Ухвала
18 вересня 2019р.
м. Київ
справа №601/1267/13-к
провадження № 51 4606 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі- Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду від 09 липня 2019 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі КК),
встановив:
До Суду надійшла касаційна скарга прокурора на ухвалу апеляційного суду від 09 липня 2019 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується.
Однак, у касаційній скарзі наявна неузгодженість щодо назви суду, який постановив оскаржуване прокурором судове рішення, зокрема у вступній частині скарги міститься інформація щодо суду, а саме Апеляційний суд Тернопільської області, який було ліквідовано указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Тому, при оскарженні судових рішень, у касаційній скарзі має бути вказано на конкретні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Висловлюючи вимогу про скасування судового рішення, прокурор не навів належного обґрунтування допущення апеляційним судом таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судових рішень на підставах, передбачених ст. 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 412-414, 370, 419 цього Кодексу.
При цьому у скарзі зазначено про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того, висловлюючи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду саме в суді першої інстанції, прокурор у касаційній скарзі не наводить належного обґрунтування з огляду на підстави, передбачені ст. 438 КПК, та у взаємозв`язку з положеннями статей 412-414, 370, 419 КПК.
Всупереч положень ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак, скаржником до касаційної скарги не додано належним чином завірених копій рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідно до вимог Порядку засвідчення копій документів, який визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), а також п. п. 12.4, 13.6, 13.7, 13.8 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, затвердженої наказом ДСА України № 173 від 17.12.2013 року із змінами.
Крім того, в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК скаржником не додано додатків до касаційної скарги в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Оскільки касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам ст. 427 КПК, Суд позбавлений можливості прийняти відповідне процесуальне рішення.
Відповідно до ст.429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду від 09 липня 2019 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України залишити без руху і встановити йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги п`ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
