Ухвала
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 344/15558/18
провадження № 61-8662ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним рішення про позбавлення премії, скасування наказу в частині позбавлення премії, зобов`язання виплатити премію, визнання незаконним та скасування наказу про переведення, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до вимог якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що у строки, визначені ЦПК України, нею було надіслано до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на вказані судові рішення, однак таку ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року визнано неподаною та їй повернуто. Таким чином, заявник повторно звертається з касаційною скаргою та вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин.
У відповідності до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений заявником з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення наявного у ній недоліку щодо надання документа про сплату судового збору, або ж документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 надано заяву, у якій вона повторно просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на важкий майновий стан. Зазначає, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною (онукою) до досягнення нею 6-ти річного віку та не отримує будь-яких доходів, а предметом даного спору є захист її трудових прав. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до яких її заробітна плата за перший квартал 2019 року становила 9 331,65 грн, інша інформація про доходи відсутня.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, тавраховуючи те, що інформація щодо майнового стану ОСОБА_1 підтверджується наданими доказами, клопотання про звільнення її від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 136, 390, 394, 395 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області справу № 344/15558/18 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним рішення про позбавлення премії, скасування наказу в частині позбавлення премії, зобов`язання виплатити премію, визнання незаконним та скасування наказу про переведення, відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов
