ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1164/19

13 серпня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Новосельського З.М. ,

представників відповідача Косовського В.Т., Мартинович С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - позивач, Центр) звернувся до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2019 (а.с.162-163), просить визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 02.05.2019 №13-19-04-13/2701-2019 щодо усунення виявлених порушень (далі - Вимоги від 02.05.2019).

Позов обґрунтовано тим, що працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру за період з 01.01.2015 по 31.01.2019. Ревізією встановлено ряд порушень та недоліків, що відображено в акті від 29.03.2019 №04-22/1, з метою повного усунення яких відповідачем до Центру пред`явлено вимоги щодо усунення виявлених порушень від 02.05.2019.

Згідно з пунктом 1 Вимоги від 02.05.2019 встановлено, що в порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі - Умови оплати праці), та пункту 101 розділу III «лікарі-спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385, трьом лікарям - психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, а не за 10-ими тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 211 975,48 гривень.

Пунктом 2 Вимоги від 02.05.2019 константовано, що в порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 103 597, 50 грн.

Із вказаними пунктами Вимоги від 02.05.2019 року Центр не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Виключно у компетенції лікаря - психіатра або комісії лікарів - психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, а отже, бригади лікарів з медицини невідкладних станів не можуть давати висновки про діагноз психічного захворювання, чим і визначена необхідність утворення психіатричної бригади у складі Центру. Так, у Центрі створено спеціалізовану лікарську бригаду за спеціальністю «Психіатрія», лікарі - психіатри, які входять до складу лікарської спеціалізованої бригади, мають вищу категорію за спеціальністю «Психіатрія». З огляду на це, тарифікаційна комісія мала підстави для встановлення лікарям психіатричної бригади ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , саме 13 тарифного розряду, а не 10 тарифного розряду, на що вказує відповідач у пункті 1 Вимоги від 02.05.2019.

Щодо обставин, викладених у пункті 2 Вимоги від 02.05.2019, то позивач зазначає, що до переведення на посаду заступника директора - головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення Центру ОСОБА_4 працювала на посаді лікаря виїзної бригади більше 7 років. Відповідно до підпункту 12 глави 4.1. розділу 4 Умов оплати праці за нею зберігалася надбавка за тривалість безперервної роботи. По 31.12.2015 ОСОБА_4 безперервно працювала на посаді лікаря виїзної бригади по сумісництву. Тому, при переведенні з 01.06.2015 на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги виїзними бригадами, до стажу для встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи тарифікаційною комісією їй було зараховано безперервний загальний стаж на роботі (посаді) лікаря виїзної бригади та на посаді лікаря виїзної бригади по сумісництву відповідно підпункту 13 глави 4.1. розділу 4 Умов оплати праці (надбавка за тривалість безперервної роботи нараховується кожного місяця за основною посадою та стаж роботи на посаді старшого лікаря).

Відповідно до підпункту 4.1.3 розділу 4 Умов оплати праці, яким обумовлено, що до стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, взаємно зараховується час роботи в закладах та на посадах, які перелічені в пункті 4.1.1 розділу 4 Умов оплати праці, у ОСОБА_4 безперервний стаж роботи як на виїзній бригаді так і загальний стаж роботи на різних посадах в Центрі склав більше 7 років, що дало підстави тарифікаційній комісії для встановлення старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 надбавки в розмірі 60 % за загальний безперервний стаж роботи в Центрі більше 7 років. Враховуючи вказане вище, позивач вказує на безпідставність пункту 2 Вимоги відповідача від 02.05.2019.

У зв`язку із вказаними вище обставинами та незгодою із пунктами 1, 2 Вимоги від 02.05.2019 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

27.06.2019 до суду від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області надійшов відзив на позов (а.с.53-58). Відповідач у відзиві на позов його заперечує, посилаючись на те, що за наслідками проведеної ревізії Центру за період з 01.01.2015 по 31.01.2019 виявлено, що трьом лікарям, які працюють в складі бригад швидкої медичної допомоги Центру, присвоєно (підтверджено) вищі кваліфікаційні категорії зі спеціальності «Психіатрія», однак у них відсутні кваліфікаційні категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів», що не дає права на встановлення їм посадових окладів за 13-ими тарифними розрядами.

