ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
07 жовтня 2019 року справа №850/1/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» Кунянського Станіслава Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 850/1/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
16.04.2019 року представник позивача - Кунянський С.М. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15990 грн. за вивчення рішення суду першої інстанції, роботу над правовою позицією, написання апеляційної скарги, телефонні дзвінки до апеляційного суду, підготовку та направлення листа про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 109-111).
Представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи заяви, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що заява про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат не підлягає задоволенню.
До клопотання про ухвалення додаткового судового рішення представником позивача додано копію договору про надання правової допомоги № 0798 від 12 лютого 2019 року, рахунок на оплату № 32 від 16.04.2019 року на суму 15990 грн., акт здачі-приймання робіт № 30 від 16.04.2019 року, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с 112-122).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання щодо розподілу заявлених позивачем судових витрат суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 3,4,5 статті 143 КАС України деталізовано порядок прийняття судом рішення щодо судових витрат, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи. Проте, при апеляційному розгляді цієї справи, до закінчення судових дебатів, представник позивача не повідомив суд ані в усній формі, ані письмово, про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу за результатами розгляду справи, не надавав доказів сплати витрат на правничу допомогу, ані про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення.
Крім того, не зробив відповідну заяву, що сторона має сплатити після розгляду справи в апеляційній інстанції витрати, пов`язані з правничою допомогою в конкретній сумі. Недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суд першої або апеляційної інстанції про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, - унеможливлює задоволення заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі № 820/1242/18, надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення. При цьому Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту. Таким чином, по даній справі суд мав можливість вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням, якщо б вимоги про їх стягнення були заявлені до ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки витрати на правничу допомогу не заявлялись до відшкодування під час апеляційного розгляду, тому відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Враховуючи викладене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задоволенню не підлягає. За приписами частин 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 135, 139, 143, 241, 248, 252, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» Кунянського Станіслава Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 850/1/18 - відмовити.
Повний текст ухвали складений та підписаний 7 жовтня 2019 року.
Ухвала суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова
