У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
04 жовтня 2019 р. Справа № 120/3200/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у м. Вінниці в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
04.10.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 06.08.2019 року №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині призначення позивача старшим інспектором – черговим сектору реагування патрульної поліції №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів – Подільського відділу цього ж управління з 12 серпня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом від 06.08.2019 року №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на підставі ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено на посаду старшого інспектора –чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, та звільнено при цьому з посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів – Подільського відділу цього ж управління з 12 серпня 2019 року. Але позивач вважає, що жодних підстав, визначених ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», для його переміщення не було, а тому такий наказ є протиправним.
Ухвалою суду від 04.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 15.30 год. 23.10.2019.
Крім того, 04.10.2019 позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу від 06.08.2019 року №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині призначення позивача старшим інспектором – черговим сектору реагування патрульної поліції №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів – Подільського відділу цього ж управління з 12 серпня 2019 року та заборони Головному управлінню Національної поліції у Вінницькій області вносити зміни до штатного розпису Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області шляхом скорочення посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів-Подільського відділу поліції.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що вказаним наказом його призначено на посаду в іншій місцевості без відповідного погодження, куди він не має змоги переїхати за особистими підставами. Також вказує, що скорочення посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів-Подільського відділу поліції є для відповідача способом недопущення до роботи особи, після відновлення її прав судом.
Відтак, за відсутності заходів забезпечення позову, якщо позивач не зможе переїхати до іншого насаленого пункту для продовження служби, то буде звільнений, що унеможливить у випадку задоволення судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача. Крім того, на думку позивача, очевидними є ознаки протиправності оспорюваного рішення відповідача.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
Відтак при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Встановлено, що предметом спору у цій справі є перевірка законності наказу від 06.08.2019 року №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині призначення позивача старшим інспектором – черговим сектору реагування патрульної поліції №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів – Подільського відділу цього ж управління з 12 серпня 2019 року.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд доходить висновку, що внаслідок зупинення дії оспорюваного рішення спір між сторонами фактично буде вирішений без розгляду справи по суті. Тобто, застосування такого заходу забезпечення позову фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, що є недопустимим.
При цьому суд враховує, що відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанціях) № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками – виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
В даному випадку, оскаржуваним наказом звільнено позивача з попередньої посади та призначено на нову. Тобто, зупиняючи дію такого наказу, суд фактично продовжує службові відносини позивача на попередній посаді.
Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом ОСОБА_2 Європи 13.09.1989, згідно з якими рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Натомість заявник не навів достатнього обґрунтування щодо очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Водночас посилання у клопотанні на те, що невжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, переважно ґрунтується на припущеннях та не свідчить про те, що відсутність заходів забезпечення позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав та інтересів позивача у визначеному законом порядку.
Крім того, передчасними і такими, що об'єктивно не підтверджуються слід вважати посилання позивача на очевидну протиправність оспорюваного рішення, тоді як доводи, наведені у позовній заяві, належить перевірити під час розгляду справи по суті.
Що стосується заходу забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Національної поліції у Вінницькій області вносити зміни до штатного розпису Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області шляхом скорочення посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів-Подільського відділу поліції, то суд враховує наступне.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували намір відповідача скорочення його посади. Натомість позивач вказує, що про це «свідчить практика правозастосування» і це «спосіб, який застосовується повсякденно з метою недопущення до роботи осіб, після відновлення їх прав судом». Суд вважає, що зазначене грунтується виключно на припущеннях позивача, не підтверджених жодним доказом.
Отже, судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України. Відтак у задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 120/3200/19-а – відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала в повному обсязі складена 04.10.2019.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна
