ЄУ № 420/1297/19
Провадження №1-кп/420/158/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря Сіренко А.В.,
прокурора Полинюка В.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000199 від 15.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, є інвалідом 3 групи, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не є депутатом, раніше судимий: 12.12.2016 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, 18.05.2016 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, 12.06.2018 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2019 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебував в кухонній кімнаті житлового будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього, під час раптово виниклої сварки на побутовому ґрунті зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітини ОСОБА_2 , після чого останній, бажаючи уникнути решти ударів та захиститись, розвернувся до ОСОБА_1 спиною. При цьому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в середню частину спини. В результаті нанесення вищезазначених ударів ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів лівої половини грудної клітини, задньої поверхні середньої третини обох пліч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №52 від 30.07.2019, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, які виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.
31 липня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 125 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді двохсот годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені потерпілому та обвинуваченому.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з такого.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду про примирення з потерпілим, та призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, при цьому зазначив, що винуватість визнав добровільно, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просив затвердити зазначену угоду.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.
Таким чином, укладена сторонами угода про примирення повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 31 липня 2019 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не обирався. Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 31 липня 2019 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019130510000199 від 15.07.2019, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.
Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому і обвинуваченому.
Головуючий суддя: В.В. Пронька