ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
№ 857/9466/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді -доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №460/37/19 (суддя Щербаков В.В., рішення ухвалено о 17/40 год, м.Рівне, повний текст складено 11 червня 2019 року) за його позовом до Рівненської районної державної адміністрації та Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування запису, визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рівненської районної державної адміністрації (далі - РДА) та Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Головне управління) в якому просив:
визнати протиправною дію/запис РДА в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі - ЄДР), зроблену 27.11.2012 щодо включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП) та скасувати запис в ЄДР, зроблений 27.11.2012 щодо включення відомостей про ФОП;
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-16234-17 (далі - Вимога).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В доводах апеляційної скарги з посиланням на норми матеріального права вказує, що ще в 2001 році припинив підприємницьку діяльність і по даний час не являється суб`єктом підприємницької діяльності. Водночас, після отримання Вимоги звертався до Головного управління, де йому в усній формі повідомили, що борг по сплаті єдиного соціального внеску було нараховано, оскільки з 27.11.2012 відомості про нього як про ФОП внесені до ЄДР, а тому, на їх думку він як зареєстрований підприємець зобов`язаний був сплачувати єдиний соціальний внесок. Разом з тим, апелянт, зазначає, в 2012 році до ЄДР були безпідставно внесені відомості про ОСОБА_1 , як діючого підприємця, які не відповідали дійсності. Зокрема реєстратором не було внесено до ЄДР відомості, що позивач в 2001 році припинив підприємницьку діяльність, так як виїжджав на постійне місце проживання до Російської Федерації (далі - РФ) і лише в 2012 році повернувся в Україну. Позивач зазначає, що відомості про нього в 2012 році до ЄДР були внесені не на підставі його особистого волевиявлення. Крім того, вказує, що Головне управління маючи усі підстави, володіючи інформацією щодо неподання ним протягом одного року податкових декларацій, документів податкової звітності зобов`язаний був звернутися до суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності ФОП що не було здійснено.
РДА у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Розгляд справи проводити у відсутності її представника.
Головне управління відзиву на апеляційну скаргу не подало, в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, а тому відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належним чином повідомлених сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що подання заяви про припинення підприємницької діяльності в період 2001 року було недостатньо, оскільки законодавчо встановлено вчинення інших дій на остаточне припинення цієї діяльності. Доказів подання повного пакету документів для скасування реєстрації підприємницької діяльності позивачем не надано. Крім того, встановлено, що відповідно до витягу з ЄДР лише 06.12.2018 внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 , зареєстрований як ФОП РДА 12.10.1998, з 23.03.1999 взятий на облік Рівненською об`єднаною державною податковою інспекцією, як платник єдиного внеску. 06.12.2018 до ЄДР внесено запис 26020060003012471 про припинення підприємницької діяльності ФОП.
Проте, позивач зазначає, що у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до РФ у 2001 році припинив підприємницьку діяльність.
Згідно з інформацією наданою Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області Філонюк М.П. 03.06.2012 звернувся із заявою про повернення на постійне проживання в Україну та 11.08.2012 Рівненським МВ УДМС України в Рівненській області йому видано паспорт громадянина України.
09.11.2018 Головним управлінням сформовано та направлено позивачу Вимогу з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54грн (а.с.8).
Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 15.05.2003 (далі - Закон №755-IV), який набрав чинності 01.07.2004.
Із введенням в дію Закону №755-IV було створено та розпочато формування ЄДР.
Статтею 1 Закону №755-IV встановлено, що ЄДР - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до частини першої статті 17 зазначеного вище Закону (в редакції, станом на 26.11.2012) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно із пунктом 2 «Прикінцевих положень» Закону №755-IV (в редакції від 15.05.2003) державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Під час заміни свідоцтва про державну реєстрацію відомості про таких осіб включалися до ЄДР.
Верховною Радою України 01.07.2010 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання" (далі - Закон №2390-VI).
Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2390-VI цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто з березня 2011 року.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР.
Згідно із «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №2390-VI після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР. У відповідності до «Прикінцевих та перехідними положень» Закону №2390-VI після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року і не включених до ЄДР вносяться з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року вважаються недійсними.
Інформацію про ОСОБА_1 , як фізичну особу-підприємця, було включено до ЄДР 26.11.2012, на підставі відомостей, отриманих від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Зазначений запис внесено до ЄДР на підставі наказу Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 12.04.2012 №575/5.
Інформація про подання ФОП заяви на державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності в ЄДР відсутня.
Позивач зазначає, що у 2001 році припинив підприємницьку діяльність, подавши відповідну заяву до органу реєстрації. Однак, докази подання такої заяви та зняття з реєстраційного та податкового обліку позивача в матеріалах справи відсутні.
Крім того, загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України у 2001 визначалися Законом України «Про підприємництво».
Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що діяльність підприємця припиняється: з власної ініціативи підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України; у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.
У 2001 році порядок державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстраціїсуб`єктів підприємницької діяльності визначався «Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 37-39 вказаного Положення скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.
Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.
Реєстраційна справа суб`єкта підприємницької діяльності, державну реєстрацію якого скасовано, передається органом державної реєстрації до місцевої державної архівної установи в установленому порядку.
Зняття з обліку фізичної особи-підприємця як платника податків здійснюється відповідно до «Порядку обліку платників податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80 (зареєстровано у МЮУ 16.03.1998 за №172/2612; далі - Порядок).
Відповідно до даного Порядку умовою припинення підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців є зняття з податкового обліку та закриття банківських рахунків. Процедура зняття з податкового обліку ініціюється шляхом подання податковому органу заяви за формою 8-ОПП разом з одночасним поверненням свідоцтв, патентів, виданих податковим органом. Одержавши заяву за формою 8-ОПП, податковий орган перевіряє стан розрахунків платника податків з бюджетом, у тому числі шляхом проведення документальної перевірки. У разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами податковий орган знімає підприємця з обліку та складає довідку за формою 12-ОПП, дані про видачу якої фіксуються в журналі за формою №6-ОПП, а відмітки про її видачу, дата видачі та номер запису у журналі заносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру фізичних осіб.
Довідка податкового органу за формою 12-ОПП є доказом зняття платника податків з податкового обліку, що є частиною процедури припинення державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.
Доказів ініціювання позивачем процедури зняття з податкового обліку у встановлений законом спосіб та отримання ним відповідної довідки про зняття з податкового обліку на розгляд суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування запису від 27.11.2012 про включення відомостей про ФОП до ЄДР є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2464-VI).
Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 цього Закону №2464-VI).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI).
Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI).
Відповідно до Витягу з ЄДР до ЄДР внесено рішення ФОП про припинення підприємницької діяльності 06.12.2018.
Водночас, за змістом частини дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Зважаючи на те, що згідно з даними ЄДР діяльність позивача як ФОП, станом на час прийняття оскаржуваної Вимоги, не припинена, а отже і статусу платника єдиного внеску він не позбавлений, то ОСОБА_1 є платником єдиного внеску згідно із Законом №2464-VI та повинен був сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану та з 2017 року (набрання законної сили змін до Закону №2464-VI) навіть в разі відсутності доходу в сумі єдиного внеску не менше за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, Вимога є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для її скасування.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач
В. Я. Качмар
судді
А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.
