ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10098/13
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 (постановлену суддею Манько Г.В., повний текст складено 22.07.2019) та клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/10098/13
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"
про стягнення 8 412 779,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про:
- поновлення строку на пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 про стягнення з АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль” на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суми основного боргу, що складає 5 891 628 гри. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп., 7% штрафу в розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційних втрат у сумі 50 168 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору;
- видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 про стягнення з АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль” на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суми основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп., 7% штрафу у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційних втрат у сумі 50 168 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору;
- направлення дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 про стягнення з АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль” на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суму основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп,, 7% штраф у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп.. інфляційні втрати 50 168 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору на адресу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено:
- поновлено строк на пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 про стягнення з АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми основного боргу, що складає 5 891 628 гри. 86 коп., пені у сумі 805 513 грн. 72 коп., 7% штрафу у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 50 168 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору;
- ухвалено видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 про стягнення з АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені у розмірі 805 513 грн. 72 коп., 7% штрафу у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційних втрат у сумі 50 168 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору.
Приймаючи рішення (ухвалу) про задоволення зазначеної заяви АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", місцевий господарський суд виходив з обставин того, що рішення у справі набрало законної сили та на виконання рішення 07.03.2014 Господарським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ, проте на теперішній час рішення у справі не виконано. Дослідивши доводи, викладені у заяві позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обгрунтуваність та про те, що вони є підставою для поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 у справі № 904/10098/13, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/10098/13 та поновлення строку на його звернення до виконання в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Так, апелянт посилається на ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції від 20.07.2014), відповідно до якої строк для пред`явлення наказу до виконання дорівнював одному року. При цьому, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 20.07.2014, апелянт зазначає, що зазначеною статтею визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання, а виконавче провадження № 43574586 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10098/13 від 07.03.2014 було відкрито постановою від 10.06.2014 та повернуто виконавчий документ стягувачу 08.12.2015.При цьому, апелянт зазначає, що копії зазначених постанов в силу ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV надсилались стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Посилаючись на ч.5 ст. 12 Закону України "Про виконавче прсузадження" від 02.06.2016 № 1404- VIII (чинний на момент звернення стягувача з заявою до суду) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо здійснення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що строк для повторного звернення до органу Державної виконавчої служби має відраховуватись з дня повернення виконавчого документу.
Апелянт посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 08.12.2015 в виконавчому провадженні № 43574586 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10098/13 від 07.03.2014, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV. При цьому, посилаючись на ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, апелянт зазначає, що копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Факт надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підтверджується листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № ПАТ-145-02 від 01.04.2019.
Також, за доводами апелянта, пунктом 5 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. При цьому, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Отже, згідно вищезазначених норм Закону України "Про виконавче провадження" строк для повторного пред`явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10098/13 від 07.03.2014 повернутого постановою від 08.12.2015 закінчується 08.12.2018, проте в цей строк позивач (стягувач) до виконання вищезазначений наказ не звертав.
Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про поважність причин пропуску процесуального строку на звернення наказу до виконання є передчасним, необ`єктивним у зв`язку з неповнотою розгляду справи, неповнотою дослідження доказів та не встановлення підстав повернення виконавчого документа стягувачу, а також дійсних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, апелянт зазначає про те, що виконавчий документ з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10098/13 від 07.03.2014 у виконавчому провадженні № 43574586 було повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження " від 21.04.1999 № 606-XIV у зв`язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа і про наслідки невчинення таких дій був обізнаний заздалегідь.
Апелянт посилається і на те, що відповідно п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, законодавчо визначена залежність видачі дублікату виконавчого документа від строку, в межах якого стягувач має звернути його до виконання або обґрунтованості підстав для поновлення такого строку, що, в свою чергу покладає на стягувача обов`язок доведення об`єктивних причин пропуску цього строку. Також причини пропуску строку мають бути визнані судом як поважні.
Апелянт посилається і на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається ідентифікатор доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що, на думку апелянта, дає право та можливість позивачу (стягувачу) перевіряти хід виконавчого провадження ще з моменту його відкриття. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що позивач (стягувач) мав доступ до відповідного реєстру виконавчих проваджень, був обізнаний з обов`язком авансувати витрати виконавчого провадження, на виготовлення технічної документації та звіту щодо вартості арештованого майна з метою подальшої реалізації вказаного майна боржника та був попереджений про наслідки невиконання вимог державного виконавця, проте не здійснив дій по авансуванню, не отримав повернутий виконавчою службою виконавчий документ, не перевірив більш ніж за три роки стан виконавчого провадження, що дає підстави сумніватись в добросовісності користування позивачем (стягувачем) своїми правами та не доводить об`єктивних підстав вважати неможливим або ускладненим, незалежним від його волі звернення стягувача до суду з заявою про видачу дублікату втраченого виконавчого документа в межах строків для пред`явлення його до виконання.