Проте при складанні Тарифікаційних списків лікарям-психіатрам виїзної бригади швидкої медичної допомоги (при наявності вищої кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Психіатрія» та відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів») посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, замість за 10-ими тарифними розрядами, чим порушено підпункт 3 пункту 2.2.5 та підпункт 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці та пункту 101 розділу III «Лікарі- спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №893/7181. Спосіб усунення вказаного порушення вказано у пункті 1 Вимоги від 02.05.2019.

З наведених вище підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

19.07.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.102-108), у яких вказано, що відповідно до Закону України від 05.07.2012 «Про екстрену медичну допомогу» в Україні проводиться реформа системи екстреної медичної допомоги. До реформи на бригадах швидкої медичної допомоги працювали лікарі за спеціальністю «Лікар станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги».

У зв`язку з проведенням реформи системи екстреної медичної допомоги, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.11.2014 № 1361 «Про затвердження змін до Національного класифікатора України ДК 003:2010» було змінено вищевказану спеціальність на «Лікар з медицини невідкладних станів».

Наказ МОЗ № 1115 від 14.12.2010 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 29.08.2008 №500» передбачав залишення до 01.01.2013 в структурі станцій швидкої медичної допомоги функціонуючі, на час видання цього наказу, спеціалізовані бригади швидкої медичної допомоги та атестаційним комісіям до 01.01.2013 встановлював провести позачергову атестацію лікарів, які пройшли первинну спеціалізацію за спеціальністю «Медицина невідкладних станів», мають сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності та зараховані на посади лікарів станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги, на кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» аналогічну кваліфікаційним категоріям, які вони мають за спеціальностями «Анестезіологія», «Кардіологія», «Неврологія», «Педіатрія», без проходження передатестаційного циклу та без запрошення на засідання комісії.

Враховуючи викладене, позивач вказує на те, що законодавством не передбачено вимоги до лікарів за спеціальністю «Психіатрія» обов`язкової наявності первинної спеціалізації за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

Введення бригад лікарів з медицини невідкладних станів в систему екстреної швидкої медичної допомоги не забороняло керівникам Центрів у своєму складі мати спеціалізовані бригади. Так, пунктом 10 Типового положення про бригаду екстреної медичної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1114 передбачено, що у разі потреби керівники Центрів у своєму складі можуть утворювати з числа лікарських бригад спеціалізовані лікарські бригади за спеціалізацією психіатрія, кардіологія, неврологія, педіатрія тощо.

Така бригада з трьох лікарів - психіатрів була утворена у складі Центру. Підстав для встановлення цим лікарям посадових окладів за 10-им тарифним розрядом як бригаді за спеціалізацією «Медицина невідкладних станів», при тому що це лікарі за спеціальністю «Психіатрія», не було.

Щодо обставин, викладених у пункті 2 Вимоги від 02.05.2019, то представник позивача надав пояснення аналогічні тим, що й в позовній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

12.08.2019 представником відповідача подано до суду пояснення на спростування доводів позивача по пункту 2 Вимоги від 02.02.2019 (а.с.164-165). У таких поясненнях вказано, що заступник директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення Центру ОСОБА_4. згідно наказу від 02.06.2015 №42 з 01.06.2015 переведена на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, на якій працює по даний час.

До переведення на посаду заступника директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення Центру вона працювала лікарем в складі виїзної бригади швидкої допомоги більше 7 років, що дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60% і зберігається при переведенні її на посаду заступника із числа лікарів.

Однак після переведення її з 01.06.2015 на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, Центром продовжувалося нарахування і виплата даної надбавки у розмірі 60% на яку вона, на думку представника відповідача, не мала права виходячи з положень Умов оплати праці.

Враховуючи вказане, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві, та додаткових поясненнях.

У судових засіданнях представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

У період з 01.03.2019 по 22.03.2019 відповідно до пункту 6.2.2.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року, на підставі направлень на проведення ревізії № 81-83 від 28.02.2019, виданих Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, фінансовими інспекторами проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за період з 01.01.2015 по 31.01.2019. За результатами проведеної ревізії 29.03.2019 складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру за період з 01.01.2015 по 31.01.2019 № 04-22/1 (а.с.30-49).

Серед іншого, у пункті 2.1 «Видатки на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату» вказаного акта ревізії зазначено, про два порушення, вимоги про усунення яких є предметом оскарження у цій справі:

1) в порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці та пункту 101 розділу III «лікарі-спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385, трьом лікарям - психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, а не за 10-ими тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на загальну суму 211 975,48 грн;

2) у порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру на загальну суму 103 597, 50 грн.

Акт ревізії від 29.03.2019 № 04-22/1 був підписаний директором-головним лікарем Центру із запереченнями щодо вказаних вище порушень (а.с.49 зворот).

З метою повного усунення виявлених порушень законодавства, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939, підпункту 16 пункту 6, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Центру пред`явлені вимоги щодо усунення виявлених порушень від 02.05.2019 № 13-19-04-13/2701-2019 (а.с.13-15).

Вказані вище порушення були відображені у оскаржуваних пунктах 1, 2 Вимоги від 02.05.2019, а також зазначено спосіб їх усунення.

Так, пунктом 1 Вимоги від 02.05.2019 встановлено, що в порушення підпункту 3 пункту 2.2.5 та підпункту 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці та пункту 101 розділу III «лікарі-спеціалісти» Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385, трьом лікарям - психіатрам при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадові оклади встановлено за 13-ими тарифними розрядами, а не за 10-ими тарифними розрядами, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру на загальну суму 211975,48 гривень.

Виходячи зі змісту наведеного порушення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ставить Центру вимогу забезпечити відшкодування на користь Центру шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 195 531,30 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 16 444,18 грн відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 2 Вимоги від 02.05.2019 року встановлено, що в порушення підпункту 12 пункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги проводилося нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, що призвело до переплат заробітної плати та зайвої сплати єдиного соціального внеску, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на загальну суму 103 597, 50 грн.

Виходячи зі змісту наведеного порушення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ставить Центру вимогу забезпечити відшкодування на користь Центру шкоди (збитків), заподіяної проведенням зайвого нарахування заробітної плати на суму 83 827,54 грн та зайво сплаченого єдиного соціального внеску на суму 19 769,96 грн відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Не погодившись із пунктами 1 та 2 Вимоги від 02.05.2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувані пункти Вимоги від 02.05.2019 відповідачем прийняті у відповідності до зазначених вище умов.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Предметом розгляду у цій справі є перевірка юридичної та фактичної обґрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваних пунктів 1, 2 Вимоги від 02.05.2019.

Щодо перевиплати заробітної плати трьом лікарям - психіатрам через встановлення їм при відсутності кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності «Медицина невідкладних станів» посадових окладів за 13-ими, а не 10-ими тарифними розрядами (пункт 1 Вимоги), то судом встановлено наступне.

Засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги визначає Закон України від 05.07.2012 року «Про екстрену медичну допомогу».

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання екстреної медичної допомоги; забезпечує нормативно-правове регулювання діяльності системи екстреної медичної допомоги та надання екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону; визначає єдині вимоги та критерії до закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги та їх структурних одиниць, а також до закладів охорони здоров`я, які можуть бути залучені до надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, здійснює контроль за їх дотриманням; затверджує примірні штатні розклади і табелі оснащення закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги та їх структурних одиниць; визначає єдині кваліфікаційні вимоги до медичних та інших працівників закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги та їх структурних одиниць.

Частинами першою-четвертою статті 7 Закону України ««Про екстрену медичну допомогу» передбачено, що Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров`я, основне завдання якого - забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до цього Закону. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах казначейства і банках, печатку та бланк із своїм найменуванням. Типове положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф затверджується Кабінетом Міністрів України. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф забезпечує: прийняття викликів екстреної медичної допомоги; формування, оброблення та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги; координацію дій бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та закладів охорони здоров`я щодо надання екстреної медичної допомоги; взаємодію з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами, підприємствами, установами та організаціями; надання виїзної консультативної медичної допомоги; ведення статистичного обліку та звітності; розрахунок необхідної кількості та планування місцезнаходження пунктів постійного і тимчасового базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги для своєчасного надання населенню екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону, внесення на розгляд органу, уповноваженого управляти центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відповідних пропозицій; залучення у разі потреби закладів охорони здоров`я, які не входять до системи екстреної медичної допомоги, та їх працівників і технічних ресурсів до надання медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» передбачено, що кваліфікаційні та інші вимоги до медичних та інших працівників системи екстреної медичної допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 2 Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1116, Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, іншими нормативно-правовими актами і статутом, розробленим на підставі цього Типового положення.

У зв`язку з проведенням реформи системи екстреної медичної допомоги, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.11.2014 року № 1361 «Про затвердження змін до Національного класифікатора України ДК 003:2010» з 01.03.2015 було змінено спеціальність «Лікар станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги», за якою працювали лікарі на бригадах швидкої медичної допомоги до введення в дію Закону України «Про екстрену медичну допомогу», на «Лікар з медицини невідкладних станів».

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1115 від 14.12.2010 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 29.08.2008 № 500» передбачалося залишення до 01.01.2013 в структурі станцій швидкої медичної допомоги функціонуючі, на час видання цього наказу, спеціалізовані бригади швидкої медичної допомоги та проведення атестаційними комісіями до 01.01.2013 позачергової атестації лікарів, які пройшли первинну спеціалізацію за спеціальністю «Медицина невідкладних станів», мають сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності та зараховані на посади лікарів станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги, на кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» аналогічну кваліфікаційним категоріям, які вони мають за спеціальностями «Анестезіологія», «Кардіологія», «Неврологія», «Педіатрія», без проходження передатестаційного циклу та без запрошення на засідання комісії.

Позачерговій атестації підлягають лікарі, в яких не прострочений термін дії категорії з вищезазначених спеціальностей і категорія за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» присвоюється на термін дії категорії з названих спеціальностей (а.с.117).

Також, наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117 затверджено «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров`я», в пункті 53 «Лікар - психіатр» зазначено, що серед завдань та обов`язків лікаря - психіатра є надання хворим швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Разом з тим, кваліфікаційними вимогами до даної професії є повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Психіатрія». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря - спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності.

Пунктом 10 Типового положення про бригаду екстреної медичної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1114 передбачено, що у разі потреби керівники Центрів у своєму складі можуть утворювати з числа лікарських бригад спеціалізовані лікарські бригади за спеціалізацією психіатрія, кардіологія, неврологія, педіатрія тощо. Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що до складу лікарської бригади входять лікар, фельдшер, медична сестра, водій. Керівником бригади є лікар.

Частиною другою статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 передбачено, що виключно компетенцією лікаря - психіатра або комісії лікарів - психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

З пояснень представника позивача слідує, що у зв`язку тим, що бригади лікарів з медицини невідкладних станів не можуть давати висновки про діагноз психічного захворювання, що підтверджується положеннями статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу», виникла необхідність утворення психіатричної бригади.

Так, наказом від 18.03.2013 № 9/1 «Про спеціалізовану психіатричну бригаду», керуючись пунктом 10 Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 №1114 та Законом України «Про психіатричну допомогу», було створено спеціалізовану бригаду за спеціальністю «Психіатрія» та затверджено посадові інструкції для бригади за спеціальністю «Психіатрія» (а.с.136-137, 139-140, 142-143, 147).

