадження № 22-ц/773/108/17 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О.К. Категорія: 47 Доповідач: Матвійчук Л. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2017 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвійчук Л.В.,
суддів - Русинчука М.М.,Осіпука В.В.,
з участю секретаря - Лимаря Р.С.,
прокурора - Бородчук О.В.,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держземагентства у Волинській області, ОСОБА_5, реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області, скасування та визнання недійсною державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки до земель державної власності, за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Держземагентства у Волинській області на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2015 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Прокурор Ківерцівського району Волинської області звернувся в суд з даним позовом, покликаючись на те, що наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області № ВЛ/0721885800:06:000/00000773 від 25.12.2013 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області орієнтовною площею 0,25 га у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов'язано начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі забезпечити в установленому законодавством порядку розгляд проекту землеустрою на предмет погодження. На підставі вказаного наказу ПП «Владар» на замовлення ОСОБА_5 виготовлено проект землеустрою щодо відведення останній земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області. Зазначений проект землеустрою погоджено висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі від 05.02.2014 року № 03-4/57. Наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області № ВЛ/0721885800:06:000/00001178 від 28.02.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області та вказану земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_2) надано відповідачу у власність.
ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору № 1156 від 29.07.2011 року на замовлення управління агропромислового розвитку Ківерцівської РДА розроблено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, який в подальшому затверджено розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 28.12.2012 року № 573 «Про затвердження проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів». Вказаним проектом встановлено, що на земельному масиві орієнтовною площею 23 га, з якого громадянам відводились земельні ділянки за рахунок земель запасу Прилуцької сільської ради Ківерцівського району, в тому числі і ОСОБА_5, розміщені чотири земельні ділянки площею 0,25 га кожна, на яких знаходяться артезіанські свердловини. У проекті міститься експлікація земель за проектом розмежування земель державної та комунальної власності за межами Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, згідно якого вказані вище артезіанські свердловини розташовані на земельних ділянках № 1-225а, 1-245, 1-249, 1-250, площею по 0,25 га кожна, що за категоріями земель відносяться до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» розроблено топографо-геодезичний план земельних ділянок, згідно якого встановлено накладення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, яка на праві власності належить ОСОБА_5, на земельну ділянку державної власності № 1-250, на якій розташована артезіанська свердловина та яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, тобто земельна ділянка відводилась не за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.
Оскільки на підставі ст. 122 ЗК України земельними ділянками, які відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які розташовані за межами населених пунктів, розпоряджаються виключно обласні державні адміністрації, тому просили скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області про передачу у власність земельних ділянок вказаного призначення ОСОБА_5, реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та зобов'язати відповідача ОСОБА_5 повернути надану їй у власність земельну ділянку у власність держави.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2015 року позов задоволено.
Ухвалено визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області за № ВЛ/0721885800:06:000/00000773 від 25.12.2013 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та за № ВЛ/0721885800:00:000/00001178 від 28.02.2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району, та яким надано у власність ОСОБА_5 вищевказану земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_2).
Зобов'язати реєстраційну службу Ківерцівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати рішення індексний номер: 12674817 від 25.04.2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та свідоцтво про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 серії та номер: НОМЕР_3, видане 25.04.2014 року, шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Зобов'язати ОСОБА_5 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_2).
Стягнути із Головного управління Держземагенства у Волинській області, ОСОБА_5, реєстраційної служби Ківерцівського РУЮ Волинської області в дохід держави судовий збір у розмірі по 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідач Головне управління Держземагенства у Волинській області покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом фактичних обставин, просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наведених у позовній заяві прокурора обставин, а також з того, що спірна земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, визначена землею запасу не наданою у власність або постійне користування за межами населеного пункту (артсвердловина) та відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а відтак відповідно до вимог земельного законодавства Головне управління Держземагентства у Волинській області не вправі було розпоряджатися цією ділянкою.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації та виконавчої документації на об'єкт незавершеного будівництва «Луцький м'ясокомбінат» від 15.06.2000 року, дирекція Луцького м'ясокомбінату, що будується, в особі ОСОБА_7 та генпідрядника - будівельного управління «Промбуд-6» в особі начальника ОСОБА_8, передали, а орган приватизації - регіональне відділення Фонду державного майна по Волинській області в особі начальника відділу реформування власності та незавершеного будівництва ОСОБА_9, прийняв ПКД та виконавчу документації на об'єкт незавершеного будівництва «Луцький м'ясокомбінат», в тому числі і водозабірні свердловини для водозабезпечення та паспорти на них.
В подальшому, згідно договору купівлі-продажу № 324 від 15.09.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Горбатюк Т.П., регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, було продано об'єкт незавершеного будівництва «Луцький м'ясокомбінат, що будується» громадянину ОСОБА_11. Розділом 5 вказаного договору купівлі-продажу на покупця покладено обов'язок протягом трьох місяців з дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу виготовити проектну документацію на рекультивацію землі, погодити цю документацію із Ківерцівською районною радою та в термін не більше 3 років виконати роботи по рекультивації земельної ділянки, передбачені проектною документацією.
Не виконавши вищевказані умови договору, громадянин ОСОБА_11 продав об'єкт незавершеного будівництва «Луцький м'ясокомбінат», що будується, громадянці ОСОБА_12, що підтверджується договором купівлі-продажу № 4970 від 12.12.2001, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_13.
Розглянувши клопотання ОСОБА_12 від 14.10.2004 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду з правом викупу, розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації «Про дозвіл на розроблення проекту землеустрою» від 31.12.2004 року №317 останній надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею - 16,12 га в оренду на 50 років з правом викупу під майном незавершеного будівництва «Луцький м'ясокомбінат, що будується» для обслуговування промислових об'єктів в межах Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області. Однак, рішенням Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 06.07.2005 року №20/1 «Про розгляд заяви ОСОБА_12», останній відмовлено в погодженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 16,12 га в оренду на 50 років під виробничу базу для обслуговування будівель та споруд об'єкта незавершеного будівництва («Луцький м'ясокомбінат», що будується»), оскільки відсутня містобудівна документація.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району (т. 1, а.с. 13).
За замовленням ОСОБА_5 приватним підприємством «ВЛАДАР» розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Прилуцьке на території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області і не має відношення до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, рекреаційного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду (т. 1, а.с. 10 (зворот)).
Наказом Головного управління Держземагенства у Волинській області від 28 лютого 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Прилуцької сільської ради Ківерцівського району та вказану земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_2) надано у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля)(т.1, а.с. 23).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України(надалі ЗК України) земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 ЗК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства.
Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України. Згідно з ч. 4 цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (до яких відноситься відповідач Головне управління Держземагенства у Волинській області) передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 та ч. 1 ст. 66 ЗК України землями промисловості визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України повноваженнями щодо передачі у власність або у користування земель промисловості наділені обласні державні адміністрації на їхній території.
За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та в порядку, передбаченому статтею 118 цього Кодексу, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.
Частинами 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Згідно з ч. 9 зазначеної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Пунктами «б», «в» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Статтею 20 ЗК України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
На виконання розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 09.03.1989 року № 90-р розпорядженням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 16.03. 1989 року № 75-р, Дирекції м'ясокомбінату що будується надано земельні ділянки загальною площею 23,74 га (з них землі сільськогосподарського призначення - 23,74 га, з яких: ріллі 21,36 га та саду 0,09 га із земель колгоспу «30 років Жовтня» Ківерцівського району, в тому числі : в постійне користування 16,12 га та в короткострокове користування терміном на 2 роки - 7,62 га.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗК України), однак, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення оспорюваної земельної ділянки та передачу її у власність чи користування до прийняття спірного наказу Головного управління Держземагенства у Волинській області не приймалось.
У 1995-1996 роках Дирекція м'ясокомбінату, що будується, була ліквідована, що не заперечується сторонами. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК України в редакції 1992 року право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації. Статтею 80 цього Кодексу передбачено, що землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або право користування якими припинено відповідно до статей 27 і 28 цього Кодексу. В подальшому право власності чи право користування на вказану земельну ділянку площею 23,74 га в установленому законом порядку ніхто не набув, а віднесення земель, що входять до її складу, до певних категорій відбулося у відповідності з ч. 1 ст. 20 нині чинного ЗК України шляхом прийняття розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року № 573, яким було затверджено Проект землеустрою НДПІ (т. 1, а.с. 55).
Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що вказаним проектом встановлено, що земельні ділянки №1-225а, 1-245, 1-249, 1-250, площею по 0,25 га кожна, на земельному масиві орієнтовною площею 23 га, з якого громадянам відводились земельні ділянки за рахунок земель запасу Прилуцької сільської ради, в тому числі і ОСОБА_5, за категорією земель відносяться до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки, зазначений вище проект землеустрою не є документацією, що визначає категорію земель, а лише визначає форму власності земельних ділянок.
Таким чином, відбулося розмежування повноважень органів місцевого самоврядування (розпорядження землями комунальної власності) та органів виконавчої влади(розпорядження землями державної власності).
Місце розташування земельної ділянки відповідача в межах земель сільськогосподарського призначення визначене проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га за межами населеного пункту Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленим ПП «Владар», погодженим висновком начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі від 05.02.2014 року № 03-4/57(т. 1, а. с. 9-23). З експлікації земельних угідь(згідно форми 6-зем) вбачається, що категорія земель за рахунок яких відводиться земельна ділянка: землі сільськогосподарського призначення (графа-3) - 0,2500 га., сільськогосподарські угіддя (графа-4) - 0,2500 га., рілля (графа-5) - 0,25 га., код цільового призначення 01.03. - для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а. с. 11).
Саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного накази Головного управління Держземагентства у Волинській області щодо надання із земель сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були прийняті вказаним органом виконавчої влади в межах його повноважень, у спосіб встановлений законом.
Не відповідає встановленим обставинам справи і висновок суду, про те що на земельній ділянці наданій у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства знаходиться артезіанська свердловина з огляду на таке.
При встановленні розміщення на спірній земельній ділянці артезіанської свердловини судом першої інстанції було взято до уваги схему планування території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, розробленою ліцензованою організацією ТОВ "Глорі плюс" на замовлення Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області та топографо-геодезичний план земельних ділянок, розроблений Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
Проте, на схемі планування ТОВ «Глорі плюс» відмічено декілька артезіанських свердловин, однак не зазначена площа земельних ділянок, що ними зайняті, не нанесена земельна ділянка, надана ОСОБА_5, у зв'язку з чим за даною схемою неможливо визначити, чи накладаються одна на одну вказані ділянки. Будь-яка пояснювальна записка до схеми відсутня (т.1 а.с.57-60).
Топографо-геодезичний план земельних ділянок, розроблений Луцьким міськрайонним виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», являє собою графічне креслення геометричних фігур без відміток про те, що вони означають, без наведення номерів та площ об'єктів, зображених у вигляді чотирикутників, без зазначення масштабу плану та без прив'язки вказаних фігур до наявних на місцевості об'єктів нерухомості; не містить технічного проекту, програми робіт, вихідних геодезичних даних, інших встановлених Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) відомостей, а відтак не відповідає вимогам законодавства щодо проведення топографо-геодезичних та картографічних робіт, зокрема: ст. 198 ЗК України, ст. ст. 25, 34 Закону України «Про землеустрій», ст. 10 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
Таким чином, топографо-геодезичний план земельної ділянки є неналежним і недопустимим доказом, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України) та одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України.
Враховуючи наведене, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку № 8356 судової будівельно - технічної експертизи, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у даній справі в результаті проведеного обстеження в межах земельної ділянки площею 250 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_4, що передана у власність ОСОБА_5 наявності артезіанської свердловини не виявлено.
Колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до долученого до справи, за клопотанням прокурора технічного звіту топографо-геодезичних вишукувань для цілей проектування за межами населених пунктів на території Прилуцької сільської ради від 17.07.2017 року та протоколу огляду місця події від 04.05.2017 року з додатками у кримінальному провадженні № 12014030100000191, оскільки дані матеріали не містять підтвердження будівництва та введення в експлуатацію артезіанських свердловин, а наявність артезіанської свердловини на земельній ділянці ОСОБА_5 ґрунтується на припущеннях.
Крім того, допитані судом апеляційної інстанції свідки ОСОБА_14 - інженер-землевпорядник, який виготовляв технічний звіт по топографо-геодезичних вишукуваннях для цілей проектування на замовлення прокуратури Волинської області, ОСОБА_15, ОСОБА_1, які відводили межі земельної ділянки ОСОБА_5 при огляді місця події слідчим 14.05.2017 року, ОСОБА_16 - заступник начальника ПП «Владар» пояснили, що при виході на місцевість, а саме на земельну ділянку ОСОБА_5 артезіанської свердловини ними виявлено не було. Як зазначив свідок ОСОБА_14, що в пояснювальній записці до технічного звіту топографо-геодезичних вишукувань для цілей проектування за межами населених пунктів на території Прилуцької сільської ради від 17.07.2017 року він вказав про розташування артсвердловини на земельній ділянці ОСОБА_5 зі слів працівника прокуратури, проте особисто ним артсвердловина на спірній земельній ділянці виявлена не була. Крім того, свідок ОСОБА_16 пояснив, що виявлена слідчим Левчуком Д.Р. під час огляду місця події металева труба, яка за припущенням останнього може походити від артсвердловини, такою не являється, оскільки такі труби у водовідведенні не використовувались відповідно до державних стандартів.
Таким чином, надані прокурором додаткові докази по справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ч. 4 ст. 60 ЦПК України.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 пояснила, що при проведенні судової земельно-технічної експертизи крім дослідження, наданих в розпорядження експерта матеріалів даної справи вона виходила на місцевість розташування спірної земельної ділянки та нею не було виявлено артезіанської свердловини на земельній ділянці ОСОБА_5.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оспорювані накази Головного управління Держземагентства у Волинській області щодо надання із земель сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були прийняті вказаним органом виконавчої влади в межах його повноважень, у спосіб та в порядку, встановленими законом, тому підстави для визнання недійсними та скасування цих наказів відсутні.
При цьому, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» вказується про необхідність додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.
Так, у пунктах 70 - 71 рішення «Рисовський протии України», суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року в справі «Федоренко проти України» зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Відповідач ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку також в установленому законом порядку, а тому позбавлення її права власності при задоволенні позовних вимог прокурора буде порушувати, гарантоване Конституцією України, право власності відповідача. Отже не можуть бути задоволені й інші позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на вказану ділянку та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а також про зобов'язання відповідача повернути ділянку до земель державної власності.
Оскільки невідповідність висновків суду першої інстанції та допущені ним порушення вищенаведених норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Держземагентства у Волинській області задовольнити.
Рішення Ківерцівського районного суду від 24 лютого 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держземагентства у Волинській області, ОСОБА_5, реєстраційної служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області, скасування та визнання недійсною державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки до земель державної власності відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