За доводами апелянта довідка про неотримання позивачем (стягувачем) наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 № 904/10098/13 разом з постановою державного виконавця від 08.12.2015 у виконавчому провадженні № 43574586 є суперечливим доказом, оскільки виготовлена самим позивачем (стягувачем) як зацікавленою особою та має сприйматися критично. Між тим, лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № ПАТ-145-02 від 01.04.2019, на думку апелянта, підтверджує факт направлення на адресу стягувача 9 наказів разом з відповідними постановами про повернення виконавчих документів, у тому числі і наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 № 904/10098/13.
Також апелянт зазначає і про те, що об`єктивним доказом неотримання документів відправлених поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення, має бути довідка про втрату листа, видана поштою, яка здійснювала це відправлення, проте заява стягувача не місить доказів, а також документів, що свідчать про поважність причин пропуску заявником строку пред`явлення наказу до виконання, при цьому такі докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, які встановлені ст .ст. 76-79 ГПК України.
Зазначене вище, на думку апелянта свідчить про те, що тривалий час позивач (стягувач) не переймався станом виконавчого провадження, не реагував на повідомлення державного виконавця щодо необхідності здійснення авансування витрат виконавчого провадження, не скористався правом доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та не вчинював жодних залежних від нього дій та виконання обов`язків визначених законом, що сприятимуть виконанню судового рішення.
Крім того, апелянт посилається і на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали, Господарський суд Дніпропетровської області не брав до уваги підстав повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 43574586 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/10098/13 від 07.03.2014, не досліджував стан виконавчого провадження; не здійснював виклик державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для відібрання пояснень з приводу направлення відповідної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та доказів отримання цієї постанови; не об`єктивно надав перевагу доказу у вигляді довідки Управління діловодства AT "НАК "Нафтогаз" № 36-22-19 від 07.05.2019 про неотримання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, перед листом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 01.04.2019, яким підтверджується факт направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Наведене, на думку апелянта, свідчить про чисельні порушення місцевим господарським судом норм процесуального права під час розгляду заяви AT "НАК "Нафтогаз України" про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 904/10098/13 та як наслідок постановлення незаконної ухвали від 18.07.2019.
В судовому засіданні 04.09.2019 апелянт підтримав свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, зазначив, що строк пред`явлення наказу до виконання сплив. Також, апелянт підтримав своє клопотання про залучення у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, мотивуючи його тим, що представник виконавчої служби зможе надати інформацію (документи про направлення/вручення) щодо направлення на адресу позивача постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
AT "НАК "Нафтогаз України" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що апелянт вказує на те, що звернення до суду з заявою про видачу дубліката після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, проте апелянт не враховує, що перед судом першої інстанції стягувачем поставлено для вирішення два питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа. При цьому, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, позивач зазначає про те, що судовій оцінці підлягає саме, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим, дійшовши висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції правомірно вирішив питання щодо видачі дубліката виконавчого документа.
Щодо посилань апелянта на те, що причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які були наведені стягувачем у своїй заяві не є поважними, позивач зазначає, що обов`язок виконати остаточне судове рішення у першу чергу стосується боржника, тобто, особи, яка порушила право за захистом якого було здійснено відповідне звернення до суду, а механізм примусового виконання, який закріплено положеннями Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, має субсидіарний характер і покликаний, в першу чергу, гарантувати стягувачу ефективний спосіб захисту як в теорії так і на практиці, проте боржник не вчинив жодної дії, яка була б спрямована на виконання остаточного судового рішення.
Також за твердженнями позивача процесуальним законодавством не визначено переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк.
Позивач зазначає, що вказаний наказ разом з відповідною постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання на адресу стягувача не надходив, таким чином останній об`єктивно, без залежних від нього підстав, не міг повторно пред`явити такий наказ до виконання у строки, встановлені ст. 12 Закону № 1404, у зв`язку з чим позивач вважає, що внаслідок втрати наказу пропуск строку його повторного пред`явлення до виконання відбувся не з вини стягувача, відповідно причини пропуску такого строку були визнані судом поважними.