Відповідно до Положення про спеціалізовану психіатричну бригаду, затвердженого в.о. директора - головного лікаря КЗТОР «ЦЕМД та МК» 18.07.2013, по структурі психіатрична бригада є лікарською бригадою; бригада працює у складі лікаря, двох фельдшерів (сестер медичних), водія, її очолює лікар зі спеціалізацією «Психіатрія» (пункти 1.3, 1.5).

Лікарі - психіатри ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працюють в складі психіатричної бригади швидкої медичної допомоги Центру та яким встановлено посадові оклади за 13-тими тарифними розрядами, що, на думку відповідача, є порушенням законодавства, пройшли атестацію в атестаційній комісії при ДОЗ Тернопільської облдержадміністрації та їм присвоєно (підтверджено) вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Психіатрія», що підтверджується копіями посвідчень № 29925 (а.с.141), №31247 (а.с.138), № 30182 (а.с.144).

Пунктом 2.2.5 глави 2.2 розділу 2 Умов оплати праці передбачено схеми тарифних розрядів посад лікарів. Так підпунктом 3 вказаного пункту передбачено, що посади лікарів інших спеціальностей вищої кваліфікаційної категорії відповідають 13 тарифному розряду, без категорії - 10 тарифному розряду.

Підпункт 5 пункту 2.4.1 глави 2.4 розділу 2 Умов оплати праці передбачає, що іншим медичним та фармацевтичним працівникам посадовий оклад установлюється з урахуванням кваліфікаційної категорії за умови їх роботи за тією спеціальністю, за якою присвоєно кваліфікаційну категорію.

Отже, враховуючи вказане вище, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для встановлення тарифікаційною комісією лікарям - психіатрам, які працюють у складі психіатричної бригади швидкої медичної допомоги Центру, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 13 тарифного розряду як лікарям вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «Психіатрія», оскільки законодавством не передбачено обов`язкової наявності у таких лікарів первинної спеціалізації за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

Суд враховує той факт, що штатним розписом Центру станом на 01.01.2015 передбачено посади лікарів-психіатрів станції (відділення) швидкої медичної та невідкладної допомоги (а.с. 59-61), а штатними розписами станом на 01.09.2015, 01.01.2016, 01.05.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 15.05.2018 - посади лікарів-психіатрів з медицини невідкладних станів (а.с.62-73). Разом з тим, суд зазначає, що посада лікаря-психіатра з медицини невідкладних станів не передбачає обов`язкової наявності у лікарів, які обіймають таку посаду, первинної спеціалізації за спеціальністю «Медицина невідкладних станів». У даному випадку, вказані лікарі-психіатри мають вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Психіатрія», за якою і продовжують працювати у складі психіатричної бригади швидкої медичної допомоги Центру.

Крім того, наказом № 77 від 06.05.2019 «Про приведення найменування посад у відповідність до Класифікатора професій» змінено у штатному розписі найменування посади «лікар - психіатр з медицини невідкладних станів» на «лікар - психіатр спеціалізованої бригади з надання медичної допомоги та перевезення психічно хворих», код КП 2221.2 (а.с. 134).

Відтак, пункт 1 Вимоги від 02.05.2019 є протиправним.

Щодо пункту 2 Вимоги від 02.05.2019, якою встановлено порушення нарахування і виплата надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60% ОСОБА_4 , то судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_4 з 08.05.2013 прийнята на роботу на посаду заступника директора-головного лікаря з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту населення у порядку переведення з посади заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи Тернопільського міського комунального закладу «Станція швидкої медичної допомоги», що підтверджується витягом з наказу № 47 від 08.05.2013 (а.с.111).

Наказом № 50 від 21.05.2013 ОСОБА_4 з 08.05.2013 дозволено додатково працювати на 0,25 тарифної ставки лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги Тернопільської станції Е(Ш)МД за сумісництвом, у вільний від основної роботи час (а.с.112).

Заступник директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення Центру ОСОБА_4 з 01.06.2015 переведена на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, що підтверджується витягом з наказу № 42 від 02.06.2015 (а.с.110), на якій працює по даний час.

Наказом № 103 від 03.06.2015 старшому лікарю з експертизи якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 з 01.06.2015 дозволено додатково працювати на 0,25 тарифної ставки лікаря з медицини невідкладних станів Тернопільської станції Е(Ш)МД, за сумісництвом, у вільний від основної роботи час (а.с.113).

Трудова діяльність ОСОБА_4 підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.114-116).

Як встановлено судом до переведення на посаду заступника директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення Центру ОСОБА_4 працювала лікарем в складі виїзної бригади швидкої допомоги більше 7 років, що давало їй право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи в розмірі 60%, яке зберіглося при переведенні її на посаду заступника із числа лікарів.

У даному випадку спірним є нарахування і виплата надбавки у розмірі 60% після переведення ОСОБА_4 з 01.06.2015 на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги Центру.

Надбавки за тривалість безперервної роботи встановлюються працівникам закладів охорони здоров`я відповідно до глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці.

Абзацом 6 підпункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці передбачено, що право на таку надбавку мають старші лікарі, лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад, водії та молодші медичні сестри бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад в розмірі до 60% посадового окладу у разі наявності стажу безперервної роботи понад 7 років.

Відповідно до підпунктів 12, 13 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці за лікарями бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги та відділень швидкої медичної допомоги у складі лікарень, які перейшли на посади головних лікарів, їх заступників з числа лікарів та керівників структурних підрозділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також за працівниками з числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, які перейшли на посади головного (старшого) фельдшера, фельдшера (медичної сестри) з інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги, зберігається надбавка за тривалість безперервної роботи у розмірах, що відповідають стажу роботи у бригадах екстреної (швидкої) медичної допомоги. Надбавки за тривалість безперервної роботи нараховуються кожного місяця за основною посадою, при роботі за сумісництвом.

Абзацом 1 підпункту 4.1.3 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці передбачено, що до стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, взаємно зараховується час роботи в закладах та на посадах, які перелічені в пункті 4.1.1, крім роботи в протилепрозних, протичумних закладах та підрозділах з боротьби з особливо небезпечними інфекціями.

Представник відповідача наполягав на тому, що з 01.06.2015 року ОСОБА_4 втратила право на таку надбавку, оскільки відсутній безперервний стаж роботи на посадах, визначених абзацом 6 підпункту 4.1.1 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці. Такі пояснює суд оцінює критично, оскільки до переведення на посаду заступника директора-головного лікаря з оперативної роботи медицини катастроф та цивільного захисту населення ОСОБА_4 працювала на посаді лікаря виїзної бригади більше 7 років, на час її роботи на посаді заступника директора-головного-лікаря за нею зберігалося право на надбавку відповідно до підпункту 12 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці, а тому перевівшись на посаду старшого лікаря з експертизи якості надання медичної допомоги, за нею в силу положень пункт 4.1.3 глави 4.1 розділу 4 Умов оплати праці зберігається безперервний стаж який дає право на отримання надбавки в розмірі 60 відсотків.

Отож, пункт 2 Вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 02.05.2019 є протиправним.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних пунктів Вимоги від 02.05.2019.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. Виходячи з повноважень суду, передбачених частиною другою статті 245 КАС України, задовольняючи позов, суд приймає рішення про визнання протиправними та скасування оскаржуваних пунктів 1 та 2 Вимоги від 02.05.2019.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн, що підтверджуються квитанцією № 493 від 29.05.2019 (а.с.4). При цьому витрати у розмірі 79,00 грн - плата за поштове відправлення позову та плата за канцтовари, не підлягають до відшкодування, оскільки підстави для їх стягнення відсутні, такі витрати документально не підтвердженні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 02 травня 2019 року №13-19-04-13/2701-2019 щодо усунення виявлених порушень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на користь Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (вулиця Рєпіна, 11, місто Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код юридичної особи 14054198).

Відповідач: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (вулиця М.Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46021, ідентифікаційний код юридичної особи Західного офісу Держаудитслужби 40479801).

Повний текст рішення складено та підписано 19 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.