ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа №902/1658/15

(5/94/2011/5003)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003) (суддя Лабунська Т.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва", м.Вінниця

про банкрутство

за участю представників:

ОСОБА_1 - не з`явився;

арбітражний керуючий Арашин О.Л. - не з`явився;

ОСОБА_2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.04.18р. у справі №902/1658/15(5/94/2011/5003) суддею Лабунською Т.І. прийнято справу №902/1658/15(5/94/2011/5003) до свого провадження, заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задоволено, закрито провадження у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003), припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Арашина О.Л., зобов`язано державного реєстратора Вінницької міської ради скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис "припинено" відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" (код 03379603) та відновити товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" (код 03379603) як юридичну особу.

15.05.2018р. (вх.№1017/18) на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на зазначену ухвалу (т.12, арк.справи 18-24).

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали було грубо порушене право на справедливий судовий розгляд, адже суд прийняв її без повідомлення скаржника як учасника справи про банкрутство.

Також апелянт вважає, що заява ОСОБА_2 від 28.12.2015р. подана з порушенням присічного строку ст.113 ГПК України і підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Скаржник зазначає, що самі по собі судові рішення про незаконність зміни складу засновників боржника не можуть бути нововиявленими обставинами, адже фактичні обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №2-1242/10, свідчать лише про надання правової оцінки певним юридичним фактам, які існували на момент винесення ухвали від 21.12.2012р.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" неодноразово змінювало власників. Зміна складу учасників, до якої апелює ОСОБА_2, сталася 2008 року. Після того, але до початку процедури банкрутства, частка корпоративних прав у розмірі 70,7621% переходила до ОСОБА_3 , згодом до ОСОБА_4 , а згодом до ОСОБА_1 (Протокол загальних зборів ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" №3 від 03.11.2010р.).

Стверджує, що саме він був учасником боржника станом на дату початку процедури банкрутства, що підтверджується витягом з ЄДР, який є в матеріалах справи. Незалежно від законності чи незаконності установчих документів 2008 року, законність подальших переходів права на частку 70,7621% на даний час не поставлена під сумнів.

Отже, тільки ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 був правомірним учасником ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", який приймав рішення про ліквідацію боржника, оскільки на той час саме права ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Таким чином, судом не застосовані норми законодавства, що регулюють право власності, корпоративні права і порядок державної реєстрації юридичних осіб (ст.167 Господарського кодексу України, ст.ст.143-145, 328, ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,7,59 Закону України «Про господарські товариства»).

Скаржник зазначає, що наведені обставини розглядалися судами у справі №2-934-11 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" про визнання права власності на корпоративні права.

Так, в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2015р. зроблено висновок про те, що «Посилання заявника [ ОСОБА_2] на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2015 р. [у справі №2-1242/10]... не говорить про засновництво ОСОБА_2 чи його власність у майні ТОВ «УМШБ», а вказує лише на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем ... Навіть те, що зазначеною ухвалою скасоване рішення суду першої інстанції... не говорить про право власності на цей статутний фонд саме заявника. Щодо заяв про відступлення часток у статутному фонді на користь ОСОБА_2 , вони датовані 2008 роком, тобто до затвердження Статуту 2010 року, а крім того вказані заяви не є правовстановлюючими документами». Дані висновки буди підтверджені Вищим спеціалізованим судом та Верховним судом України.

Скаржник вважає, що обставини щодо переходу права власності на частку в ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" були досліджені судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, проте суд зробив із них неправильні висновки.

Інших підстав участі у даній справі ОСОБА_2 не має, він не є стороною та не залучався як учасник провадження у справі про банкрутство.

Посилаючись на положення ч.2 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», апелянт стверджує, що зміна складу учасників юридичної особи - банкрута на стадії вирішення питання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу не має юридичного значення, оскільки з моменту відкриття ліквідаційної процедури повне керівництво юридичною особою переходить до ліквідатора, учасники товариства не мають права голосу на засіданні комітету кредиторів.

Скаржник вважає, що закривши провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції фактично заново переглянув усю справу, надавши правову оцінку остаточному судовому рішенню і привласнивши собі повноваження судів вищих інстанцій. Причому, суд обійшов здійснення усіх належних процедур банкрутства.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації шляхового будівництва», припинення ліквідаційної процедури, припинення повноважень ліквідатора, відновлення юридичної особи - відмовити повністю. Судові витрати розподілити відповідно до закону.

Ухвалою суду від 17.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003) та призначено розгляд скарги на 20 червня 2018 року о 14:30 год.

Крім цього, 15.05.2018р. (вх.№1018/18) на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Арашина О.Л. надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003).

В скарзі апелянт зазначає, що його процесуальні права, а саме: право брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб - були порушені. Зазначає, що готувався до судового засідання на 24.04.2018р., і не мав можливості вчасно підготуватися і прибути 13.04.2018р.

Крім цього, апелянт вважає, що заява ОСОБА_2 від 28.12.2015р. подана з порушенням присічного строку ст.113 ГПК і підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Скаржник зазначає, що самі по собі судові рішення про незаконність зміни складу засновників боржника не можуть бути нововиявленими обставинами, адже фактичні обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №2-1242/10, свідчать лише про надання правової оцінки певним юридичним фактам, які існували на момент винесення ухвали від 21.12.2012р.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" неодноразово змінювало власників. Зміна складу учасників, до якої апелює ОСОБА_2, сталася 2008 року. Після того, але до початку процедури банкрутства, частка корпоративних прав у розмірі 70,7621% переходила до ОСОБА_3 , згодом до ОСОБА_4 , а згодом до ОСОБА_1 (Протокол загальних зборів ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" №3 від 03.11.2010р.).

Стверджує, що саме ОСОБА_1 був учасником боржника станом на дату початку процедури банкрутства, що підтверджується витягом з ЄДР, який є в матеріалах справи. Незалежно від законності чи незаконності установчих документів 2008 року, законність подальших переходів права на частку 70,7621% на даний час не поставлена під сумнів.

Отже, тільки ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 був правомірним учасником ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", який приймав рішення про ліквідацію боржника, оскільки на той час саме права ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Таким чином, судом не застосовані норми законодавства, що регулюють право власності, корпоративні права і порядок державної реєстрації юридичних осіб (ст.167 Господарського кодексу України, ст.ст.143-145, 328, ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,7,59 Закону України «Про господарські товариства»).

Скаржник зазначає, що наведені обставини розглядалися судами у справі №2-934-11 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" про визнання права власності на корпоративні права.

Так, в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2015р. зроблено висновок про те, що «Посилання заявника [ ОСОБА_2] на рішення апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2015 р. [у справі №2-1242/10]... не говорить про засновництво ОСОБА_2 чи його власність у майні ТОВ «УМШБ», а вказує лише на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем ... Навіть те, що зазначеною ухвалою скасоване рішення суду першої інстанції... не говорить про право власності на цей статутний фонд саме заявника. Щодо заяв про відступлення часток у статутному фонді на користь ОСОБА_2 , вони датовані 2008 роком, тобто до затвердження Статуту 2010 року, а крім того вказані заяви не є правовстановлюючими документами». Дані висновки буди підтверджені Вищим спеціалізованим судом та Верховним судом України. Усі судові рішення надавалися.

Скаржник вважає, що обставини щодо переходу права власності на частку в ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" були досліджені судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, проте суд зробив із них неправильні висновки.

Інших підстав участі у даній справі ОСОБА_2 не має, він не є стороною та не залучався як учасник провадження у справі про банкрутство.

Посилаючись на положення ч.2 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», апелянт стверджує, що зміна складу учасників юридичної особи - банкрута на стадії вирішення питання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу не має юридичного значення, оскільки з моменту відкриття ліквідаційної процедури повне керівництво юридичною особою переходить до ліквідатора, учасники товариства не мають права голосу на засіданні комітету кредиторів.

Скаржник вважає, що закривши провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції фактично заново переглянув усю справу, надавши правову оцінку остаточному судовому рішенню і привласнивши собі повноваження судів вищих інстанцій. При чому суд обійшов здійснення усіх належних процедур банкрутства.

Стверджує, що суд прийняв оскаржувану ухвалу без повідомлення одного із учасників справи - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації шляхового будівництва», припинення ліквідаційної процедури, припинення повноважень ліквідатора, відновлення юридичної особи, відмовити повністю. Судові витрати розподілити відповідно до закону.

Ухвалою суду від 17.05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Арашина О.Л. на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003). Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу арбітражного керуючого Арашина О.Л. та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (5/94/2011/5003).

Зокрема, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2018р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А.) апеляційне провадження у справі №902/1658/15 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 зупинено до закінчення касаційного провадження Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду за касаційною скаргою арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2018р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2018р. у справі №902/1658/15, та до повернення матеріалів справи №902/1658/15 до Рівненського апеляційного господарського суду.

Матеріали справи №902/1658/15 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У відповідності до абз.3 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

Частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

05.10.2018 р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 03.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передані апеляційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича у справі № 902/1658/15.

Автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018р.) визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1658/15 у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І.

Листом від 18.03.2019р. №902/1658/15/1338/19 матеріали справи №902/1658/15 було витребувано у господарського суду Вінницької області.

08.04.2019р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1658/15.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2019 року, в зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Демидюк О.О. з 08.04.2019 по 26.04.2019, визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1658/15 у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою суду від 11.04.2019р. поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15. Розгляд апеляційних скарг призначено на "23" травня 2019 р. об 14:30 год.

02.05.2019р. (вх.№16237/19) на адресу суду від ОСОБА_2 . надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Арашина О.Л. (т.14, арк.справи 98-95).

У відзиві зазначає, що відповідно матеріалів справи про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином - ухвалою суду від 04.04.2018р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Також, учасники по справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 04.04.2018р. про призначення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

ОСОБА_2 зазначає, що у сукупності встановлених фактів суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додані належні докази проведення процедури самоліквідації в установленому Цивільним кодексом України порядку. Підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство - не було.

Вважає, що справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" порушена неправомірно, оскільки на день порушення провадження у справі були відсутні правові підстави для порушення справи та визнання боржника банкрутом, а тому і відсутні підстави для проведення відповідних дій по його ліквідації.

Вважає, що суд дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" на підставі ч.2 ст. 231 ГПК України в зв`язку із відсутністю предмету спору та ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р.).

Вважає висновки господарського суду Вінницької області, що містяться в обґрунтуванні ухвали господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) законними, правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному на даний час і чинному на час розгляду справи банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" законодавству.

У відзиві посилається на норми Конституції України, Європейської конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про господарські товариства», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 203, 204, 215, 251, 252, 253, 254 Цивільного кодексу України, статті 263, 268, 269, 271, 273, 276 Господарського процесуального кодексу України.

Просить суд за результатами розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Арашина О.Л. на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) - відмовити арбітражному керуючому Арашину О.Л. в задоволені апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) залишити без змін.

Також, 02.05.2019р. (вх.№16234/19) на адресу суду від ОСОБА_2 . надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (т.14, арк.справи 117-127).

У відзиві зазначає, що в ухвалі суду від 23.03.2018р., якою призначено судове засідання на 24.04.2018р., вказано про направлення ухвали ОСОБА_1 , що є помилковим, оскільки ухвалою господарського суду Вінницького області від 04.01.2018р. встановлено, що ОСОБА_1 не є власником частки ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва". Ухвала господарського суду Вінницького області від 23.04.2018р. у справі №902/1658/15 ОСОБА_1 не оскаржена та є в силі. Таким чином, ОСОБА_1 особисто визнав цей факт і у зв`язку з цим втратив своє право на будь яке подальше оскарження рішень у цій справі.

Крім цього, ОСОБА_2 зазначає, що у сукупності встановлених фактів суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додані належні докази проведення процедури самоліквідації в установленому Цивільним кодексом України порядку. Підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство - не було.

Вважає, що справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" порушена неправомірно, оскільки на день порушення провадження у справі були відсутні правові підстави для порушення справи та визнання боржника банкрутом, а тому і відсутні підстави для проведення відповідних дій по його ліквідації.

Вважає, що суд дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" на підставі ч.2 ст. 231 ГПК України в зв`язку із відсутністю предмету спору та ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р.).

Вважає висновки господарського суду Вінницької області, що містяться в обґрунтуванні ухвали господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) законними, правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному на даний час і чинному на час розгляду справи банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" законодавству.

У відзиві посилається на норми Конституції України, Європейської конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про господарські товариства», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 203, 204, 215, 251, 252, 253, 254 Цивільного кодексу України, статті 263, 268, 269, 271, 273, 276 Господарського процесуального кодексу України.

Просить суд за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) - відмовити ОСОБА_1 в задоволені апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 (№5/94/2011/5003) залишити без змін.

Судове засідання 23.05.2019р. у справі №902/1658/15 не відбулось в зв`язку з перебуванням суддів-членів колегії Юрчука М.І. та Крейбух О.Г. у відпустці. З даної обставини складено відповідну довідку та повідомлено сторін у справі.

Ухвалою від 04.06.2019р. розгляд апеляційних скарг призначено на "20" червня 2019 р. об 14:30год.

Ухвалою від 19.06.2019р. у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Крейбух О.Г., прийнято апеляційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О.

Ухвалою від 20.06.2019р. задоволено заяву представника арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича про відвід судді Тимошенка Олега Михайловича. Відведено головуючого суддю Тимошенка Олега Михайловича від розгляду справи №902/1658/15 (5/94/2011/5003).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019р., для розгляду справи №902/1658/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О.

Ухвалою від 25.06.2019р. прийнято апеляційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. та призначено розгляд апеляційних скарг на 15 серпня 2019р. об 10:00год.

Ухвалою від 15 серпня визнано необґрунтованою заяву (вх.№28961/19 від 14.08.2019р.) ОСОБА_1 про відвід судді Північно-західного апеляційного господарського суду Саврія Віктора Анатолійовича від розгляду справи №902/1658/15. Зупинено провадження у справі №902/1658/15.

Ухвалою від 16.08.2019р. (суддя Дужич С.П.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Саврія В.А. у справі №902/1658/15.

Ухвалою суду від 20.08.2019р., у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Демидюк О.О., прийнято апеляційні скарги до провадження колегією суддів в новому складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. Поновлено провадження у справі №902/1658/15.

Ухвалою суду від 08.10.2019р., у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Дужича С.П. у період з 01.10.2019р. по 31.10.2019р., прийнято апеляційні скарги до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В.

10.10.2019р. (вх.№34118/19) на адресу суду від директора ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва» надійшла заява про відвід судді Дужича С.П.

З огляду на заміну судді - члена колегії Дужича С.П. у зв`язку із перебуванням у відпустці у період з 01.10.2019р. по 31.10.2019р. та прийняттям апеляційних скарг до свого провадження колегією суддів у новому складі (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В.), заява вх.№34118/19 від 10.10.2019р. про відвід судді Дужича С.П. - не розглядається.

10.10.2019р. (вх.№34115/19) на адресу суду від арбітражного керуючого Арашина О.Л. надійшла заява про відвід судді Юрчука М.І.

В поданій заяві арбітражний керуючий Арашин О.Л. в якості підстави для заявлення відводу судді Юрчука М.І., посилається на прийняття колегією суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І. постанови від 28.02.2019р. у даній справі, в процесі чого, на думку заявника, суддя Юрчук М.І. сформував певну позицію щодо аргументів сторін.

Згідно ч.3 ст.36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.10.2018р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2018р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2018р. у справі №902/1658/15 залишено без змін.

Отже, участь судді Юрчука М.І. при ухваленні постанови від 28.02.2019р. у даній справі з урахуванням приписів ст.35, 36 ГПК України не є підставою для відводу судді Юрчука М.І. від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15.

Судова колегія констатує, що задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст.35 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Разом з тим колегією суддів враховується, що відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п.1 ч.2 ст.43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 43 ГПК України встановлено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Оскільки, арбітражний керуючий Арашин О.Л. неодноразово звертається із заявами у судах всіх інстанцій про відвід суддів у межах справи №924/829/19, що вказує на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, колегія суддів вважає заяву зловживанням стороною своїми процесуальними правами та залишає заяву вх.№34115/19 від 10.10.2019р. про відвід судді Юрчука М.І. без розгляду.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 10.10.2019р. представники учасників провадження не з`явилися, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

25.07.2011р. загальні збори учасників прийняли рішення про ліквідацію ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", приступив до виконання обов`язків голова ліквідаційної комісії Паутов В.В., який вирішив звернутися до суду, виявивши, що підприємство неспроможне погасити вимоги кредиторів, і звернувся до суду 04.08.2011р. із зазначеною заявою.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство додано Статут підприємства відповідно до якого на час звернення до суду товариство мало статутний капітал у розмірі 274174 грн. Засновники: об`єднання підприємств "Облміжколгоспшляхбуд" - 24 % статутного капіталу, ОСОБА_3 - 70,7621% статутного капіталу, ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" - 5, 2379 % статутного капіталу.

В подальшому відбулись зміни у складі засновників підприємства-банкрута, про що свідчать зміни до статуту (т.1, арк.справи 56; т.4, арк.справи 227): об`єднання підприємств "Облміжколгоспшляхбуд" - 24 % статутного капіталу, ОСОБА_4 - 70,7621% статутного капіталу, ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" - 5,2379 % статутного капіталу (протокол №2 від 15.09.2010р.).

Після цього знову відбулися зміни до Статуту підприємства-банкрута у складі засновників (т.1, арк.справи 53): об`єднання підприємств "Облміжколгоспшляхбуд" - 24 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 70,7621% статутного капіталу, ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" - 5,2379 % статутного капіталу (протокол № 3 від 03.11.2010 р.).

Із зазначеного вбачається, що відбулась передача частки в розмірі 70,7621% від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , і далі до ОСОБА_1

В заяві про закриття провадження у справі ОСОБА_2 просив суд закрити провадження у справі №5/94/2011/5003(902/1658/15) про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" посилаючись на незаконність порушення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справ, провадження у справі №5/94/2011/5003(902/1658/15) порушено в порядку, передбаченому ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013р.), тобто по спрощеній процедурі банкрутства за наслідками процедури добровільної самоліквідації юридичної особи, яка передбачена ст.ст.110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Як встановлено ч.ч.1,2 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013р.) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою). За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Особливій процедурі, що передбачена ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (банкрутство боржника, що ліквідується власником), передує процедура добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв`язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є дотримання вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Аналіз вказаних норм та положень ч.ч.3,6 ст.7 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави стверджувати про необхідні передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які полягають у наступному:

- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті;

- бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

- перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

- рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними;

- протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

- інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов`язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, у випадку, коли дійсно має місце неплатоспроможність боржника і таким боржником прийнято рішення про звернення до суду з заявою про банкрутство за спрощеною процедурою, слід чітко дотримуватися процедури, зазначеної вище, оскільки не вчинення будь-якої з необхідних дій буде підставою для відмови в задоволенні заяви про визнання банкрутом.

Тобто, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та визнання боржника банкрутом відповідно до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додані належні докази проведення процедури самоліквідації в установленому Цивільним кодексом України порядку.

Обов`язковою умовою подачі заяви про порушення справи про банкрутство є рішення власника майна боржника про звернення до господарського суду з такою заявою. Тобто, процедура самоліквідації юридичної особи, яка передує зверненню до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, може здійснюватись лише за рішенням її законних учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перегляду ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012р. за нововиявленими обставинами суд встановив, що учасником ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" є ОСОБА_2 , якому належить право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" в розмірі 70,7621%

На час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство учасниками ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" були особи, які як виявилось згодом і встановлено ухвалою суду від 04.01.2018р. у справі №5/94/2011/5003 (902/1658/15) не були законними учасниками юридичної особи - боржника. При цьому, рішення про ліквідацію юридичної особи в загальному цивільному порядку має бути прийнято законними учасниками або органом юридичної особи, уповноваженим на це установчих документів.

В ухвалі суду від 04.01.2018р. у справі №5/94/2011/5003(902/1658/15) встановлено, що підстав для порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" не було. Про це було зазначено і Вищим господарським судом України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при порушенні справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" не було перевірено фінансово-майновий стан, не було перевірено чи мало підприємство недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів здійснення інвентаризації майна боржника суду надано не було.

До цього, вирішуючи питання про визнання боржника - ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" банкрутом і відкриваючи ліквідаційну процедуру, судом не було перевірено чи надані боржником відомості про відсутність у нього активів, а матеріали справи не містять доказів реєстрації (або її відсутності) прав за боржником, зокрема, відсутні витяги із Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомостей щодо наявності (відсутності) у боржника рухомого майна (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо), відсутні відомості із ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо того, чи є боржник засновником, учасником інших юридичних осіб (наявність корпоративних прав), а також відомості щодо наявності чи відсутності коштів на рахунку боржника.

Також слід зазначити, що згідно ч.ч.1,4 ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації в порядку, передбаченому Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (в редакції чинній на момент порушення справи про банкрутство).

Матеріалами справи підтверджується факт відсутності рішення про припинення ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва» шляхом його ліквідації на підставі рішення його власників, зокрема, відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про те, що учасниками ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва» прийнято рішення про припинення шляхом його ліквідації.

Визнання боржника банкрутом за процедурою, встановленою ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній до 19.01.2013р.) можливе тільки за умови дотримання боржником передбаченої процедури. Не вчинення боржником будь-яких дій, передбачених даною процедурою є підставою для відмови в задоволенні заяви про визнання банкрутом.

З огляду на вищевстановлене колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду Вінницької області про відсутність підстав для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва», оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додані належні докази проведення процедури самоліквідації в установленому Цивільним кодексом України порядку. Підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство - не було.

Згідно п.36 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2009р. №15 „Про судову практику у справах про банкрутство" передбачено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана правова позиція викладена також у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 27.02.2012р. №01-06/224/2012 „Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2012р. №01-06/249 „Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", де зокрема зазначено, що у розгляді справ про банкрутство - провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню у разі, якщо під час розгляду справи господарськими судами не встановлено передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а боржником не подано доказів, які підтверджують ознаки його неплатоспроможності (постанова від 26.12.2011 N 16/87/09-21/134/09).

Також, правова позиція щодо припинення провадження у справі як безпідставно порушене відповідно до пп.1-1 п.1 ч.1 ст.80 ГПК України викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015р. у справі № 922/2459/14.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГПК України - господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" порушена неправомірно, оскільки на день порушення провадження у справі були відсутні правові підстави для порушення справи та визнання боржника банкрутом, а тому і відсутні підстави для проведення відповідних дій по його ліквідації.

Враховуючи викладене, господарський суд Вінницької області дійшов правомірного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва" на підставі ч.2 ст. 231 ГПК України в зв`язку із відсутністю предмету спору та ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р.).

З огляду на закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору на тій підставі, що не було законних підстав для порушення справи про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Арашина О.Л. підлягають припиненню, а запис в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно припинення ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" підлягає скасуванню (відміні), а ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" як юридична особа підлягає відновленню.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії")

Доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Арашина Олександра Леонідовича на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/1658/15(5/94/2011/5003) залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15.10.2019р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.