ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14892/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (далі - ТОВ «Експрес-Транс»)
на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2019 (суддя Курдельчук І.Д.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 [колегія суддів: Дідиченко М.А. (головуючий), судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.]
зі справи № 910/14892/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» (далі - ТОВ «Євро-Диліжанс»)
до ТОВ «Експрес-Транс»
про стягнення 24 000,00грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ «Євро-Диліжанс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Експресс-Транс» 24 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору на транспортне обслуговування від 12.12.2013 № 12/12/2013 (далі - Договір).
1.2. Позов обґрунтовано тим, що на порушення умов укладеного сторонами Договору та узгодженої на його підставі заявки від 20.12.2017 № 5 відповідач не дотримався нормативів завантаження/розвантаження і строку доставки вантажу, а саме: допустив порушення строку завантаження на 6 діб, а також строку його доставки на 4 доби, у зв`язку з чим має сплатити штрафні санкції, передбачені Договором.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Експресс-Транс» на користь ТОВ «Євро-Диліжанс» 15 000,00 грн. штрафу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Зазначені судові рішення мотивовано доведеністю обставин порушення ТОВ «Експресс-Транс» умов перевезення вантажу в частині строків його завантаження і доставки, що відповідно до умов Договору є підставою для стягнення штрафу. Водночас у Договорі сторони дійшли згоди про те, що умови кожного конкретного перевезення узгоджуються у відповідній заявці, а тому до спірного перевезення підлягають застосуванню штрафні санкції, передбачені саме заявкою від 20.12.2017 № 5, а не загальними умовами Договору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ «Експресс-Транс», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. За твердженнями скаржника, судами попередніх інстанцій неповно встановлені фактичні обставини, що призвело до неправильного вирішення спору. Так, суди не надали належної правової оцінки листуванню між сторонами щодо узгодження строку подачі транспортного засобу під завантаження, помилково визнавши недоведеною зміну строків перевезення за згодою сторін.
4.2. Поза увагою судів попередніх інстанцій також залишились обставини того, що строк пред`явлення вимог щодо сплати штрафу сплинув через недотримання позивачем присічного строку пред`явлення претензії, встановленого частиною третьою статті 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
4.3. Оскільки позивач підписав акт виконаних робіт без будь-яких заперечень чи зауважень, він фактичного погодився з належним виконання умов Договору відповідачем та втратив право на стягнення заявлених штрафних санкцій.
5. Доводи позивача
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 12.12.2013 ТОВ «Євро-Диліжанс» (експедитор; замовник) та ТОВ «Експресс-Транс» (перевізник) укладено Договір, за яким експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях та територією України.
6.2. Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору експедитор зобов`язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого замовлення на перевезення, що є невід`ємною частиною Договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.
6.3. Згідно з пунктом 2.2 Договору перевізник зобов`язується:
- у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів направляти експедитору підтверджене штампом перевізника замовлення на перевезення з вказівкою водія та державного номера(-ів) автомобіля(-ів) (підпункт 2.2.1);
- подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, зазначені в узгодженому замовленні на перевезення (підпункт 2.2.4);
- повідомляти експедитора про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо; підпункт 2.2.6).
6.4. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за неподання автотранспорту в пункт завантаження в узгоджені з експедитором терміни перевізник виплачує штраф у розмірі еквівалент 100 доларів США по курсу Національного банку України на день виставлення рахунка-фактури - на території України і еквівалент 100 євро по курсу Національного банку України на день виставлення рахунка-фактури - на території інших держав, за кожну повну добу простою.
6.5. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. Якщо жодна із сторін за два місяці до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про припинення/розірвання договору, то він зберігає свою силу кожного разу ще на один календарний рік (пункт 8.3 Договору).
6.6. На підставі Договору 20.12.2017 сторонами було погоджено та письмово оформлено заявку № 5 на здійснення перевезення у міжнародному сполученні з такими умовами: маршрут: «Overseas Distribution Company NV Mexicostraat 3 2030 Antwerpen»; дата та час завантаження: 22.12.2017 час роботи складу; вартість перевезення: 1 300 євро за курсом Національного банку України на момент поставки; строк поставки: 27-28.12.2017; додаткові умови: норматив на завантаження/розвантаження - 24/48 годин, штрафні санкції за недотримання нормативів та строків поставки - 1 500 грн. за кожну добу.
6.7. На виконання заявки від 20.12.2017 № 5 ТОВ «Експресс-Транс» надало ТОВ «Євро-Диліжанс» послуги з перевезення вантажу, про що свідчить відмітка вантажоодержувача на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 28.12.2018 № 145847863. Дата доставки вантажу - 03.01.2018.
6.8. ТОВ «Євро-Диліжанс» звернулося до ТОВ «Експресс-Транс» з претензією від 15.05.2018 № 92, в якій, з посиланням на порушення перевізником своїх зобов`язань із завантаження товару на 6 діб (28.12.2017 замість 22.12.2017) та запізненням у його доставці на 4 доби (03.01.2018 замість 27-28.12.2017) за заявкою від 20.12.2017 № 5, а також з посиланням на передбачену пунктом 5.4. Договору відповідальність перевізника за такі порушення у вигляді сплати штрафу, просив останнього відшкодувати штрафні санкції, зменшивши вартість суми фрахту на 24 000,00 грн., та направити на його адресу відповідні відкореговані рахунки на оплату.
6.9. Листом від 07.06.2018 № 009 ТОВ «Експресс-Транс» відмовило ТОВ «Євро-Диліжанс» у задоволенні претензії з посиланням на те, що від попередньо погоджених умов перевезення з датою завантаження 22.12.2017 та датою вивантаження 27-28.12.2017 перевізник був вимушений відмовитися у зв`язку з незалежними від нього причинами, а саме з огляду на те, що замовлений до перевезення вантаж неможливо було розмістити у транспортний засіб через його перевантаження. В телефонному режимі сторонами було погоджено інші дати завантаження та розвантаження, а саме: завантаження 27-28.12.2017, вивантаження 01-03.01.2018 та погоджено інший транспортний засіб. Таким чином, факт запізнення автотранспорту під завантаження та вивантаження відсутній взагалі з огляду на той факт, що під завантаження автомобіль прибув вчасно - 28.12.2017, був завантажений, в цей же день розмитнений та розвантажений 03.01.2018 (з урахуванням вихідних та святкових днів простій та запізнення відсутні).
6.10. Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2018 зі справи № 922/1420/18 стягнуто з ТОВ «Євро-Диліжанс» на користь ТОВ «Експресс-Транс» заборгованість з перевезення вантажу в розмірі 28 544,05 грн. У межах цієї справи судом встановлено факти здійснення ТОВ «Експресс-Транс» перевезення за заявкою на перевезення від 20.12.2017 № 5, а також наявності у ТОВ «Євро-Диліжанс» часткової заборгованості за надані ТОВ «Експресс-Транс» послуги з перевезення вантажу, строк оплати якої є таким, що настав.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Конституція України:
частина перша статті 9:
- чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
7.2. Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція):
абзац 38 частини першої статті 1:
- ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін;
частина перша статті 17:
- перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки;
стаття 19:
- вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику;
частини третя, четверта статті 30:
- прострочення в доставці вантажу може призвести до сплати компенсації лише в тому випадку, якщо заява перевізнику була зроблена у письмовій формі протягом двадцяти одного дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача;
- при обчисленні термінів, що передбачені цією статтею, відповідно день видачі вантажу, день перевірки, або день передачі вантажу у розпорядження одержувача до терміну не зараховується.
7.3. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частини перша статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
частина перша статті 530:
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
пункт 3 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
частини перша, друга, четверта статті 909:
- за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;
- укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами);
- законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу;
частина перша статті 917:
- перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу;
частина перша статті 919:
- перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк;
стаття 920:
- у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
7.4. Закон України «Про автомобільний транспорт»:
абзац тридцять дев`ятий статті 1:
- міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону;
частина перша статті 53:
- організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;
7.5. Закон України «Про міжнародні договори України»:
стаття 19:
- чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства;
- якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
7.6. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина перша статті 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 3 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
частини перша, третя статті 311:
- підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права;
- неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з перевізника штрафу за порушення строків прийняття вантажу до перевезення та його доставки одержувачу.
8.2. За результатами надання правової оцінки встановленим фактичним обставинам справи та з урахуванням обставин, встановлених судом у справі № 922/1420/18, які мають преюдиціальне значення у даній справі, відповідно до положень статті 75 ГПК України суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ «Експресс-Транс» виконало перевезення вантажу з порушенням строків, передбачених заявкою на перевезення від 20.12.2017 № 5, яка є невід`ємною частиною Договору. Внаслідок такого порушення умов перевезення ТОВ «Експресс-Транс» зобов`язано сплатити штрафні санкції, передбачені заявкою від 20.12.2017 № 5 із розрахунку 1 500,00 грн. за кожен день прострочення завантаження та доставки вантажу, оскільки відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору умови кожного конкретного перевезення узгоджуються саме у відповідній заявці.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткову доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ТОВ «Експресс-Транс» на користь ТОВ «Євро-Диліжанс» 15 000,00 грн. штрафу, у тому числі: 9 000,00 грн. штрафу за порушення строку завантаження на 6 днів (1 500,00 грн. х 6) та 6 000,00 грн. штрафу за порушення строку перевезення вантажу на 4 дні (1 500,00 грн. х 4).
8.3. Однак Касаційний господарський суд не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення даного позову, оскільки вважає їх такими, що зроблені при неправильному застосуванні норм матеріального права.
8.4. Так, за приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, умови укладеного сторонами Договору та заявки від 20.12.2017 № 5 свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в яких відповідач виступав перевізником, а тому на спірні правовідносини поширюються дія Конвенції, положення якої мають пріоритет у застосуванні порівняно з іншими актами законодавства України.
Частиною третьою статті 30 Конвенції передбачено, що прострочення в доставці вантажу може призвести до сплати компенсації лише в тому випадку, якщо заява перевізнику була зроблена у письмовій формі протягом двадцяти одного дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача.
Як було з`ясовано судами попередніх інстанцій, у заявці на перевезення вантажу від 20.12.2017 № 5 сторонами було погоджено дату завантаження - 22.12.2017 і дату доставки вантажу - 27-28.12.2017. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 28.12.2018 № 145847863 вантаж було завантажено 28.12.2017 та доставлено в пункт призначення 03.01.2018. Водночас з претензією про сплату штрафних санкцій у зв`язку з порушенням умов перевезення вантажу ТОВ «Євро-Диліжанс» звернулося до ТОВ «Експресс-Транс» лише 15.05.2018, тобто поза межами двадцятиодноденного строку для пред`явлення таких вимог, встановленого статтею 30 Конвенції.
8.5. За таких обставин справи, враховуючи ненаправлення відповідної вимоги на адресу ТОВ «Експресс-Транс» у встановлений строк, ТОВ «Євро-Диліжанс» втратило право вимагати компенсації у формі штрафу, який є предметом стягнення за заявленим у справі позовом, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Аналогічну правову позицію про те, що положення статті 30 Конвенції поширюють свою дію на правовідносини щодо стягнення з перевізника штрафних санкцій у зв`язку з простроченням доставки вантажу, а також необхідності дотримання присічного двадцятиодноденного строку направлення перевізнику відповідної вимоги щодо компенсації таких штрафних санкцій викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 зі справи 910/6515/17, відступати від якої колегія суддів не вбачає підстав.
8.6. При прийнятті оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, у зв`язку з чим помилково не застосували положення Конвенції у спірних правовідносинах, які підлягали застосуванню.
Доводи касаційної скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» у цій частині знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи у суді касаційної інстанції. ТОВ «Євро-Диліжанс» посилалося на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Конвенції і під час перегляду справи в апеляційному порядку, однак відповідні доводи були помилково відхилені судом апеляційної інстанції.
Касаційний господарський суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Конвенція не підлягає застосуванню, оскільки замовлення послуг зі спірного перевезення здійснювалось ТОВ «Євро-Диліжанс» як експедитором, а тому ТОВ «Експресс-Транс» не є перевізником в розумінні статті 30 Конвенції. Так, за приписами абзацу тридцять восьмого частини першої статті 1 Конвенції вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
8.7. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи ТОВ «Експресс-Транс» про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, що є підставою для їх скасування.
9.2. У касаційній скарзі ТОВ «Експресс-Транс» просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі, однак суд касаційної не вбачає підстав для закриття провадження у справі.
9.3. За таких обставин, з урахуванням достатності встановлених місцевим і апеляційним господарськими судами фактичних обставин справи, Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Експресс-Транс» задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанцій та постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
10. Судові витрати
10.1. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 315 ГПК України у зв`язку із скасуванням судових актів попередніх інстанцій і ухваленням нового рішення підлягають новому перерозподілу і судові витрати.
10.2. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати зі справи підлягають покладенню на позивача.
Керуючись статтями 300, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 зі справи № 910/14892/18 скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп. судового збору за перегляд справи в апеляційному та касаційному порядку.
5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко
