ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
іменем України
04 вересня 2019 року
м. Харків
справа № 645/6694/15-ц
провадження № 22ц/818/2788/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого – Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря – Огар І.В.,
імена (найменування) сторін:
заявник – ОСОБА_1 ,
представник заявника – ОСОБА_2 ,
заінтересована особа – Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
заінтересована особа – Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року в складі судді Ульяніч І.В.,
у с т а н о в и в:
В лютому 2019 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся у суд зі скаргою на посадових осіб органу державної виконавчої служби та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області), Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – ПАТ «Універсал Банк»).
Скарга мотивована тим, що на виконанні МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області знаходились виконавчі провадження № 52666317 та № 52666374 по примусовому виконанню виконавчих листів, виданих 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, № 645/6694/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за Кредитним договором № 165-2008-2720 від 10 вересня 2008 року у розмірі 64 680 доларів США 43 центи та судового збору в розмірі 1 827 грн. з кожного.
25 квітня 2017 року головним державним виконавцем МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Комар Г.В. винесено постанови про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УШ «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-УШ) у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
18 грудня 2018 року ОСОБА_4 – представник ПАТ «Універсал Банк» повідомив МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області, що заборгованість перед ПАТ «Універсал Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судового збору у розмірі 1 827 грн. з кожного врегульована в повному обсязі.
21 грудня 2018 року та 29 січня 2018 року ОСОБА_2 – представник ОСОБА_1 подав до МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі та зняття арешту з вказаного житла з підстав, передбачених пунктом 9 частин першої та другої статті 39, частини першої статті 40 Закону № 1404-УШ. Однак клопотання залишені без розгляду.
Зазначав , що на порушення вимог частини першої статті 28 Закону № 1404-УШ копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1 направлена не була; виконавчі провадження № 52666374 та № № 52666317 не були об`єднані у зведене виконавче провадження; виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 645/6694/15-ц щодо стягнення судового збору в розмірі 1 827 грн. виконувалось окремо; в рамках виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості в розмірі 64 680 доларів США 43 центи арешт на майно боржника не накладався; станом на дату відкриття вказаних виконавчих проваджень – 04 жовтня 2016 року постанова про стягнення з божників виконавчого збору не виносилась, а станом на дату повернення виконавчого документу стягувачу з боржників не було стягнуто грошових коштів, що виключає нарахування та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 10% суми.
Крім того, сума, що підлягала стягненню з боржника ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 52666374 у розмірі 2 159 грн. 70 коп., не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що станом на 25 квітня 2017 року становить 64 000 грн. 00 коп. (з урахуванням мінімальної заробітної плати в розмірі 3 200 грн. 00 коп.), у зв`язку з чим звернення стягнення на єдине житло боржника не повинно здійснюватися, оскільки в такому разі виконавець зобов`язаний вживати заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Також зазначає, що на порушення вимог статті 57 Закону № 1404-УШ вартість майна боржника, на яке накладено арешт, не визначалась, Звіт про оцінку майна не складався
Посилаючись на вказані обставини, заявник просив:
- визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо не закінчення виконавчого провадження № 52666374 у зв`язку з фактичним виконанням заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. та щодо не зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою державного виконавця МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 25 квітня 2017 року в рамках цього виконавчого провадження;
– зобов`язати посадових осіб МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області закінчити виконавче провадження № 52666374 у зв`язку з фактичним виконанням заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. та щодо не зняти арешту з квартири АДРЕСА_1 .
21 березня 2019 року ОСОБА_5 – представник МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області подав відзив на заяву, в якому просив відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.
