ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1811/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, суддя Кармазін О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінбуд-2", про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінбуд-2", в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка виражається у формі невчинення нею дії (невиконанні у встановлених законом порядку та строк обов`язку) щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки законності рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.12.2014 р. № КС 142143510339: «Готельно-торговельний комплекс з кемпінгом по АДРЕСА_1 , перша черга - кемпінг. Перший пусковий комплекс.", за письмовим зверненням ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018 р.;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018 р. та провести позапланову перевірку законності рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.12.2014 р. № КС 142143510339: "Готельно-торговельний комплекс з кемпінгом по АДРЕСА_1 , перша черга - кемпінг. Перший пусковий комплекс." на його відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, та письмово повідомити про результати перевірки ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що обставини справи та надані позивачем докази, які не заперечувалась відповідачем, свідчать про те, що 03.12.2018 позивач звернулась до відповідача з письмовим зверненням (вх. №40-6352-0 від 03.12.2018) про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду, а не контролю, а тому, в порушення вимог ст.ст.90, 242, 244, 246 КАС України, судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, які мають значення для справи, неправильно встановлено зміст спірних правовідносин (оскільки такі правовідносини виникли відповідно до норм права, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а не контролю).

Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції безпідставно зазначено "враховується, що ДАБІ в особі Департаменту, за дорученням ДАБІ, надано позивачу відповідь та роз`яснено щодо питань, заявлених позивачкою", адже відповідач лише доручив звернення позивача розглянути Департаменту, тобто об`єкту нагляду, саме щодо якого безпосередньо повинні були здійснені заходи державного архітектурно-будівельного нагляду відповідачем.

Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, зокрема Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

04.10.2019 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінбуд-2" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

У відзиві ТОВ "Житлоінбуд-2" зазначає, що у зверненні фізичної особи мас бути обґрунтовано порушення її прав не замовником будівництва чи будь-якою іншою особою, а саме об`єктом нагляду, у даному випадку органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, натомість у тексті звернення позивача немає жодної згадки про те, які дії чи бездіяльність Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області як об`єкта нагляду порушили законні права та інтереси позивача, не наведено які саме законні права та інтереси були порушені, тобто звернення позивача є необґрунтованим належним чином і не відповідає вимогам Порядку №698. Натомість, відповідач проводить позапланову перевірку лише на підставі обґрунтованого звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, у відзиві третя особа вказує, що здійснення суб`єктом владних повноважень діяльності щодо реєстрації Декларації про готовність ніяким чином не зачіпає права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, дії Департаменту щодо реєстрації Декларації є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов`язки тільки для того суб`єкта, якого вони стосуються, у даному випадку - для ТОВ «Житлоіндбуд-2» як замовника будівництва і для позивача такі дії безпосередньо не створюють жодних юридичних наслідків.

Інші учасники справи відзиви на апеляційні скарги не подавали.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 03.12.2018 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 подала звернення «Про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю».

У зверненні, крім іншого, зазначається, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області була зареєстрована Декларація від 17.12.2014 №КС 142143510339 про готовність до експлуатації об`єкта: «Готельно-торговельний комплекс з кемпінгом по АДРЕСА_1 , перша черга - кемпінг. Перший пусковий комплекс.»

Зазначено, що заявник вважає, що зареєстрована декларація містить недостовірні дані, оскільки на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначена в ній, не відповідає дійсності.

Так, зазначається, що будівля кемпінгу, на момент прийняття в експлуатацію та у даний час, не використовується за її функціональним призначенням, абсолютно не придатна до експлуатації, оскільки до неї не підведені та не підключені інженерні і ресурснопостачальні мережі (електро-, водопостачання, водовідведення, тощо), вона є порожньою, стіни ззовні та всередині взагалі не упоряджені, вона не облаштована навіть вікнами і дверми та не має під`їзних шляхів і упорядженої прилеглої території, тобто, на думку заявника, будівля кемпінгу повністю не відповідає вимогам щодо її безпечної експлуатації.

На думку позивача (заявника), по суті, ця маленька недобудована споруда взагалі не є об`єктом нерухомості, що за законом може бути прийнята в експлуатацію як завершений об`єкт будівництва.

Натомість, звертає увагу позивач у заяві до ДАБІ, в п. 15 Декларації вказано, що на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку. Заходи з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом, проведені в повному обсязі.

Таким чином, на думку заявника, подана до Департаменту на реєстрацію декларація містить недостовірні дані, адже на дату реєстрації цієї Декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 376 ЦК України, ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 8 п. 22 Порядку № 461, заявник зазначав у зверненні, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню. Звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`я, навколишньому середовищу чи безпеці держави.

У вказаному зверненні позивач зазначає, що проживає поруч з об`єктом та є повноправним членом територіальної громади цього населеного пункту, відповідно заявник зазначає, що є повноцінним суб`єктом права на врахування її інтересів під час реалізації проектів містобудівної діяльності.

Заявник у зверненні зазначила, що прямим наслідком спорудження об`єкта є порушення її прав на безпечне для життя і здоров`я довкілля, гарантованих ст. 50 Конституції України, у зв`язку із забудовою лісової земельної ділянки та знищенням лісу і земельних насаджень.

Вирубка лісу, зазначає заявник, призводить до погіршення екологічної ситуації. Також, зелені насадження виконують функції захисту ґрунтів від ерозії, вирубка призводить до підвищення рівня ґрунтових вод.

Враховуючи викладене, у заяві позивач просила ДАБІ провести позапланову перевірку законності рішення Департаменту ДАБІ в Київській області про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У разі виявлення ознак порушення - просила ДАБІ зобов`язати Департамент провести позапланову перевірку у зв`язку із зазначенням недостовірних даних у Декларації.

У свою чергу, Департамент ДАБІ в Київській області у відповіді від 13.12.2018 щодо наведення недостовірних даних у декларації проведення перевірки, за дорученням ДАБІ повідомив заявника, що при реєстрації декларації не передбачено надання будь-яких інших документів, окрім двох примірників декларації. При цьому зазначено, що у вересні 2018 було здійснено виїзд за адресом об`єкту та за результатами встановлено, що на земельній ділянці розташована будівля, ознак виконання підготовчих або будівельних робіт не встановлено. Звернута увага, що контроль здійснюється у межах наданих повноважень лише з підстав та у порядку визначеному законодавством.

Вважаючи, що оскаржувана бездіяльність відповідача, яка виразилась у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити, та яка полягає у невиконанні відповідачем у встановленому законом порядку та строк обов`язку щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду, є протиправною, порушує права та інтереси позивача, з підстав, викладених у позовній заяві, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів порушення її прав та охоронюваних законом інтересів у зв`язку з розглядом ДАБІ її звернення щодо вищезгаданої декларації про готовність об`єкту, а посилання позивача на ту обставину, що у зв`язку із зазначеним зверненням чи декларацією порушено право позивача на чисте довкілля не підтверджується наданими до справи доказами, а тому дії відповідача (в особі Департаменту) щодо розгляду заяви позивача відносно реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі - повернення декларації або скасування реєстрації декларації є актами індивідуальної дії, відповідно, відсутність у будь-кого, крім ТОВ «Житлоінбуд-2», в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку з реєстрацією Декларації, не породжує для останньої і права на звернення з цим адміністративним позовом, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що перевірка достовірності вказаних даних, про необхідність проведення якої ставив питання позивач, є окремою самостійною підставою для проведення перевірки та вказана перевірка може проводитись протягом трьох місяців з дня подання документів, оскільки суть такої перевірки полягає саме у перевірці відомостей, заявлених початково, що обмежує орган контролю у проведенні перевірок свавільно, протягом всього процесу будівництва та після його завершення, однак, у даному випадку має місце звернення позивача щодо проведення відповідачем заходів контролю поза межами встановленого законом строку, що, відповідно, не може зумовлювати вчинення відповідачем протиправних дій по проведенню перевірки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 28.02.2018), органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Тобто, Державна архітектурно-будівельна інспекція України реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час подання звернення позивачем) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 28.02.2018) основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

- проводить перевірки:

відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

дотримання порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації;

законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

додержання суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

- скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції;

- розглядає в порядку нагляду рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката (без права видачі сертифіката);

- перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема:

- перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

- вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

Колегія суддів зазначає, що основними завданнями Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є, зокрема, контроль за дотриманням територіальними органами-структурними підрозділами Держархбудінспекції вимог законодавства при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду і ринкового нагляду, про що зазначено на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України http://v.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/

Також, колегія суддів зазначає, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Згідно п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Відповідно до п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, після отримання письмового звернення ОСОБА_1 від 03.12.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція України зобов`язана була перевірити таке звернення на його обґрунтованість щодо наявності порушення прав ОСОБА_1 , визначених законодавством, об`єктом нагляду - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, а саме - під час прийняття рішення про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.12.2014 р. № КС 142143510339: «Готельно-торговельний комплекс з кемпінгом по АДРЕСА_1 , перша черга - кемпінг. Перший пусковий комплекс».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у зверненні такої особи має бути обґрунтовано порушення її прав не замовником будівництва чи будь-якою іншою особою, а саме об`єктом нагляду, у даному випадку - органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області.

Однак, разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.12.2018 та про здійснені заходи державного архітектурно-будівельного нагляду безпосередньо Державна архітектурно-будівельна інспекція України ОСОБА_1 не повідомила.

Натомість, листом Департаменту ДАБІ в Київській області від 13.12.2018 №10/10-12/1312/06/02 позивачу було повідомлено, зокрема, про те, що:

- на виконання доручення Першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Філончука В.В. від 03.12.2018 №40-6352-С звернення позивача щодо наведення недостовірних даних у Декларації та проведення відповідної позапланової перевірки, було розглянуто Департаментом;

- посадовою особою Департаменту з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контрою у вересні 2018 року було здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 , та за результатами якої було встановлено, що на земельній ділянці розташована будівля, однак виконання підготовчих або будівельних робіт не встановлено;

- зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль Департаментом здійснюється у межах наданих повноважень лише з підстав та у порядку визначеному чинним законодавством України.

Отже, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Державна архітектурно-будівельна інспекція України лише доручила звернення позивача про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018 розглянути Департаменту ДАБІ в Київській області (не Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду), тобто об`єкту нагляду, саме щодо якого безпосередньо і повинні були здійснені заходи державного архітектурно-будівельного нагляду відповідачем, у випадку обґрунтованості звернення ОСОБА_1 від 03.12.2018, а тому, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині щодо визнання протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо нерозгляду письмового звернення ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018.

Також, колегія суддів зазначає, що для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд зазначає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відтак, не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України провести позапланову перевірку законності рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.12.2014 р. № КС 142143510339: "Готельно-торговельний комплекс з кемпінгом по АДРЕСА_1 , перша черга - кемпінг. Перший пусковий комплекс." на його відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, та письмово повідомити про результати перевірки ОСОБА_1 , оскільки як передбачено приписами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, а в даному випадку Державною архітектурно-будівельною інспекцією України таке звернення не розглядалося, та, не перевірялося, зокрема, на предмет його обґрунтованості, відтак, відсутні підстави для задоволення таких вимог, оскільки вони є передчасними та відносяться до дискреційних повноважень відповідача.

Виходячи з викладеного, наявні правові підстави для задоволення позову частково.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки спірні правовідносини виникли відповідно до норм права, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а не контролю, судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, зокрема Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відтак, доводи, зазначені в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, та спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, призвели до помилкового вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо нерозгляду письмового звернення ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018.

Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_1 про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду від 03.12.2018 та повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду такого звернення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов