ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16135/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Могил С.К., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 (суддя Головіна К.І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 (головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд"

про стягнення 279 338, 73 грн.,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У листопаді 2018 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" (далі - ТОВ "УМТК", позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 279 338,73 грн.

2. Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору закупівлі №1704000345/016/1 від 21.04.2017 в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

3. Заперечуючи проти позову відповідач вказував на відсутність заборгованості внаслідок проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог щодо основного боргу АТ "Укртрансгаз" на суму неустойки 251 905,69 грн. (пені та штрафу), нарахованої за несвоєчасно поставлений позивачем товар за договором закупівлі № 1704000345/016/1 від 21.04.2017, та просив відмовити у задоволенні позову.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 251 905, 69 грн., інфляційну складову боргу у сумі 19 999, 11 грн., 3 % річних у сумі 7 392, 33 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 4 189, 45 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 30.09.2019 (згідно поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Укртрансгаз" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/16135/18.

6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019 у справі №910/161135/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Могил С.К., Мачульський Г.М.

7. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

8. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/16135/18. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 11.11.2019.

10. 04.11.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) позивачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 05.11.2019.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

11. У касаційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/16135/18 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12. Ці вимоги мотивовано неправильним застосуванням норм матеріального права: ст. ст. 215, 216, 538, 601, 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також порушенням норм процесуального права: ст. ст. 76-79, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідач наголошує, що факт прострочки з боку позивача був, правовим наслідком чого стало нарахування штрафних санкцій у сумі 251 905,69 грн. та подальше зарахування відповідачем зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України. Факт неправомірності в таких діях відповідача судом не встановлений.

Тому, на переконання відповідача, заперечення позивача проти зарахування зустрічних вимог, без будь-якого його обґрунтування (при тому що такий правочин не визнаний недійсним судом та не є таким в силу закону), не повинно бути підставою для ухвалення рішення через недоведеність тих обставин, які мають значення для справи.

Оскільки позивач прострочив виконання свого обов`язку з поставки товару, відповідач на підставі ч.3 ст.538 ЦК скористався своїм правом зупинити виконання свого зустрічного обов`язку з оплати товару.

Заява відповідача про зарахування від 10.04.18 № 3101ВИХ-18-383 є одностороннім правочином, презумпція чинності якого визначена законом (ст.204 ЦК) і який в судовому порядку недійсним не визнавався.

Як зобов`язання відповідача перед позивачем щодо сплати вартості поставленого товару, так і зобов`язання позивача перед відповідачем щодо сплати неустойки та щодо яких було здійснено зарахування, мають грошовий характер, тобто є однорідними, крім того, вони є зустрічними, строк виконання за ними настав.

Ні договором між позивачем та відповідачем, ні законом текстуально не визначена неможливість зустрічного зарахування вимог по сплаті неустойки та по сплаті вартості поставленого товару.

Відповідач зазначає, що позивач не зробив жодних посилань на обставину, яка робить вимогу відповідача про сплату неустойки непридатною до зарахування та, всупереч ст. 74 ГПК, не надав жодних доказів в підтвердження існування такої обставини, а тому оскаржуване рішення (з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові) не може бути законним.

Отже, викладені обставини свідчать про те, що в даному випадку судами першої та другої інстанцій порушені норми процесуального права: ст.ст. 7, 73, 86, 91, 236, 237 ГПК, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

13. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач вважає висновки судів обґрунтованими, оскаржувані судові рішення у справі винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи, викладені в касаційній скарзі необґрунтованими, просить врахувати правові висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду від 25.04.2018 у справі №910/6781/17.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

14. 21.04.2017 між ТОВ "УМТК" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) був укладений договір закупівлі № 1704000345/016/1 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю форменний одяг (одяг робочий), код за ДК 18110000-3, а покупець прийняти та оплатити товар. Номенклатура, асортимент, кількість товару та ціна за одиницю товару визначається згідно специфікації до договору, яка є невід`ємною його частиною (п.п. 1.1, 1.2).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість товару становить 1 167 999,00 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін при зменшенні обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (п. 3.2).

Оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з дня поставки йому товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.1).

Поставка товарів здійснюється окремими партіями на підставі письмової заявки покупця (п. 5.1). Термін поставки товарів - до 31.12.2017 р. Строк поставки окремої партії товару становить десять календарних днів з моменту надання покупцем продавцю заявки (п. 5.5). Місце поставки товарів - DDP - склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ковалівська, 9 (згідно з правилами Інкотермс-2010) (п. 5.6).

Датою поставки товарів вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.8 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлений обов`язок покупця здійснити оплату вартості поставленого товару в порядку і на умовах, визначених договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за договором, але не більше двох років, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Специфікацією до договору сторони погодили кількість товару та його вартість, яка становить 1 167 999,00 грн.

15. Позивач поставив відповідачу товар, хоч і з простроченням свого зобов`язання, на загальну суму 1 167 999,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №808 від 22.08.2017, № 968 від 12.10.2017, № 1065 від 13.11.2017, № 63 від 17.01.2018.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - у сумі 916 093,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 9630 від 06.10.2017, №11336 від 23.11.2017, № 565 від 17.01.2018, № 3809 від 20.04.2018, отже суди встановили, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 251 905,69 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що між сторонами здійснене зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 251 905, 69 грн. шляхом направлення позивачу заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій АТ "Укртрансгаз" стверджував про наявність у позивача обов`язку зі сплати пені та штрафу на таку ж суму, нарахованих у зв`язку із недотриманням строків поставки товару.

Згідно направленої позивачу АТ "Укртрансгаз" заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач вказує про наявність у ТОВ "УМТК" (позивача) заборгованості зі сплати пені та штрафу перед АТ "Укртрансгаз" у сумі 251 905,69 грн., нарахованих за порушення строків поставки товару згідно з договором закупівлі № 1704000345/016/1 від 21.04.2017.

Позивач не визнав порушення зі свого боку зобов`язання з несвоєчасної поставки відповідачу товару та обов`язку сплатити пеню та штраф за таке порушення.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

16. Свої висновки суди мотивували тим, що між сторонами існує неузгодженість щодо заявленого відповідачем зустрічного зобов`язання, відтак, відсутня безспірність заявлених відповідачем зустрічних вимог.

Нарахована відповідачем сума неустойки (пеня та штраф) за порушення позивачем строків поставки товару за своєю правовою природою відрізняється від заявленої позивачем вимоги про стягнення суми основного боргу, а тому між цими вимогами відсутні ознаки однорідності.

При цьому, умови договору поставки не містять положень про можливість зарахування штрафних санкцій в рахунок погашення основної суми заборгованості за договором.

Направлення АТ "Укртрансгаз" заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє обов`язку відповідача розрахуватись за отриманий товар за договором №1704000345/016/1 від 21.04.2017 на суму 251 905,69 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості за отриманий товар за договором №1704000345/016/1 від 21.04.2017 на суму 251 905,69 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суди дійшли висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 19 999,11 грн. та 3 % річних у сумі 7 392,33 грн., тобто у менших сумах, ніж просить позивач, у зв`язку із застосуванням ним невірного індексу інфляції, а також помилкового розрахунку 3 % річних за період з 17.02.2018 до 19.04.2018.

VІІ. Позиція Верховного Суду

17. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

18. Зі змісту касаційної скарги, що є предметом даного касаційного перегляду справи, вбачається, що відповідач не згоден з висновками судів стосовно відсутності підстав визнати обов`язок відповідача сплатити позивачеві вартість отриманого на виконання умов договору товару погашеним у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення відповідної заяви позивачеві, котрий зі свого боку повинен сплатити на користь відповідача пеню та штраф за прострочення поставки товару за цим же договором.

19. Колегія суддів касаційного визнає доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, необґрунтованими враховуючи наступне.

20. Так, аргументи, викладені в касаційній скарзі на спростування висновків судів, не відповідають правовим позиціям, викладеним Касаційним господарським судом, зокрема, у постанові від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, а саме:

"За змістом ч. 1 ст. 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.