В судовому засіданні 04.09.2019 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що позивач дійсно отримав від виконавчої служби повідомлення про здійснення додаткового авансування витрат, пов`язаних із виготовленням технічної документації стосовно нерухомого майна боржника, проте, оскільки АТ "НАК "Нафтогаз України" є 100% державним підприємством, відповідно, не має можливості вільно розпоряджатися своїми коштами, оскільки існує певна процедура погодження та їх розподілу для вчинення відповідних дій, і поки відбувалась процедура їх погодження, виділення, приблизно за тиждень до винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, стосовно боржника (відповідача у справі) було порушено справу про банкрутство, у зв`язку з чим, позивач вважав, що відкрите виконавче провадження стосовно відповідача повинно було бути зупинене, як це передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Також позивач зазначив, що після порушення справи про банкрутство відповідача, АТ "НАК "Нафтогаз України" заявило свої вимоги, які були заявлені у даній справі, вже у справі про банкрутство, оскільки у даному випадку саме в цій процедурі мали бути задоволені вимоги стягувача стосовно стягнення спірної суми. Крім того, позивач посилався і на те, що у 2018 році підприємство-боржник (відповідач у справі) попало у перелік тих підприємств, які підлягають приватизації і відносно яких припинилось провадження у справах про банкрутство, у зв`язку з чим у позивача постало питання про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу від 07.03.2014 у справі № 904/10098/13 і він звернувся до відділу виконавчої служби з цим питанням, проте виконавча служба повідомила, що виконавче провадження з виконання наказу у даній справі завершено ще у 2015 році, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу направлена АТ "НАК "Нафтогаз України". Після чого позивачем була проведена перевірка на товаристві стосовно встановлення обставин отримання/не отримання ним поштової кореспонденції з метою виявлення надходження на його адресу постанови виконавчої служби про повернення спірного виконавчого документа стягувачу, в ході якої було виявлено, що товариство його не отримувало. Щодо тверджень апелянта стосовно того, що позивач міг цікавитися станом виконавчого провадження за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, представник АТ "НАК "Нафтогаз України" пояснив, що технічними особливостями реєстру, інформація, яка міститься на його сайті не завжди актуальна станом на час запиту, а також зазначив про те, що товариство не цікавилось, оскільки вважало, що виконавче провадження зупинено у зв`язку зі справою про банкрутство стосовно відповідача.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 у справі № 904/10098/13; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.09.2019 о 11:30 год.
Згідно розпорядження керівника апарату суду №1678/19 від 03.09.2019 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Білецької Л.М., Верхогляд Т.А. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/10098/13.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 для розгляду справи № 904/10098/13 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 у справі № 904/10098/13 прийнято до провадження новим складом суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
У 2013 році Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" суму основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп., 7% штраф у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційні втрати 50 168 грн. 23 коп., 3% річних 243 692 грн. 21 коп. та судових витрат.
18.02.2014 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким позов задоволено повністю:
- стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, ідентифікаційний код 00130820) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) суму основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп., 7% штраф у розмірі 1 421 776 грн. 50 коп., інфляційні втрати 50 168 грн. 23 коп., 3% річних 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судовий збір.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/10098/13 набрало законної сили 07.03.2014.
07.03.2014 на виконання рішення суду від 18.02.2014 у справі № 904/10098/13 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.
12.05.2014 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області подано заяву про відкриття виконавчого провадження (а.с. 17-18 т. 2), відповідно до якої просило:
- прийняти наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 у справі № 904/10098/13 до виконання;
- не пізніше триденного строку з дня надходження цієї заяви відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 у справі № 904/10098/13 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу, що складає 5 891 628 грн. 86 коп., пені 805 513 грн. 72 коп., 7% штрафу розмірі І 421 776 грн. 50 коп., інфляційних втрат 50 168 грн. 23 коп., 3% річних 243 692 грн. 21 коп., 68 820 грн. судового збору;
- з метою забезпечення виконання вказаного вище наказу одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, провести опис майна боржника, накласти арешт на кошти та майно боржника, в межах суми боргу, оголосити заборону на його відчуження, про що винести відповідно постанову;
- здійснити всі можливі заходи для повного виконання названого судового рішення у межах строків, визначених ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".
10.06.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською Т.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 904/10098/13, виданого 07.03.2014 Господарським судом Дніпропетровської області (№ ВП 43574586) (а.с. 168 т.1).
10.06.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською Т.П. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 165 т.1), відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику – Публічному акціонерному товариству "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" в межах суми звернення стягнення 8 481 599,52 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику – Публічному акціонерному товариству "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль, лише в межах суми боргу.
08.12.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 47 т.2), відповідно до якої наказ № 904/10098/13 виданий 07.03.2014 Господарським судом Дніпропетровської області повернуто стягувачу. Зазначеною постановою встановлено, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем встановлена наявність нерухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення лише після виготовлення технічної документації, стягувачу було запропоновано авансувати витрати виконавчого провадження на виготовлення вказаної технічної документації та звіту щодо вартості арештованого майна з метою подальшої реалізації вказаного майна, проте не дивлячись на попередження стягувача щодо повернення виконавчого документу без подальшого виконання у разі перешкоджання провадженню виконавчих дій, стягувачем у визначений державним виконавцем строк авансування не здійснено.
Також в матеріалах справи міститься лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за вих. № ПАТ-145-02 від 01.04.2019 (а.с. 8-11 т.2), який адресовано представнику НАК "Нафтогаз України" Смакоті Н.І. та отриманий останнім (відповідно до відмітки підприємства) 05.04.2019 за вх. №5226/12-19.
