Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 293/1011/16-ц
провадження № 61-29970сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» (далі - ТОВ «Світанковий промінь») про розірвання договору оренди землі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 237688 від 27 лютого 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:01:003:0043, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площа якої становить 4, 6700 га.
Згідно договору оренди від 01 червня 2014 року ОСОБА_1 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Світанковий промінь». Сторони передбачили строк дії оренди - 10 років.
Позивач вказувала, що в порушення пункту 4.2. договору оренди від 01 червня 2014 року, відповідачем було сплачено їй орендну плату без врахування індексу інфляції, і це є істотним порушенням умов договору, що є підставою для дострокового його розірвання.
ОСОБА_1 просила достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1825686800:01:003:0043, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня 2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь».
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року у складі судді: Бруховського Є. Б. позов ОСОБА_1 задоволено. Достроково розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1825686800:01:003:0044, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь», зареєстрований реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 31 серпня 2014 року за номером запису про інше речове право 6669882. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації є порушенням істотних умов договору та тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2017 року внесено виправлення у рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року. В абзаці другому резолютивної частини повного рішення суду та в абзаці другому резолютивної частини вступної та резолютивної частин рішення зазначено кадастровий номер земельної ділянки 1825686800:02:003:0043 замість 1825686800:01:003:0044.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Світанковий промінь» задоволено. Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що лише систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору. Позивач звернулася до суду з позовними вимогами з підстав виплати їй орендної плати не у повному обсязі (без урахування індексу інфляції) за 2015 рік. Із заявою про збільшення позовних вимог щодо повторної невиплати у повному обсязі орендної плати за 2016 рік не зверталась, хоча такі доводи наводила у судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє її можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції.
Аргументи учасників справи
У грудні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору оренди передбачено нарахування та сплату відповідачем індексу інфляції, який входить до орендної плати, проте від вчинення цих дій відповідач ухилився. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги умови договору від 01 червня 2014 року, які істотно порушив відповідач та, відповідно, не виконав своїх обов`язків, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Вказує, що зазначені обставини підтверджено відомостями з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. ОСОБА_1 стверджує, що розмір нарахованої позивачу орендної плати у 2015 році мав становити 1 482,26 грн, а не 1 125,05 грн, а у 2016 році - 1 686,30 грн, а не 1357,48 грн. Вважає, що надана відповідачем відомість про видачу грошей 25 листопада 2016 року не є належним доказом щодо предмета доказування, оскільки в ній відсутні передбачені законодавством реквізити та підпис позивача про отримання коштів.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення положень пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, щодо істотності порушення умов договору у разі виплати орендної плати без урахування індексації (в меншому розмірі ніж передбачено умовами укладеного договору), між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про прийняття аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір про оренду земельної ділянки, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площею 3,3948 га (кадастровий номер 1825686800:01:003:0043), строком на 10 років.
На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до договору оренди землі, ОСОБА_1 передала ТОВ «Світанковий промінь» у строкове платне користування, належну їй на праві власності земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У договорі оренди землі від 01 червня 2014 року сторони обумовили, що:
розмір орендної плати у рік становить 1 125,05 грн, що складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди (пункти 2.4., 4.1.-4.3.);
орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу зобов`язаний своєчасно її вносити. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом (пункти 9.1., 9.4., 12.4.).
Згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 ОСОБА_1 нараховано та виплачено відповідачем 1 125,05 грн орендної плати та сплачено податку у дохід держави у сумі 168,76 грн.
Відповідно до витягу з проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по реформованому КСП «Зоря» від 08 квітня 2016 року станом на 01 січня 2015 року нормативно-грошова оцінка земельної частки (паю) по реформованому КСП «Зоря» на території Пекарщинської сільської ради становить 39 816,45 грн (7 058, 39 га за 1 га ріллі, середній розмір земельної частки 4,2 га).
ОСОБА_1 в 2016 році ТОВ «Світанковий промінь» сплачено кошти за оренду земельної ділянки у розмірі 1 350,06 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених ТОВ «Світанковий промінь» доходів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».
Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
У пункті 4.2. договору оренди землі від 01 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь», сторони обумовили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації (а. с. 5).
За таких обставин колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду про те, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Аналіз позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 як на підставу позовних вимог посилалася на невиплату їй орендної плати не у повному обсязі (без урахування індексу інфляції) за 2015 рік. Посилання на те, що ТОВ «Світанковий промінь» виплатило не у повному обсязі орендну плату (без урахування індексу інфляції) за 2016 рік, позовна заява не містить (а. с.2-4).
У пункті 4.3. договору оренди землі від 01 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь», сторони передбачили, що орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди.
У частинах першій, другій статті 11 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду. на 19 червня 2017 року на 12 год. 00 хв. Про невиплату у повному обсязі орендної плати за 2016 рік зазначала представник позивача ОСОБА_2 у заяві від 11 квітня 2017 року (а. с. 37, 39) та у поясненнях на заперечення від 23 серпня 2017 року (а. с. 56-58). Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року відкладено розгляд справи на 23 серпня 2017 року на 11 год. 00 хв. у зв`язку із неявкою сторін. Тобто розгляд судом справи по суті розпочався лише 23 серпня 2017 року.
Таким чином ОСОБА_1 у заяві від 11 квітня 2017 року, тобто до початку судового розгляду, фактично змінила підставу позову шляхом її доповнення новими фактичними обставинами, а саме - повторна невиплату у повному обсязі орендної плати за 2016 рік, що узгоджується із положеннями частини другої статті 31 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).
За таких обставин, посилання суду апеляційної інстанції про те, що відсутня систематичність несплати орендної плати (два та більше випадки), а тому немає правових підстав для розірвання оспорюваного договору оренди, є неправильним. Натомість, суд першої інстанції, встановивши, що відповідач не виконав обов`язок по сплаті орендної плати з урахуванням її індексації, тобто допустив істотне порушення умов договору, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржене рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 661,44 грн, а тому з ТОВ «Світанковий промінь» на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на сплату судового збору.
Висновки про правильне застосування норм права
Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.
Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року скасувати.
Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року залишити в силі.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року втрачає законну силу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» на користь ОСОБА_1 661,44 грнсудових витрат, понесених на сплату судового збору.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: В. С. Висоцька
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
В. М. Сімоненко
М. Є. Червинська
