Ухвала
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 293/1011/16-ц
провадження № 61-29970св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області, у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
Павицької Т. М., від 15 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» (далі - ТОВ «Світанковий промінь») про розірвання договору оренди землі.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 27 лютого 2006 року, вона є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площа якої становить 4, 6700 га.
Згідно договору оренди від 01 червня 2014 року (далі - договір від 01 червня 2014 року) вона передала вказану земельну ділянку в оренду відповідачу. Сторони обумовили строк дії оренди - 10 років. Вказувала, що в порушення пункту 4.2 договору від 01 червня 2014 року, відповідачем було сплачено їй орендну плату без врахування індексу інфляції. Вважала, що це є істотним порушенням умов договору, що є підставою для дострокового його розірвання.
Із урахуванням зазначеного позивач просила достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня 2014 між нею та
ТОВ «Світанковий промінь».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області
від 23 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Достроково розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня
2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь», зареєстрований реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 31 серпня 2014 року за номером запису про інше речове право 6669882. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації є порушенням істотних умов договору та тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області
від 04 жовтня 2017 року внесено виправлення в рішення суду від 23 серпня 2017 року по вказаній справі. В абзаці другому резолютивної частини повного рішення суду та в абзаці другому резолютивної частини вступної та резолютивної частин рішення зазначено кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 замість НОМЕР_3 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада
2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Світанковий промінь» задоволено, рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що лише систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору. Позивач звернулась до суду з даними вимогами з підстав виплати їй орендної плати не в повному обсязі (без урахування індексу інфляції) за 2015 рік. Із заявою про збільшення позовних вимог щодо повторної невиплати в повному обсязі орендної плати за 2016 рік не зверталась, хоча такі доводи наводила у судовому засіданні.
Виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, колегія суддів зазначила, що несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє її можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 293/1011/16-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
10 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 293/1011/16-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - ОСОБА_2 , мотивована тим, що умовами договору оренди передбачено нарахування та сплату відповідачем індексу інфляції, який входить до орендної плати, проте від вчинення цих дій відповідач ухилився.
Судом апеляційної інстанції не взято до уваги умови договору від 01 червня 2014 року, які істотно порушив відповідач та, відповідно, не виконав своїх обов`язків, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Вважав, що вказані обставини підтверджено відомостями з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Стверджував, що розмір нарахованої позивачу орендної плати у 2015 році мав становити 1 482, 26 грн, а не 1 125, 05 грн, а у 2016 році - 1 686, 30 грн, а не 1 357, 48 грн.
Звертали увагу суду на те, що надана відповідачем відомість про видачу грошей 25 листопада 2016 року не є належним доказом щодо предмета доказування, оскільки в ній відсутні передбачені законодавством реквізити та підпис позивача про отримання коштів.
Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір про оренду земельної ділянки, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, площею
3,3948 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), строком на 10 років.
Згідно із актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до вищезгаданого договору оренди землі, ОСОБА_1 передала ТОВ «Світанковий промінь» у строкове платне користування, належну їй на праві власності земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно пунктів 2.4, 4.1-4.3 договору від 01 червня 2014 року сторони погодили, що розмір орендної плати у рік становить 1 125,05 грн, що складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди.
Пунктами 9.1, 9.4., 12.4 договору від 01 червня 2014 року передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу зобов`язаний своєчасно її вносити. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Суди вважали встановленим, що відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 ОСОБА_1 нараховано та виплачено відповідачем 1 125, 05 грн орендної плати та сплачено податку в дохід держави у сумі 168, 76 грн.
Відповідно до витягу з проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по реформованому КСП «Зоря» від 08 квітня 2016 року станом на 01 січня 2015 року нормативно-грошова оцінка земельної частки (паю) по реформованому КСП «Зоря» на території Пекарщинської сільської ради становить 39 816, 45 грн (7 058, 39 га за
1 га ріллі, середній розмір земельної частки 4,2 га).
Позивачу в 2016 році відповідачем сплачено кошти за оренду земельної ділянки в розмірі 1 350, 06 грн, що також стверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених ТОВ «Світанковий промінь» доходів за період з 01 січня
2016 року по 31 грудня 2016 року.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.
При цьому, зазначені положення закону вимагають систематичної несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Як встановлено судами та вбачається з самого договору оренди землі, позивач та відповідач у пункті 4.2 договору від 01 червня 2014 року погодили, що обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням її індексації.
Звертаючись до суду з даним позовом у жовтні 2016 року, позивач вказувала, що відповідачем сплачено орендну плату за 2015 рік у не повному розмірі, а саме без урахування індексації.
Під час розгляду справи в суді позивач, у 2017 році, в своїх усних та письмових поясненнях в обґрунтування позовних вимог додатково посилалася на те, що відповідач орендну плату за 2016 рік також сплатив не повному розмірі без урахування індексації.
У постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року по справі № 293/1010/16-ц (провадження № 61-32070св18), прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишила без змін рішення апеляційного суду, який виходив із того, що виплата орендної плати без урахування індексу інфляції, у тому числі систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє його можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції.
У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, не встановивши систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушення ТОВ «Світанковий промінь» договору, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Натомість у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 293/1012/16-ц (провадження № 61-27259св18), прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказала, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку, що систематична несплата орендної плати у розмірі індексу інфляції не є істотними порушеннями умов договору, оскільки відповідач взяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Наведене свідчить про існування у подібних справах, у тому числі за участі одного й того ж відповідача (ТОВ «Світанковий промінь»), не однакового підходу між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду при тлумаченні положень пункту «д» частини першої
статті 141 ЗК України, щодо істотності порушення умов договору у разі виплати орендної плати без урахування індексації (в меншому розмірі ніж передбачено умовами укладеного договору), що викликає необхідність формування єдиної судової практики Верховним Судом.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Вирішення касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 293/1011/16-ц неможливо без відступу від одного із висновків про застування норм права, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах № 293/1012/16-ц та № 293/1010/16-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що розгляд цих правових питань у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970св18),
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович
