ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2019
м. Дніпро
Справа № 904/3754/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк плюс", с. Вільне Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 552 094,87 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Комишан А.В., довіреність №8 від 03 січня 2019 року, адвокат, діє на підставі посвідчення адвоката №0273 від 26 травня 2015 року
Від відповідача: не з`явився
В засіданні присутні: ОСОБА_1 , вільний слухач
С У Т Ь С П О Р У:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк плюс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" заборгованість у розмірі 552 094,87 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 334 749,50 грн.;
- штраф 10% у розмірі 34 795,60 грн.;
- пеня у розмірі 84 155,11 грн.;
- 36 % річних у розмірі 85 512,45 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 12 882,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №198 від 22 серпня 2018 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані 36 відсотків річних за період прострочки з 04.12.2018 по 19.08.2019 у сумі 85 512,45 грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2018 року по липень 2019 року
На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 84 155,11 грн. за загальний період з 04.12.2018 по 19.08.2019 та штраф 10% у розмірі 34 795,60 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався, у судове засідання призначене для розгляду справи 29.11.2019 не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 справа №904/3754/19 передана на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою господарського суду від 29 серпня 2019 року позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2019. Підготовче засідання відкладалось з 30.09.2019 на 23.10.2019.
У судовому засіданні 23.10.2019 ухвалено про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.10.2019. Розгляд справи відкладався з 29.10.2019 на 15.11.2019.
15.11.2019 представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки договір на представництво укладено лише 15.11.2019.
Враховуючи клопотання представника відповідача, з`ясувавши думку представників сторін щодо дати наступного судового засідання, у судовому засіданні 15.11.2019 оголошено перерву до 29.11.2019.
28.11.2019 від представника відповідача Цапліна О.К. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату. Заява мотивована тим, що представник Цаплін О.К. не зможе бути присутнім у судовому засіданні 29.11.2019, у зв`язку з тим, що братиме участь у інших засіданнях у Новокадацькому районному суді (справа №204/4800/19) та Бабушкінському районному суді (справа №932/17543/19).
Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечує.
Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, клопотання господарським судом відхилено. При цьому суд враховує, що до заяви про відкладення розгляду справи не надано доказів прийняття участі представника відповідача у судових засіданнях у справі №204/4800/19 (згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень зазначена справа вже розглянута та не є кримінальним провадженням) та у справі №932/17543/19.
У судовому засіданні 29.11.2019 проголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
22.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метелектро" (покупець) укладено договір поставки №198, відповідно до умов якого (п.1.1.) за даним Договором в порядку і строки, встановлені ним, а також додатками до нього, які є його невід`ємними частинами, Постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а останній прийняти товар та оплатити його.
Асортимент товару, що поставляється, строки та умови його поставки, ціна, порядок і строки його оплати обумовлюються сторонами в цьому Договорі та/або в специфікаціях які є його невід`ємними частинами. У зв`язку з специфікою товару, можливі незначні відмінності кількості узгодженого товару та кількості фактично поставленого товару (п.1.2.).
Згідно п.1.3. договору загальна вартість Договору складається із загальної вартості товару, поставленого Постачальником на користь Покупця в період дії Договору.
Постачальник здійснює поставку товару на підставі усної/письмової заявки Покупця. Підтвердженням прийняття заявки на поставку до виконання є виставлення Постачальником рахунку (п.2.1. договору).
За пунктом 2.4. поставка товару може здійснюватись Покупцем самостійно (самовивіз) або шляхом доручення Покупцем Постачальнику організувати на користь та за рахунок Покупця доставку, при цьому замовником перевезення буде виступати Покупець або шляхом доставки товару Постачальником, в такому разі вартість доставки, за погодженням з Покупцем, включається в ціну товару або сплачується Покупцем додатково.
Право власності на товар, а разом з ним і ризик випадкової загибелі/втрати товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару, про що свідчить документ про передачу товару – видаткова накладна, підписана уповноваженим представником покупця або товарно-транспортна накладна, у разі передачі товару перевізнику (п.2.7. договору).
При цьому датою поставки вважається дата відвантаження товару, зазначена у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній, або дата календарного штемпеля станції вантажовідправника, зазначена в залізничній накладній (п.2.8. договору).
Умови оплати поставленого товару передбачені в розділі 3 договору.
Так, згідно п.3.2. договору Покупець здійснює оплату за замовлений та отриманий товар у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 21 робочого дня з дня отримання Товару. За Договором можливі й інші розрахунки у будь-якій формі, що не заборонені чинним законодавством України.
У випадку порушення Покупцем термінів розрахунків з отриманий товар, визначених Договором і додатковими угодами (додатками) до нього Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення, а за прострочення більще 20 днів - додатково сплачує договірну санкцію у розмірі 10% від простроченної суми коштів за кожні 10 днів такої прострочки. Сторони узгодили в порядку ст.625 ЦК України застосовувати 36% річних. При цьому строк нарахування, стягнення пені та договірної санкції становить 3 роки (п.7.2. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2018. У разі якщо до дати закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін не направила іншій Стороні в письмовій формі повідомлення про розірвання цього Договору, цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, які діяли станом на дату закінчення терміну дії цього Договору (п.8.1. договору).
На виконання умов договору, враховуючи замовлення покупця №15528 від 30.10.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк плюс" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Метелектро" товар, що підтверджується видатковою накладною №8715 від 02.11.2018 на суму 320 449,5грн. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2018 №8715 на суму 14 300,00грн. (автопослуги).
Вказаний товар та автопослуги отримані відповідачем без жодних заперечень та зауважень.
Видаткова накладна та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2018 №8715 підписані відповідачем та скріплені печаткою.
Позивачем, як платником податку, сформоване податкове зобов`язання за поставлений товар відповідачу, подана податкова накладна №124 від 02.11.2018, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.11.2018.
03.08.2019 ТОВ "Парк Плюс" звернулось до ТОВ "Метелектро" з претензією №210 від 22.07.2019, в якій вимагало погашення заборгованості, але станом на сьогоднішній день заборгованість не сплачена.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" грошові кошти у розмірі 552 094,87 грн., з яких: основний борг у розмірі 334 749,50 грн.; штраф 10% у розмірі 34 795,60 грн.; пеня у розмірі 84 155,11 грн.; 36 % річних у розмірі 85 512,45 грн.; інфляційні втрати у розмірі 12 882,21 грн.
Наведене і є предметом розгляду у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна ціна товару, строк оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України)
За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з умов договору (п.3.2.) відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар не пізніше 03.12.2018.
Доказів оплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 320449,5грн. покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 320 449,5грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача вартості наданих автопослуг у сумі 14 300грн., заявлена відповідно до п.2.4. договору, надання яких підтверджено актом здачі-прийняття наданих послуг від 02.11.2018 №8715. Зазначена сума не включена до вартості товару, заявляється позивачем самостійно. Оскільки строк відшкодування вартості наданих послуг в договорі не зазначений, суд, вирішуючи питання настання строку оплати вартості цієї послуги, керується положеннями ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Вимога про сплату заборгованості, у тому числі й вартості автопослуг у розмірі 14300,00грн., була заявлена позивачем в претензії №210 від 22.07.2019, яка направлялась на адресу відповідача 03.08.2019. За змістом цієї претензії відповідач мав сплатити вартість автопослуг у десятиденний строк з дня отримання претензії. З урахуванням поштового обігу та десятиденного строку, зазначеного в претензії, строк оплати вартості наданих послуг настав 19.08.2019.
У зазначений строк відповідач свої зобов`язання не виконав.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 334 749,5грн. (320 449,5грн. – вартість поставленого товару + 14300,00грн. - вартість автопослуг) є законною та обгрунтованою, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Позивачем, відповідно до п.7.2. договору, нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми боргу у розмірі 34795,60 та пеню у розмірі 84155,11грн. за період прострочки з 04.12.2018 по 19.08.2019.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми штрафу та пені, встановлено, що при обчисленні їх розміру позивачем не враховано, що вартість наданих автопослуг за договором у сумі 14300,00грн. не є простроченою, а відтак, на вказану суму не нараховуються штраф та пеня за вказаний позивачем період.
Отже, за розрахунком суду штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми боргу у розмірі 320 449,5грн. складає 32044,95грн., а пеня за період прострочки з 04.12.2018 по 19.08.2019 на суму 320 449,5грн. складає 80560,13грн. (розрахунок зроблено за допомогою програми "Законодавство" та міститься в матеріалах справи).
У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та п.7.2.2 договору поставки нараховані 36% річних за загальний період прострочки з 04.12.2018 по 19.08.2019 у розмірі 85 512,45грн. та інфляційні втрати у розмірі 12882,21 грн. за період грудня 2018 року по липень 2018 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою розрахунку річних у розмірі 36% та втрат від інфляції встановлено, що позивачем допущено аналогічні помилки, що й при обчисленні пені та штрафу.
За розрахунком суду 36% річних за період з 04.12.2018 по 19.08.2019 на суму 320 449,5грн. складає 81859,48грн.
Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
За період з грудня 2018 року по липень 2019 року втрати від інфляції складають 12 331,90грн. (320 449,5грн.х103,8483124% (сукупний індекс інфляції за спірний період)).
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 541 545,96грн., з яких 334749,50грн. – основного боргу, 32044,95грн. – штраф 10%, 80560,13грн. – пеня, 81859,48грн. - 36% річних, 12331,9грн. – втрати від інфляції.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 8123,19грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" про стягнення 552 094,87 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 28/74, код ЄДРПОУ 40425976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк плюс" (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, ст. Червоний Шахтар, буд. 1, код ЄДРПОУ 30169090) заборгованість у розмірі 334 749 (триста тридцять чотири тисячі сімсот сорок дев`ять) грн. 50 коп., штраф 10% у розмірі 32 044 (тридцять дві тисячі сорок чотири) грн. 95 коп., пеня у розмірі 80 560 (вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 13 коп., 36 % річних у розмірі 81 859 (вісімдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 331 (дванадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 90 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 8 123 (вісім тисяч сто двадцять три) грн. 19 коп., про що видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.12.2019
Суддя Н.М. Євстигнеєва