Відзив мотивовано тим, що на примусовому виконанні МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало два виконавчих провадження № 52666317 та № 52666374 по примусовому виконанню виконавчих листів, виданих 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, № 645/6694/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за Кредитним договором № 165-2008-2720 від 10 вересня 2008 року у розмірі 64 680 доларів США 43 центи та судового збору в розмірі 1 827 грн. з кожного. В ході примусового виконання вказаних виконавчих листів було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . 25 квітня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Оскільки виконавче провадження № 52666374 завершено, стягувач не скористався правом щодо повторного пред`явлення виконавчого документа, у державного виконавця відсутні підстави щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом, який було повернуто стягувачу. Крім того, доказів того, що сума заборгованості в розмірі 64 680 доларів США 43 центи боржниками сплачена, матеріали справи не містять.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року в складі судді Ульяніч І.В. в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що посадові особи МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області, повертаючи виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-УШ у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
04 квітня 2019 року ОСОБА_2 – представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення скарги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповне з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
16 липня 2019 року ОСОБА_6 В ОСОБА_7 – представник МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що належні та допустимі докази для задоволення скарги відсутні. Висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-УШ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1404-УШ у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Матеріали справи свідчать, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 165-2008-2720 від 10 вересня 2008 року у розмірі 64 680 доларів США 43 центи та судовий збір в розмірі 1 827 грн. з кожного.
30 серпня 2016 року ПАТ «Універсал Банк» в особі свого представника ОСОБА_8 звернувся до Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі – Богодухівський РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області) з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 654/6694/15-ц, виданого 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за Кредитним договором в сумі 64 680 доларів США 43 центи.
Постановою державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 08 вересня 2016 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа (виконавче провадження № 52155252).
Постановою головного державного виконавця Фрунзенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі – Фрунзенський РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області) від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 645/6694/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. (виконавче провадження № 52666374). Боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 11 жовтня 2016 року. В постанові зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій.
Постановою головного державного виконавця Фрунзенського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 25 квітня 2016 року у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 1 617 010 грн. 75 коп. накладено арешт на нерухоме майно, а саме – на квартиру АДРЕСА_1 .
Відомості про арешт внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 20137933.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2017 року постанова державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 08 вересня 2016 року скасована, державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області зобов`язано прийняти до виконання виконавчий лист № 645/6694/15-ц, виданий 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за Кредитним договором в сумі 64 680 доларів США 43 центи та відкрити виконавче провадження.
03 жовтня 2016 року до Фрунзенського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області надійшло два виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в розмірі 1 617 010 грн. 75 коп. та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
Постановами головного державного виконавця Фрунзенського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 654/6694/15-ц, виданих 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова (№ АСВП 52666317, № АСВП 52666374).
Постановою головного державного виконавця Фрунзенського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 25 квітня 2017 року виконавчі листи № 654/6694/15-ц, видані 05 липня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1 827 грн. 00 коп. судового збору з кожного, повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.
Згідно з відповіддю на звернення ОСОБА_8 – представника ПАТ «Універсал Банк» від 21 червня 2018 року № 52666317/В-5/41865 на підставі пункту 2 статті 37 Закону № 1404-УШ 25 квітня 2017 року державним виконавцем винесено дві постанови про повернення виконавчого документу стягувачу за вихідними номерами 18254, 18255. Розмір зобов`язання боржника за кредитом становить 58 198 доларів США 00 центів.
На підставі постанови від 06 жовтня 2017 року виконавче прровадження прийнято до виконання МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
18 лютого 2019 року ОСОБА_4 – представник ПАТ «Універсал Банк» звернувся до МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області з заявами (№ 581, № 582), в яких повідомив, що питання щодо сплати судового збору кожним з боржників в розмірі 1 827 грн. 00 коп. та заборгованості в розмірі 64 680 доларів США 43 центи врегульовано в повному обсязі.
Разом з тим, боржником не сплачено виконавчий збір в розмірі 6 468 доларів США 04 центи та витрати на виконавче провадження в розмірі 150 грн. 00 коп., що підтвердивв суді апеляційної інстанції Звєздін В.В. – представник МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги про те, що арешт накладено в рамках виконавчого провадження щодо стягнення судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. на висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги не впливають, враховуючи те, що з боржника у відповідності з вимогами частини першої статті 40 Закону № 1404-УШ не стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Посилання на те, що державним виконавцем не виносились постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, витрат виконавчого провадження або штрафів є безпідставними.
Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження) було передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Доводи апеляційної скарги про відсутність що в матеріалах справи відповідних розрахунків витрат щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки винесення такої постанови державним виконавцем діючим законодавством не передбачено.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідно переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Повне судове рішення складено 06 вересня 2019 року.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді Р.М.Піддубний
О .Ю.Тичкова
