РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 жовтня 2019 р. Справа № 120/3200/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Левицького О.І. ,

представника відповідача : Бешлей І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 06.08.2019 р. №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині призначення ОСОБА_1 старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Могилів - Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 12 серпня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки його переміщено на посаду в іншу місцевість без його згоди, що є обов`язковою умовою згідно ст.32 Кодексу законів про працю України, в оскаржуваному наказі не зазначено, а відповідачем не обгрунтовано конкретної підстави такого переміщення. Також позивач вказує, що оскаржуваний наказ не міг бути винесений на підставі доповідної записки та подання, оскільки зміст подання не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

04.10.2019 року позивачу поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.10.2019 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

22.10.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4, 5 ст.59 Закону України «Про національну поліцію» (далі-Закон) видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Наказом МВС України від 23.11.2016 року №1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції та перелік документів з питань проходження служби. Розділом ІІ Порядку визначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є зміни в службовій діяльності, які стосуються призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою.

П.1 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

06.08.2019 року начальником ГУНП у Вінницькій області підписано оскаржуваний наказ №135 о/с. Підставою для винесення такого наказу були наступні документи: доповідна записка начальника УПД ГУНП у Вінницькій області про значне навантаження працівників СРПП Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та необхідність комплектування вказаної посади; подання т.в.о. начальника Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про призначення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора чергового СРПП №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, а також для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, відповідно до ст.65 Закону України «Про національну поліцію».

Посада, на яку призначено ОСОБА_1 є рівнозначною тій, на якій він працював.

Також відповідачем зазначено, що переміщення по службі поліцейського відповідно до ст.65 Закону не є переведенням або зміною істотних умов праці, а ст.32 Кодексу законів про працю в даному випадку не застосовується.

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області є територіальним органом поліції та реалізовує свої повноваження на території Вінницької області.

Таким чином при прийняті оскаржуваного наказів ГУНП у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали та враховуючи доводи, викладені в позовній заяві, просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом МВС України у Вінницькій області від 20.10.1998 року №150 о/с позивач призначений на посаду експерта-хіміка експертно-криміналістичного відділення Могилів-Подільського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області.

Наказом МВС України у Вінницькій області від 06.11.2015 року № 1 о/с ОСОБА_1 призначено старшим інспектором-криміналістом Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Наказом Головного управлінння Національної поліції у Вінницькій області від 09.12.2016 року №253 о/с позивача призначено старшим інспектором-криміналістом слідчого відділення Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області.

Наказом від 06.08.2019 р. №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на підставі ст.65 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 призначено старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Могилів - Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 12 серпня 2019 року.

Підставою для винесення наказу від 06.08.2019 року, згідно із текстом самого наказу, є подання керівництва Могилів-Подільського ВП ГУНП від 06.08.2019 року.

Як з`ясовано в судовому засіданні т.в.о. начальника Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області 06.08.2019 року винесено подання про призначення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора чергового СРПП №1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, відповідно до ст.65 Закону України «Про національну поліцію» та на підставі доповідної записки начальника УПД ГУНП у Вінницькій області від 31.07.2019 року про значне навантаження працівників СРПП Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та необхідність комплектування посади старшого інспектора-чергового.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015р. №580-VIІI «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VІІІ) та Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016р. №1235.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII cлужба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 3 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII встановлено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно частини 4 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок переміщення та переведення поліцейського визначено у статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII. Переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Частиною другою статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII зазначено , що посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

У відповідності до частини 4 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII зазначено, що поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.

Частиною 6 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII визначено, якщо законом визначено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) поліції, призначення на такі посади здійснюється за умови відповідності особи, яка призначається на таку посаду, додатковим вимогам.

Згідно частини 7 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" унормовано, що переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Відповідно до частини 10 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII зазначено, що у разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 32 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ) визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Приписами статті 33 КЗпПУ регулюється порядок тимчасового переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 р. №1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, та Перелік документів з питань проходження служби.

Відповідно до п.п.1-3 Розділу ІІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016р. №1235 видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016р. №1235, передбачено наступні документи з питань проходження служби: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012р. №650 затверджено Інструкцію з оформлення документів у системі МВС України (надалі - Інструкція №650), вимоги якої поширюються на організаційно-розпорядчі документи - накази, доручення, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, які створюються в результаті діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС.

Згідно Інструкції №650: рапорт - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання; подання - документ, що містить пропозиції про призначення, переміщення або заохочення особового складу, а також рекомендації щодо визначених дій і заходів з питань діяльності установ; доповідна записка - документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомий йому факт, подію тощо, з обов`язковим внесенням пропозицій.

Враховуючи викладене та надаючи оцінку спірним правовідносинам, в межах зазначених позивачем підстав позову та обставин за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі застосуванню мають підлягати норми спеціального законодавства.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування відносно позивача підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Оскаржуваним наказом № 135 о/с від 06.08.2019р. ОСОБА_1 призначено старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Як убачається з матеріалів справи, позивач проходив службу на посаді старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Могилів - Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Таким чином, судом встановлено, що фактично позивача переміщено на роботу в інший район області, що є по суті переведенням особи до іншої місцевості.

Суд також вважає, що в цьому випадку спеціальний Закон України «Про національну поліцію» встановлює підстави переміщення, які зазначені у частині 1 статті 65 Закону № 580-VIII та порядок переміщення, який визначає за чиєю ініціативою таке переміщення відбувається. Таке переміщення може відбуватися - за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (ч.8 ст.65 Закону № 580-VIII).

Проте, Закон 580- VIII не врегульовує випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або переведення до іншої місцевості, про що йдеться у статті 32 КЗпП України.

Так стаття 32 КЗпП України встановлює можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин суд вважає можливим до цих правовідносин застосувати норми КЗпП України, які врегульовують переведення працівника на роботу до іншої місцевості та вважає, що позивач був неправомірно переведений до іншої місцевості без його згоди.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду, викладених в постанові від 17 жовтня 2019 року по справі №420/5192/18 (провадження №К/9901/21490/19).

Крім того, суд звертає увагу, що при розгляді справи сторони визнали, що посада, на яку переведено позивача є рівнозначною тій, на якій він працював. При цьому, сторони обгрунтували свою позицію ч.2 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, відповідно до якої посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

Таким чином, визначаючись щодо того чи є посада рівнозначною сторони та суд виходили з того, що за обома посадами передбачено максимальне спеціальне звання поліції «капітан», а тому такі є рівнозначними.

Також суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ від 06.08.2019 року не містить посилань на конкретну підставу визначену п.2 ч.1 ст.65 ЗУ «Про національну поліцію», а подання на підставі якого винесено наказ не відповідає вимогам Додатку 1 Переліку документів з питань проходження служби, так як не містить інформації про основні показники службової діяльності за займаною посадою, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Разом з тим, інформація про оклад та відповідні надбавки міститься в наказі №135 о/с.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що наказ №135 о/с від 06.08.2018р. стосовно позивача прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм трудового законодавства, а тому він є протиправним.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 06.08.2019 р. №135 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в частині призначення ОСОБА_1 старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 1 Оратівського відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади старшого інспектора криміналіста слідчого відділення Могилів - Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 12 серпня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 04.11.2019

Позивач : ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач : Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 40108672, вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна