ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2019 року Справа № 923/719/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної Азовської морської екологічної інспекції (м. Генічеськ Херсонської області),
до відповідача: Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (м. Генічеськ Херсонської області),
про стягнення 582 492,60 грн.,
за участю представників:
позивача – не прибув,
відповідача – Жук Ю.В., адвокат.
У серпні 2018 року Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Генічеської міської ради 582 492,60 грн збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, а саме: спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) у 2014 – 2015 роках.
Господарський суд Херсонської області рішенням від 11.01.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, задовольнив позовні вимоги повністю. Стягнув з Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь місцевого бюджету Генічеської міської ради 582 492,60 грн збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, а саме: спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) у 2014 - 2015 роках та 8 373,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 липня 2019 року у справа № 923/719/18 Касаційну скаргу Комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задоволено частково. Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.01.2019 та постанову Південно-Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 923/719/18 скасовано. Справу № 923/719/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.19, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 08.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду. Новий розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 14 годину 30 хвилин 29.08.19 р.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 29.08.19 до 15 години 00 хвилин 26.09.19, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 29.08.19.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 26.09.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.10.19 об 11 годині 30 хвилин.
У судовому засіданні 08.10.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач при видобуванні підземних вод зі свердловини № 7-684 протягом 2014 та 2015 років в порушення вимог статей 44, 49 Водного кодексу України та статей 19, 28 Кодексу України про надра здійснював спеціальне водокористування без спеціального дозволу на користування ділянкою надр, внаслідок чого заподіяв державі шкоду в розмірі 582 492,60 грн, з яких: 303 236 грн – шкода, заподіяна у 2014 році та 279 256,40 грн – у 2015 році, яку відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зобов`язаний відшкодувати, сплативши зазначені кошти на користь місцевого бюджету Генічеської міської ради на аналітичний рахунок 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами".
Позивач, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у розгляді справи по суті у судовому засіданні, про причини нез`явлення суду не повідомив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:
свердловина № 7-684 знаходиться в межах ділянки Генічеського родовища, на користування якої відповідач отримав спеціальний дозвіл № НОМЕР_1 ;
відповідач вчинив усі залежні від нього дії на отримання дозволу і щодо свердловини № 7-684, однак з незалежних від підприємства причин зазначена свердловина не була зазначена в дозволі № 5169;
відповідно до підпункту 7.1. пункту 7 Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011, яке було чинним станом на час проведення перевірки позивачем діяльності відповідача, повноваження позивача поширювались лише на 100 метрів від урізу води Азовського моря, а свердловина № 7-684 знаходиться поза зазначеними межами, залишили поза увагою чинне на час звернення позивача з позовом у цій справі законодавство, відповідно до якого повноваження позивача поширюються на чітко визначену територію та не врахували, що відповідач та об`єкти, які він використовує у своїй діяльності, знаходяться поза межами повноважень позивача.
Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях (відповіді на відзив).
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
14.08.18 позов;
21.08.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
12.09.18 пояснення на відзив;
01.10.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
05.11.18 письмове клопотання про залучення доказів до матеріалів справи;
08.11.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
03.12.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
11.12.18 письмове клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача;
27.12.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
03.01.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи по суті у судовому засіданні;
03.01.19 додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог;
04.01.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи по суті у судовому засіданні;
28.08.19 письмове клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
03.09.18 відзив;
25.09.18 письмове клопотання про залучення доказів до матеріалів справи;
25.10.18 письмове клопотання про залучення доказів до матеріалів справи;
29.10.18 письмове клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши вступне та заключне слово представника відповідача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський, суд
ВСТАНОВИВ:
Основним видом діяльності Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" є очищення та постачання води (код КВЕД 36.00).
Водоспоживання та водовідведення здійснюється Комунальним підприємством "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр 7.14 Хрс від 20.11.2013, яким передбачена експлуатація 12-ти свердловин.
14.06.2010 між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем укладено угоду про умови користування надрами з двома додатками: 1) характеристика ділянки надр; 2) програма робіт. Вказана угода є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5169.
Предметом цієї угоди є просторово обмежена ділянка нард, визначена кутовими точками із зазначеними у дозволі координатами та яка дакається у користування з метою видобування питних підземних вод ділянки Генічеського родовища (свердловини № 7-30, № 7-31, № 7-32, № 7-33, №7-34, № 7-35, № 7-36, № 7-652, № 7-683).
Дані про 10 вищезазначених свердловин перенесені до спеціального дозволу, проте свердловина № 7-684 в зазначеному переліку відсутня.
14.06.2010 Комунальне підприємство "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" отримало Спеціальний дозвіл на користування надрами № 5169 на свердловини № 7-30; № 7-31; № 7-32; № 7-33; № 7-34; № 7-35; № 7-36; № 7-536; № 7-652; № 7-683. Термін дії дозволу 20 років.
Державна Азовська морська екологічна інспекція на підставі наказу № 182 від 02.12.2015 "Про проведення планового заходу" провела планову перевірку Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на дотримання підприємством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Перевірка проводилась у період з 07.12.2015 по 25.12.2015, за результатами якої працівники екологічної інспекції склали відповідний акт № 18, в якому встановили, що підприємство у 2014 - 2015 роках здійснювало користування свердловиною № 7-684 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.
Згідно зі звітним балансом використання підземних вод з формою статистичної звітності № 7-гр (підземні води), затвердженої наказом Держкомстату України № 144 від 28.04.1998, яку подають щорічно, до 20 січня, підприємства і організації різних міністерств та відомств, всіх форм власності, що видобувають підземні води в межах України, обсяг видобутої Комунальним підприємством "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" води зі свердловини № 7-684 за 2014 рік склав 378 100 куб. метрів.
У звітному балансі використання підземних вод за 2015 рік (підземні води) обсяг видобутої Комунальним підприємством "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" води зі свердловини № 7-684 склав 348 200 куб. метрів.
Загальний обсяг видобутої Комунальним підприємством "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у 2014 – 2015 роках за свердловини № 7-684 води склав 726 300 куб. метрів.
На підставі акту перевірки дотримання Комунальним підприємством "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вимог природоохоронного законодавства № 18 та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Мінприроди України № 220 від 30.06.2011) Головний спеціаліст відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної Азовської морської екологічної інспекції провів розрахунок розміру збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, а саме: спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) у 2014 та 2015 роках, загальний розмір яких за 2014-2015 роки склав 582 492,60 грн.
Державна Азовська морська екологічна інспекція направила Комунальному підприємству "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" претензії № 2 від 02.02.2017 та № 3 від 02.02.2017 з розрахунками збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів на загальну суму 582 492,60 грн з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок порушення статей 19, 21, 23, 24 Кодексу України про надра, статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, заявлені до відшкодування грошові кошти не сплатив, що і стало підставою для звернення Державної Азовської морської екологічної інспекції до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення 582 492,60 грн збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.
Згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому Державна Азовська морська інспекція направила до Господарського суду Херсонської області позовну заяву, позивач – Державна Азовська морська інспекція звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом у цій справі 10.08.2018.
29.09.2017 набрало чинності Положення про морські екологічні інспекції, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1081/30949, (далі по тексту – Положення № 312). Отже, зазначене Положення було чинним станом на дату звернення Державної Азовської морської інспекції з позовом у цій справі.
Відповідно до пункту 1 Положення № 312 Азовська морська екологічна інспекція (далі по тексту – Інспекція) є морською екологічною інспекцією, територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території (пункт 3 Положення).
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 Розділу 2 Положення № 312 до функцій Інспекції відносяться, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Також відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 Розділу 2 Положення Інспекція в межах своїх функцій:
- проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);
- розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
- вживає відповідно до закону заходів щодо припинення самовільного користування надрами та забудови площ залягань корисних копалин з порушенням установленого порядку.
Отже, відповідно до наведених норм Положення Державна Азовська морська екологічна інспекція має повноваження на звернення до суду з вимогами, зокрема щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Однак, згідно з нормами, закріпленими в пункті 3 Розділу 3 Положення, повноваження Інспекції обмежуються певними територіями.
