ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
Львів
№ 857/10012/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю представника позивача Новосельського М.Я.,
за участю представника відповідача Стефанів І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, прийняте суддею Чепенюк О.В. о 13 годині 04 хвилині у місті Тернополі, повний текст складений 19.08.2019 року у справі за позовом Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування окремих пунктів вимоги,-
встановив:
Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (надалі - відповідач) про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 02.05.2019 року №13-19-04-13/2701-2019 щодо усунення виявлених порушень (далі - Вимоги від 02.05.2019 року).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд провівши аналіз обставин даної справи та аналіз законодавства, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для встановлення тарифікаційною комісією лікарям - психіатрам, які працюють у складі психіатричної бригади швидкої медичної допомоги Центру - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 13 розряду як лікарям вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «Психіатрія», оскільки законодавством не передбачено обов`язкової наявності у таких лікарів первинної спеціалізації за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».
З приводу надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60 % ОСОБА_4 , то остання до переведення на посаду заступника директора - головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення працювала на посаді лікаря виїзної бригади більше 7 років, на час її роботи на посаді заступника директора - головного лікаря за нею зберігалося право на надбавку, а тому, перевівшись на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, за нею в силу положень п.4.1.3 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці, зберігається безперервний стаж, який дає право на отримання зазначеної надбавки.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом не враховано, що при складанні Тарифікаційних списків лікарям - психіатрам виїзної бригади швидкої медичної допомоги, посадові оклади встановлено трьом лікарям за 13-тарифним розрядом замість 10, чим порушено вимоги законодавства та переплата заробітної плати склала 195531,30 грн. та зайво перераховано ЄСВ на суму 16444, 18 грн., чим Центру завдано матеріальної шкоди в розмірі 211975, 48 грн.
Що стосується надбавки 60 %, то таку Смоляк отримувала, але після переведення її з 01.06.2015 року на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, Центр мав би припинити таку надбавку згідно п.п.12 п.4.1.1 глави 4 розділу 4 Умов оплати праці, що привело до переплати заробітної плати в сумі 83827,55 грн. та зайво перерахованого ЄСВ на суму 19769, 96 грн., чим Центру завдано шкоду на суму 103597,50 грн.
Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у своєму відзиві наводить аргументацію, аналогічну мотивації судового рішення.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що в період з 01.03.2019 року по 22.03.2019 року відповідно до пункту 6.2.2.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року, на підставі направлень на проведення ревізії № 81-83 від 28.02.2019 року, виданих Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, фінансовими інспекторами проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за період з 01.01.2015 року по 31.01.2019 року. За результатами проведеної ревізії 29.03.2019 року складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру за період з 01.01.2015 року по 31.01.2019 року № 04-22/1 (а.с.30-49).
Серед іншого, у пункті 2.1 «Видатки на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату» вказаного акта ревізії зазначено про два порушення, вимоги про усунення яких є предметом оскарження у цій справі:
1) в порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці та пункту 101 розділу III «лікарі-спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385, трьом лікарям - психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, а не за 10-ими тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на загальну суму 211 975,48 грн;
2) у порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру на загальну суму 103 597, 50 грн.
Акт ревізії від 29.03.2019 року № 04-22/1 був підписаний директором-головним лікарем Центру із запереченнями щодо вказаних вище порушень (а.с.49 зворот).
З метою повного усунення виявлених порушень законодавства, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939, підпункту 16 пункту 6, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43, пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, Центру пред`явлені вимоги щодо усунення виявлених порушень від 02.05.2019 року № 13-19-04-13/2701-2019 (а.с.13-15).
Вказані вище порушення були відображені у оскаржуваних пунктах 1, 2 Вимоги від 02.05.2019 року, а також зазначено спосіб їх усунення.
Так, пунктом 1 Вимоги від 02.05.2019 року встановлено, що в порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці та пункту 101 розділу III «лікарі-спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 року № 385, трьом лікарям - психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, а не за 10-ими тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру на загальну суму 211975,48 гривень.
Виходячи зі змісту наведеного порушення, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ставить Центру вимогу забезпечити відшкодування на користь Центру шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 195 531,30 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 16 444,18 грн відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.
Пунктом 2 Вимоги від 02.05.2019 року встановлено, що в порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на загальну суму 103 597, 50 грн.
Виходячи зі змісту наведеного порушення, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ставить Центру вимогу забезпечити відшкодування на користь Центру шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 83 827,54 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 19 769,96 грн відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 цього Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм, неодноразово дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
За таких обставин у останнього наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.
В оскаржуваній вимозі вказано на допущені Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф порушення, у результаті яких заподіяна шкода, зазначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.
Звертаючись до суду з позовом, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф фактично не погодився із висновками акта ревізії щодо допущених ним порушень та, як наслідок, з вимогою про відшкодування шкоди.
Водночас, шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16, постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року у справі №826/14258/18.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у цій справі, що доводи позивача щодо суті порушень можуть бути перевірені в межах предмета доказування. Предмет вимоги контролюючого органу до підконтрольної установи не може співпадати з предметом позову до суду до цієї особи.
Таким чином, відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржувана вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата - підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи. За невиконання такої вимоги не може наступати і відповідальність, зокрема і та, про яку зазначено в оскаржуваній вимозі.
У зв`язку з цим звернення Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з позовом про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 вимоги від 02.05.2019 року №13-19-04-13/2701-2019, яка за своїм змістом спрямована на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, а відтак такий позов не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області задовольнити.
Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 500/1164/19 та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування окремих пунктів вимоги - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
І. М. Обрізко
судді
Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення складено 26.11.2019 року.
