ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р.

Справа № 640/11819/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2019 (суддя Божко Валентина Вікторівна, вул. Вентинівська, 7Б, Харків, 61168) по справі № 640/11819/19

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулася з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просила скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0858/80700/19 від 30.05.2019р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 15021,84 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2019 року - позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Харківської митниці ДФС про порушення митних правил №0858/80700/19 від 30.05.2019 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15021,84 грн. та справу про адміністративне правопорушення закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Харківська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дії позивача містять ознаки порушення митних правил, визначених ст. 485 Митного Кодексу України, у зв`язку з чим, позивача обґрунтовано піддано адміністративному стягненню.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували у повному обсязі, просили відмовити в її задоволенні скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з`явилися в судове засідання, , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2019 року до СМО міжнародних відправлень експрес-відправлень митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення, була подана митна декларація типу «ІМ40АА» №UA807220/2019/000691 з описом, згідно графи 31 митної декларації: «Органічні хімічні сполуки, аміносполуки, до складу яких входять кисневмісні функціональні групи: - Сальбутамолу сульфат (Salbutamol sulfate) - 2 кг. Порошок кристалічний (субстанція). Активні речовини: сальбутамолу сульфат від 98,0% до 101,0%, у перерахуванні на суху речовину. Номер CAS: 51022-70-9. Відповідно до сертифікату аналізу №083/19. Серія: SALM 118. Дата виготовлення: 30.09.2018. Термін придатності: 30.09.2023. Для фармацевтичного застосування. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: "Lusochimica S.p.A". Країна виробництва: IT (Італія).», вагою брутто 3,59 кг., вагою нетто 2кг., загальною вартістю 2100,00 EUR. Код товару згідно УКТ ЗЕД «29225000090», ставка ввізного мита 0%, ставка ПДВ - 7%.

При митному оформленні товару Сальбутамолу сульфат, застосовано вимоги пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині надання пільг по сплаті ПДВ, п. "ц" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та п. 13 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України (далі - МК України) в частині надання пільг по сплаті ввізного мита при ввезені на митну територію України лікарського засобу, який зареєстровано в Державному реєстрі лікарських засобів України (реєстраційне посвідчення №UA/15189/01/01, термін дії з 21.06.2016 по 21.06.2021).

01.04.2019 року Харківською митницею ДФС відділом митно-тарифного регулювання було внесено запис, що «102 преференцію по миту не підтверджено в зв`язку з невідповідністю назви препарату з назвою в ПКМУ №1568 від 17.11.2004». В поданих документах до митного оформлення значиться сальбутамол сульфат (Salbutamol sulfate), а згідно ПКМУ №1568 від 17.11.2004 - сальбутамол (Salbutamol).

04.04.2019 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС Молочко К.В. був складений протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України №858/80700/2019.

30.05.2019 року заступником начальника Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П., прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0858/80700/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 15021,84 грн.

Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернулася із вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, під час розгляду справи про порушення митних правил Харківською митницею ДФС не доведено на підставі яких доказів посадова особа дійшла висновку про невідповідність назви лікарського засобу Сальбутамолу сульфат назві зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України №1568 від 17.11.2004 року.

Зокрема, в зазначеній вище постанові, не наведено перелік «торгівельних назв» лікарських засобів, при цьому наведено перелік «міжнародних непатентованих найменувань».

Крім того, Харківською митницею ДФС підтверджено код товару згідно УКТ ЗЕД заявлений ОСОБА_1 «29225000090», зазначений в графі 33 митної декларації №UA807220/2019/000691, який також збігається з кодом згідно УКТ ЗЕД визначений в переліку лікарських засобів наведеного в ПКМУ №1568 від 17.11.2004.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи Харківської митниці ДФС щодо зазначення неправдивих відомостей, щодо товару « Сальбутамолу сульфат» в митні декларацій, не підтвердженні доказами, а доводи про невідповідність назви базуються на припущеннях.

Між тим, суд першої інстанції не звернув увагу, на те, що відповідно до переліку фармацевтичної продукції та сполук, що використовується для її виготовлення., які не виробляються в Україні та які відповідно до п.13 ч.1 ст. 282 МК України звільняються від обкладання ввізним митом у разі ввезення їх на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 "Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні" від обкладення ввізного мита звільняються: код товару згідно УКТЗЕТ 2922500090, найменування фармацевтичних субстанції - "сальбутамол", хімічна або непатентована назва англійською мовою - Salbutamol.

Одночасно, сполука як "сульфат сальбутамолу" (Salbutamol sulphate) у зазначеному переліку № 1568 відсутня. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до міжнародної класифікації хімічних сполук CAS (унікальний числовий ідентифікатор хімічних сполук внесених до реєстру Chemical Abstracts Servise). "Сальбутамол" та "сульфат сальбутамолу" мають різні номери CAS (реєстраційний номер хімічних сполук служби реферування відповідних (релевантних) пеблікацій з хімії):

-салбутамол (Salbutamol) - т18559-94-9;

-"сульфат сальбутамолу" (Salbutamol sulphate) -51022-70-9.

Отже вказані фармацевтичні субстанції є різними хімічними сполуками, а тому висновки суду першої інстанції про безпідставність доводів митного органу щодо невідповідності назви салбутамолу (Salbutamol) - "сульфат сальбутамолу" (Salbutamol sulphate) базуються лише на припущеннях є помилковими.

Водночас, колегія суддів вважає, що правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил згідно ст.485 МК України є відсутніми, при цьому враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто до товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Колегія суддів зазначає, що віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст. 264 Митного кодексу встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст. 53 Митного кодексу України.

Підставою винесення Харківською митницею ДФС оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил стали висновки щодо вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зазначені дії позивача Харківською митницею ДФС кваліфіковані за ст. 485 Митного кодексу України.

Так, судовим розглядом встановлено, що при поданні митної декларації №UA807220/2019/000691 до Харківської митниці ДФС, в обґрунтування заявленої преференції зі сплати ввізного мита: 102 - фармацевтична продукція, сполуки що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами , віднесеними до груп 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України Закутньою Т.І. було надано пакет супровідних документів, зазначені в графі 44 митної декларації: за кодом «0271» - пакувальний лист 520-1213866-SHELU-AF від 20.03.19; за кодом «0380» - рахунок фактура 520-3263444-SHELU-AF від 20.03.19; за кодом «0861» - сертифікат про походження товару №10181 від 20.03.19; за кодом «2751» - номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення №33-8053-5001 від 20.03.19; за кодом «3001» - банківський платіжний документ №103 від 15.03.19; за кодом «4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару MS-2018/8 від 20.08.18; за кодом «4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору, Спеціфікація №2 від 22.01.19; за кодом «4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору, Додаткова угода №1 від 02.01.19; за кодом «4207» - договір про надання послуг митного брокера №56-Д; за кодом «9000» - сертифікат аналізу №083/19 від 07.02.19; за кодом «9904» - відомості про включення товарів до Державного реєстру лікарських засобів, реєстраційне посвідчення №UA/15189/01/01.

Опис товару Сальбутамолу сульфат, який ОСОБА_1 вказала у графі 31 декларації, містився у товаросупровідних документах, зокрема у рахунку фактурі 520-3263444 -SHELU-AF від 20.03.19, сертифікаті про походження товару №10181 від 20.03.19, реєстраційному посвідченні №UA/15189/01/01, що також надавався до митного органу.

Таким чином, у ході судового розгляду встановлено, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так для підтвердження заявленої митної вартості. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар).

Колегія суддів зазначає, що сам факт неправильного визначення назви препарату "сульфат сальбутамолу" з назвою наведеною в Постанові Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 "Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в України" "сульфат сальбутамолу" на момент здійснення декларування товару за ЕМД №UA807220/2019/000691 не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 Митного Кодексу України. Саме по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно зі статтею 485 Митного кодексу України у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Окремо слід зауважити, що 05.04.2019 позивач подав нову декларацію UA807220/2019/000742, згідно з якою преференцію по сплаті миттних платежів за кодом 102 ним заявлено не було. Митна декларацію була прийнята посадовою особою ДФС, здійснено сплату всіх митних платежів за даною МД і даний товар був розмитнений і випущений у вільний обіг. Ця обставина підтверджує відсутність умислу у діях позивача уникнути сплати митних платежів, оскільки позивачем своєчасно та без зволікань усунуто виявлені митним органом недоліки в наданій для розмитнення товару інформації.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року у справі № 334/1738/16-а (2-а/334/124/16) (адміністративне провадження №К/9901/11461/18) та від 13.12.2018 року у справі № 759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/18).

Відповідно до ст. 489 Митного Кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У той же час, ч. 1 ст. 531 Митного Кодексу України визначені підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, зокрема, п. 1 - відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Таким чином, відповідачем не доведено вину позивача у порушенні митних правил та не підтверджено те, що дії позивача були спрямовані на внесення неправдивих відомостей до митної декларації від 01.04.2019 року №UA807220/2019/000691, метою яких є неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, з огляду на що оскаржувана постанова Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 30.05.2019 року № №0858/80700/19 є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак із помилковим застосуванням норм права.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст.317 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм права, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині підстав та мотивів задоволення адміністративного позову.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС - задовольнити частково

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2019 по справі № 640/11819/19 змінити в частині підстав та мотивів задоволення адміністративного позову.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2019 по справі 640/11819/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.В. Катунов

Судді

І.М. Ральченко Г.Є. Бершов