Згідно з пунктом 3 Розділу 3 Положення № 312 Інспекція має повноваження здійснювати свою діяльність у таких межах:
1) територія від гирла річки Дунай, що обмежується урізом води річки Дунай, і далі від гирлової її частини по уріз води вздовж Чорного та Азовського морів, навколо Кримського півострову, до державного кордону України з Російською Федерацією;
2) усі об`єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, та всі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти та засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України;
3) морські порти та портові пункти; морські причали (елінги) яхт-клубів; морські споруди; підприємства, господарська діяльність яких пов`язана з виловом та переробкою водних живих ресурсів, а також господарська діяльність яких має вплив на морське середовище та безпосередньо або опосередковано пов`язана з діяльністю морських портів та портових пунктів, суднобудівних та судноремонтних підприємств, які розташовані в акваторії морських портів та в морській акваторії;
4) внутрішні морські води, територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, континентальний шельф України.
При цьому, згідно зі статтею 1 Водного кодексу України, в якій наведені визначення понять, уріз води - межа води на березі водного об`єкта (берегова лінія).
У пункті 3 Розділу 3 Положення № 312 зазначено, що розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на підставі наказу Держекоінспекції та положення щодо кожної окремої морської екологічної інспекції.
Разом з тим, позивачем під час нового розгляду справи не подано до суду належного та допустимого доказу затвердження Державною екологічною інспекцією України на виконання зазначеної вимоги пункту 3 Розділу 3 Положення № 312 нове Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію з визначеними в ньому територіальними межами здійснення своїх повноважень зазначеною Інспекцією, а також докази чинності зазначеного Положення № 136 від 12.12.2011 станом на дату звернення позивача з позовом у цій справі.
За вказаних обставин, а ткож з урахуванням місцезнаходження свердловини № 7-684 відповідно до Плану розташування свердловин (аркуш справи 60, том справи 1), повноваження Інспекції на територію сухопутної частини від урізу води Азовського моря не розповсюджуються, що свідчить про відсутність у позивача повноважень на звернення до суду з позовом до відповідача у цій справі про стягнення шкоди, завданої за користування ділянкою надр в межах свердловини № 7-684 Генічеського родовища без спеціального дозволу на користування надрами.
Судом приймаються до уваги доводи відповідача про те, що ним вчинені усі залежні від нього дії на отримання дозволу, у тому числі щодо свердловини № 7-684 (заява відповідача від 01.12.2008 (аркуш справи 112, том справи 1) та Угода про умови користування надрами від 14.06.2010 (аркуші справи 113 – 123, том справи 1), однак з незалежних від підприємства-відповідача причин вказана свердловина не була зазначена у дозволі № 5169, отриманому відповідачем 14.06.2010.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (далі ВК України) водокористування це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види користування вод (водних об`єктів); водні ресурси обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.
Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст.48 ВК України).
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Відповідно до положень цього Кодексу дозвіл на спеціальне водокористування це документ, який засвідчує право певного суб`єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин, строки спеціального водокористування.
Статтею 19 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) передбачено, що надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (ст. 24 Кодексу).
Відповідно до ст. 56 Кодексу однією з основних вимог в галузі охорони Надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Статтями 65, 67 Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі і в самовільному користуванні надрами. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 05.11.2015 (далі - Методика).
Пунктом 1.2 Методики (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) визначено, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які в за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства (пункт 1.4).
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Відповідно до п. 9.1 Методики державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, за порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме - користування свердловиною № 7-684 у 2014 і 2015 роках за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, було проведено розрахунок збитків.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснює у порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбач законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршанням якості природних ресурсів.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 № 273 (далі - Порядок) без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування підземних питних вод для централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім промислового розливу), підземних питних і технічних вод для технічних цілей.
Додатком № 1 до Порядку визначено перелік документів, що подаються разом із заявою про надання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, серед яких, зокрема, каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі (для родовищ підземних вод - координати свердловин).
Невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування
надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем (п. 8 Порядку).
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначених вище обставин, судові витрати покладаються на позивача повністю.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 18 жовтня 2019 р.
Суддя Ю.В. Гридасов
