ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
11 листопада 2019 року
м. Одеса
Справа № 923/675/19
Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.
суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2019 року, м. Херсон, суддя Пригуза П.Д. повний текст рішення складено 07.10.2019 року
у справі № 923/675/19
за позовом Заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 38697542, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон,
до Фермерського господарства "Золоте Руно-Р", код ЄДРПОУ 21306855, вул. Першотравнева, 18, с. Бургунка Бериславського району Херсонської області,
про повернення земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
06.11.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника прокурора Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2019 року у справі № 923/675/19.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення від 25.10.2019 року № 1621 про сплату судового збору у сумі 2881,50 грн.
Судова колегія зазначає, що скаржником невірно обраховано суму судового збору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 04.10.2019 року у справі № 923/675/19, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Приписами ч. 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду України від 26.04.2018 у справі № 910/3513/17, від 30.07.2018 у справі № 911/2740/17 та від 21.01.2019 у справі № 910/21377/17.
Позов у даній справі подано у 2019 року, а предметом спору є вимога про вилучення та повернення земельної ділянки до земель державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання позову у даній справі, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Звертаючись з позовом, прокурор зазначив вартість земельної ділянки 1 220 959,45 грн.
Таким чином, звертаючись із зазначеним позовом до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 18 314 грн. 40 коп. за майнову вимогу (1 220 959,45 грн. * 1,5%).
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір, виходячи з вимоги майнового характеру з урахуванням вартості земельної ділянки, а саме: у розмірі 27 471,60 грн. (18 314 грн. 40 коп. * 150 %).
Проте, до апеляційної скарги додано платіжне доручення на суму 2881,50 грн., що на 24590,10 грн. менше ніж підлягає до сплати.
Отже, прокуратурою Херсонської області не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
Судова колегія зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому судова колегія зауважує, що процесуальні порушення суду першої інстанції, в тому числі щодо правильності сплати судового збору, підлягають виправленню судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду судового рішення, але після відкриття апеляційного провадження. Питання ж про відкриття апеляційного провадження вирішується судом після усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі, з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі (недоплати).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду в ухвалах від 14.02.2019 року та 11.03.2019 року у справі № 923/463/18.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
При цьому, зміст вищезазначеного нормативного припису розкрито у ст. 259 ГПК України, згідно з якою особа, що подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До апеляційної скарги прокурор додав описи вкладення на адреси Бериславської місцевої прокуратури та сторін по справі, проте відсутні квитанції про направлення копії апеляційної скарги зазначеним учасникам справи.
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 2, 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2019 року у справі № 923/675/19 - залишити без руху.
2. Встановити Заступнику прокурора Херсонської області строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками, доказів доплати судового збору у розмірі 24590,10 грн.
3. Роз`яснити апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя
А.І. Ярош
Судді
Н.М. Принцевська
Г.І. Діброва