З зазначеного листа вбається, що виконавча служба повідомила позивача у справі про те, що 08.12.2015 державним виконавцем, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не здійснило авансування витрат виконавчого провадження, передбаченого ст. 43 цього Закону незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. В листі також зазначено, що постанови про повернення виконавчих документів стягувачу разом з оригіналами виконавчих документів рекомендованим листом були надіслані на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", надати інформацію щодо реквізитів поштового відправлення на даний час неможливо, оскільки реєстри відправленої кореспонденції, відповідно до номенклатури справ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зберігаються протягом 1 року. Згідно інформації, наданої відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що вказані виконавчі документи на момент надання інформації на виконання до відділу повторно не надходили. В листі виконавча служба, зокрема, зазначила і про те, що відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомлено про те, що 21.03.2019 на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було направлено інформаційні довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження на підтвердження винесення державним виконавцем постанов про повернення вищезазначених виконавчих документів стягувачу.
Додатково повідомлено, що на даний час на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження № 38171055, відносно боржника – Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", до складу якого входять виконавчі провадження № 49460781, № 49812426, № 49628316, № 49461008. Станом на 26.03.2019 зведене виконавче провадження № 38171055 відносно боржника ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинене відповідною постановою, оскільки Розпорядженням КМУ № 358-р від 10.05.2018 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році боржника – Акціонерне товариство "Дніпровська ТЕЦ" внесено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу разом з наказом, на адресу стягувача від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області не надходила, у зв`язку з чим позивач посилається на те, що наявні всі підстави вважати, що вказаний виконавчий документ втрачено.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пункт 1 частини 2 статті 22 вказаного Закону строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Закон № 1404-VIII набрав чинності 05.10.2016. Згідно із статтею 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).
За змістом рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Судом першої інстанції встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що 07.03.2014 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/10098/13 Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ, який дійсний до пред`явлення до 08.03.2015.
Аналіз зазначених вище положень законодавства свідчить, що станом на день набрання чинності Закону України № 1404-VIII (05.10.2016) річний строк пред`явлення наказу суду від 07.03.2014 до виконання сплив, а тому, із урахуванням положень пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, на зазначений наказ не поширюються приписи щодо збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років.
Згідно з підпунктом 19.4 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Між тим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 у справі № 904/10198/15 прийнято заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі № 904/10198/15, зокрема, визнано грошові вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у загальній сумі 19 593 293,63 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; з метою виявлення кредиторів банкрута, оприлюднено повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; введено процедуру розпорядження майном на 115 календарних днів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 у справі № 904/10198/15, зокрема скасовано мораторій введений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015, оскільки згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269 - VIII справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації. Нормами ч. 1, 2 ст. 96 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що боржник зобов`язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади. Крім того, відповідно до пункту 43 розділу X Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство стосовно відповідача у справі) виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.
Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство стосовно відповідача у справі).
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство стосовно відповідача у справі) виконавче провадження зупиняється у випадках, зокрема, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство стосовно відповідача у справі) протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин того, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 у справі № 904/10098/13 був поданий стягувачем на виконання до виконавчої служби з дотриманням строку, передбаченого для пред`явлення його до виконання, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" не отримана, протилежне матерілами справи не спростовано, враховуючи те, що у грудні 2015 року було порушено стосовно відповідача справу про банкрутство, що повинно було бути безумовним наслідком, зокрема, зупинення виконавчого провадження стосовно виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 №904/10098/13, а не повернення виконавчого документа стягувачу, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача стосовно того, що не вчиненням державною виконавчою службою дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", є наслідком пропуску строку позивачем з підстав, незалежних від нього.
Відповідно, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено вимогу позивача про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2014 № 904/10098/13 до виконання, та відповідно щодо задоволення вимоги про видачу дубліката наказу.
Щодо клопотання Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/10098/13, яке міститься в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 прийнято заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.14 № 904/10098/13 до виконання та видачу дублікату наказу до розгляду, призначено її розгляд в судове засідання на 18.07.2019.
У період розгляду заяви в суді першої інстанції, Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" не подавалось клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Доказів неможливості подання вказаного клопотання до суду першої інстанції матеріали справи не містять.
Враховуючи, що залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору здійснюється судом першої інстанції до початку першого судового засідання, відповідне клопотання не заявлене у визначений законом строк, доказів неможливості подання такого клопотання під час розгляду справи у суді першої інстанції клопотання відповідача не містить, тому відповідне клопотання, заявлене у суді апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.
10. Судові витрати.
В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
Керуючись ст.ст. 50, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/10098/13 – відмовити.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 у справі № 904/10098/13 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 18.07.2019 у справі № 904/10098/13 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.09.2019
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко
