ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2019
Справа № 910/16135/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд"
про стягнення 279 338, 73 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Коновалов А.В. - керівник
від відповідача: Козченко В.М. - представник за довіреністю № 1-341 від 29.12.18
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" (далі - ТОВ "УМТК", позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (далі - АТ "Укртрансгаз") про стягнення заборгованості у сумі 279 338, 73 грн.
Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору закупівлі № 1704000345/016/1 від 21.04.2017 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
У позові ТОВ "УМТК" просить суд стягнути з АТ "Укртрансгаз" заборгованість в сумі 251 905,69 грн., інфляційні втрати у сумі 20 019,71 грн. та 3 % річних у сумі 7 413,33 грн., а всього - 279 338, 73 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження, розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив, у якому вказував про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму основної заборгованості та просив відмовити у позові.
Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на відсутність заборгованості внаслідок проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог щодо основного боргу АТ "Укртрансгаз" на суму неустойки 251 905,69 грн. (пені та штрафу), нарахованої за несвоєчасно поставлений позивачем товар за договором закупівлі № 1704000345/016/1 від 21.04.2017 р. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 21.04.2017 р. між ТОВ "УМТК" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) був укладений договір закупівлі № 1704000345/016/1 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю форменний одяг (одяг робочий), код за ДК 18110000-3, а покупець прийняти та оплатити товар. Номенклатура, асортимент, кількість товару та ціна за одиницю товару визначається згідно специфікації до договору, яка є невід'ємною його частиною (п.п. 1.1, 1.2).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість товару становить 1 167 999,00 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін при зменшенні обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (п. 3.2).
Оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з дня поставки йому товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.1).
Поставка товарів здійснюється окремими партіями на підставі письмової заявки покупця (п. 5.1). Термін поставки товарів - до 31.12.2017 р. Строк поставки окремої партії товару становить десять календарних днів з моменту надання покупцем продавцю заявки (п. 5.5). Місце поставки товарів - DDP - склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ковалівська, 9 (згідно з правилами Інкотермс-2010) (п. 5.6).
Датою поставки товарів вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.8 договору).
Пунктом 6.1 договору встановлений обов'язок покупця здійснити оплату вартості поставленого товару в порядку і на умовах, визначених договором.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за договором, але не більше двох років, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Специфікацією до договору сторони погодили кількість товару та його вартість, яка становить 1 167 999,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Так, згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар хоч і з простроченням свого зобов'язання на загальну суму 1 167 999,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 808 від 22.08.2017 р., № 968 від 12.10.2017 р., № 1065 від 13.11.2017 р., № 63 від 17.01.2018 р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - у сумі 916 093,31 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення № 9630 від 06.10.2017 р., № 11336 від 23.11.2017 р., № 565 від 17.01.2018 р., № 3809 від 20.04.2018 р. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 251 905,69 грн.
Заперечуючи наявність такої заборгованості, відповідач вказує на здійснене між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 251 905,69 грн. шляхом направлення позивачу заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій АТ "Укртрансгаз" стверджував про наявність у позивача обов'язку зі сплати пені та штрафу на таку ж суму, нарахованих у зв'язку із недотриманням строків поставки товару.
Однак, суд не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна/коштів боржника.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати певним умовам, зокрема: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними, тобто зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду (гроші, однорідні речі); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; ясними (відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання), тобто тільки за умови безспірності наявності між сторонами зобов'язань може бути проведене зарахування зустрічних однорідних вимог.
При цьому слід зазначити, що інститут заліку взаємних вимог покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням. В силу цього для зарахування достатньо ініціативи однієї сторони. Поряд з цим припущення про можливість зарахування підлягає спростуванню у тому чи іншому випадку стороною, яка отримала заяву про зарахування. Предметом доказування такого спростування буде достатньо обґрунтоване посилання на обставину, яка робить вимогу непридатною до зарахування.
Таким чином, за змістом статей 203 ГК України, 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми, на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду
Як вбачається з направленої позивачу АТ "Укртрансгаз" заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач вказує про наявність у ТОВ "УМТК" (позивача) заборгованості зі сплати пені та штрафу перед АТ "Укртрансгаз" у сумі 251 905,69 грн., нарахованих за порушення строків поставки товару згідно з договором закупівлі 1704000345/016/1 від 21.04.2017 р.
Водночас, як встановлено судом та було підтверджено представником позивача у судовому засіданні, ТОВ "УМТК" не визнає порушення зі свого боку зобов'язання з несвоєчасної поставки відповідачу товару та обов'язку сплатити пеню та штраф за таке порушення.
Тобто, між сторонами існує неузгодженість щодо заявленого відповідачем зустрічного зобов'язання, відтак, відсутня безпірність заявлених відповідачем зустрічних вимог.
Крім того, нарахована відповідачем сума неустойки (пеня та штраф) за порушення позивачем строків поставки товару за своєю правовою природною відрізняється від заявленої позивачем вимоги про стягнення суми основного боргу, а тому між цими вимогами відсутні ознаки однорідності.
При цьому умови договору поставки не містять положень про можливість зарахування штрафних санкцій в рахунок погашення основної суми заборгованості за договором.
Отже, направлення АТ "Укртрансгаз" заяви № 3101ВИХ-18-1319 від 27.12.2018 р. про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у даному випадку не припиняє обов'язку відповідача розрахуватись за отриманий товар за договором № 1704000345/016/1 від 21.04.2017 р. на суму 251 905,69 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з АТ "Укртрансгаз" заборгованості у сумі 251 905,69 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 20 019,71 грн. та 3 % річних у сумі 7 413,33 грн., нараховані за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлене судом порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 19 999,11 грн. та 3 % річних у сумі 7 392,33 грн., тобто у менших сумах, ніж просить позивач, у зв'язку із застосуванням ним невірного індексу інфляції, а також помилкового розрахунку 3 % річних за період з 17.02.2018 р. по 19.04.2018 р.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" про стягнення заборгованості у сумі 279 338, 73 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, будинок 13, офіс 222, ідентифікаційний код 36046631) основний борг у сумі 251 905 (двісті п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) грн. 69 коп., інфляційну складову боргу у сумі 19 999 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп., 3 % річних у сумі 7 392 (сім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 33 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 4 189 (чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 45 коп. судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 березня 2019 року.
Повний текст рішення складений 2 квітня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.
